Хід уроку
Організаційний момент.
Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної
Діяльності.
Формулювання проблемного питання. На попередніх уроках ми детально розглянули будову квітки та типи суцвіть. Як видумаєте, чому природа створила таке величезне різноманіття квіток і суцвіть? Навіщо це потрібно і з чим це пов'язано?
(Учні висувають припущення, що таке велике різноманіття квіток є пристосуванням квіткових рослин до того, щоб утворилось насіння, тобто до розмноження.)
Сьогодні на уроці ми розглянемо, як відбувається запилення і запліднення, як утворюється насінина і плід.
План
1. Запліднення.
2. Утворення насіння.
3. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.
Запліднення.
Пояснення. Демонстрування таблиці "Запліднення квіткових рослин ". Пилок, потрапивши на приймочку маточки, набрякає, одна з клітин пилку витягується у довгу пилкову трубку. Проростанню сприяють різні речовини, що їх виділяє приймочка, а також відповідні температура, вологість та інші умови зовнішнього середовища. Пилкова трубка росте в напрямку до насінного зачатка, проходячи крізь пухку тканину стовпчика і пилковий вхід. Вміст пилкової трубки — вегетативне ядро і генеративна клітина — переходять у трубку ближче до її кінчика. Під час проростання трубки або, що значно рідше, до початку цього процесу генеративна клітина поділяється на дві чоловічі гамети — сперматозоїди. Пилкова трубка вводить сперматозоїди в зародковий мішок. Кінець трубки, зіткнувшись з яйцеклітиною, розчиняється, а весь її вміст виливається в зародковий мішок. З двох сперматозоонів, що звільнилися, один прямує до жіночої клітини — яйцеклітини і зливається з нею, утворюючи диплоїдну зиготу, а другий зливається з центральним (диплоїдним) ядром, у результаті чого утворюється триплоїдна клітина, яка дає початок ендосперму — запасу поживних речовин для зародка.
Цей процес відкрив у 1878 р. професор Київського університету Сергій Гаврилович Навашин, назвавши подвійним заплідненням. Воно характерне тільки для покритонасінних і є новим кроком в еволюційному розвитку рослин.
Утворення насіння
За рахунок чого зигота, а потім зародок може жити після запліднення? Після запліднення відбувається інтенсивний поділ триплоїдного ядра, і тканина ендосперму швидко заповнює зародковий мішок. Нагромадивши певну частину поживних речовин в ендоспермі, починає свій розвиток зигота, даючи початок зародку насінини.
Формування зародка починається з ділення зиготи. Клітини діляться, їхня кількість збільшується.
Спочатку клітини більш-менш однорідні. В міру подальшого ділення відбувається диференціювання клітин на зародковий корінець, зародкове стебло, зародкові листки і зародкову брунечку, яка оточена сім'ядолями {демонстрування таблиці "Будова насіння однодольних і дводольних рослин). На цей час насінний зародок перетворюється на насінину, його покриви і залишки ендосперму утворюють шкірку насінини.
Таким чином, із заплідненої диплоїдної яйцеклітини формується зародок насінини, а із триплоїдної клітини — поживна тканина (ендосперм), покриви насінного зачатка перетворюються в покриви насінини, а стінка зав'язі, розростаючись, утворює оплодень.
Узагальнення і систематизація вивченого.
Ігровий прийом — змагання кмітливих.
Конкурс "Склади букет"
Групам учнів пропонуються картки з зображенням рослин. Одна група складає букет з комахозапильних рослин, а інша — з вітрозапильних. Кожна команда пояснює свій вибір. Учитель доповнює відповіді дітей.
Після цього групи заповнюють таблицю "Ознаки вітрозапильних і комахозапильних рослин". Якщо названа ознака характерна для даної групи рослин, ставиться знак "+", якщо ні, то "—".
