Спортивний туризм – вид туризму, що передбачає маршрут з складними ділянками, які чергуються з простим маршрутом, тривалістю більше 24 годин.
Спортивний туризм – це вид туризму, що передбачає під час подорожі активне використання м'язів та подолання складних ділянок маршруту відповідно до визначення складності подорожі.
Спортивно-оздоровчий туризм – вид туризму, де передбачене активне використання м'язів і загальне загартування організму.
Спортивно-оздоровчий туризм передбачає подолання маршруту активним способом, тобто без використання механічних транспортних засобів, покладаючись лише на свої власні сили, реалізуючи вміння і навички пересування пішки, на лижах, плавання на плотах і човнах, їзди на велосипеді.
Функції спортивно-оздоровчого туризму: спортивна, пізнавальна, рекреаційна, вітальну діяльність, розвиваюча, розважальна.
Метою спортивної діяльності є виконання нормативів спортивних розрядів, участь і перемога у спортивних змаганнях, досягнення високих спортивних результатів.
Метою пізнавальної діяльності є пізнання засобами спортивного і спортивно-оздоровчого туризму навколишнього світу, та самопізнання особистості.
Метою рекреаційної діяльності є підтримка організму людини у здоровому фізичному стані, відновлення фізичних і духовних сил людини засобами туризму.
Метою вітальної (життєвої) діяльності є забезпечення життєдіяльності та безпеки туристів, а також виживання туристів під час виникнення екстремальних ситуацій.
Особливістю реалізації рекреаційної функції є те, що з одного боку це компенсація до фізичного недовантаження та гіподинамії що виникає у процесі сидячої роботи – спортивна складова. З іншого боку рекреаційна функція реалізується шляхом відновлення фізичних і духовних сил людини у процесі туристської подорожі – оздоровчий аспект.
Розвиваюча функція спортивно-оздоровчого туризму виявляється на всіх етапах підготовки і здійснення туристичної подорожі.
Розважальна функція спортивно-оздоровчого туризму визначає те, що спортивно-оздоровчий туризм у всіх свої складових, і у спортивній, і в оздоровчій насамперед має приносити людині задоволення.
Особливістю реалізації базових функцій спортивно-оздоровчого туризму є те, що практично вони мають здійснюватися одночасно.
Спортивно-оздоровчий туризм відіграє важливе значення для зміцнення здоров'я, розвитоку фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини шляхом залучення її до участі у спортивних походах різної складності та змаганнях з техніки спортивного туризму, самодіяльних туристських подорожах, мандрівних подорожах активного туризму. Разом з тим, спортивний туризм сприяє розвитку та поширенню активних форм відпочинку, а отже, має ще важливе рекреаційне, пізнавальне, виховне, економічне значення.
За видами пересування виділяються: автомототурізм; велосипедний туризм, водний туризм - сплав по річках в залежності від категорії річка може бути гірською; вітрильний туризм; кінний туризм; лижний туризм; мотоциклетний туризм; пішохідний туризм − пересування на маршруті проводиться в основному пішки; гірський туризм − піші походи в умовах високогір'я; спелеотуризм; комбінований туризм.
За віково-соціальною ознакою спортивний туризм поділяється на: дитячий туризм; юнацький туризм; дорослий туризм; сімейний туризм, туризм для людей з обмеженими можливостями.
В останні роки активний розвиток отримали наступні напрямки спортивного туризму: подорожі (у тому числі − одиночні подорожі); екстремальний туризм; туристське багатоборство; туристське багатоборство в закритих приміщеннях на штучному рельєфі; короткі маршрути в класі спортивних походів.
