Особливості вживання дієслів та його форм

1. Найхарактернішими дієслівними формами у текстах офіційно-ділового та наукового стилів є інфінітив та форма теперішнього часу зі значенням позачасовості. У адміністративно-канцелярському та законодавчому різновидах ОДС неозначена форма дієслова найчастіше виступає на означення неминучості, обов′язковості дії: організувати, забезпечити, розробити. Форми теперішнього часу або констатують факт, або повідомляють певну інформацію, або вносять елемент імперативності: звільняється з посади, сесію скликають, дирекція нагадує.

2. Активні дієприкметники теперішнього часу на –учий (-ючий) не характерні для української мови. Замість них можна вживати підрядні означальні речення, прикметники із суфіксами –льн-, -н-, іменники та інші засоби. Вибір такого засобу насамперед залежить від суті позначуваного поняття, а також від значення іменника, з яким він поєднується. В українській мові збереглися лише деякі давні дієприкметники теперішнього часу на –учий (-ючий), -ачий (-ячий), що перетворилися вже на якісні прикметники, тобто виражають постійну ознаку предмета, причому здебільшого в інтенсивному вияві: співучий народ, лежачий камінь, терплячий чоловік.

Зразки правильного вживання дієприкметників

Неправильно Правильно

Існуючі досі проблеми проблеми, що досі є

існуючий порядок заведений порядок

домінуюча в суспільстві тенденція тенденція, що переважає в суспільстві

завідуючий кафедрою завідувач кафедри

зростаюча інфляція щораз більша інфляція

працююче населення працездатне населення

завершаючий розділ останній розділ

з наступаючим Новим роком! з настанням Нового року!

з передноворіччям!

з прийдешнім Новим роком!

плаваючий курс валюти змінний курс валюти

керуючий господарством керівник господарства

хто слідуючий? хто наступний?

викликаються слідуючі особи викликаються такі особи

слідуючим чином таким чином, у такий спосіб

організуючий центр організаційний центр

3. Особливістю вживання дієприслівників є їх неодмінний зв′язок із суб′єктом – виконавцем основної дії. Порушення такої співвіднесеності призводить до логіко-синтаксичних помилок: Перевірка пройшла, не виявивши ніяких порушень; Зважаючи на певні обставини, зустріч переноситься на післязавтра.

4. Використовувати тільки книжні дієслова та їхні форми: звітувати (неправильно – відчитуватись), домовлятись (неправильно – договорюватись).

5. Вживати неозначену форму на –ти: наполягати, здійснювати, підсумовувати.

6. Надавати перевагу активним конструкціям над пасивними або використовувати безособову форму на –но, -то (предикативні конструкції передають узагальнено-особове значення): Група достроково виконала рішення (неправильно – Рішення було достроково виконане нашою групою); Роботу виконано. Комітет реорганізовано.

7. Надавати перевагу складеним формам дієслів недоконаного виду в майбутньому часі: будемо працювати сьогодні, будемо розмовляти серйозно.

8. Уникати вживання форми давайте у наказовому способі: проголосуймо (неправильно – давайте проголосуємо), пропоную розпочати (неправильно – давайте розпочнемо).

9. Уникати вживання умовного способу дієслів: Підприємства виконають замовлення, якщо … (неправильно – Підприємтсва змогли б виконати замовлення, якби…).

10. Уникати вживання форм давноминулого часу: Я виконав (неправильно – Я виконав був), Звернення надійшло (неправильно – Звернення надійшло було).

11. Не порушувати норми вживання форм залежних слів: свідчити про факти (неправильно – свідчити факти), шкодувати грошей (неправильно – шкодувати гроші).

12. Із кількісними словами ряд, більшість, меншість, багато, мало, кількість дієслова вживаютьс в однині: більшість працівників прийшло, ряд підприємств надіслав.

13. Якщо субстантивне слово виражено числівниками сто, тисяча, мільйон, мільярд та ін., то дієслово слід уживати в однині: тисячу тонн завезено, двісті гривень витрачено.

14. Дієслово вибачаюсь(-ся) має у своєму складі колишній займенник ся, що був формою від себе – я: збираюся (я збираю себе); вибачте, пробачте, даруйте, не ображайтеся, мені дуже прикро, я завдав вам стільки прикрощів, хвилювань, неприємностей (неправильно – я вибачаюсь).

Добір потрібних словоформ, робота над точністю слововживання відшліфовують мовне чуття, особливо чуття стилю, спонукають до творчого пошуку. Досконалі знання морфологічних засобів ділової української мови підвищують загальну мовну культуру і грамотність професійного спілкування.