VI. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Урок № 41

Тема. Діалог. Тире при діалозі.

 

Мета: створити умови для поглиблення знань про діалог і розділові знаки при діалозі; формувати вміння правильно конструювати і грамотно записувати діалог; сприяти розвитку мовотворчості учнів, логічного мислення, зв’язного мовлення; підвищувати культуру усної і писемної мови; впливати на виховання взаємної поваги, толерантного ставлення до думки співрозмовника; працелюбності.

 

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Слово вчителя.

Сьогодні ми поговоримо про те, як бути приємним співрозмовником.

Адже протягом дня ви спілкуєтеся з багатьма людьми. З ким?

Це велике щастя – вслухатися у звучання чудових слів людської мови, спілкуватися, ділитися з людьми своїми враженнями, радістю.

Хіба це не радість – ходити щедрою землею, вслухатися у поскрипування снігу, шелест листя, шепіт трав! Хіба це не щастя – любити маму, разом з друзями усміхатися сонечку і людям? І вміти про все це розказати? Але як?

2. Послухайте підслухану розмову вранці.

- Доброго ранку, синочку! Ти вже встав?

- Встав, встав, А тобі що?

- Як тобі спалося? Що снилося?

- Ну чого причепилася з самого ранку?

- Та я ж нічого, мій хороший! Іди ж, синочку снідати.

- Дай спокій! Я ще маю час. Не спішу.

 

3. Бесіда з учнями.

- Вам сподобалася розмова?

- А чому?

- Чи є у нашому класі такі, що впізнали б себе у цій розмові?

- А як ви зустрічаєте ранок?

- Які слова використовуєте?

- Які слова привітання знаєте?

- Скільки людей бере участь у розмові?

- Що таке діалог?

4. Покладання мети.

Діти ставлять перед собою завдання.

- Що маємо вивчити?

- Чого маємо навчитися на уроці?

- Які правила спілкування ви знаєте?

 

ІІІ. Актуалізація опорних понять.

1.Бесіда:

- Що таке пряма мова?

- На що вказують слова автора?

- Чи є при діалозі слова автора?

- А що таке діалог? Монолог? Репліка?

- А як назвемо розмову багатьох осіб?

 

2. Складання і запис схем розділових знаків при прямій мові і при діалозі.

IV. Основний зміст роботи.

1.Робота з підручником.

Вправа ____________

2. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу.

Стор. ___________

3. Складання опорної схеми.

Розмова

Двох осіб

Хлопчик запитує дідуся:

- Що у світі найкрасивіше?

- Найкрасивіше – це праця людська, - каже дідусь.

- А що ж найпотворніше?

- Те, що пускає працю на вітер, - продовжує старенький.

 

 

V. Закріплення вивченого.

1. Робота з текстом.

· Прочитати текст в особах. Визначити основну думку, пояснити розділові знаки.

· Дати відповіді на питання:

- Якого Івана можна назвати героєм?

- Чому?

- Який подвиг він здійснив?

 

Були собі два Івани. Два мрійники. Хотіли для людей добро зробити, щоб їх героями назвали.

Ось перший Іван каже:

- Вийду на високу гору, сяду на камінь.

- Для чого? – питає другий Іван.

- Щоб було видно, коли люди покличуть мене на подвиг, - відповідає перший Іван.

- А я піду до людей, - сказав другий, - посаджу сад, викопаю криницю, допоможу будинки будувати.

Так він і зробив. А перший Іван все чекав, коли його на подвиг покличуть.

VI. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

VII. Підсумок уроку.

VIII. Домашнє завдання.

Вивчити __________

 

Вправа ___________

 

 

Були собі два Івани. Два мрійники. Хотіли для людей добро зробити, щоб їх героями назвали.

Ось перший Іван каже:

- Вийду на високу гору, сяду на камінь.

- Для чого? – питає другий Іван.

- Щоб було видно, коли люди покличуть мене на подвиг, - відповідає перший Іван.

- А я піду до людей, - сказав другий, - посаджу сад, викопаю криницю, допоможу будинки будувати.

Так він і зробив. А перший Іван все чекав, коли його на подвиг покличуть.

 

Були собі два Івани. Два мрійники. Хотіли для людей добро зробити, щоб їх героями назвали.

Ось перший Іван каже:

- Вийду на високу гору, сяду на камінь.

- Для чого? – питає другий Іван.

- Щоб було видно, коли люди покличуть мене на подвиг, - відповідає перший Іван.

- А я піду до людей, - сказав другий, - посаджу сад, викопаю криницю, допоможу будинки будувати.

Так він і зробив. А перший Іван все чекав, коли його на подвиг покличуть.

 

Були собі два Івани. Два мрійники. Хотіли для людей добро зробити, щоб їх героями назвали.

Ось перший Іван каже:

- Вийду на високу гору, сяду на камінь.

- Для чого? – питає другий Іван.

- Щоб було видно, коли люди покличуть мене на подвиг, - відповідає перший Іван.

- А я піду до людей, - сказав другий, - посаджу сад, викопаю криницю, допоможу будинки будувати.

Так він і зробив. А перший Іван все чекав, коли його на подвиг покличуть.

 

Були собі два Івани. Два мрійники. Хотіли для людей добро зробити, щоб їх героями назвали.

Ось перший Іван каже:

- Вийду на високу гору, сяду на камінь.

- Для чого? – питає другий Іван.

- Щоб було видно, коли люди покличуть мене на подвиг, - відповідає перший Іван.

- А я піду до людей, - сказав другий, - посаджу сад, викопаю криницю, допоможу будинки будувати.

Так він і зробив. А перший Іван все чекав, коли його на подвиг покличуть.

 

 

Були собі два Івани. Два мрійники. Хотіли для людей добро зробити, щоб їх героями назвали.

Ось перший Іван каже:

- Вийду на високу гору, сяду на камінь.

- Для чого? – питає другий Іван.

- Щоб було видно, коли люди покличуть мене на подвиг, - відповідає перший Іван.

- А я піду до людей, - сказав другий, - посаджу сад, викопаю криницю, допоможу будинки будувати.

Так він і зробив. А перший Іван все чекав, коли його на подвиг покличуть.

 

Були собі два Івани. Два мрійники. Хотіли для людей добро зробити, щоб їх героями назвали.

Ось перший Іван каже:

- Вийду на високу гору, сяду на камінь.

- Для чого? – питає другий Іван.

- Щоб було видно, коли люди покличуть мене на подвиг, - відповідає перший Іван.

- А я піду до людей, - сказав другий, - посаджу сад, викопаю криницю, допоможу будинки будувати.

Так він і зробив. А перший Іван все чекав, коли його на подвиг покличуть.

 

Були собі два Івани. Два мрійники. Хотіли для людей добро зробити, щоб їх героями назвали.

Ось перший Іван каже:

- Вийду на високу гору, сяду на камінь.

- Для чого? – питає другий Іван.

- Щоб було видно, коли люди покличуть мене на подвиг, - відповідає перший Іван.

- А я піду до людей, - сказав другий, - посаджу сад, викопаю криницю, допоможу будинки будувати.

Так він і зробив. А перший Іван все чекав, коли його на подвиг покличуть.

 

Були собі два Івани. Два мрійники. Хотіли для людей добро зробити, щоб їх героями назвали.

Ось перший Іван каже:

- Вийду на високу гору, сяду на камінь.

- Для чого? – питає другий Іван.

- Щоб було видно, коли люди покличуть мене на подвиг, - відповідає перший Іван.

- А я піду до людей, - сказав другий, - посаджу сад, викопаю криницю, допоможу будинки будувати.

Так він і зробив. А перший Іван все чекав, коли його на подвиг покличуть.

 

 

Були собі два Івани. Два мрійники. Хотіли для людей добро зробити, щоб їх героями назвали.

Ось перший Іван каже:

- Вийду на високу гору, сяду на камінь.

- Для чого? – питає другий Іван.

- Щоб було видно, коли люди покличуть мене на подвиг, - відповідає перший Іван.

- А я піду до людей, - сказав другий, - посаджу сад, викопаю криницю, допоможу будинки будувати.

Так він і зробив. А перший Іван все чекав, коли його на подвиг покличуть.

 

Були собі два Івани. Два мрійники. Хотіли для людей добро зробити, щоб їх героями назвали.

Ось перший Іван каже:

- Вийду на високу гору, сяду на камінь.

- Для чого? – питає другий Іван.

- Щоб було видно, коли люди покличуть мене на подвиг, - відповідає перший Іван.

- А я піду до людей, - сказав другий, - посаджу сад, викопаю криницю, допоможу будинки будувати.

Так він і зробив. А перший Іван все чекав, коли його на подвиг покличуть.

 

Були собі два Івани. Два мрійники. Хотіли для людей добро зробити, щоб їх героями назвали.

Ось перший Іван каже:

- Вийду на високу гору, сяду на камінь.

- Для чого? – питає другий Іван.

- Щоб було видно, коли люди покличуть мене на подвиг, - відповідає перший Іван.

- А я піду до людей, - сказав другий, - посаджу сад, викопаю криницю, допоможу будинки будувати.

Так він і зробив. А перший Іван все чекав, коли його на подвиг покличуть.

 

Були собі два Івани. Два мрійники. Хотіли для людей добро зробити, щоб їх героями назвали.

Ось перший Іван каже:

- Вийду на високу гору, сяду на камінь.

- Для чого? – питає другий Іван.

- Щоб було видно, коли люди покличуть мене на подвиг, - відповідає перший Іван.

- А я піду до людей, - сказав другий, - посаджу сад, викопаю криницю, допоможу будинки будувати.

Так він і зробив. А перший Іван все чекав, коли його на подвиг покличуть.