Профілактика травматизму і негативних реакцій організму при заняттях фізичними вправами і спортом.

Травма — це пошкодження з порушенням цілісності тканин, викликане якою-небудь зовнішньою дією. При заняттях фізичною культурою частіше за все мають місце фізичні травми, переважають відкриті пошкодження (удари, розтягування, надриви, розриви і т.д.).

До причин спортивного травматизму можна віднести наступне:

— недоліки і помилки в методиці проведення занять (форсоване тренування, погана розминка без урахування віку, статей, фізичної підготовленості і таке ін.);

— недоліки в організації проведення занять (погане освітлення, непідготовлені снаряди, покриття і т.д.);

— незручний спортивний одяг, взуття;

— несприятливі кліматичні, гігієнічні умови (вологість, температура повітря, води в басейні);

— неправильна поведінка займаючогося (поспішність, неуважність.);

— вроджені особливості опорно-рухового апарату;

— перевтома, що приводить до порушення координації рухів;

— недотримання термінів відновлення занять після перенесених травм і захворювань;

— порушення лікарських вимог до організації процесу тренування (допуск до занять без лікарського огляду).

Профілактика травматизму при заняттях фізичними вправами і спортом повинна включати:

— повноцінну розминку;

— дотримання санітарно-гігієнічних вимог (температура приміщення, вологість, освітленість, зручна спортивна форма та ін.);

— дотримання методичних принципів фізичного виховання (не форсувати навантаження, враховувати підготовленість, вік, стать, систематичність занять, стан здоров'я та ін.);

— страховку і інші методичні прийоми, характерні для того або іншого виду занять.

До негативних реакцій організму при заняттях фізичними вправами і спортом, які можуть призвести до травм і захворювань можна віднести наступне: стомлення, перевтома, непритомний стан, гостре фізичне перенапруження, гравітаційний шок, ортостатичний колапс, гіпоглікемічний шок, сонячний і тепловий удари.

Перевтомлення - це фізичний стан організму, що виявляється у тимчасовому зниженні працездатності в результаті проведеної роботи. Це свого роду диспропорція між витрачанням і відновленням енергетичних речовин. Часта повторна фізична робота за відсутності відпочинку, на фоні недостатнього сну, нерегулярного харчування, а також при відхиленні у стані здоров'я може призвести до стану перевтоми. При вираженому важкому ступені перевтоми знижується опірність організму до простудних і інфекційних захворювань.

Непритомний стан може бути наслідком грубих порушень методичних і санітарно-гігієнічних вимог при проведенні занять. Надмірне фізичне навантаження на заняттях може викликати зниження венозного тонусу або спазм судин, що призводить до різкого зниження доступу крові у головний мозок і втрати свідомості. Короткочасна втрата свідомості може виникати при заняттях з тяжкістю, коли силові вправи виконуються з надмірним натуженням. Для надання першої допомоги потерпілого слід укласти на спину, щоб ноги і нижня частина тулуба розташовувалася трохи вище за голову, відкрити доступ свіжому повітрю.

Гостре фізичне перенапруження з'являється, коли той, що займається переоцінює свої фізичні можливості і намагається виконати непосильні по тривалості і інтенсивності фізичні вправи. Причиною гострого фізичного перенапруження можуть. бути заняття фізичними вправами у хворому стані або заняття відразу після перенесених гострих інфекційних захворювань (грип, ангіна і т.п.)

Гравітаційний шок виникає при раптовій зупинці після інтенсивного бігу (частіше всього на фініші). У зв'язку з припиненням дії «м'язового насоса» велика маса крові застоюється в розкритих капілярах і венах м'язів нижніх кінцівок на периферії, і мозок недостатньо забезпечується киснем. В результаті виникає відносна анемія (знекровлення) мозку, на що вказують різка блідість обличчя, слабкість, запаморочення, нудота, втрата свідомості і зникнення пульсу. Для профілактики гравітаційного шоку не слід допускати раптової зупинки після інтенсивної фізичної роботи.

Ортостатичний колапс - різновид гравітаційного шоку. Це явище розвивається при тривалому знаходженні людини у напруженому стані при обмеженні рухової активності.

Гіпоглікемічний шок - наслідок недостачі в організмі цукру, гострого порушення вуглеводневого обміну в результаті тривалої напруженої фізичної роботи (перегони на тривалій дистанції, лижного марафону, подолання наддовгої дистанції у плаванні, велоспорті і т.д,). Основні симптоми — слабкість, блідість шкірних покривів, нездужання, сильне потовиділення, запаморочення, розширені зіниці, відчуття гострого голоду.

Для профілактики гіпоглікемічного стану корисно перед майбутньою тривалою м'язовою роботою (за 10-15 хвилин до старту і на дистанції) приймати цукор, спеціальні харчові суміші.

Сонячний і тепловий удари.

Сонячний удар виникає при тривалій дії сонячного проміння на голу голову і тіло. Тепловий удар — розвинений хворобливий стан, обумовлений перегрівом організму в результаті дії високої температури навколишнього середовища.

Для профілактики при заняттях в спекотну сонячну погоду необхідно надягати на голову світлий головний убір, уникати інтенсивних навантажень, періодично в тіні виконувати вправи на розслаблення.

При гострому міозиті тих що займаються турбують болі у м'язах, особливо в перші тижні занять або тренувань. Це болі пов'язані з непідготовленістю м'язів до інтенсивних навантажень, накопиченням продуктів незавершеного обміну речовин в м'язах, в результаті цього виникає місцева інтоксикація.

З метою попередження гострого міозиту необхідно суворо виконувати методичні принципи: систематичності, поступовості, доступності, обліку індивідуальних можливостей.