Уважно прочитайте власні висловлення № 1-3 (їх узято із сайта Київського регіонального центру оцінювання якості освіти: www. kievtest. org.ua, де вони подані як зразки). Усі три власні висловлення різні за структурою: у першому спочатку йдуть два аргументи, приклад із літератури, приклад з особистого життя; у другому — аргумент, приклад з особистого життя, аргумент, приклад з літератури. Обидва варіанти є правильними.
Багатством живиться лише тіло. А душу звеселяє споріднена праця.
Я погоджуюся з думкою Григорія Сковороди, що багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця, тому що в житті важливішими є духовні цінності (теза).
Найбільше можна принести користі людям, якщо займатися спорідненою працею. Вона спонукає до нових відкриттів, розкриває таланти, дає можливість відчути радість перемоги. Усе це формує наш духовний світу робить мудрішими, добрішими і просто щасливими людьми (перший аргумент).
Багатство — річ матеріальна, воно має забезпечувати наші фізичні потреби. На мою думку, кожна людина хоче бути заможною. Та це не повинно стати ціллю життя. Хтось із великих сказав, що ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити (другий аргумент).
Прикладом тогоу що нашу душу звеселяє споріднена прайсу може слугувати байка Григорія Сковороди «Бджола та Шершень». Для Бджоли незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. Це образ людини, яка в спорідненій праці трудитьсяу її життя наповнене змістом і красою. Бджолі протиставлено Шершня, що живе крадіжкою чужого, дбає лише про фізичні потреби — їсти та пити. Такий спосіб життя призводить до повної деградації людини (приклад з художньої літератури).
Яскравим прикладом із суспільного життя може слугувати розповідь про відомого співака Святослава Вакарчука. Він закінчив фізичний фа
культет, крім того, мав можливість працювати в парламенті, але Святослав обрав інший шляху бо зрозумів, що його покликання — писати музику та співати пісні. Саме це приносить йому радість, звеселяє душу (приклад із суспільного життя).
Отже, споріднена праця має стати для кожної людини природною потребою у тоді життя буде змістовним, радісним та щасливим (висновок).
До майбутнього ми йдемо, озираючись на минуле.
На мою думку у без минулого немає й не може бути майбутнього (теза). Ідучи стежкою життя, ми озираємося назад, щоб пригадати все те хороше, що було колись, і ставимо перед собою ціль — зробити так, щоб таких моментів було якомога більше в майбутньому (перший аргумент).
Наприклад, я займаюся плаванням. Перше досягнення мені далося нелегко. Це було третє місце на змаганнях, але я добре запам'ятала ті відчуття. Вони допомагають мені знову й знову йти до перемоги й здобувати її, мобілізувати всі сили. Тому ось уже три роки поспіль я втримую перше місце серед учасників мого віку (приклад з особистого життя).
Завдяки минулому, люди вчаться на своїх помилках, намагаючись уникати їх у подальшому житті. Знання історії дає нам можливість ураховувати досвід минулих поколінь. Це велике надбання, яким ні в якому разі не можна нехтувати. Народ, який не знає своєї історії, легко перемогти й знищити (другий аргумент).
Прикладом може слугувати кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні». Німецький офіцер Ернст фон Крауз говорить своєму синові, що українці — єдиний народу який не вивчає свою історію, тому його легко перемогти. Олександра Довженка понад усе хвилювала проблема вивчення українцями історії рідного краю: ніхто не хотів учитися на історичному факультеті, професорів заарештовували, студенти знали, що історія — це паспорт на загибель. Усе це — наслідки тоталітарної системи, які не мають права на майбутнє (приклад із художньої літератури).
Отже, ідучи до майбутнього, ми повинні оглядатися в минуле, обов'язково враховувати його позитивний досвіду уникати помилок і поразок (висновок).
