Взаємні права та обов'язки дослідників і клієнтів

ПРАВИЛА

Загальні права респондентів

1. Маркетингове дослідження завжди має проводи­тись об'єктивно та у відповідності з встановленими на­уковими засадами.

2. Маркетингове дослідження завжди повинно відповідати чинному в Україні законодавству.

3. Співробітництво респондентів з проектом марке­тингового дослідження є цілком добровільним на всіх стадіях. Респонденти не повинні вводитись в оману, коли запрошуються до співробітництва.

4. Анонімність респондентів має суворо оберігати­ся. Якщо респондент на прохання дослідника дав дозвіл на подальшу передачу даних у формі, що надає можливість ідентифікувати особу респондента, то у такому разі:

а) респондента необхідно повідомити, кому буде пе­редано інформацію і з якою метою вона використовува­тиметься;

б) дослідник повинен гарантувати, що інформація не використовуватиметься у якихось не дослідницьких цілях, і що одержувач інформації погодився виконува­ти вимоги Кодексу.

5. Дослідник має вжити всіх припустимих запобіжних заходів, аби гарантувати, що респонденти ніяким чином не зазнають безпосередньої шкоди чи несприятливого впливу внаслідок їхньої участі в проекті маркетингово­го дослідження.

6. Дослідник повинен виявити особливе піклуван­ня, беручи інтерв'ю у дітей і молоді. Для проведення інтерв'ю з дитиною необхідно спершу отримати згоду батьків або відповідального дорослого.

7. Респондентам необхідно повідомити (як правило, на початку інтерв'ю), чи використовуються пристрої спостереження або записуюче обладнання — крім ви­падків, коли вони використовуються в громадському місці. За бажанням респондента увесь запис або його суттєва частина мають бути знищені або стерті. Анонімність респондентів не повинна порушуватися використанням таких методів.

8. Респондентам надається можливість безпереш­кодно перевірити ідентичність і порядність дослідника.

 

Професійна відповідальність дослідників

9. Дослідники не повинні (свідомо чи несвідомо) здійснювати будь-які дії, що могли би призвести до дискредитації професії маркетингового дослідника або втрати до неї громадської довіри.

10. Дослідники не повинні робити фальшивих тверд­жень про свою або своєї організації майстерність і досвід.

11. Дослідники не повинні невиправдано критикува­ти або дискредитувати інших дослідників.

12. Дослідники завжди мають спрямовувати зусилля на розробку економічно ефективних, з відповідною якістю досліджень, з подальшим їх введенням до спе­цифікації, погодженої з клієнтом.

13. Дослідники повинні гарантувати безпеку всіх дослідницьких даних, які знаходяться в їхньому роз­порядженні.

14. Дослідники не повинні дозволяти розповсюд­ження результатів маркетингового дослідження, що не підтверджуються відповідними даними. Вони завжди мають бути готовими надати технічну інформацію, не­обхідну для визначення валідності будь-яких опубліко­ваних результатів.

15. Дослідники, виконуючи покладені на них функ­ції, не повинні займатися ніякою іншою не дослідниць­кою діяльністю (наприклад, прямим маркетингом, який передбачає використання бази даних про індивідів для організації збуту без посередників). Будь-які не дослідницькі види діяльності мають бути чітко відо­кремлені від маркетингової дослідницької діяльності.

 

Взаємні права та обов'язки дослідників і клієнтів

16. Ці права і обов'язки сторін регулюються пись­мовим Договором між дослідником і клієнтом. Сторо­ни можуть внести зміни в наведені нижче положення Правил 19—23, якщо вони були погоджені в письмовій формі заздалегідь; але інші вимоги Кодексу не можуть змінюватись таким чином. Маркетингове дослідження завжди повинно проводитися відповідно до загально­прийнятих принципів добросовісної конкуренції.

17. Дослідник повинен проінформувати клієнта, як­що робота, що проводиться для цього клієнта, має бути поєднаною або синдикованою в рамках того ж проекту з роботою для інших клієнтів, однак він не повинен розкривати ідентичність таких клієнтів.

18. Дослідник повинен заздалегідь та якомога раніше проінформувати клієнта, якщо якась частина роботи, що виконується для цього клієнта, має бути передовіре­на за субконтрактом за межі організації дослідника (включаючи використання зовнішніх консультантів). На прохання клієнта, дослідник повинен ідентифікува­ти для нього будь-якого супідрядника.

19. Клієнт не має права без попередньої угоди між за­лученими сторонами на ексклюзивне використання в цілому або частково послуг дослідника або його ор­ганізації. Виконуючи роботу для різних клієнтів, до­слідник повинен намагатися уникати можливих зіткнень інтересів між послугами, які забезпечуються для цих клієнтів.

20. Наступні документи залишаються власністю клієнта і не повинні розкриватися дослідником будь-якій третій стороні без дозволу клієнта:

- резюме щодо маркетингового дослідження, спе­цифікації та інша інформація, яка надається клієнтом;

- дослідницькі дані і знахідки від реалізації проекту маркетингового дослідження (крім випадків синдика-тивних, або проведених для багатьох клієнтів проектів чи послуг, коли ті ж самі дані придатні для більш ніж од­ного клієнта).

Клієнт, однак, не має права знати імена або адреси респондентів, якщо їхнього чіткого дозволу на це попе­редньо не одержав дослідник (ця конкретна вимога не може бути змінена, як указано в Правилі 16).

Якщо конкретно не було обумовлено протилежне, то наступні документи залишаються власністю до­слідника:

- пропозиції маркетингового дослідження і розцінки (якщо вони не були сплачені клієнтом); вони не по­винні розкриватися клієнтом будь-якій третій стороні, окрім консультанта, що працює на клієнта в даному проекті (за винятком консультанта, що працює також на конкурента дослідника). Зокрема, вони не повинні ви­користовуватися клієнтом для впливу на дослідницькі пропозиції або розцінки інших дослідників;

- зміст звіту у випадку синдикативних і (або) прове­дених для багатьох клієнтів проектів чи послуг, коли ті ж самі дані придатні для більш ніж одного клієнта і коли зрозуміло, що підсумкові звіти є доступними для купівлі або передплати. Клієнт не може розкривати от­римані дані такого дослідження будь-якій третій стороні (окрім власних консультантів і радників в цілях, пов'яза­них з власним бізнесом) без дозволу дослідника;

- всі інші дослідницькі документи, підготовлені дослідником (за винятком випадків не синдикативних проектів, звіту клієнтові, а також дослідницького плану і анкети, якщо витрати на їх розробку покриваються клієнтом).

22. Дослідник повинен дотримуватися встановленої професійної практики зберігання документів протягом відповідного періоду часу після завершення проекту. У разі вимоги, дослідник повинен забезпечити клієнта подвійними копіями таких документів за умови: що такі дублікати не порушують вимоги анонімності й конфіденційності (Правило 4); що прохання надходить у строки, погоджені для зберігання документів; що Клієнт сплачує обгрунтовані витрати за забезпечення його дублікатами.

23. Дослідник не повинен розкривати ідентичність клієнта (якщо тільки для цього немає правового зо­бов'язання), або будь-яку конфіденційну інформацію про бізнес клієнта будь-якій третій стороні без дозволу клієнта.

24. Дослідник, у разі вимоги, повинен дозволити клієнту влаштувати перевірку якості польових робіт і підготовку даних за умови, що клієнт сплачує пов'язані з цим додаткові витрати. Такі перевірки мають відповідати вимогам Правила 4.

25. Дослідник повинен забезпечити клієнта всіма відповідними технічними деталями будь-якого дослід­ницького проекту, проведеного для цього клієнта.

26. Доповідаючи про результати маркетингового дослідження, дослідник повинен провести чітке роз­межування між отриманими даними, їх інтерпретацією дослідником та будь-якими рекомендаціями, що грун­туються на них.

27. В разі публікації клієнтом будь-яких отриманих у результаті дослідницького проекту даних, він несе повну відповідальність за їх достовірність. Необхідно прокон­сультуватися з дослідником і попередньо погодити фор­му та зміст публікації, а також зробити все необхідне, щоб виправити будь-які неправильні твердження про дослідження та його результати.

28. Дослідники не повинні дозволяти, щоб їхні іме­на використовувались у зв'язку з дослідницьким про­ектом як гарантія того, що проект було проведено у відповідності з цим Кодексом (якщо вони не впев­нені, що проект у всіх відношеннях відповідав вимогам Кодексу).

29. Дослідники повинні впевнитися, що клієнти зна­ють про існування цього Кодексу і необхідність викону­вати його вимоги.