Да було в тьощі п'ять зятів | (2)
Гришка зять і Мишка зять,
І Лаврентій зять, і Дмитрій зять,
А Роман уже давно. | (2)
Стала їх тьоща в гості звать | (2)
Гришку звала, Мишку звала,
Лаврентія звала і Дмитрія звала,
А Романа вже давно. | (2)
Стала їх тьоща чаєм напувать | (2)
Гришці чашку, Мишці чашку,
Лаврентію чашку і Дмитрію чашку,
А Роману весь самовар | (2)
Стала їх тьоща й угощать | (2)
Гришці блін і Мишці блін,
І Лаврентію блін і Дмитрію блін,
А Роману весь прип'йок. | (2)
Стала їх тьоща спать укладать | (2)
Гришку на лавку, Мишку под лавку,
Лаврентія на піч, а Дмитрія под піч,
А Романа на кровать. | (2)
Стала їх тьоща домой провожать | (2)
Гришку палкой, Мишку палкой,
Лаврентія палкой і Дмитрія палкой,
А Романа кочергой. | (2)
* * *
Їхав козак на війноньку,
Сказав, прощай дівчинонька.
Ой прощай дівчина, чорнобривонька,
Їду в чужу сторононьку. - 2 р. (останні дві строчки)
Їду в чужу сторононьку,
Ой їдь мій миленький, чорнобровенький,
Тай повертайсь на Вкраїну. - 2 р.
Дай мені мила хустину,
Може я в бою загину,
Накриють очі темної ночі
Легше в могилі спочину. - 2 р.
Дала дівчина хустину,
Козак у бою загинув,
Накрили очі темної ночі,
Тай положили в могилу. – 2 р.
Тай положили в могилу.
Ой на тій могилі чорненький ворон
Сидить смутненький та й кряче. - 2 р.
Сидить смутненький, та й кряче,
Ой ніхто не чує, ой ніхто не бачить,
Де лежить тіло козаче. - 2 р.
Де лежить тіло козаче,
Ходить дівка Галя, щовечора плаче,
Де лежить тіло козаче. - 2 р.
* * *
Да просив мене Герасим, Герасим, Герасим, Герасим
Ой шоб я пішла грати з ним, грати з ним, грати з ним.
Е-ей, йо-хо-хо.
А я його не люблю, не люблю, не люблю, не люблю
Ой грати з ним я не піду, не піду, не піду, не піду.
Е-ей, йо-хохо.
Ти козаче чорноусий, усий, усий, усий, усий, усий, усий
Ой, чого в тебе жупан куций, куций, куций, куций, куций, куций, куций.
Е-ей, йохохо
Мене дівки підпоїли, підпоїли, підпоїли, підпоїли,
Жупан мені підкроїли-(підрізали), підкроїли, підкроїли, підкроїли.
Е-ей, йохохо.
Бодай тая околіла, околіла, околіла, околіла,
Жупан мені підкроїла-(підрізала), підкроїла, підкроїла, підкроїла.
Е-ей, йохохо.
Єсть у мене копа жита, жита, жита, жита, жита, жита, жита.
Ой буде в мене світа шита, шита, шита, шита, шита, шита, шита.
Е-ей, йохохо.
Єсть у мене купа грошей, грошей, грошей, грошей, грошей, грошей, грошей,
Ой буде в мене жупан довший, довший, довший, довший, довший, довший, довший.
Е-ей, йохохо.
Ішов козак долиною, долиною, долиною, долиною,
Ой косив травку сокирою-(топором), сокирою, сокирою, сокирою.
Е-ей, топором!
* * *
Ой за гаєм-гаєм давай посідаєм
Да й будемо говорити, як жито косити. - 2 р.
Як жито косити, треба молотити,
Зерно будем лантухами додому носити. - 2 р.
В середу косила, в четвер молотила,
В п'ятницю віяла, а в суботу міряла. - 2 р.
А в неділю продала, і з хлопцями пропила,
Слава Тобі, Господи, що й до діла довела.-2р.
І до діла не я, до роботи не я,
З хлопцями погулять - це й охота моя. - 2 р.
* * *
Днепропетровщина, Павлоградский район (с.Кочерыжки?)
Я взійду на горку тай гляну на зорку,
Тай гляну на зорку.
А зорка сіяє, мене ж мати лає,
Мене мати лає.
Мене ж мати лає, та й гулять не пускає,
Гулять не пускає.
А я украдуся, та й нагуляюся,
Да й нагуляюся.
А перші півні співають, а я все гуляю,
А я все гуляю.
А другі співають, а я йду додому,
А я йду додому.
Не піду я в хату, а піду в садочок,
А піду в садочок.
А піду в садочок, да нарву я їдочок,
Нарву я їдочок.
Чи сісти поїсти, чи милому нести,
Чи милому нести.
Як милому нести, треба річку брести,
Треба річку брести.
А я річку бреду, да й не замочуся,
Да й не замочуся.
Я й люблю милого, да й не надивлюся,
Да й не надивлюся.
* * *
Як посію жито в яр, як посію жито в яр.
Припев:
Жито в яр, жито в яр, ходи ти, ходи я, ходи, бариня моя, бариня!
Марья Іванівна, Варвара Степанівна, Євга Данилівна, Тетяна Кирилівна, Савка Григорович, Сам Харитонович, бариня!
Ой, бариня-бариня, чєво тєбє нада-нада?
Чи кучера, чи лакея, чи погонича Матвея? Бариня!
Як скошу я жито в яр, як скошу я жито в яр.
Припев.
Як зв'яжу я жито в яр, як зв'яжу я жито в яр.
Припев.
Як знесу я жито в яр, як знесу я жито в яр.
Припев.
* * *
Було в батька дві дочкі
Було в батька дві дочкі
Обідві як зірочкі
Старша меньшу питає
Старша меньшу питає
Кого вона кохає
Меньша старшій відмовля
Меньша старшій відмовля
Що кохає Василя
Ходьом, сестро, до броду
Ходьом, сестро, до броду
Подивимось у воду
Подивимось у воду
Подивимось у воду
Котра краща на вроду
Старша меньшу попхнула
Старша меньшу попхнула
Тай на море гукнула:
Пливи, сестро, потопай
Пливи, сестро, потопай
Про кохання забувай
* * *
Ой на купалі вогонь горить, а нашим хлопцям живот бол(ить)
Ой нехай болить, нехай знають, ой нехай дівчат не займа(ють).
Ой ти Галино, ой ти, ой ти, коли до тебе на ноч прийти?
Щоб не бачила твоя мати, з ким буду ночку ночувати.
Ой ночувала під хатою із собачкою кудлатою.
А батько думав, що й зять, що й зять. Хотів собачку до хати взять.
Ой ти Галино-свиня лиса. Чом ти до мене не горнеса?
Ой пригорнися - поцьолую твою бородку золотую.
В тебе носочок як гурочок. Біле личенько як платочок.
Що в тебе, Ромцю, за борода, чом не женився за молода
Ходіте люді дивитися - їде Романко женитися.
Вин їде, їде на кольбасі, весе Мар'яну на собаці.
Летіли гуси-чубатиє наші дівчата горбатиє
Та й помиями вмивалися, та онучами втиралися.
Ой наші хлопці-стрілці,стрілці, забили жабу в ріці, в рі(ці)
Олежко каже - ряба жаба, Северко каже - моя баб(а).
Ой на городі лопух, лопух, а в Катерини живіт напух
Ой нехай пухне, нехай знає, нехай Івана не приймає.
Ой ти купала до місяця, хто його порве-повіситься
Ой ти купала до півночі, побила зелень хлопцям очи.
Ой ти Юрчику попів, попів, чого ти в погреб летів, летів?
А я у погреб летів, летів, бо я сметанки хотів, хотів.
Не так сметанки-колотухи, як тої Ірки-щебетухи.
Ой на городі крокіз поріс, чом ти Северко більше не зріс?
Ой буде з мене й такенького - полюбить Олька й маленького.
Наші віночки з барвіночка, давайте хлопці горілочк(и)
Наші віночки з мацерочки, давайте хлопці цукероч(ки).
Ой на купайла опівночі повитягаєм відьмам очі,
щоб по ясельцям не ходили, чужих коровок не доїли.
Ой хто не вийде на купайло, ой той щоб його розорвал(о)
Ой хто не вийде вогню класти, того пошлемо собак пас(ти).
