Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Стратегія розвитку регіональної мережі вантажних перевезень.




Завданням науково обґрунтованого галузевого районування є:

1) виявлення сучасної ролі (місця) і потенціальних можливостей різних територій у розвитку виробництв;

2) вивчення умов розвитку виробництва у кожному районі, особливостей прийомів і методів господарювання, що забезпечують найбільш економне використання ресурсів і рентабельність виробництва;

3) визначення шляхів удосконалення галузевої комплексності, взаємодії даної галузі з іншими видами виробництва в районі, суперечностей, труднощів та регіональних проблем, розв’язання яких сприяє підвищенню продуктивності суспільної праці;

4) передбачення змін у природній ситуації.

Головними ознаками, за якими здійснюється галузеве районування є спеціалізація, концентрація, структура виробництва, система галузевих центрів, стійкість зв’язків цього виробництва з іншими галузями у межах певної території, особливості балансів сировини і готової продукції, тощо. Інколи галузеві райони виділяють лише за показниками спеціалізації і галузевої структури виробництва. Проте для районування їх недостатньо, оскільки суміжні райони з однаковою спеціалізацією можуть значно відрізнятись одна від одної шляхами підвищення економічної ефективності виробництва, що може стати окремою ознакою для виділення кількох галузевих районів.

Галузевий економічний район – це територія з певним поєднанням галузей і виробництв, яка має специфічні умови, структури, проблеми і перспективи розвитку, територіальну організацію і географічне положення.

Галузеві економічні райони відрізняються один від одного:

1) природними й економічними умовами формування;

2) відстанню до джерел сировини, паливно-енергетичних ресурсів і місць споживання виробленої в районі готової продукції;

3) виробничою спеціалізацією і структурою;

4) рівнем розвитку і ступенем зрілості;

5) особливостями територіальної організації виробництва.

В економічному аналізі галузевих районів важливо визначити напрям їх розвитку і підвищення ефективності виробництва. Для цього потрібно дати правильну економічну оцінку розміщення галузі, визначити чинники позитивного чи негативного впливу на її економічну ефективність, а також можливі перспективи раціонального розміщення виробництва галузі.

Аналіз галузевих спеціалізованих районів передбачає вивчення та обґрунтування:

1) структури і пропорційності поєднання виробництв;

2) раціонального рівня їх розвитку і територіальної концентрації;

3) територіально-виробничих зв’язків;

4) економічно виправданих зон збуту і споживання готової продукції;

5) перспектив розвитку і напрямів ефективного використання капітальних вкладень.

Різновидом галузевого економічного районування є виділення виробничо-збутових зон. Головний метод промислового і сільськогосподарського виробничо-збутового районування – визначення економічних меж рівнозначних виробничо-транспортних витрат по однойменній або взаємозамінній продукції з наступним коригування балансів виробництва і споживання.

Зонування перевезень означає виділення найвигідніших зон поширення продукції з окремих джерел. Пункти, в яких продукція різних джерел має однакову вартість, утворюють систему вантажорозподілу, а лінії, що з’єднують ці пункти, – межі оптимальних зон поширення продукції. При цьому в конкретних розрахунках враховується крім виробництва різна вартість перевезення продукції окремими видами транспорту, на різних ділянках транспортних шляхів і в різних напрямках.

Розмір району, який споживає вироблену продукцію, залежить від ступеня диференціації виробничих витрат на різних підприємствах, що виробляють продукцію певного виду, і від транспортних витрат, які зростають у міру віддалення пункту споживання від місця виробництва.

Для розмежування зон споживання однойменної продукції виробленої двома підприємствами галузі, тобто для районування раціональних перевезень продукції, використовують формулу:

,

де Х – граничний раціональний радіус перевезень; П1 – собівартість виробництва у спеціалізованому районі; П2 – собівартість виробництва продукції у районі споживання; Т – собівартість перевезення продукції на відстань 1 км; L – відстань між пунктами виробництва і споживання цього виду продукції.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-12-31; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 453 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Большинство людей упускают появившуюся возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © Томас Эдисон
==> читать все изречения...

2551 - | 2215 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.