Кримінальній реєстрації та криміналістичному обліку підлягають такі об'єкти:
- невідомі злочинці, які переховуються від суду, слідства та відбування покарання;
- обвинувачені, яких було заарештовано;
- особи, затримані за бродяжництво та жебрування;
- особи, які вчинили злочин, але звільнені від кримінальної відповідальності та покарання на підставах, передбачених законом;
- засуджені особи;
- особи, які пропали безвісти;
- хворі, які перебувають у лікувальних установах, притулках для старих, дитячих будинках і через свій стан не можуть повідомити персонографічні дані;
- невпізнані трупи осіб, які загинули внаслідок злочинів, нещасних випадків;
- крадена, втрачена, вилучена та добровільно здана зброя;
- кулі, гільзи, патрони зі слідами зброї, виявлені на місці події, нерозкритого злочину;
- речі, викрадені та загублені, а також вилучені у затриманих;
- номерні речі та вироби, пов'язані зі злочинами;
- автотранспортні засоби, належність яких не встановлено;
- підроблені документи, виготовлені поліграфічним способом;
- підроблені грошові знаки (паперові гроші);
- паспорти - викрадені, втрачені, такі, що належать злочинцям, а також бланки викрадених паспортів;
- зразки почерків осіб, які займаються підробленням лікарських рецептів, переважно на наркотичні та подібні їм речовини;
- пригульна худоба, яку було викрадено, і така, що розшукується;
- сліди пальців рук з місць нерозкритих злочинів (у картотеці зберігаються їх фотознімки);
- сліди знарядь злому та інструментів з місць нерозкритих злочинів (зберігаються як сліди, так і їх зліпки);
- факти розкрадання вантажів на залізничному транспорті;
- способи вчинення злочинів, які залишилися нерозкритими.
З упровадженням у практику кримінальної реєстрації комп’ютерів і розмножувальної техніки змінилися форми зберігання та концентрації інформації. У 1985р. в органах МВС України почав формуватися єдиний автоматизований банк даних (АБД), де зосереджується вся інформація щодо зазначених об’єктів. Єдиний автоматизований банк даних має два рівні: АБД-центр і АБД-область. Інформацію дляАБД збирають за допомогою єдиних карток збирання інформації за всіма рівнями.
Об'єкт може бути взятий на облік на основі таких документів:
• протоколу затримання підозрюваного;
• постанови прокурора, слідчого про обрання заходу процесуального примусу у вигляді тримання під вартою;
• постанова про притягнення особи як обвинувачуваного;
• вирок або ухвала суду.
В Управлінні оперативної інформації МВС України здійснюють облік:
- злочинців, які переховуються та ухиляються від відбування покарання;
- затриманих бродяг і жебраків;
- засуджених;
- осіб, які пропали безвісти;
- хворих у лікувальних установах, дитячих будинках, притулках для старих, а також осіб, які не можуть дати про себе жодних відомостей;
- невпізнаних трупів;
- вогнепальної зброї (викраденої, зданої, втраченої);
- номерних речей і виробів, пов'язаних зі злочинами;
- автотранспортних засобів, власники яких невідомі;
- паспортів;
- фактів розкрадання вантажів, багажу на залізничному транспорті.
Обліки, які ведуться в МВС України, є централізованими, тобто повторюються в областях.
У Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України ведеться облік таких об'єктів:
- куль, гільз, патронів зі слідами зброї з місць нерозкритих злочинів;
- підроблених документів, виготовлених поліграфічним способом;
- підроблених грошових знаків (паперових грошей);
- слідів пальців рук з місць нерозкритих злочинів. В управліннях оперативної інформації головних управлінь і управлінь МВС України в областях ведеться облік:
- затриманих бродяг і жебраків;
- осіб, які здійснили злочин, але звільнені від кримінальної відповідальності за підставами, передбаченими законом;
- засуджених;
- вогнепальної зброї (втраченої, викраденої, вилученої);
- номерних речей і виробів, пов'язаних зі злочином;
- підроблених грошових знаків (паперових грошей).
У міських, районних, транспортних (лінійних) органах внутрішніх справ здійснюють облік:
- речей - крадених, загублених, а також вилучених у затриманих;
- автотранспортних засобів (транспорту, власники якого невідомі);
- слідів пальців рук з місць нерозкритих злочинів (зберігаються фотознімки).
Дактилоскопічний облік
Обвинувачені, затримані та засуджені особи підлягають алфавітному і дактилоскопічному обліку. Дактилоскопічний облік здійснюється за допомогою дактилокопічних карт, які містять пальцеві відбитки кожної руки певної особи. Дактилокарти заповнюються у 3-х примірниках, якщо вони підлягають обліку в центральній дактилокартоте-ці, або у 2-х примірниках, якщо вони підлягають обліку тільки в регіональній і місцевій дактилокартотеках.
Дактилокарта на особу заповнюється на бланку встановленого зразка, де у відповідних графах фіксуються такі відомості: стать; прізвище, ім'я та по батькові; число, місяць, рік народження; місце народження; дактилоскопічна формула за 10-пальцевою системою; основні та контрольні відбитки пальців; підпис особи; дата проведення дактилоскопіювання; орган, де відбулося дактилоскопіювання; підстава для дактилоскопіювання; відбитки долонь; прикмети; прізвище і підпис працівника, який заповнював дактилокарту.
Дактилоскопування полягає в отриманні пальцевих відбитків живих осіб і трупів. При дактилоскопування живих осіб на гладку пластинку видавлюють невеличку кількість друкарської фарби і розкочують її гумовим валиком. Дактилоскопованому пропонують вимити руки теплою водою з милом, після чого нігтьові фаланги всіх пальців прокочують від краю до краю по пластинці з фарбою, потім у тому ж порядку прокочують їх у спеціально зазначених місцях на дактилокарті. Після прокочування на дактилокарту наносять контрольний відбиток чотирьох пальців одночасно (крім великого, що прокочується окремо в спеціально відведеній графі), який допомагає перевірити, чи нанесені окремі відбитки пальців на відповідні місця дактилокарти, і визначити, якою рукою і яким пальцем залишений відбиток на місці події.
Дактилоскопування трупа має свої особливості. Фарбу з пластинки за допомогою гумового валика наносять на пальці, а потім прокочують кожний палець окремими квадратиками паперу, покладеними на сірникову коробку. Аркуші паперу з відбитками пальців наклеюються на відповідне місце дактилокарти. Контрольний відбиток не робиться.
Систематизація дактилокарт полегшується за допомогою використання спеціальних формул. Дактилоскопічна формула — це формула 10-пальцевої системи реєстрації, що записується в правому верхньому куті лицьового боку дактилокарти; має вигляд двох простих дробів: перший іменується основною частиною формули, другий — додатковою.
