ТЕМА 2.5. Особливості інженерного благоустрою територій і споруд масового використання
Класифікація, типи і мережа спортивних споруд міста
Спортивні споруди – це споруди, призначені для проведення змагань із різних видів спорту, навчально-тренувальних занять, а також використовуються для активного відпочинку і загальної фізичної підготовки населення. За своїм призначенням спортивні споруди поділяються на:
– демонстраційні (проведення змагань в присутності глядачів);
– навчально-тренувальні;
– споруди для активного відпочинку.
У вільний від занять час демонстраційні споруди можуть використовуватися як для навчально-тренувальних занять, так і для активного відпочинку.
Спортивні споруди включають:
1. Основні споруди (безпосередньо призначені для занять фізкультурою і спортом).
2. Допоміжні споруди (для обслуговування і експлуатації спортивних споруд – гардероб, санітарно-технічні вузли, масажні, технічні приміщення, адміністративно-службові, господарські приміщення).
3. Комплекс споруд і приміщень для глядачів (в складі демонстраційних споруд): трибуни, гардероби, буфети, туалети та ін.
Основні спортивні споруди поділяються:
– на відкриті (заняття проводяться на повітрі, а допоміжні приміщення розміщені, як правило, під трибунами або в окремих приміщеннях);
– на криті;
– з трансформуючим покриттям (змагання і тренувальні заняття при сприятливій погоді проводяться на повітрі, при несприятливій погоді або взимку під дахом).
Основні спортивні споруди поділяються на два види:
– окремі (спеціалізовані), які призначені для занять одним видом спорту або кількома, при умові заміни обладнання;
– комплексні – призначені для занять кількома видами спорту в окремих спорудах, розташованих на одній території або розміщених в одній будівлі.
На всіх стадіях містобудівельного проектування передбачається створення цілої системи спортивних споруд, які розміщені як і в межах міської забудови, так і за її межами (в лісопарковій смузі і приміській зоні).
При організації мережі спортивних споруд, враховують такі характеристики міста: чисельність населення і його ріст на перспективу; наявність існуючих спортивних споруд і їх транспортна доступність; спортивні інтереси жителів; географічне положення міста.
Фізкультурно-спортивні споруди бувають мікрорайонного, районного, міжрайонного, загальноміського значення.
Споруди мікрорайонного значення – призначаються для обслуговування населення груп житлових будинків або окремих будинків, які утворюють мікрорайон. Такі споруди необхідно проектувати комплексами для дітей віком: до 7 років; від 7 років до 10 років; від 11 до 17 років; а також для дорослих. Ділянки комплексів майданчиків для дітей до 7 років розміщують в житлових групах; для дітей від 7…10 років – в житлових групах або в мікрорайонному парку; від 11…17 років і для дорослих – на території парку мікрорайону (табл. 3.1...3.4).
В мікрорайоннірозташовують фізкультурні і спортивні споруди для масових занять фізкультурою і спортом населення всіх вікових категорій і створюють умови для успішної навчально-тренувальної роботи шкіл. Як правило, для зручності жителів мікрорайону і виходячи з гігієнічних умов, спортивні майданчики розміщують на озеленених територіях.
Розміщення спортивних і фізкультурних майданчиків для дітей шкільного віку можливе також поряд із шкільною спортивною зоною. Це дозволяє покращити умови навчального процесу в школах і підвищити ефективність використання спортивних споруд дітьми у вільний від занять час.
Таблиця 3.1
Склад і площа фізкультурно-спортивних споруд для дітей
| Споруда, м2 | Для дітей до 7 р. при чисельності населення, чол. | Для дітей 7…10 р. при чисельності населення, чол. | ||||
| 250-750 | 750-1250 | 1250-1750 | 500-1500 | 1500-2500 | 2500-3500 | |
| Майданчик для рухливих ігор | ||||||
| Доріжка для їзди на велосипеді | ||||||
| Загальна площа комплексу | ||||||
| Радіус обcлуго- вування, м | – | 50-100 | – | – | 150-200 | – |
Таблиця 3.2
