1. Вибір теми та складання плану. Вибрати тему контрольної роботи слід відразу ж після прослуханих лекцій, або навіть під час слухання лекцій на підставі "Тематики контрольної роботи", яка затверджена кафедрою.
Студент має право вибрати ту тему, номер якої відповідає останній цифрі номера його залікової книжки. Наприклад, якщо номер залікової книжки закінчується на цифру "З", то студент може вибрати тему за номером З, 13, а якщо на "0", то 10,20.
У разі порушення цієї вимоги контрольна робота не рецензується, повертається студенту для того, щоб він виконав роботу повторно на відповідну тему, а її автор не допускається до захисту (іспиту).
Вибір теми, а також виконання контрольної роботи ні в якому разі не слід відкладати на передсесійний, тим більш на сесійний період, бо це поставить студента у дуже складне становище і навіть може призвести до зриву графіка складання іспитової сесії.
Визначившись щодо теми, студент повинен ознайомитися з відповідним розділом (главою) підручника (посібника), а також конспекту прослуханої лекції з відповідної теми, що дозволить йому з'ясувати зміст та перелік питань, які мають бути розглянуті у роботі, і приступити до складання її плану.
Складання плану - дуже відповідальний етап, бо від його якості значною мірою залежить якість контрольної роботи в цілому. План повинен охоплювати всі питання теми (проблеми), проте не бути надто громіздким. Оптимальний варіант плану: вступ, 2-4 найбільш важливих питань теми, висновок та список використаної літератури.
У вступі (1-2 стор.) студент відзначає актуальність теми, її місце у курсі. Крім того, тут доцільно навести нормативні акти (Закони України, Постанови Верховної Ради України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України та ін.), які регулюють питання, що відносяться до теми контрольної роботи (аналіз відповідних нормативних актів має бути зроблено під час розгляду того, чи іншого питання теми).
У висновку (1,5—2 стор.) студент підводить підсумки розглянути питань і у разі необхідності підкреслює значення тих чи інших положень теми для практичної діяльності.
У разі, якщо те, чи інше питання або всі питання плану мають ще відповідні, більш детальніші питання, які його конкретизують, то це - складний (розгорнутий) план. У такому плані всі питання теми або окремі з них деталізуються і позначаються (після розділу плану) літерами ("а", "б", "в" і т.д.).
Вважаємо за необхідне ще раз нагадати студентам, що план - це основа, фундамент контрольної роботи і до його складання треба поставитися дуже відповідально. Доцільно одержати індивідуальну консультацію з цього приводу у викладача кафедри, який викладає зазначений курс.
2. Підбір та вивчення літератури, систематизація зібраного матеріалу. Підбір, глибоке вивчення і конспектування студентом відібраної літератури - важливий етап, що дозволяє підготувати роботу на відповідному теоретичному рівні, повно та глибоко розкрити зміст вибраної теми.
Підбір літератури слід починати з підручників, навчальних посібників, монографій, а потім переходити до періодичних видань (статей, які опубліковані у журналах, газетах, бюлетенях). Провідними тут, безумовно, є журнали "Право України", "Підприємництво, господарство і право", серед газет - "Закон і бізнес", а також збірники наукових праць вузів, зокрема Інституту Держави і права ім. В.М. Корецького. Обов'язково слід звернути увагу на нормативні акти, які регулярно публікуються у "Відомостях Верховної Ради", "Голосі України", "Урядовому кур'єрі" та інших офіційних виданнях, оскільки ту чи іншу тему курсу неможливо розкрити без використання відповідної нормативної бази. А також можна використовувати інформаційний ресурс База даних «Законодавство України» - http://zakon5.rada.gov.ua/laws.
Всю відібрану літературу доцільно записувати або збнрігати, бо це дозволить спочатку її систематизувати за окремими питаннями плану, а потім (під час складання загального списку -- до використаної літератури) розташувати її у відповідному порядку.
Запис відібраної літератури проводиться таким чином: прізвище та ініціали автора, назва роботи, том (якщо робота видана у кількох томах), місце і рік видання, а у необхідних випадках вказуються і сторінки. Запис робиться на мові видання. Наприклад: Берлач А.І. Біржова справа: Навч. посібник. - К: Фенікс, 2013. -320 с.
Статті, що опубліковані у журналах, записуються дещо інакше: вказується прізвище та ініціали автора, назва статті, назва видання, рік видання і номер (наприклад: Берлач А.І. Фінансово-контрольні правовідносини, їх зміст та особливості //Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2013. - № 4. -С 179- 185.).
Статті, опубліковані в газетах, записуються таким чином: прізвище та ініціали автора, назва газети, дата видання (наприклад: Берлач А.І. 3 історії податків в Запорізькій Січі // Університет "Україна" - 20 жовтня 2014 р. - № 9-10. с 22-23).
Якщо використовуються правові норми або статистичний (фактичний) матеріал, то треба обов'язково посилатись на їх джерела (наприклад: Закон України "Про вищу освіту" від 17 травня 2002 р. // Відомості Верховної Ради. - 2022.-№20.-Ст. 134.).
Вивчення літератури доцільно починати з підручників, учбових посібників, конспектів лекцій, а також нормативних актів, які мають відношення до теми (назви цих нормативних актів, як вже визначалось вище, наводяться у вступі до контрольної (курсової) роботи.
У свою чергу, вивчення відібраної літератури повинно супроводжуватися складанням робочих записів, які відбивають результат осмислення та засвоєння прочитаного матеріалу. За формою ці записи можуть бути різні, але найбільш поширеними є конспект і цитата (витяг).
Конспект - це стислий, логічно послідовний переказ вивченого, у якому відбиті головні питання того чи іншого джерела, що мають відношення до певних питань теми контрольної роботи.
Цитата (витяг) - дослівний запис якоїсь частини прочитаного тексту. Якщо в цитаті пропускається слово або речення, то на місці пропуску ставляться три крапки. Підкреслене не автором, а студентом треба застерегти таким записом після підкреслених слід (підкреслено мною — ініціали).
Цитата завжди береться в лапки. Кожна цитата повинна мати посилання на її джерело. Якщо цитата подається своїми словами близько до тексту, то лапки не ставляться. У цьому разі перед назвою джерела, звідки вона виписана, ставиться позначка "Див.", тобто "Дивися". Всі посилання на джерела нумеруються і подаються у нижній частині аркуша (під рисою) або в кінці роботи, де наводиться список використаної літератури.
Під час вивчення літератури по темі роботи у разі потреби слід звернути увагу на підбір фактів, статистичних даних, бо їх аналіз, вміле використання - свідчення органічного зв'язку теорії і практики.
Робочі записи, а також статистичні і фактичні дані, приклади доцільно також систематизувати за розділами плану контрольної роботи.
Це дозволить визначити повноту збору матеріалів як з окремих питань плану, так і за темою в цілому. Якщо не провести систематизацію зібраного матеріалу заздалегідь, то прорахунки будуть виявлені автором вже у процесі написання роботи, а це неминуче негативно вплине на якість роботи.
Не виключено, що систематизація матеріалу спонукає автора внести корективи до плану роботи. Це - закономірне явище, яке свідчить про накопичення знань по тій чи іншій темі курсу, про їх поглиблення.
3. Написання роботи. Зібраний і систематизований матеріал необхідно творчо осмислити, а далі, чітко, ясно викласти своїми словами у відповідності зі складеним планом.
Ту чи іншу думку слід не декларувати, а аргументувати науково обґрунтованою системою доказів. Якщо студент стикається з декількома точками зору вчених відносно застосування якогось нормативного акту, то він може зупинитися на тій, яка на його думку, найбільш аргументована і послідовна. При цьому бажано мотивувати свою позицію, свій вибір.
Враховуючи, що основу кожної науки складає система категорій і законів, то значну увагу під час написання контрольної роботи необхідно приділяти саме цьому, проте не забувати й про зв'язок теорії та практики.
Робота повинна бути бездоганною не тільки з точки зору її змісту, але й за формою викладу матеріалу, його стилю, грамотності. Остання вимога далеко не другорядна, бо граматичні помилки можуть призвести до перекручення сутності висловлених думок або навіть до нісенітниць.
У разі виникнення труднощів у процесі написання контрольної роботи студент може звернутися на кафедру за допомогою, з проханням проконсультувати його.
Мова написання контрольної роботи повинна бути, як правило, державна. українська.
4. Оформлення і відправлення роботи. Відредагована робота має бути переписана (надрукована, набрана на комп'ютері) начисто.
Кожна сторінка повинна мати поля (з правого боку від тексту) для зауважень викладача та свій порядковий номер, а текст роботи має бути поділений на відповідні розділи згідно з її планом.
У кінці роботи обов'язково подається список використаної літератури, зазначається дата виконання роботи та особистий підпис.
Титульний лист з контрольної роботи оформляється таким чином:
•назва вищого навчального закладу;
•назва Інституту;
•назва кафедри;
•контрольна робота з курсу (вказується правильна назва курсу);
•назва теми контрольної роботи;
• прізвище та ініціали студента, курс, група, форма навчання, номер залікової книжки;
• домашня адреса студента, його телефон.
Зразок титульного листа - додаток 1.
Студенти повинні суворо дотримуватися термінів виконання контрольної роботи, які зазначені навчальним планом факультету: контрольна робота має бути зданою на кафедру не пізніше ніж за 10 днів до початку сесії. У разі порушення цих термінів студенти можуть бути не допущені до сесії.
У разі відправлення контрольної роботи поштою, аби запобігти її втраті відправлення доцільно оформити як цінну бандероль, а квитанцію зберегти до кінця сесії.
