ДІАГНОСТИКА ПРОЦЕСУ ЗАПАМЯТОВУВАННЯ
Лекции.Орг

Поиск:


ДІАГНОСТИКА ПРОЦЕСУ ЗАПАМЯТОВУВАННЯ




ВСТУП

 

Соціально-психологічна практика була пройдена на базі Криворізької загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 52.

Директором КЗШ № 52 являється Деркач Вікторія Володимирівна, заступником директора з навчально-виховної роботи є Коваленко Валерій Сергійович, заступником директора з виховної роботи є Говорко Людмила Валентинівна, завідувачем господарства являється Кравчина Ірина Григорівна. Керівником практики від навчального закладу була Хлистун Олександра Юріївна.

Місце розташування: 50031, Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Тухачевського, будинок 7.

Школа з таким номером розпочала свою роботу в старій споруді, яка до наших днів не збереглася. Російські класи СШ № 34 відокремили і перевели до школи № 52 з російською мовою навчання. Це відбулося 30 вересня 1945 року.

Директором призначили демобілізованого з лав Радянської Армії Коваленка Євгена Силовича, заступником директора – Лисобика Володимира Євдокимовича, учасника визволення міста Кривого Рогу.

Через декілька місяців директора школи Коваленка Є.С. перевели на роботу до райкому партії, а директором школи було призначено Лисобика В.Є., який працював до вересня 1975 року, до виходу на пенсію; заступником директора призначено Годлевську Марту Яківну.

З 1954 по 1958 роки школа випустила 5 випусків 10-х класів (217 учнів, з яких 77 – нагороджені золотими медалями, 11 учнів – срібними).

1 вересня 1962 року школа розпочала навчальний рік в новій триповерховій споруді. Її відкриття співпало з польотом в космос українця за походженням льотчика-космонавта Павла Романовича Поповича. Внаслідок клопотання педагогічного колективу, піонерської та комсомольської організацій перед Жовтневою районною Радою народних депутатів в 1962 році середня школа № 52 стала носити ім’я льотчика-космонавта П. Р. Поповича.

Знаковим для школи є те, що вона почала працювати в рік Великої Перемоги у Великій Вітчизняній війні – в 1945 році. А довірили її керівництво людині, яка отримала важкий життєвий досвід під час проведення військових операцій – Лисобику Володимиру Євдокимовичу. З великим натхненням взявся він до роботи. Йому вистачило сили та завзяття згуртувати навколо себе колектив високопрофесійних педпрацівників і досягнути разом з ними високих результатів в роботі навчального закладу.

Серед випускників КЗШ № 52 є педагоги, які не тільки в свій час були учнями цієї школи, але й пов'язали з нею свою фахову педагогічну діяльність. Це соціальний педагог Бесарабова Ніна Володимирівна, Бондар Тетяна Федотівна, Зімін Михайло Сергійович, Біла Галина Олександрівна. З молодих вчителів можна назвати Сіманову Марину Вікторівну, Коваленка Валерія Сергійовича, Пшеніцину Тетяну Георгіївну. Зв'язок поколінь продовжується. Вирішили пов'язати свою долю з роботою на освітянській ниві випускниці школи, що навчаються в Криворізькому державному педагогічному університеті Михальченко Олена, Роговська Ганна, Яковлєва Олеся.

Об'єктомдослідження є особливості мнемічної діяльності учнів раннього юнацького віку в умовах навчальної діяльності.

Предметомдослідження виступають психологічні умови розвитку продуктивності запам’ятовування учнів раннього юнацького віку.

Завдання:

1. Проаналізувати літературу з проблеми запам’ятовування у ранньому юнацькому віці

2. Дослідити психологічні особливості запам’ятовування у старшокласників в умовах навчальної діяльності

3. Розробити корекційну програму для розвитку пам’яті та покращення запам’ятовування.

РОЗДІЛ 1.

ДІАГНОСТИКА ПРОЦЕСУ ЗАПАМЯТОВУВАННЯ

 

База дослідження: У дослідженні брали участь 51 чоловік, учні 10 – А класу (25чоловік) та 10-Б класу (26 чоловік), Криворізької загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 52.

До уваги респондентів були запропоновані наступні діагностичні методики:

1. Методика «Піктограми» Лурія О. Р.;

2. Методика «Змістові одиниці»;

3. Методика «Безпосереднє та опосередковане запам’ятовування вербальної інформації» А. Н. Леонтьєв;

4. «Обсяг запам'ятовування» Н. А. Литовцева.

Відповідно до мети нашого дослідження, нами була організована та проведена дослідно-експериментальна робота, яка була спрямована, по-перше на виявлення рівня сформованості мнемічних стратегій, а по-друге на їх подальший розвиток та вдосконалення в умовах навчального процесу. Предметна спрямованість і специфіка експериментального дослідження зумовлюється тим, що в умовах сучасної освіти значна увага приділяється розвитку когнітивних здібностей особистості школяра, формуванню різноманітних інтелектуальних навичок, мнемічних в тому числі. Впровадження розвивальних технологій в навчальний процес, дозволить підвищити якість самого навчання, а також сформувати у учнів різні стратегії більш ефективного запам'ятовування учбового матеріалу.

Реалізація програми експериментального дослідження відбувалась протягом наступних етапів:

1. підготовчого; 2. діагностико-констатувального; 3.колекційного.

На підготовчому етапі ми ознайомлювались з теоретико-методологічними засадами психології пам'яті, що представлені в сучасній науці та практиці; вивчали структурну організацію та видові особливості мнемічної діяльності особистості; аналізували специфіку процесу запам'ятовування у старшокласників під час навчання географії; складали план і програму експериментального дослідження; підбирали валідні методики для діагностичного та формувального етапів дослідно-експериментальної роботи.

Крім наукового аналізу окресленої теми ми паралельно відвідували уроки географії, що дало нам можливість встановити, що робота з розвитку стратегій запам’ятовування при вивченні географічного матеріалу не завжди є систематичною і ґрунтовною. На наш погляд, це пояснюється великим обсягом матеріалу та недостатньою кількістю годин на його вивчення. У зв'язку з цим, учні доволі поверхньо та схематично ознайомлюються з матеріалом та не мають можливості більш ґрунтовно вивчати предмет (це підтверджується і результатами діагностичної контрольної роботи, яка була проведена разом з вчителем географії). Опрацювання великої кількості матеріалу за короткий час призводить до зниження рівня навчальних досягнень у навчанні та появи перенапруги, що негативно позначається на процесах пам'яті школярів. Така ситуація робить необхідним таку організацію навчання, яке б стимулювало процес формування мнемічних стратегій, активізувало різноманітні прийоми мнемотехніки, що сприяло більш міцному запам'ятовуванню учбового матеріалу. Впровадження розвивального навчання забезпечить не лише якість процесів пам'яті, а й підвищить продуктивність всього навчання.

На діагностико-констатувальному етапі з метою виявлення рівня актуального розвитку процесу запам’ятовування ми застосували ряд методик. Першим діагностичним інструментом нашого експерименту була методика «Піктограми» О. Р. Лурії [10], мета якої полягає у виявленні логічно опосередкованого зв'язку при запам’ятовуванні матеріалу. За цією методикою учням пропонується запам’ятати слова, які називає психолог. Для полегшення запам’ятовування їм потрібно намалювати малюнки для кожного слова. Але писати назви слів або позначати літерами не можна. Можна малювати все, що завгодно, аби малюнок допоміг їм відтворити назване слово. Словосполучення зачитуються з інтервалом у 50 – 60 секунд. Відтворити слова за малюнками пропонується через 40 – 50 хвилин.

Після отримання результатів виділяється чотири рівні продуктивності запам’ятовування: 75% – 100% – високий рівень; 50% – 75% – середній рівень; 30% – 50% – достатній рівень; нижче 30% – низький рівень.

Наступною методикою, що використовувалась в дослідженні була методика на виявлення рівня мнемічних умінь запам'ятовувати змістові одиниці тексту[10]. Саме ці уміння, згідно теоретичним положенням, входять до структури пам'яті та опосередковують її ефективність. Процедура дослідження : учням зачитувався короткий текст, в якому визначені смислові одиниці (фрагменти змісту), пов’язані між собою логічним зв’язком. Учні уважно слухають оповідання, а потім протягом 5 хвилин записують основний зміст (те, що запам’ятали ). Речення можна скорочувати не втрачаючи їх змісту та символів. Перепитувати під час роботи не можна. Порядок відтворення фрагментів не враховується. Емпіричні дані співвідносяться з ключем (див. таблицю 1.1). Оцінка в умовних балах проводиться за результатами відтворення тексту.

Оцінки в даній таблиці відповідають рівням: 1 – 3 бали – низький; 4 – 6 бали – середній; 7 – 9 бали – високий.

Як вже неодноразово зазначалось, мнемічні стратегії визначають якість та обсяг матеріалу, що запам'ятовується. Щоб перевірити це припущення, ми застосували ще одну методику – дослідили якість безпосереднього та опосередкованого запам’ятовування вербальної інформації. Ми виходили з розуміння того, що якщо рівень обсягу пам'яті є високим, то імовірно, що і мнемічні стратегії є високо розвинутими. Процедура дослідження складалась з двох серій:

- серія 1: учням пропонувалося запам’ятати перелік із 15 слів та відтворити його через 10 хвилин;

- серія 2: учням пропонувалося запам’ятати перелік із 15 слів, кожне з який супроводжувалося демонстрацією малюнку, пов’язаного за смислом (або асоціативно) із словом. Відтворення слів здійснювалося при пред’явленні малюнку через 10 секунд.

Емпіричні дані, що відображають рівень (точність) відтворення школярами вербальної інформації оцінювалась за наступною формулою: C = B / A x 100%

де: С – коефіцієнт продуктивності запам’ятовування;

А – кількість презентованих слів-стимулів;

В – кількість правильно відтворених слів.

Отримані результати дозволили визначити рівні продуктивності запам’ятовування вербальної інформації учнями за наступними критеріями:високий рівень – відтворено 75 – 100% із переліку слів; середній рівень – відтворено 50 – 75% із переліку слів; достатній рівень – відтворено 30 – 50% із переліку слів; низький рівень – відтворено до 30% переліку слів.

Наступною методикою дослідження була методика «Обсяг запам'ятовування» запропонована Н.А. Литовцевою. Використання цього діагностичного інструментарію дозволяє визначити рівень продуктивності запам'ятовування як комплексного показника сформованості мнемічних стратегій. Тест складається з двох серій завдань. В першій серії респондентам пропонується за 40 секунд запам'ятати 20 слів та їхній порядковий номер. В другій серії респондентам пропонується те ж саме з числами та їх порядковими номерами. Показник обсягу запам'ятовування вираховується за формулою: Кількість правильно відтворених слів / загальна кількість слів x 100%. Показник обсягу запам'ятовування складається за результатами двох серій і диференціюється за наступники рівнями: високий рівень – відтворено 90 – 100% із загального обсягу завдань; середній рівень – відтворено 70 – 90% із загального обсягу завдань; достатній рівень – відтворено 40 – 70% із загального обсягу завдань; низький рівень – відтворено до 40% із загального обсягу завдань.

РОЗДІЛ 2.





Дата добавления: 2016-12-29; просмотров: 279 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.004 с.