Лекции.Орг
 

Категории:


Как ухаживать за кактусами в домашних условиях, цветение: Для кого-то, это странное «колючее» растение, к тому же плохо растет в домашних условиях...


Макетные упражнения: Макет выполняется в масштабе 1:50, 1:100, 1:200 на подрамнике...


Экологические группы птиц Астраханской области: Птицы приспособлены к различным условиям обитания, на чем и основана их экологическая классификация...

Об’єктивні обставини штучного характеру голоду в УСРР 1932-1933 рр.



 

Об’єктивні обставини, які засвідчують штучний характер голоду в УСРР 1932-1933 рр. Зміст об’єктивних обставин, які засвідчують штучний характер голоду в УСРР 1932-1933 рр.
1. Відсутність на території УСРР посухи, землетрусу та інших природних катаклізмів у 1932-1933 р. чи повоєнної розрухи. У деяких районах СРСР були засухи у 1931 р., 1934 р., в УСРР не було. Громадянська війна завершилася ще у 1920 р., радянсько-польська – у 1921 р.
2. Відсутність голоду в сусідніх з УСРР районах СРСР.
3. Різкий контраст у 1932-1933 рр. рівня смертності у селах УСРР з показниками смертності у містах УСРР. За оцінками фахівців, показники смертності у містах УСРР мало відрізнялися у 1932-1933 рр. від природних показників.
4. Нереальні плани хлібозаготівлі. Роль аграрного сектору полягала в обслуговування процесу індустріалізації і в збереженні в країні стабільної ситуації з продовольством.Темпи індустріалізації УСРР на перших етапах процесу модернізації були швидкі, результати величезні (див. тему з індустріалізації). План здачі хліба з урожаю 1930 р. для УСРР було встановлено на завищеній межі – 440 млн. пудів., у 1931 р. – 477 млн. пудів зерна, у 1932 р. – 510 млн. пудів зерна. Реально у 1932 р. було зібрано 440 млн. зерна.  
5. Надмірний експорт хліба у зв’язку з потребами форсованої індустріалізації. Для закупівлі техніки за кордоном для індустріалізації (модернізації) промисловості країни потрібні були кошти. У 1931 р. радянські закупівлі техніки за кордоном становили 30%, у 1932 р. – 50 %. Одним із основних джерел фінансування цих закупок закордонної техніки для індустріалізації був експорт (вивіз) зерна.  
6. Створення законодавчої бази для розгортання терору голодом. 07.08.1932 р. ЦВК і РНК СРСР прийняли постанову «Про охорону майна державних підприємств і колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», яка передбачала РОЗСТРІЛ за розкрадання державного майна, або, за пом’якшуючих обставин 10 років ув’язнення. Це був так званий ЗАКОН ПРО П”ЯТЬ КОЛОСКІВ. 18.11.1932 р. ЦК КП(б)У ухвалив постанову«Про заходи по посиленню хлібозаготівель», у якій йшлося про застосування стосовно боржників із хлібозаготівель «НАТУРАЛЬНИХ ШТРАФІВ», тобто конфіскації продовольчих запасів, передусім картоплі.     6.12.1932 р. РНК УСРР і ЦК КП(б)У прийняли постанову«Про занесення на чорну дошку сіл, які злісно саботують хлібозаготівлі», за якою проти колгоспів-штрафників застосовували такі САНКЦІЇ: заборона державної торгівлі на їх території, припинення державного кредитування, перевірка та очищення колгоспів від контрреволюційних елементів.    
7. Недостатній рівень необхідної допомоги продовольством з центру. Обсяг продовольчої допомоги, яку надавали сусідні республіки УСРР у червні 1932 р. становив 57,6 тис. т. Вона могла забезпечити нормальний хлібний раціон для 8 млн. осіб УСРР на централізованому постачанні, лише впродовж ТИЖНЯ. За офіційними даними Комітету Заготівель СРСР у липні 1932 р. на Північному Кавказі, у Татарії, Криму, Далекосхідному краї у 1932 р. було зібрано на 3% більше зерна ніж 1931 р.
8. Радикальні кадрові зміни. Проводилися політичні «чистки» та масштабні кадрові зміни місцевої партійно-державної номенклатури: у 1933 р. було замінено понад 53% голів колгоспів, 70% секретарів райкомів, 60% голів райвиконкомів, 60% голів сільрад. У січні 1933 р. Політбюро ЦК ВКП(б) ухвалили рішення «Про зміцнення парторганізацій ЦК КП(б)У», рекомендували обрати другим секретарем ЦК КП(б) і першим секретарем Харківського обкому тодішнього секретаря ЦК ВКП(б) П. Постишева. На його прохання лише протягом першої половини 1933 р. в УСРР була направлено понад 100 відповідальних партійних працівників з різних регіонів СРСР, спираючись на які здійснювалися масштабні кадрові зміни в УСРР.   Направлялися у УСРР на владні пости вірні Й.В. Сталіну особи:наприкінці 1932 р. в УСРР було направлено І. Акулова, С. Саркісова, М. Хатаєвича, В. Балицького, які обіймали ключові посади в партійному, державному апаратах, в органах безпеки.  
9. Активне включення у процес колективізації та хлібозаготівель органів безпеки. В листопаді 1932 р. – січні 1933 р. ДПУ УСРР знешкодило 1 208 «контрреволюційних» колгоспних груп.   У лютому 1933 р. був виданий наказ «Про чергові завдання агентурно-оперативної роботи органів ДПУ УСРР», у якому йшлося про існування плану організації збройного повстання в УСРР до весни 1933 р. з метою повалення радянської влади та встановлення «Української незалежної республіки».   У лютому 1933 р. ДПУ оголосило про викриття великої «контрреволюційної організації у сільському господарстві УСРР».  
10. . Масштабні репресії. На початок 1933 р. на підставі закону про 5-ть колосків було засуджено понад 54,6 тис. осіб, з них 2 тис. осіб розстріляно.   На початок 1932 р. на «чорні дошки» рішенням ЦК КП(б)У і РНК УСРРзанесено 6 сіл, а постановами облвиконкомів – до 400 колгоспів.   У грудні 1932 р. влада УСРР санкціонувала призупинення будь-якого продовольчого постачання у 82 райони Дніпропетровської, Чернігівської, Одеської, Харківської, Донецької областей.   Продовжувався процес розкуркулення та депортації.
11. Заборона виїзду за межі УСРР, запровадження внутрішнього паспорта. 27.12.1932 р. на території СРСР на підставі постанови ЦВК та РНК СРСР було запроваджено єдиний паспортний режим та інститут прописки. Цим документом, селяни були позбавлені права на отримання паспортів, тобто можливості пересування та працевлаштування.   У січні 1933 р. партійним та радянським структурам, органам безпеки УСРР, Північного Кавказу було надіслано директиву, суть якої зводилась до недопущення масового виїзду селян в інші регіони. Аналогічні вказівки отримали і транспортні відділи ДДПУ СРСР.   Коли під загрозою голодної смерті почалися масові міграції, з метою їх обмеження на кордонах УСРР було встановлено загороджувальні загони.  
12. Блокування інформації про голод в УСРР (1932-1933 рр.) В партійних, державних документах (протоколах, резолюціях, стенограмах з’їздів, конференцій) термін «ГОЛОД» не вживався. Вся документація, пов’язана з проблемою голоду в УСРР 1932-1933 рр. зберігалася під грифом «ТАЄМНО», відправлялася до місця зашифрованою. За кордоном вперше інформація про голод в СРСР була опублікована у березні 1933 р. в газеті «Манчестер гардіан». Радянська влада заборонила іноземним журналістам відвідувати місцевості, які постраждали від голодомору 1932-1933 рр. Лише з грудня 1987 р. в СРСР почали відкрито обговорювати і вивчати проблему голодомору 1932-1933 рр.  
НАСЛІДКИ голодомору 1932-1933 рр. для України. Тільки протягом 1933 р. у УСРР померло 2,9 млн. осіб (В. Цаплін). 5 млн.. осіб – Р. Конквест, від 4 до 5 млн. осіб – Н. Верт, 3,5 млн. осіб – С. Кульчицький.   Випадки людоїдства та трупоїдства.   Національна катастрофа для української землеробської природи та культури.   Хронічні психофізичні проблеми із здоров’ям.  

Таблиця.





Дата добавления: 2016-12-29; просмотров: 111 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

Поиск на сайте:


© 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.002 с.