Тема 7.2. Антропогенне ландшафтознавство

План.

1. Антропогенний вплив на ландшафт.

2. Класифікація антропогенних і сільськогосподарських ландшафтів.

3. Аналіз і облік ландшафтних умов у землевпорядкуванні.

4. Організація території сільськогосподарських підприємств на еколого-ландшафтній основі.

5. Охорона земель і ландшафтів.

№ з/п	Питання	Відповідь
1.	Ландшафтоутворюю-чі фактори Види антропогенного впливу на ландшафти:	1) природні; 2) антропогенні – пов’язані з господарською діяльністю людини. 1) вплив на рельєф (спостерігається на 70% території суші): це створення техногенних форм рельєфу: розробка корисних копалин, звалища промислових відходів, будівництво великих меліоративних систем; 2) зміна інтенсивності природних процесів: прискорена ерозія; вторинне засолення грунтів. 3) вплив на мікро – мезо- та макроклімат та кругообіг води: - внаслідок вирубування лісів; - забруднення атмосфери; - руйнування озонового шару; - будівництво водосховищ, великих зрошу-вальних та осушувальних систем; - спалювання палива (парниковий ефект).
2.	Антропогенні ландшафти – Антропогенні ландшафти поділяються на: доцільні: недоцільні: За ступенем змін ландшафти поділяться на: За родом діяльності людини ландшафти поділяються на: За довгорічністю існування: Класи сільськогоспо-дарських ландшафтів по висотному положенню: Класи с.-г. ландшаф-тів поділяються на підкласи за структурою: Зміни в природних ландшафтах в процесі с.- г. виробництва Зміна складу тваринного і рослинного світу Саморегуляція агроландшафтів	це природно-антропогенні комплекси, які сформулювалися під впливом господарської діяльності людини. - заплановані; (доцільні); - супутні (недоцільні). поля, водосховища і т.д. постійно підтримуються людиною, щоб могли виконувати певні функції. Їх називають ще культурними. яри, солончаки на зрошуваних землях - це результат нераціонального використання земель. - умовно незмінені; - слабо змінені; - сильно змінені або порушені; - доцільно перетворені - промислові; - сільськогосподарські; - лісові; - водні; - рекреаційні (призначені для організації і проведення відпочинку людей, туризму, лікування); - селітебні (населені пункти, території з великою густотою населення); - белігеративні (воєнні). - довговічні саморегульовані (водосховища); - багаторічні; - частково регульовані (л/смуги, ставки); - короткочасно регульовані (поля, сади). - рівнинні; - гірські. 1) польовий; 2) садовий; 3) мішаний садово-польовий; 4) лугово-пасовищний. - вирубка лісів; - розорювання цілини; - будівництво меліоративних систем; - застосування хімічних речовин для захисту культурних рослин і, як наслідок, - порушення співвідношення між окремими елементами ландшафтів - порушення кругообігу речовин (на полях вирощують урожай і вивозять біомасу за межі ріллі) і кругообігу води. Лугово-пасовищний підклас агроландшафтів близький до природних. Ступінь саморегуляції близька до природних ландшафтів, але тільки при нормованому випасанні худоби. Садовий підклас і садово-польовий близькі до лісокультури, але мають низьку саморегуляцію і потребують високої агротехніки. Польовий підклас найбільш змінений (оранка, добрива, пестициди, вивезення біомаси), нездатний до саморегуляції. Покинуті польові ландшафти поступово повертаються до свого попереднього стану: перелоги і вторинний степ.
3.	Мета аналізу природних умов ландшафтів: Практичне застосу-вання аналізу природних умов земель сільського-сподарського призна-чення: Перед розробкою проектів землевпо-рядкування вивчають і аналізують такі природні умови конкретного регіону: В період передпроектного обстеження земельних ресурсів вивчаються базові тематичні природні карти:	- організація раціонального використання земельних ресурсів; - створення стійких агроландшафтів; - збереження природної рівноваги ландшафтів. - організація раціонального використання земель; - вибір спеціалізації сільського господарства; - вибір видів меліорації. - дані кількісного і якісного обліку земель; - геоморфологічні умови (особливості рельєфу, уклони поверхні, глибина і густота розчленування рельєфу, зсуви); - гідрогеологічні умови (глибина залягання підгрунтових вод, їх запаси, хімічний склад; - водний режим грунтів (запаси грунтової вологи та їх сезонна динаміка); - водний баланс по основних басейнах річок; - кліматичні дані (тривалість безморозного періоду, кількість опадів, посухи і суховії, швидкість вітру); - грунтово-меліоративні умови (види грунтів, їх еродованість; - геоботанічні умови (характеристика кормових угідь, лісистість території). - грунтові; - гіпсометричні: - геоморфологічні; - ландшафтні; - агроклітатичний атлас
4.	Обгрунтування необхідності переходу до ландшафтної організації території Положення ландшафтної організації території с.- г.підприємств:	- сучасні екологічні катаклізми та деградаційні явища природного середовища, які є наслідком нераціонального природоко- ристування. В агроландшафтах незбалансоване співвідношення природних стабілізуючих угідь: (ліса, болота, степ) і сільськогосподарських угідь (дестабілізуючих). Наслідки цього: прискорена ерозія, деградація грунту та інші наслідки. 1) збалансоване співвідношення між природними та господарськими угіддями (30 % території повинно бути залишено в природному стані); 2) лісистість території 10…15% (в даний час в степовій зоні 2,8%). Визначення розмірів мінімально необхідної площі ділянок з природною рослинністю та оптимального їх розміщення (по балках, лощинах, ставки, копанки, мікрозаповідники, консервація частин ландшафту); 3) склад сівозмін та їх розміщення повинно відповідати екологічним вимогам.
	Вимоги до оптимально збалансованої території Охорона земель і ландшафтів включає:	1) стійкість ландшафта; 2) висока продуктивність; 3) безконфліктність; 4) привабливість; 5) саморегуляція ландшафту - раціональне використання земель; - запобігання необгрунтованому вилученню с.- г. угідь та лісових земель для інших потреб; - захист земель від ерозії, селів, підтоплен-ня,заболочування, вторинного засолення, переосушення, забруднення відходами; - збереження природних водно-болотних угідь; - консервація деградованих с.- г. угідь.