Специфіка діяльності куратора академічної групи.

Куратор академічної групи чи наставник (лат. curator, від curo – піклується) – покликаний через навчальний процес і позанавчальні виховні заходи забезпечити формування гуманітарного мислення, оволодіння рідною мовою, прилучення до здобутків української і світової літератури, осмислення історичних фактів, подій і явищ та утвердження пріоритетів здорового способу життя людини. Куратору необхідно формувати у своїх вихованців свідоме осмислення принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності, інших доброчинностей. Куратор призначається деканатом факультету з найбільш досвідчених викладачів, які мають авторитет та відповідний стаж роботи у вищому навчальному закладі. Але, на нашу думку, варто врахувати і наступне, що до керівництва діяльністю групою необхідно також залучати творчо працюючу викладацьку молодь, яка характеризується креативністю мислення, нестандартними підходами в галузі навчально-виховної діяльності, новим баченням у розв’язанні будь-яких проблем студентства.

Куратор академічної групи, організовуючи багатогранну діяльність щодо згуртування колективу, реалізовує наступні функції: аналітичну, організаторську, комунікативну та соціальну. Аналітична функція передбачає планування та організацію виховної роботи студентською групою на підставі урахування куратором: міжособистісних стосунків у колективі мотивів навчальної та пізнавальної діяльності студентів, рівня їхнього інтелектуального розвитку, індивідуальних особливостей, соціально-побутових умов життя (останнє досліджується куратором спільно з профоргом групи), стану здоров’я, результатів навчання тощо. Організаторська функція забезпечує надання необхідної допомоги студентському самоврядуванню, творчим групам, радам тощо. Комунікативна функція полягає в налагодженні контакту у стосунках “педагог-студент”, формуванні сприятливого психологічного мікроклімату спілкування, забезпеченні загального позитивного фону у взаємодії. Функція соціалізації реалізується у гуманістично-орієнтованій взаємодії “педагог-студент”. Куратор академічної групи допомагає вихованцю в особистісному розвитку, засвоєнні та прийнятті суспільних норм, цінностей, дотриманні засад духовно повноцінного буття. Він бере на себе місію старшого колеги в оволодінні студентом позитивними соціальними ролями, використовуючи позааудиторну виховну роботу як “ситуацію соціального досвіду поведінки” [Дубасенюк].

Педагогічні функції куратора полягають у наступному:

§ бути найближчим наставником студентів в усіх аспектах навчально-виховної роботи вузу;

§ консультувати з поточних питань, що стосуються навчання, наукової роботи студентів, внутрішнього життя в групі та гуртожитку, сприяти адаптації до життя в вузі;

§ допомагати студентському активу в плануванні і організації позанавчальної діяльності групи, у подоланні складних конфліктних ситуацій;

Важливо, щоб куратор був закріплений за групою на весь період навчання студентів у вузі. Такий підхід сприятиме кращому вивченню особистості кожного студента групи, допоможе перспективно планувати роботу по розвитку та згуртуванню колективу. Адже зміна кураторів чи випадковість їх призначення, без врахування конкретних умов послаблює чи взагалі знівельовує цей важливий аспект діяльності в системі навчально-виховної роботи вузу.

Керівник академічної групи: спільно з активом групи складає проект плану виховної роботи на навчальний рік, який затверджується на зборах академгрупи; стежить за виконанням плану, в процесі якого аналізує ефективність виховної роботи, розвиток творчої ініціативи студентів самоврядування; веде індивідуальну роботу зі студентами; виявляє нахили й здібності студентів і сприяє їхній участі в роботі наукових гуртків, творчих студій, культурних товариств, клубів за інтересами, спортивних секцій, в художній самодіяльності; тримає в полі зору успішність студентів, встановлює контакти з відповідними кафедрам з метою створення належних умов для навчання, наданням студентам необхідної допомоги, здійснення заходів для роботи з обдарованими студентами; висловлює свої рекомендації академічній групі щодо проведення виховних годин, присутній на них, сприяє залученню студентів до факультетських та загальноуніверситетських заходів; піклується про житлово-побутові умови студентів, про їх культурний відпочинок, бере участь у розподілі місць у гуртожитку, періодично відвідує його; вносить пропозиції щодо відзначення і заохочення кращих студентів, бере участь у складанні характеристик студентів академічної групи; несе відповідальність за свою роботу перед деканатом і кафедрою.

Планування значною мірою визначає результати та перспективність системи виховної роботи. Цілеспрямоване й чітке планування допомагає кураторам уникнути багатьох помилок та негативних явищ у студентській групі. Обґрунтований план дає змогу намітити загальні перспективи та конкретні способи розв’язання поставлених виховних завдань.

Основні вимоги до плану:

· цілеспрямованість плану, тобто зміст та форми виховної роботи, що плануються, передбачають реалізацію конкретних цілей та задач. Кожна справа має сприяти розв'язанню поставлених завдань. Залежно від мети кожна форма роботи має свою специфіку у її використанні;

· врахування потреб та інтересів, індивідуальних особливостей кожного студента;

· співтворчість педагогів та студентів в організації виховної роботи;

· зв’язок з життям суспільства, майбутньою професійною діяльністю студентів;

· комплексний характер планів;

· цілісний підхід до процесу планування;

· наступність змісту та форм виховної роботи;

· конкретність, доцільність плану, обґрунтованість виховної роботи, врахування особливостей студентського колективу, рівня його розвитку, традицій, що склалися;

· розумна насиченість плану.

Серед основних засобів виховної роботи кураторів є: щотижневі виховні години, які включаються до розкладу академічних занять, а викладачеві до індивідуального плану роботи; бесіди «За круглим столом», дискусійні клуби, інші заходи виховного впливу в студентських аудиторіях і гуртожитках (із залученням фахівців різного профілю); культпоходи історичними місцями рідного краю, до музеїв, картинних галерей, на виставки, до театрів; колективний перегляд кінофільмів та вистав з їх наступним обговоренням; індивідуальна виховна робота зі студентами з урахуванням їх Індивідуальних особливостей. Кураторам академічних та керівникам творчих груп належить ініціатива у виборі форм, методів, прийомів, засобів та напрямів виховної роботи; їх роботу на факультетах координують деканати, а кафедри забезпечують проведення конкретних заходів виховного впливу.

Встановлено, що колектив студентської групи у своєму розвитку проходить ряд стадій.

Перша – засвоєння першокурсниками елементарних вимог, норм, правил, традицій життя вищого навчального закладу. Носіями досвіду в цьому є професорсько-викладацький склад кафедр, факультетів, а провідна роль належить куратору.

Друга – створення групової громадської думки, формування активу, проводиться цілеспрямована робота з оволодіння майбутньою професією, всі студенти залучаються до життя групи, встановлюються дружні та вимогливі взаємини між студентами, інтерес до спільних справ, поінформованість у справах факультету навчального закладу. А це сприяє вираженню самостійності, завдяки чому колектив може більшу частину справ розв’язувати самостійно, без втручання куратора.

Третя – кожен член колективу стає виразником громадських вимог. Це найбільш значний період виховання колективу й особистості: кожен студент намагається виконати колективне, а отже й особисте завдання, домогтися максимальних успіхів у професійній підготовці та надати допомогу своїм одногрупникам.

У зв’язку з цим роль куратора та його організаційно-педагогічна діяльність від курсу до курсу змінюється, а саме:

§ І-І курс – слід більше опікати своїх вихованців, частіше бувати в групах, неодноразово проводити бесіди, вносити свої пропозиції на розгляд групи. Особливої турботи та уваги студенти потребують у період першої сесії.

§ ІІ-V курс – куратор здебільшого консультує студентів та актив групи з різних питань.

Зміст і форми роботи куратора відповідають організаційно-виховним завданням, що ставляться перед студентами різних курсів. Так, для молодших курсів характерна робота по адаптації студентів до умов, які характерні для вузу, тому куратор покликаний допомогти студентам зрозуміти і прийняти нові вимоги, режим роботи, самоутвердитись, повірити у власні можливості. У процесі роботи зі студентами старших курсів основна увага куратора спрямована на пристосування студентів до їх майбутньої професії, на вирішення питань самовизначення, на формування громадянської спрямованості мотивів навчальної та суспільної діяльності. Куратор допомагає студентам у плануванні та проведенні тематичних годин спілкування у формі диспуту, зустрічей з цікавими людьми тощо. Але все ж, по мірі накопичення досвіду значна частина організаторських функцій куратора переходить до студентського активу, зменшується турбота куратора, студентам більше надається самостійності у прийнятті рішень.

На всіх курсах куратору слід постійно підтримувати зв’язок з групою, її активом (організовувати його навчання, як тактик спрямовувати діяльність активу у потрібному напрямку), проводити індивідуальну роботу зі студентами, контактувати з їхніми батьками, а при потребі зустрічатися з ними.

Форми і методи роботи куратора не можуть бути однозначними, універсальними, вони відповідають конкретним особливостям академічної групи, її виховним завданням. Тому куратор завжди знаходиться у творчому пошуці найбільш оптимальних шляхів впливу на студентів.

Свої організаційно-виховні функції куратор здійснює, спираючись на колектив і постійно розвиваючи його самоуправління. Він має використовувати усі можливості спілкування зі студентами для педагогічного керівництва формуванням особистості молодого спеціаліста. Куратор не в якому разі не може обмежити свою діяльність періодичними бесідами про успішність, дисципліну, відвідування занять.

Значна роль у згуртуванні колективу відіграє організація спілкування студентів. З цією метою використовуються перш за все навчальні заняття, а також різні форми позааудиторної діяльності: вечори відпочинку, зустрічі з цікавими людьми, колективні перегляди спектаклів та кінофільмів з наступним обговоренням тощо.

Важливим напрямком роботи куратора з колективом є формування педагогічно доцільних міжособистісних стосунків студентів. Характер стосунків визначається перш за все суспільною думкою, колективною свідомістю студентів. Хоч студенти вже й мають певні моральні переконання, певне особистісне ставлення до етичних норм, куратору все ж необхідно проводити значну роботу з корекції їх поглядів, моральних установок. При цьому можуть широко використовуватись такі методи виховного впливу, як аналіз роботи групи і окремих студентів, суспільна оцінка вчинків, позитивний приклад, диспути на морально-етичні теми, залучення до суспільно цінної діяльності та ін. При цьому, який би метод виховного впливу не був використаний куратором, важливо, щоб він схвильовував розум та почуття студентів, стимулював їх задуматись над питаннями суспільного життя, моралі, взаємостосунків людей.

Загальновизнаним є визначальна роль спільної суспільно корисної діяльності з формування будь-якого колективу. Діяльність студентської групи спрямована на досягнення основної перспективної мети – формування висококвафікованого педагога, тому куратор має допомогти студентам у вирішення повсякденних навчальних завдань. Сприяє цілеспрямованості в роботі, стимулює постійну пізнавальну активність спеціальна позааудиторна робота куратора з формування особистості вчителя.

Найбільш глибоко оцінити рівень вихованості студента куратор здатен в процесі повсякденного спілкування з ним, використовуючи такі методи, як спостереження, бесіди (інтерв’ювання), анкетування, вивчення результатів діяльності (успішність, досягнення в наукових пошуках, у суспільній роботі), вивчення документації (характеристики, відзиви тощо).

Мистецтво куратора полягає й у тому, щоб поступово розвивати самоконтроль студентів, який би спияв встановленню характеру пізнавальної діяльності кожного студента протягом семестра: систематичність занять, якість виконання завдань, труднощі у засвоєнні матеріалу. Завдяки такій роботі, куратор сврєчасно надає допомогу окремим студентам, ефективними стають засоби впливу куратора та групи на недостатньо сумлінних студентів. При цьому головним обов’язком куратора є надання допомоги студентам у складанні програми (є необхідна потреба) самовиховання, яка відповідала б індивідуальним особливостям студента, його майбутній професії, була б тісно пов’язана з характером і змістом навчально-виховного процесу вищого навчального закладу. Сутність самовиховання, як відомо, перебуває у свідомому самозміненні особистості. Для його здійснення необхідно викликати у студентів намагання до самовдосконалення, навчити їх розуміти свої успіхи й недоліки.

Характер стосунків куратора з групою визначається в значній мірі його особистісними якостями. Висока вимогливість у поєднанні зі справедливим ставленням до студентів, доброта, привітність, зацікавленість долею студента сприяють зближенню куратора з групою. Це, в свою чергу, забезпечує високий рівень взаємостосунків в групі, обумовлює раціональне поєднання офіційної та неофіційної сфер спілкування. Важлива особливість діяльності куратора – узгодженість, взаємодія з викладачами, що працюють в цій групі. Саме від їх єдності, чіткої цілеспрямованості буде залежати ефективність кінцевого результату формування особистості молодого спеціаліста.

У практиці досить часто виникає питання дисципліни студентів. До її порушень, як правило, відносять пропуски занять, запізнення, невчасне виконання (у зазначений термін) різних видів навчальних робіт (лабораторних, курсових, рефератів тощо); поза навчальним процесом – порушення загальноприйнятого режиму в навчальних корпусах, у гуртожитку.

Куратор має прагнути не до простого зовнішнього дисциплінування студентів, а до формування в них глибоких якостей морально-етичного характеру, до виховання почуття обов’язку перед колективом і суспільством. Свідома дисципліна – це результат усієї системи виховання, а не наслідок якоїсь однієї дії, одного впливу. Тому куратору необхідно бачити істинні причини, що впливають на певний вид поведінки колективу.

Отже, тільки цілеспрямована робота куратора з формування у студентів інтересу до навчання, до обраної спеціальності, забезпечення систематичності їх навчальної роботи протягом семестру і навчального року, виховання в них свідомої самодисципліни повинна здійснюватись в комплексі з підвищенням якості викладання та організації навчального процесу у вузі взагалі та на кожному факультеті зокрема. І той педагог-куратор, який володіє майстерністю слова, задушевністю, близькістю до молодої особистості, має досвід учительської роботи, здатний підготувати вчителя, який відповідав би сьогоденним потребам суспільства.

У педагогічному навчальному закладі через сучасного вченого, педагога, нарешті, куратора формується нова генерація молодих учителів майбутнього, а майбутнє за ними та їхніми учнями.