Міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері навчання

Чим вищий індекс позитивного соціометричного статусу і чим нижчий індекс негативного соціометричного статусу має досліджуваний, тим більший конструктивний вплив він здійснює на членів своєї групи, тим комфортніше почувається у взаємостосунках з ними, потенційна здатність до лідерства у нього зростає. Високий індекс негативного статусу у поєднані з низьким індексом позитивного статусу свідчитиме про протилежні характеристики положення досліджуваного у групі.

Груповим соціометричним індексом є індекс групової згуртованості. Цей індекс визначається за формулою:

де – коефіцієнт взаємності;

– кількість взаємних позитивних виборів;

– загальна кількість позитивних виборів у групі.

 

Значення індексу групової згуртованості	Рівень групової згуртованості
0 – 0,49	Низький
0,5 – 0,59	Нижче середнього
0,6 – 0,69	Середній
0,7 – 0,85	Вище середнього
0, 85 – 1	Високий

 

Схема написання соціально-психологічної характеристики міжособистісних стосунків у групі

Характеристика групи є основним показником ґрунтовності проведеної студентом-практикантом дослідницької роботи. Вона повинна максимально повно відображати результати, отримані на всіх етапах дослідження, розкривати найсуттєвіші зв’язки між членами групи, демонструвати динаміку внутрішньогрупових процесів у сфері міжособистісного спілкування.

У характеристиці досліджуваної групи повинні міститися відповіді на такі питання:

1. Виявлення «соціометричних зірок» у групі.

– Чи є у групі соціометричні зірки? Хто вони?

– Який груповий статус за результатами дослідження отримав офіційний лідер групи?

2. Аналіз особливостей міжособистісних стосунків досліджуваних зі статусом «знехтуваний», «ізольований» та «відторгнутий»:

– Хто з дітей за результатами дослідження отримав статус «знехтуваного»?

– Хто з дітей за результатами дослідження отримав статус «ізольованого»?

– Хто з дітей за результатами дослідження отримав статус «відторгнутого»?

– На представників яких статусних груп спрямовують свій позитивний вибір досліджувані зі статусом «знехтуваний», «ізольований» та «відторгнутий»?

– На представників яких статусних груп спрямовують свій негативний вибір досліджувані зі статусом «знехтуваний», «ізольований» та «відторгнутий»? Чи повторюються ці вибори в обох дослідженнях?

– Чи є діти, які відмовилися зробити позитивний чи негативний вибори? Яке положення вони займають у системі внутрішньогрупових стосунків?

3. Аналіз рівня групової згуртованості:

– Скільки дітей у дослідженні отримали лише позитивні; позитивні та негативні вибори; лише негативні вибори?

– Чи є діти, які отримали лише позитивні вибори?

– Чи є діти, які отримали лише негативні вибори?

– Чи є зв’язок між офіційним і неофіційним лідерами? Який цей зв’язок (позитивний – негативний; взаємний – односторонній)?

– Чи є зв’язки між неофіційними лідерами? Які ці зв’язки?

– Чи є у групі мікрогрупи? Хто до них входить?

– Чи є зв’язки між членами мікрогруп? Які ці зв’язки?

– Чи є у групі незбіг позитивних та негативних виборів (коли один досліджуваний вибирає іншого позитивно, а отримує від нього негативний вибір)? Як багато таких випадків?

– Який показник групової згуртованості отримала група?

– Як у загальному можна оцінити рівень згуртованості групи?

4. Аналіз стосунків між хлопцями і дівчатами.

– Який характер взаємин домінує серед хлопців та дівчат з точки зору соціометрії?

– Хто з дітей є «ізольованим» та «відторгнутим» у системі міжособистісного спілкування?

– Який характер взаємин між «соціометричними зірками» протилежної статі?

5. Визначення перспектив подальшої роботи з групою:

– Можливі напрямки роботи з високостатусними членами групи.

– Можливі напрямки роботи з низькостатусними членами групи.

– Можливі напрямки роботи з мікрогрупами.

З результатами соціометричного дослідження слід бути обережним. Насамперед необхідно утриматися від оголошення результатів дослідження на виховній годині чи на батьківських зборах у тій формі, за якої стає зрозуміло, які учні в класі є «зірками», а які – «ізольованими» та «знехтуваними». Слід також пам’ятати, що навіть при індивідуальній консультації з учнем не варто називати прізвищ дітей, які обрали його і які не обрали, адже за певної ситуації це може спровокувати відкритий конфлікт, розпач, образу, зневіру. Результати соціометричного дослідження лише узагальнено, без конкретних прізвищ. У ситуації, коли результатами дослідження цікавиться учень, що має низькі статусні показники, не буде грубою помилкою, коли психолог дещо «покращить» його результати.

 

Методика «Скільки голів, стільки думок?»

Мета: визначити рівень ціннісно-орієнтаційної єдності (ЦОЄ) класу.

Хід виконання

Інструкція: «Вам будуть запропоновані відомі прислів'я і приказки, що були придумані вже давно. Сьогодні умови життя змінилися, змінилися і думки людей. Це явище природне. Тому деякі твердження можуть здатися вам неправильними. Подумайте добре над кожним прислів'ям і відзначте навпроти його номера знак « + », якщо ви згодні з ним, і знак «–», якщо не згодні».

Приклади прислів'їв

1.	Бідність – не гріх.	21.	Правда добра, та щастя краще.
2.	Гусак свині не товариш.	22.	В чорнім ділі честі не питай.
3.	Час робить гроші, а погода – сіно.	23.	Робота дурнів любить.
4.	Знайся кінь з конем, а віл з волом.	24.	Ризик – благородна справа.
5.	Говорити правду – втрачати дружбу.	25.	Риба шукає, де глибше, а людина – де краще.
6.	Горбатого могила виправить.	26.	З вовками жити – по-вовчому вити.
7.	Дають – бери, а б'ють – тікай.	27.	Своя сорочка ближче до тіла.
8.	Де двоє б’ються – третій не мішайся.	28.	Скупий не дурний.
9.	Хоч роботи не роби, та й від неї не втікай.	29.	Старий друг ліпший нових двох.
10.	Робота не вовк – в ліс не втече.	30.	Сором – не дим, очі не виїсть.
11.	Дружба дружбою, а служба службою.	31.	З ким поведешся, від того і наберешся. (Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш).
12.	Друзі пізнаються в біді. (Пробуй золото вогнем, а дружбу грішми).	32.	Всяк мастак своє діло знай.
13.	Золото й у бруді блищить.	33.	Поганий мир ліпше доброї сварки.
14.	Краще синиця в руці, ніж журавель у небі.	34.	Що по тій честі, якщо нічого їсти.
15.	Моя хата скраю, нічого не знаю.	35.	На чужому горі щастя не збудуєш.
16.	Не в грошах щастя.	36.	Треба і в пеклі приятеля мати.
17.	Не у свої сани не сідай.	37.	Будь добрим – бідним станеш.
18.	Не май сто карбованців, а май сто друзів.	38.	Закон – павутина, в котрій муха плутається, а джміль пролітає.
19.	Не робота красить людину, а людина – роботу.	39.	Хто що знає, тим хліб заробляє.
20.	Правда у вогні не горить і у воді не тоне.	40.	Він тебе каменем – ти його хлібом.

Обробка результатів. Відповіді учнів зводяться до загальної таблиці. У рядок «разом» записується максимальне число збігів думок учнів про справедливість кожного із запропонованих прислів'їв. Наприклад, якщо по першому судженню (прислів'ю) з 30 учнів 12 відповіли «так» і 18 «ні», то у підсумковий результат записується число 12. Показником ЦОЄ є рівень збігу оцінок, що дають учні класу різним судженням. Вона висока, якщо у кожному стовпчику значення чисел близькі до максимуму (числу, що виражає кількість опитуваних). Це означає, що думки, етичні судження школярів збігаються.

Для визначення орієнтованого рівня ЦОЄ треба обчислити відсоток збігу думок по кожному судженню (прислів'ю) за формулою С= , де р – кількість опитуваних, к – кількість думок, що збіглися, по даному судженню (з рядка «разом»). Далі всі ці значення з останнього рядка таблиці додаються й отримана сума поділяється на кількість суджень (у нашому на 40).

Одержуємо показник ЦОЄ – С. Мінімальне значення С = 50 % (найнижчий рівень згуртованості), максимальне – 100% (найвищий рівень згуртованості). Якщо визначити рівень ЦОЄ кілька разів, то можна спостерігати динаміку розвитку згуртованості класу (її збільшення чи зменшення за визначений період часу).

 

№ n/п	Номери прислів’їв Список учнів				…				Сума
	Антонова	+	+	—		+	—	—
	Буланова	—	+	—		+	+	+
3...	Васильєв ...	+	+	+		+	+
Всього (к)
У відсотках (%)

Методика «Що найважливіше?»

Мета: визначити рівень згуртованості групи.

Хід виконання

Учням пропонується анкета з 35 якостей, які характеризують:

1. Ставлення до навчання (якості № 1, 6, 16, 18, 25).

2. Стиль поведінки і діяльності (№ 3, 7, 9, 12, 27).

3. Знання (№ 2, 5, 14, 21, 32).

4. Розумові якості (№ 4, 20, 24, 30, 34).

5. Навчально-організаційні вміння (№ 8, 13, 15, 22, 26).

6. Ставлення до товаришів (№ 11, 17, 23, 29, 33).

7. Ставлення до себе (№ 10, 19, 28, 31, 35).

Інструкція: «З указаних в анкеті 35 якостей вам необхідно обрати лише 5, які, на вашу думку, є необхідними і найбільш важливими для виконання спільної навчальної діяльності».

 

Список якостей

1.	Дисциплінованість	19.	Вимогливість до себе
2.	Ерудованість	20.	Критичність
3.	Усвідомлення суспільного обов’язку	21.	Духовне багатство
4.	Кмітливість	22.	Вміння пояснити завдання
5.	Начитаність	23.	Чесність
6.	Працелюбність	24.	Ініціативність
7.	Наявність переконань	25.	Уважність
8.	Уміння контролювати роботу	26.	Відповідальність
9.	Вихованість	27.	Принциповість
10.	Самокритичність	28.	Самостійність
11.	Чуйність	29.	Комунікабельність
12.	Активність	30.	Розсудливість
13.	Вміння планувати роботу	31.	Скромність
14.	Допитливість	32.	Обізнаність
15.	Вміння працювати з книгою	33.	Справедливість
16.	Цілеспрямованість	34.	Оригінальність
17.	Колективізм	35.	Впевненість у собі
18.	Старанність

 

Обробка результатів

1. Результати кожного учня заносяться в таблицю.

 

№

Прізвище, ім’я, по батькові

Якості

…

Сума виборів

 

2. У таблиці в кожному рядку відмітити ті п’ять якостей, які вибрав даний учень.

3. Затим по стовпчиках підрахувати кількість виборів кожної якості.

4. Підрахувати показник згуртованості групи:

С =

N – кількість учнів

n – сума виборів за 5 максимально обраних якостей

C > 0,5 – високий рівень згуртованості

0,3 < C < 0,5 – середній рівень згуртованості

C < 0,3 – низький рівень згуртованості, недостатня сформованість ціннісно-орієнтаційної єдності

5. Якісна обробка результатів. Визначити, до якої сфери частіше звертаються учні і чому. Саме з нею вони пов’язують успіх своєї спільної діяльності.

6. Розробити рекомендації щодо формування ціннісно-орієнтаційної єдності класу.

 

Методика «Ідеальний клас»

Мета: виявити еталонність класного колективу у сприйнятті окремих учнів.

Хід виконання

1. Підібрати 30 рис, які з позитивного боку характеризують класний колектив, і запропонувати учням прорангувати ці якості для ідеального (еталонного) класу.

Інструкція: «Розгляньте, будь ласка, запропонований вам список позитивних рис. Визначте серед вказаних якостей найважливішу для ідеального класу і поставте навпроти неї цифру 1. На друге місце поставте менш важливу якість і так далі».

2. Цю ж процедуру учні повинні повторити для свого класу, тобто прорангувати всі 30 якостей для класу, у якому вони навчаються зараз: «У нашому класі на першому місці стоїть...» (для більшої достовірності другу частину дослідження можна проводити через певний проміжок часу).

Список якостей

 

1.Дружність	16.Організованість
2.Згуртованість	17.Тактовність
3.Цілеспрямованість	18.Взаємодопомога
4.Відповідальність	19.Чесність
5.Моральна вихованість	20.Порядність
6.Ерудиція	21.Доброта
7.Принциповість	22.Допитливість
8.Справедливість	23.Гуманізм
9.Працелюбність	24.Розсудливість
10.Вимогливість	25.Скромність
11.Активність	26.Самокритичність
12.Вміння спілкуватись	27.Дисциплінованість
13.Колегіальність (колективне прийняття рішень)	28.Схильність до позакласних стосунків
14.Взаємоповага	29.Чуйність
15.Співпереживання	30.Духовне багатство

Обробка результатів

 

№	Якості	Ранг для ідеального класу	Ранг для свого класу	Різниця рангів d	d2
1.
...
30.

 

При описі прорангованих якостей для ідеального та реального класів визначається коефіцієнт кореляції r за формулою:

r = 1- [6Ed²: n(n²-1)]

n – кількість запропонованих якостей

Ed² – сума останнього стовпчику таблиці

 

0<r <0,3 –	слабкий зв’язок
0,3<r <0,5 –	помірний зв’язок
0,5<r <0,7 –	значний зв’язок
0,7<r <0,9 –	сильний зв’язок
0,9<r <1 –	дуже сильний зв’язок
-1<r<0 –	обернений зв’язок

Таким чином, чим ближчий коефіцієнт кореляції r до одиниці, тим тісніший зв'язок, кореляція між еталонними і реальним класами, тим ближче учень оцінює свій клас щодо ідеального (еталонного).