Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє

Тут поховані секрети Старої України – і зародки Нової.

Михайло Грушевський

Маршрут 7.

Пам’ятки історії та культури Новгород-Сіверського Полісся

(Сосниця – Новгород-Сіверський)

Мета заняття: Знайомство студентів з природно-географічними особливостями та історичним минулим Південної Чернігівщини шляхом огляду пам’яток історії та культури, які розташовані в населених пунктах регіону. Підготувати розгорнутий план-конспект маршруту. Під час підготовки познайомитися з писемними, речовими та усними джерелами.

План

1. Географічне положення, кліматичні та природні особливості Новгород-Сіверського Полісся.

2. Найдавніші поселення в регіоні:

а) пізнього палеоліту (Новгород-Сіверська стоянка);

б) ранньозалізного віку (поселення Новоселівка-3)

в) давньоруської доби (поселення біля с. Жовтневе (Баба))

г) літописні міста (Гуричев, Березий, Блистовит, Хоробор).

3. Історичні міста:

а) Мена;

б) Сосниця;

в) Новгород-Сіверський.

4. Монастирські комплекси (Домницький, Максаківський, Свято-Миколаївський Пустинно-Рихлівський, Новгород-Сіверський Спасо-Преображенський, Рихлівський Миколаївський)

5. Церкви Березни, Мени, Новгорода-Сіверського: минуле та сучасність.

6. Пам’ятки житлової архітектури (садиба А.Я. Безбородька у Стольному, палац П.О. Рум’янцева-Задунайського у Вишеньках)

7. Історико-краєзнавчі та меморіальні музеї (Сосницький, Новгород-Сіверський, Менський, меморіальні музеї Г. Верьовки та О. Довженка).

8. Видатні історичні постаті, письменники, педагоги, діячі мистецтв, краєзнавці.

9. За допомогою археологічних та етнографічних матеріалів дайте характеристику містечкам: Новоселівка (Яцево), Волосківці, Спаське, Блистова (Новгород-Сіверського р-ну), Стахорщина.

 

Література:

Основна:

Атлас Черниговской области. – М., 1991.

Грушевський М. Чернігів і Сіверщина в українській історії // Чернігів і Північне Лівобережжя. – К., 1928. – С. 101-117.

Демченко Т.П. нариси з історії Чернігівщини від найдавніших часів до наших днів. – Вип. 2. Культура рідного краю в ХІХ- на початку ХХ ст. – Чернігів, 1997.

Домоцький Б. Подорож Новгород-Сіверським Подесенням. Краєзнавчі етюди. – Новгород-Сіверський, 2009. – Ч. 1.

 

История городов и сел Украинской ССР. Черниговская обл. – К., 1983.

Калібаба Д. Відомі діячі культури, науки, політики Придесення. – Чернігів, 1995; 1998.

Карнабед А., Карнабед В. По Черниговщине. – К., 1983.

Коваленко В.П. Кордони та природні умови літописної Сновської тисячі // Археологічні старожитності Подесення. – Чернігів, 1995. – С. 78-83.

 

Коваль А.П. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. – К., 2001. – Коропатник Т. Фактори формування агровиробничого потенціалу Чернігівської області //Сіверянський літопис. – 1998. - № 6. – С. 193 – 197.

Кругляк Ю.М. Ім’я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу. – К., 1978.

Природно-заповідний фонд Чернігівської області. – Чернігів, 2002.

Про кількість та склад населення Чернігівської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року // Деснянська правда. – 2003. – 9 січня. – С. 2.

Чернігівська область. – К., 1975. – Розд. 1,2.

Чернігівська область. Географічний атлас. – К., 2003.

Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. – К., 1990.

Чернігівщина inkognita. – Чернігів, 2004.

Чернігівщина: природа, населення, господарство (комплексне географічне дослідження). – Ніжин, 2000.

 

Додаткова:

Анікієнко Л. Григорій Верьовка – вихованець Чернігівської духовної семінарії //Три століття гуманітарної та педагогічної освіти в Чернігові: від колегіуму до університету. – Чернігів, 2001. – С. 82 – 85.

Адруг А.К. Кто построил Успенский собор в Новгороде-Северском // Черниговский полдень. – 1996. – 1 августа.

Арендар Г.П. Потир Стольненської Преображенської церкви // 1000 років Чернігівській єпархії. – Чернігів., 1992. – С. 94-96.

Бобырь А.В., Седых А.В. Воздействие новгород-северского периода жизни К.Д.Ушинского на его педагогическую и литературную деятельность // Новгороду-Северскому – 1000 лет. – Чернигов, 1989. – С. 97-98.

Вавілонська блудниця, або геній чистої краси (про А.Керн) // Студьонова Л.В. Чернігівки в житті славетних. – Чернігів, 1996. – С. 19-26.

Васюта О.П. Кобзарство та лірництво на Чернігівщині. – Чернігів, 2002.

Васюта О.О. Літописне місто Хоробор (до питання локалізації) // Чернігівські старожитності: Науковий збірник. – Чернігів, 2008. – Вип. І. – С. 96–103.

Веремійчик О.М. Давньоруське селище “Баба” біля с. Жовтневого // Минуле Сосниці та її околиць. – Чернігів, 1990. – С. 47-48.

Вознесенська Г.О Дослідження літописного Блистовита / Коваленко В.П., Орлов Р.С. // Археологія. – 1984. – № 48. – С. 19–34.

Воїнов С. Дещо нове до біографії К.Д.Ушинського //Сіверянський літопис. – 1998. – № 1. – С. 46-53.

Воїнов С. Новгород-Сіверський // Сіверянський літопис. – 1998. – № 3, 4, 5.

Воїнов С. “І в Северську моїм коханім” (П.О.Куліш і Новгород-Сіверський) // Сіверянський літопис. – 1995. – № 2. – С. 44-49.

Воїнов С. Новгород-Сіверський. Нариси історії. – Чернігів, 1999. – 162 с.

Даценко А. Палац у Вишеньках // Чернігів стародавній. – 2006. – квітень. – С. 3.

Двойнос В. Домница светлая // Черниговский полдень. – 1996. – № 49. – 5 декабря.

Довженко О. Україна в огні. Кіноповість. Щоденник. – К.,1990.

Довженко О. Зачарована Десна. Оповідання. Щоденник (1941 – 1956). – К.,2001.

Домницький монастир // Корбач І. Шляхами століть. – К., 1992. – С. 142-153.

Дорошенко Д. Новгород-Сіверський // Сіверянський літопис. – 1995. - № 1. – С. 81-84.

Жаров Г.В., Майборода Т.М. Дослідження на багатошаровому поселенні Новоселівка-3 біля Чернігова // Археологічні дослідження в Україні 1993 року. – К., 1997. – С. 47-48.

Ільєнко І.О. У жорнах репресій: Оповіді про українських письменників. – К., 1995. (про О. Довженка)

З історії церкви Різдва Богородиці (м. Мена) // Сіверянський літопис. – 2000. – № 1. – С. 42-44.

Иеромонах Серафим (Варванин). Свято-Николаевский Пустыно-Рыхловский монастырь. – Короп, 2006.

Зеленська Л. Павло Тичина та Григорій Верьовка // Літературний Чернігів. – 1996. – № 8.

Калібаба Д. Невмируща ліра Аврама Гребеня // Деснянська правда. – 1998. – 4 листопада.

Стародавній Седнів та війна Олега з сіверянами у 884 р. // Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років. Матеріали Міжнародної наукової конференції, 19 – 20 листопада 2010 р. – Чернігів; Луцьк, 2011. – С. 150 – 161

Карпенко Ю.О. “Рихлівська дача” незвичайний куточок Сіверського краю (Розповідь про ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Рихлівська дача”). – Чернігів, 2003. – 80 с.

Кицько П.Ф. Стольне: тут, де річка Думниця. - Чернігів, 1993.

Ковалець Я. Монастирська брама // Гарт. – 1992. – 2 травня. (Про долю Домницького монастиря).

Коваленко В.П., Шекун О.В. Літописна Сосниця // Минуле Сосниці та її околиць. – Чернігів, 1990. – С. 9-13.

Коваленко В.П. Обстеження літописного Березого // Археологічні дослідження в Україні 1993 року. – К., 1997. – С. 64.

Коваленко В.П. Славний лицар нашої минувшини // Деснянська правда. – 1993. – № 77. – 27 травня. – С. 4 (про Д.Я.Самоквасова).

Коваленко О.Б. О.Ф.Шафонський і становлення історичного краєзнавства на Чернігівщині // Минуле Сосниці та її околиць. – Чернігів, 1990. – С. 5–8.

Корбач І. Млину – 325 років // Сіверянський літопис. – 1996. – № 6. – С. 106–107 (про перший млин у м. Березні).

Корбач І. Що за люди березанці? – К., 1996.

Корбач І. Шляхами століть. – К., 1992.

Корбач І. Вознесеньська церква у Березні (до мартирологу дерев’яної української церковної архітектури) // Ніжинська старовина. – К., 2007. – Вип. 4 – 5. – С. 123–125.

Коломиец И.К. К.Д.Ушинский и Новгород-Северский // Новгород-Северскому – 1000 лет. – Чернигов, 1989. – С. 101-102.

Кравченко М.П. Сосницький краєзнавчий музей та роль Ю.С.Виноградського у його створенні // Скарбниця української культури. – Чернігів, 1996. – С. 90 –91.

Кузнецов Г.А. Край непокоренный Черниговщина. 1941-1943 гг. – Чернигов, 1995.

Курдюк М. Стольне // Сіверянський літопис. – 1998. – № 6. – С. 49-61.

Куценко М. Студії про О.Довженка // Сіверянський літопис. – 1997. – № 1-2. – С. 66 – 78; № 3. – С. 73 – 89; № 4. – С. 82-86.

Лесик О.В. Замки та монастирі України. – Львів, 1993.

Логвин Г. Чернигов, Новгород-Северский, Глухов, Путивль. – М., 1980.

Марценюк С. Гордість нашої педагогіки // Сіверянський літопис. – 1996. – № 2 – 3. – С. 78–81 (про К.Д.Ушинського).

Минуле Сосниці та її околиць. – Чернігів, 1990.

Михайленко В. Короп: Популярні нариси. – Чернігів: Ранок, 2008. – 104 с.

Мірошниченко М.М. Історія Сосницького літературно-меморіального музею О.П.Довженка // Скарбниця української культури. – Чернігів, 1996. – С. 92 – 94.

Новгороду-Северскому 1000 лет. Тезисы докл. обл. научно-практической конференции (май 1989). – Чернигов, 1989.

Ненадруковані розвідки Ю. Виноградського // Сіверянський літопис. – 1995. – № 4. – С. 136-138.

Обителі-фортеці лісового краю // Віроцький В.Д.,Карнабід А.А., Киркевич В.Г. Монастирі та храми землі Сіверської. – К., 1999. – С. 178-180 (про Максаківський монастир); С. 183-185 (про Домницький монастир); С. 194 – 195 (про Макошинський монастир).

Реп'ях С. Літературні музеї Чернігівщини. – К., 1983.

Руденок В.Я. Два Чернігівських монастиря Мазепинської доби (Іллінський та Рихлівський // Могилянські читання 1999 року. – Київ, 2000. – С. 120 – 124.

Половникова С. Меценат і пам’ять (До 250-річчя від дня народження О.А.Безбородька) // Деснянська правда. –1998. – 8 січня.

Пригоровський В. Ще раз про день народження О.П. Довженка // Літературний Чернігів. – 2001. – № 17.

Провозін П. Шептаки // Сіверянський літопис. – 1995. – № 4. – С. 69 – 71.

Петренко Г. Фельдмаршальські резиденції // Чернігівський вісник. – 1990. – 5 квітня. – С. 7. (Палац у Вишеньках)

Сапон В. Про що розкаже скіфський грифон? // Деснянська правда. – 1994. – 9 квітня. (Новоселівка-3)

Сапон В. Якось фельдмаршал Суворов прийшов пішки у Вишеньки // Деснянська правда. – 2000. – № 11. – 29 січня. – С. 4.

Сапон В. Як Терентій Корінь подивував Америку // Деснянська правда. – 2000. – № 47. – 22 квітня. – С. 4 (родом з Блистови).

Слов’яне і Русь в науковій спадщині Д.Я.Самоквасова. – Чернігів, 1993.

Сорока Н. Сосницькі церкви // Сіверянський літопис. – 1995. – № 3. – С. 80 – 81.

Стольне // Лукомський Г. З української художньої спадщини. – К., 2004. – С. 210 – 219.

Стольне місто князя Ігоря – Новгород-Сіверський // Віроцький В.Д., Карнабід А.А., Киркевич В.Г. Монастирі та храми землі Сіверської. – К., 1999. – С. 106 – 131.

Сугоняко М.М. З історії Новгород-Сіверського краєзнавчого музею // Скарбниця української культури. – Чернігів, 1996. – С. 95 – 96.

Терлецький В. “Бачив уві сні Новгород-Сіверський” // Сіверянський літопис. –1996. – № 2 – 3. – С. 3 – 17.

Терлецький В. Сторінки життєпису Костянтина Ушинського // Сіверянський літопис. – 1998. – № 1. – С. 32 – 45.

У долині Десни // Віроцький В.Д., Карнадід А.А., Киркевич В.Г. Монастирі та храми землі Сіверської. – К., 1999. – С. 199 – 202 (про Сосницю, Покровську церкву); С. 208 – 213 (про церкви Березни).

Чернігівщина в житті та творчості Т.Г.Шевченка. – Чернігів, 1995.

Черненко О. Поховання жінки в «княжому теремі» у Новгород-Сіверському // Матеріальна та духовна культура Південної Русі: Матеріали Міжнародного польового археологічного семінару, присвяченого 100-літю від дня народження В.Й. Довженка. – Чернігів, 2012. – С. 323–325

Черненко О. Є. До питання про час заснування Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря // Чернігівські старожитності: Науковий збірник: – Чернігів, 2010.. – Вип. 2. С. 325 – 328.

Шовкопляс Г.М., Шовкопляс І.Г. За покликом серця. Пам’ятки історії та культури в житті і творчості Т.Г.Шевченка. – К., 1990. – С. 52 – 54.

Цапенко М. По равнинам Десны и Сейма. – К., 1968. – С. 7 – 48.

Населені пункти: Бобровиця (літописний Гуричев) – Новоселівка (Яцівська трагедія) – Миколаївка (Домницький монастир) – Березна (істор. довідка, музей Г. Верьовки) – Стольне (садиба А.Я. Безбородька) – Блистова (літописний Блистовит, про Т.Кореня) – Волосківці (Успенський собор, Г. Пархоменко – лірник та кобзар) – Мена – Максаки (Максаківський монастир) – Жовтневе (давньоруське поселення) – Сосниця (істор. довідка, Покровська церква ХІХ ст., О. Шафонський, А. Керн, О. Довженко, музеї) – Спаське – Рихли (Рихлівський монастир) – Вишеньки (палац Рум'янцева-Задунайського) – Блистова – Стахорщина – Новгород-Сіверський (істор. довідка, Спасо-Преображенський монастир ХІІ – ХVII ст., діяльність Новгород-Сіверської друкарні, К.Ушинський, М.Максимович, Д.Самоквасов).

 

Методичні поради: Маршрут дозволяє познайомитись студентам з історично складеною територією Сосницької тисячі або Сосницького степка та Новгород-Сіверським Поліссям, що охоплює територію правобережжя р. Десни. Зверніть увагу на географічні та кліматичні умови в яких проживає населення на вашому маршруті; розглядаючи історію населених пунктів визначте їх топоніми та назви річок, озер(гідроніми). Оглядаючи пам’ятки археології, історії, архітектури, обов’язково пов’язуйте їх з легендами, переказами та билинами, які відомі в цій місцевості, з історичними подіями та історичними особами, що допоможе вам дати більш повну характеристику населеним пунктам на маршруті. Зверніть увагу на сучасний стан пам’яток історії та культури. Свою розповідь побудуйте як текст екскурсії.

На вашому маршруті зустрічаються пам’ятки доби пізнього палеоліту (Новгород-Сіверська стоянка), скіфського часу (Новоселівка-3), літописні міста (Гуричев, Березий, Блистовит, Сосниця, Новгород-Сіверський), монастирські комплекси (Домницький, Максаківський, Рихлівський, Спасо-Преображенський), садиба та палац в Стольному та Вишеньках, історико-краєзнавчі (Сосницький, Новгород-Сіверський, Менський) та меморіальні (Г.Г.Верьовки, О.П.Довженка) музеї. Зрозуміти чарівність цього куточка Чернігівщини дозволять підготовлені вами розповіді про людей, які народилися тут (О.Ф. Шафонський, Д.Я Самоквасов, Ю.С. Виноградський, О.П. Довженко, Г.Г.Верьовка, Г. Пархоменко, Т. Корень та ін.) та тих, хто деякий час перебував в містечках (Л. Баранович, Д. Туптало, І. Галятовський, родина А.Я. Безбородька та їх нащадків Мусіних-Пушкіних, А. Керн, П. Рум’янцев-Задунайський, К.Д. Ушинський, М.О. Максимович, О.В. Маркович, М.І. Кибальчич та ін.)

Контрольні питання:

1. Згадайте літописні дати Новгорода-Сіверського, Березого, Гуричева, Сосниці, Блистовита та порівняйте їх з археологічними даними. За яких обставин згадує їх літописець?

2. Що Ви знаєте про історію церкви Різдва Богородиці в Мені?

3. Опишіть герби Березни, Новгорода-Сіверського та Сосниці.

4. Яке з населених пунктів на Вашому маршруті до 1936 р. мало назву “Баба”?

5. Які твори Л. Барановича та І. Галятовського надруковані в Новгород-Сіверській друкарні?

6. Згадайте в якому містечку зупинявся О.В.Суворов?

7. На чиї кошти та за проектом якого архітектора збудовано Спасо-Преображенський собор у Новгороді-Сіверському?

8. Які мистецькі твори були знайдені на пізньопалеолітичній Новгород-Сіверській стоянці?

9. Хто засновник Сосницького історико-краєзнавчого музею?

Тема 2. Роде мій красний (За темами обраних рефератів)

Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє

О.Довженко

Мета заняття: Навчитися застосовувати основні види джерел для здобуття історичної інформації шляхом написання рефератів.

Методичні поради: Чітко дотримуйтесь обраної теми: використовуйте архівні матеріали, спогади старожилів та історичну, краєзнавчу літературу. Зверніть увагу на вимоги оформлення використаної літератури.

Обсяг – 10-15 сторінок

Термін – до 1 квітня

1. Історія моєї родини.

2. Історія моєї вулиці.

3. Історія мого села.

4. Топоніми мого міста або села.

5. Антропоніми мого міста або села.

6. Гідроніми мого краю.

7. Народні звичаї та обряди мого краю.

8. Народні пісні мого села.

9. Спогади старожилів мого села або міста.

10. Пам'ятки історії та культури мого села або міста..

 

Література

Агеева Р.А. Страны и народы: происхождение названий. – М., 1990.

Агеева Р.А. Происхождение имен, рек и озер. – М., 1985.

Горбаневский М.В. В мире имен и названий. – М., 1983. – С. 84–134.

Десна в межах України (санітарно-гідробіологічна та гідрохімічна характеристика). – К., 1964.

Здравствуй, Десна! – Брянск, 1975.

Коваль А.П. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. – К., 2001.

Мурзаев Э.М. География в названиях. – М., 1982.

Никонов В.А. География фамилий. – М., 1988.

Никифоров А.И. Деснянские озера. – К., 1970.

Милорадович А. Родословная книга черниговского дворянства. – Спб.-Чернигов, 1901. – Ч. 2.

Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. – К., 1908. – Т. 1; Спб., 1912. – Т. 3.

Чернігівська область (економічно-географічна характеристика). – К., 1975.

Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. – К., 1990.

Янко М.П. Топонімічний словник України. – К., 1998.