Прокурор на стадії перегляду адміністративних справ в апеляційному, касаційному порядку, Верховним судом України, за нововиявленими обставинами та при виконанні судових рішень.

Відповідно до ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є забезпечення права на апеляційне оскарження судових рішень.

Згідно ст.37 Закону України „Про прокуратуру” право на внесення апеляційної, касаційної скарги надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі у суді першої інстанції, Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вноситиапеляційні, касаційні і окремі подання тільки у справах, в розгляді яких вони брали участь.

Відповідно до ст.185 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обв’язки мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції..

Згідно ст.189 Кодексу апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкту владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 КАСУ було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п’ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ст.187 апеляційна скарга подається у письмовій формі. В апеляційній скарзі зазначаються:

1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;

2) ім’я (найменування) поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) вимоги особи, яка подала апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції;

4) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;

5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;

6) перелік матеріалів, які додаються.

У скарзі зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.

Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначаються причини, з яких ці докази не були надані.

Апеляційна скарга підписується прокурором. Скарга може бути внесена:

- помічником прокурора, прокурором відділу, управління, який приймав участь у розгляді справи;- заступником міськрайпрокурора, міськрайпрокурором, заступником прокурора області, прокурором області, заступником Генерального прокурора України, Генеральним прокурором України. Заступником прокурора області, прокурором області, заступником Генерального прокурора України, Генеральним прокурором України незалежно від їх участі в розгляді справи та пред’явлення позову може бути оскаржено в апеляційному порядку судове рішення адміністративного суду першої інстанції за позовом або за участю міськрайпрокурора.Міськрайпрокурорами, їх заступниками може бути оскаржено в апеляційному порядку судове рішення адміністративного суду першої інстанції, який знаходиться за місцем розташування міськрайпрокуратури, за позовом заступника прокурора області, прокурора області, заступника Генерального прокурора України, Генерального прокурора України, у разі забезпечення участі прокурора у судовому процесі. Внесення апеляційної скарги у такому разі має бути узгоджене з працівниками прокуратури, яка внесла позов.

Пунктом 12 Наказу Генерального прокурора України №6гн від 29.11.06 «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень» передбачено, що прокурори усіх рівнів, у межах своєї компетенції, мають забезпечити своєчасне реагування на незаконні рішення суду в адміністративних справах, постанови у справах про адміністративні правопорушення якісну підготовку апеляційних скарг, протестів. При направленні до суду зазначених документів надсилати їх копії до прокуратур вищого рівня, прокурору, який забезпечує участь у справі.

З метою ефективного та своєчасного реагування на незаконні судові рішення прокурору, який брав участь у справі і був присутнім у судовому засіданні у день оголошення рішення, забезпечувати невідкладне витребування його копій. Відповідно до пункту 12.1 вказаного Наказу забезпечення внесення апеляційних скарг на рішення в адміністративних справах покладено на керівників прокуратур, працівники яких брали участь у розгляді справ у суді першої інстанції. Згідно з пунктом 12.3 Наказу про направлення скарги, заяви та справи до апеляційного суду і дату призначення справи до розгляду має бути негайно повідомлений прокурор, який забезпечує участь у суді, а при оскарженні рішення суду за позовом, заявою прокурора іншими особами – надсилати копію скарги, заперечення на неї та необхідні матеріали прокурору за місцем розташування зазначених судових інстанцій. Особи, які беруть участь у справі (в тому числі прокурор), мають право подати до адміністративного суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку (ст.191 КАСУ).Заперечення на апеляційну скаргу містить:1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції;2) ім’я (найменування) поштову адресу, особи, яка подає заперечення на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;3) номер адміністративної справи в адміністративному суді апеляційної інстанції, якщо він повідомлений судом апеляційної інстанції;4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;5) у разі необхідності – клопотання особи, яка подає заперечення на апеляційну скаргу;6) перелік матеріалів, які додаються. У запереченні на апеляційну скаргу зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить справу розглянути за її відсутності. Відповідно до ст.ст. 192-193 КАСУ особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду мають право приєднатись до апеляційної скарги, підтримавши її вимоги. Особа, яка подала апеляційну скаргу, може відмовитись від апеляційної скарги або змінити її до закінчення апеляційного розгляду. Якщо постанова або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами, або в разі відсутності заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу чи приєднались до неї, проти закриття провадження у зв’язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження. У разі зміни апеляційної скарги суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, надає їм час достатній для вивчення змінених апеляційних вимог і подання заперечень на апеляційну скаргу. СТАТИСТИКА. У порядку адміністративного судочинства в 2009 році внесено 1488 апеляційних скарг, в тому числі 651 не за позовами прокурора. В апеляційній інстанції прийнято участь у розгляді 1412 справ, у тому числі не за позовами прокурора 500, з них стягнення коштів за рахунок державного бюджету 132, оскарження рішень органів про стягнення сум до бюджету 98, з питань адміністрування і стягнення ПДВ- 94. ПРИКЛАД. За апеляційною скаргою прокуратури АРК Севастопольським апеляційним адміністративним судом скасовано постанову господарського суду автономії, якою задоволено позов ТОВ „ Южна-Холдинг” до ДПІ в м. Сімферополі про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень на загальну суму 3,3 млн. грн. У статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено, крім іншого, також забезпечення касаційного оскарження рішення суду. Право прокурора на касаційне оскарження судових рішень адміністративного суду – це передбачений законом обов’язок прокурора у порядку представництва інтересів громадянина або держави у суді оскаржити незаконні судові рішення адміністративного суду першої та апеляційної інстанції до касаційного суду. Судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов’язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених Кодексом (ст.211). Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження. Підставами касаційного провадження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до ст.212 (порядок і строки касаційного оскарження) касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ст.160 КАСУ - з дня складення постанови в повному обсязі. Касаційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Касаційна скарга подається в письмовій формі. У ній зазначаються (ст.213):1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції;2) ім’я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їхні номери засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;3) судові рішення, що оскаржуються;4) обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права;5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції;6) у разі необхідності-клопотання особи, що подає касаційну скаргу;7) перелік матеріалів, які додаються. Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції. Скарга підписується прокурором з урахуванням вимог п.п.12-12.3. Наказу Генерального прокурора України № 6гн від 29.11.06. До касаційної скарги додаються копії скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції. У касаційній скарзі необхідно обґрунтувати підстави для представництва прокурором інтересів громадянина або держави у адміністративному суді (ст.36/1 Закону України „ Про прокуратуру”). Відповідно до ст.216 Кодексу особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом касаційної інстанції строку. Заперечення на касаційну скаргу містить:1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції;2) ім’я (найменування), поштову адресу особи, а подає заперечення на касаційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;3) номер адміністративної справи в суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції;4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;5) у разі необхідності-клопотання особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу. Заперечення на касаційну скаргу може містити клопотанняпрокурора про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.. Заперечення на касаційну скаргу підписується відповідним прокурором. Згідно ст.217 особи, які беруть участь у справі, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, у будь-який час до закінчення касаційного розгляду мають право приєднатися до касаційної скарги, підтримавши її вимоги. СТАТИСТИКА У 2009 році внесено 365 касаційних скарг, з них 182 не за позовами прокурора. У Вищому адміністративному суді України прокурорами прийнято участь по 614 справах, у тому числі по 397 не за позовами прокурора, з них стягнення коштів за рахунок державного бюджету-69, оскарження рішень органів про стягнення сум до бюджету 50, з питань адміністрування і стягнення ПДВ -80. ПРИКЛАД. Вищим адміністративним судом України задоволено касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2008 року та поновлено строк на апеляційне оскарження судового рішення. Відповідно до ст.235 КАСУ Верховний Суд України може переглянути судові рішення в адміністративних справах з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку (ст.236). Не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за наслідками касаційного провадження. Заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом (ст.237). Згідно ст.238 КАСУ заява про перегляд судових рішень подається протягом одного місяця з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява. Заява про перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу може бути подана не пізніше одного місяця з дня коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного. Заява про перегляд судових рішень подається у письмовій формі. У заяві зазначаються (ст.237):1) найменування суду, до якого подається заява;2) ім’я (найменування) поштова адреса особи, яка подає заяву та осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;3) конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;4) обґрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв’язку із ухваленням рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява подана з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу;5) вимоги особи, яка подає заяву;6) у разі необхідності-клопотання;7) перелік матеріалів, які додаються. Заява підписується прокурором. Заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України. До заяви мають бути додані (ст.239-1): 1) копії заяви відповідно до кількості осіб, які приймають участь у справі;2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;3) копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;4) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява про перегляд судових рішень подається з підстав, установлених пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу. Наказом Генерального прокурора України № 6 гн-2006 (п.12.4) передбачено, що заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних, господарських та адміністративних справах необхідно вносити за підписом Генерального прокурора України, його заступників, у тому числі за мотивованим клопотанням прокурорів обласного рівня. Клопотання із долученими копіями судових рішень надсилати не менше як за 15 днів до закінчення процесуального строку на внесення заяви, У разі пропуску строку з поважних причин надавати докази на їх підтвердження. Згідно ст.245 КАСУ постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв’язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи;2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно правових актів, якими скасовано закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи. Особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами (ст.246). Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатись про ці обставини. Заява подається в письмовій формі, у ній зазначаються:1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд;2) ім’я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;3) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подається заява;4) обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою під час вирішення справи;5) обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду;6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. Заява підписується прокурором. До заяви додаються копії заяви відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі. Особа, яка подає заяву може додати до неї документи або їхні копії, що мають значення для правильного вирішення судової справи і не були відомі на час ухвалення судового рішення у справі (ст.ст.247-248) Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини (ст.249). У разі встановлення вироком суду, що набрав законної сили вини судді у вчинені злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення, заява подається до адміністративного суду тієї інстанції, суддею якого він був. Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, може відмовитись від заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими обставинами, про що постановляє ухвалу (ст.251).У разі прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами інші особи, які брали участь у справі можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Особа, яка відмовилась від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не може повторно звертатись до суду із такою ж заявою на тих самих підставах. СТАТИСТИКА. У 2009 році органами прокуратури внесено 28 заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, у тому числі 25 не за позовами прокурорів. Відповідно до ст.254 КАСУ постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної силирішення за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк на апеляційне оскарження буде поновлено, то вважається що постанова чи ухвала не набрала законної сили. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні - через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх постановлення. Відповідно до ст.255 постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватись в іншій судовій справі за участю тих самих сторін. Негайно виконуються постанови про:1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів-у межах суми стягнень за один місяць;2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;5) уточнення списку виборців;6) обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання;7) усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання. Негайно також виконуються постанови прийняті в порядку скороченого провадження. Суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову:1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1,2 частини першої цієї статті;2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян;3) про примусове видворення іноземця, або особи без громадянства (ст.256); Відповідно до ст. 257 п.4 примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється у порядку, встановленому Законом України „ Про виконавче провадження”. П.5 процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Згідно ст.258 Кодексу за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом. Виконавчий лист видається судом першої інстанції. Якщо за результатами перегляду справи суд апеляційної чи касаційної інстанції залишить прийняте по суті позовних вимог рішення без змін, ухвалить нове судове рішення по суті позовних вимог чи змінить судове рішення, то виконавчий лист видається судом апеляційної чи касаційної інстанції, за умови, що заява особи про видачу виконавчого листа надійшла до моменту повернення адміністративної справи до суду першої інстанції. Статтями 259-267 Кодексу врегульовано питання оформлення виконавчого листа, виправлення помилки в ньому та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню; видача дублікату виконавчого листа, поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання; примирення сторін у процесі виконання; відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення; заміна сторони виконавчого провадження; поворот виконання судових рішень; судовий контроль за виконанням судових рішень Відповідно до п.12 ст.267 КАСУ судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 181 цього Кодексу (особливості провадження у справах з приводу рішень дій або бездіяльності державної виконавчої служби) відповідно до якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду:- у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав, свобод чи інтересів,;- у триденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій, або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби. Про подання позовної заяви суд повідомляє відповідача не пізніше ніж наступного дня після відкриття провадження у справі. Адміністративна справа з приводу рішень, дій, або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття виконавчого провадження. СТАТИСТИКА. У 2009 році в адміністративному судочинстві виконано всього судових рішень на суду 313 479 тис, з них до бюджету 144 578 тис. ПРИКЛАД. Органами прокуратури проведено результативні перевірки додержання законодавства при виконанні рішень про стягнення до бюджету сум накладених штрафів у справах з адміністративних правопорушень. Принципово реагували на виявлені порушення прокурори Автономної Республіки Крим, Волинської, Дніпропетровської, Вінницької, Кіровоградської, Черкаської областей. За результатами перевірок прокурорами внесено майже 900 документів прокурорського реагування, опротестовано 300 незаконних рішень, до відповідальності притягнуто 141 службову особу, порушено 6 кримінальних справ. Для усунення виявлених порушень Генеральною прокуратурою України внесено подання Прем’єр-Міністрові України.