ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.
1. На мою думку, визначення повинно бути таким: Спеціальна пенсія – це щомісячна пенсійна виплата, право на отримання якої визначається у відповідності з умовами та нормами, встановленими законодавством, що надається особі, в зв’язку з виконанням нею державних чи інших суспільно-значимих функцій, або особам, які мають особливі заслуги перед державою, а також для тих, що постраждали внаслідок техногенних та екологічних катастроф з метою компенсації втраченого заробітку. В свою чергу, я сформулював своє визначення.
2. Пенсія за вислугу років за певними своїми ознаками дуже схожа на пенсію за віком, оскільки вона, як і пенсія за віком, призначається довічно, не залежить від фактичної працездатності особи, для призначення пенсії за вислугу років до уваги береться трудовий стаж, а іноді враховується і вік. Але пенсія за вислугу років має і суттєві відмінності. Перш за все, відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Тобто, право на цей вид пенсії має не загальне коло громадян, як на пенсії за віком, а лише окремі категорії працівників, перелік яких установлено в ст. 54 і 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також в інших спеціальних нормативних актах. Запровадження такого виду соціального забезпечення як пенсії за вислугу років головним чином пояснюється специфікою відповідної роботи, професії чи посади, які пов'язані з підвищеними фізичними і емоційними навантаженнями і тривале перебування на яких призводить до інтенсивного зношування людського організму, в наслідок чого працівник втрачає свою професійну працездатність до настання віку, необхідного для призначення пенсії за віком. А подальше використання працівника на такій роботі чи посаді не завжди є доцільним, а інколи і взагалі неможливим і тому виникає необхідність звільнення такого працівника з цієї роботи та компенсувати йому в певній мірі втрачений заробіток у зв'язку з переходом на іншу роботу чи повним припиненням трудової діяльності. Отже встановлення пенсії за вислугу років в певній мірі є пільгою. Пенсію за вислугу років можна визначити, як щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду та Державного бюджету, що призначаються довічно в розмірі, співвіднесеному з минулим заробітком, визначеній законодавством категорії працівників, які мають спеціальний стаж - вислугу років, встановленої тривалості. Отже, на мою думку,в даному випадку слід говорити про те, що пенсія за вислугу років є спеціальною пенсією.
3. В науці існує думка про те, щоб ліквідувати спеціальні пенсії. Щодо питання ліквідації спеціальних пенсій слід зазначити, що такий принцип як соціальна справедливість повинен бути дотриманий. В свою чергу, в цьому контексті даний принцип полягає не в тому, щоб усі категорії пенсіонерів отримували однакову пенсію, а в тому, щоб під час призначення і перерахунку пенсій усім категоріям застосовували однакові принципи та підходи – страхові. А кошти, які виплачуються спецпенсіонерам і не мають страхової основи, має бути виведено за межі пенсійної системи. Тому на мою думку, даний вид пенсії повинен реформовуватись. Окрім того повинно відбутись остаточне визначення на законодавчому рівні перспективи розвитку інституту спеціальних пенсій, їх поняття, коло суб’єктів та підстави надання на основі єдиного нормативного закріплення.
4. Для того, щоб відповісти на питання слід визначити: які виплати слід відносити до спеціальних пенсій, та чи підлягають вони виплаті саме з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. В свою чергу єдиного закону про спеціальні пенсії, який би уніфікував пенсійне забезпечення окремих категорій громадян та визначав джерела виплат цих пенсій, в Україні немає. Тому чинне законодавство у цій частині є доволі різним, що, однак, не перешкоджає можливості виділити осіб, які є суб'єктами одержання спеціальних пенсій:
· військовослужбовці, особи начальницького та рядового складу внутрішніх справ, та деякі інші особи;
· особи, які виконують обов'язки державної служби (державні службовці та прирівняні до них особи, посадові особи місцевого самоврядування, народні депутати, судді і службові особи органів прокуратури);
· наукові (науково-педагогічні) працівники;
· особи, як мають особливі заслуги перед Україною;
· особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначено соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, при цьому дані виплати будуть здійснюватись тільки застрахованим та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, як платник страхових внесків чи ні.
В свою чергу відповідно до ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»:
Стаття 6. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку
Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.
Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі - працівник).
Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.
Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків).
Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.
Отже, слід зробити висновок, що у конкретних випадках, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань може бути джерелом покриття витрат на виплату спеціальних пенсій, але тільки в тих випадках коли суб’єкти спеціальних пенсій будуть застрахованими у даній системі соціального страхування.
Щодо того, чи може бути Пенсійний Фонд джерелом покриття витрат на виплату спеціальних пенсій, то в даному випадку можна зіслатись на Положення про Пенсійний Фонд України, а саме на п. 3, де зазначається, що одним з основних завдань Пенсійного фонду України є:
забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством;
Тому на мою думку, Пенсійний Фонд може бути покриття витрат на виплату спеціальних пенсій.
5.
6. Відповідно до ст.3, 4 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»:
Стаття 3. Особи, які мають право на пенсії нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членами їх сімей
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на:
а) партизанів і підпільників, визнаних такими законодавством України, які не займали командні посади, та членів їх сімей;
б) робітників і службовців відповідних категорій, що визначаються Кабінетом Міністрів України, які стали інвалідами у зв'язку з пораненням, каліцтвом або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на військовій службі в період Великої Вітчизняної війни чи на роботі у районах воєнних дій (на прифронтових ділянках залізниць, спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз, аеродромів тощо), і членів їх сімей;
в) громадян, які стали інвалідами у зв'язку з пораненням, каліцтвом або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням у винищувальних батальйонах, взводах і загонах захисту народу, та членів їх сімей;
г) військовозобов'язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей;
д) працівників воєнізованої охорони, які не підлягають державному соціальному страхуванню, та членів їх сімей.
