Критерії оцінювання навчальних досягнень школярів з інформатики

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ УЧНІВ

 

Реформування загальної середньої освіти відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, її демократизації, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвитокособистості учня, формування його основних компетентностей.

Відповідно до цього змінюються й підходи до оцінювання навчальних результатів школярів. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.

Визначення рівня навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетентність як загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Отже, поняття компетентності не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості.

Основними групами компетентностей,яких потребує сучасне життя, є:

§ соціальні, пов'язані з формуванням у школярів цінностей демократичного суспільства, громадянських якостей особистості;

§ полікультурні, що стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії, культури тощо;

§ комунікативні, що передбачають опанування важливого в роботі і суспільному житті усного і писемного спілкування, оволодіння кількома мовами;

§ інформаційні, що передбачають оволодіння уміннями здобувати різноманітну інформацію, осмислювати й використовувати її;

§ саморозвитку та самоосвіти, що пов'язані з потребою і готовністю постійно навчатися, виконувати творчі завдання.

Компетентності як інтегрований результат навчальної діяльності учнів формуються передусім на основі опанування багатокомпонентного змісту інформацйної культури школяра, шляхом відповідних педагогічних технологій.

Виявлення рівня навчальних досягнень учнів відбувається в процесі контролю.

Контроль за навчальними досягненнями школярів забезпечує зворотний зв'язок між учителем і учнями. Структурними компонентами контролю є виявлення і вимірювання (перевірка) та оцінювання навчальних досягнень учнів. Облік результатів контролю у формі оцінних суджень та висновків чи балів ведеться вчителем у класних журналах, щоденниках, зошитах.

Об'єктами контролю у процесі навчання є знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності учнів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу.

Основними функціями перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів є:

· діагностична,

· коригуюча,

· прогностична,

· навчальна,

· розвивальна,

· виховна,

· стимулюючо-мотиваційна.

Діагностична функція контролю пов'язана з визначенням видів знань та вмінь, їх якісних характеристик, властивостей та рівнів оволодіння учнями, відповідно до поставлених цілей.

Результати контролю дають змогу виявити прогалини і помилки в знаннях і вміннях дітей, з'ясувати причини їх виникнення. Щоб переконатися у правильності зроблених висновків, учитель може запропонувати учням невеликі діагностуючі завдання. Це дасть змогу внести корективи у методику організації та керування навчально-пізнавальною діяльністю школярів. Зауважимо, що в процесі контролю відбувається "коригування", а не "доучування". Якщо існують значні недоліки, то організується процес повторного оволодіння змістом.

Отримані дані контролю використовуютьсяі з метою прогнозування шляхів розробки методики навчання інформатики в цілому, передбачення рівня її результативності у варіативних умовах.

Навчальна функція контролю полягає насамперед у покращенні якостей знань та умінь школярів. Так, наприклад, залучення дітей до розробки програм поглиблює і розширює знання та вміння. Організація перевірки в чіткій логічній послідовності — з одного боку, та вимога повноти, логічності й обгрунтування відповіді — з іншого, забезпечують систематизацію і системність вивченого. Усне або письмове виконання завдань на перевірку спонукає до осмислення, усвідомлення та закріплення засвоєного змісту, його практичного і теоретичного застосування за зразком, у подібних і нових ситуаціях.

Контроль сприяє розвитку волі, уваги, мислення, пам'яті, мовлення учнів, їх пізнавальної активності і самостійності. Тільки у процесі контролю можна цілеспрямовано формувати вміння взаємо- і самоконтролю (взаємо- і самоперевірки, взаємо- і самооцінювання), взаємо- і самокоригування, що є одним із його найважливіших завдань в процесі навчання. А також розвивати розумову рефлексію, тобто вміння обмірковувати свої дії, критично оцінювати їх і свідомо ставитися до учіння.

Контроль має виховне значення. Правильно організований контроль розвиває пізнавальний інтерес і стимулює учнів до систематичної наполегливої праці, зумовлює формування важливих якостей особистості:

· відповідальності,

· здатності до подолання труднощів,

· самостійності.

Адже результати індивідуальних зусиль під час перевірки стають предметом суспільного обговорення й оцінювання. Оцінка у процесі навчання є одним із важливих засобів мотивації і стимулювання навчально-пізнавальної діяльності школярів. Цю функцію, у поєднанні з іншими мотивами учіння, вона виконує, якщо сприймається усвідомлено, розкриває перспективи успіху дитини, створює і підтримує позитивний емоційний настрій, викликає бажання вчитися, сприяє формуванню адекватної самооцінки.

При вивченні інформатики доцільно застосовувати різні види контролю:

· попередній,

· поточний,

· тематичний,

· підсумковий,

· самоконтроль тощо.

Попередній контроль проводиться, як правило, з діагностичною метою перед вивченням навчального предмета. Він дає змогу визначити готовність учнів класу до оволодіння предметним змістом. На основі результатів попереднього контролю вчителем планується робота з коригування опорних знань, умінь і навичок, їх цілеспрямоване повторення і систематизація.

Поточний контроль здійснюється на всіх макро етапах процесу вивчення поурочної теми і на спеціально організованому, самостійному макро етапі в його структурі — етапі.перевірки й оцінювання. Особливість цього виду контролю в тому, що він є компонентом процесу формування окремих елементів знань та вмінь, передбачених конкретною темою.

Це визначило його основні цілі:

· перевірка з метою встановлення рівнів розуміння і первинного оволодіння змістом поурочної теми,

· встановлення зв'язків між її елементами та засвоєним змістом попередніх тем,

· закріплення знань, умінь і навичок та їх актуалізація для засвоєння нової теми.

Інформація поточного контролю — основа коригування методики роботи вчителя на уроці, запобігання відставанню окремих учнів, раціонального керування учінням, запорука досягнення поурочних цілей.

Результати поточної перевірки на окремому етапі в структурі уроку можуть оцінюватися в оцінних судженнях або балах. Зауважимо, що у процесі оволодіння новим змістом (засвоєння, систематизація й узагальнення, застосування нових знань, умінь і навичок) оцінка в балах виставляється тільки за достатньо повні і правильні відповіді.

Тематичний контроль проводиться після вивчення однієї або кількох програмових тем (розділ). Він якісно відрізняється від поточного контролю тим, що спрямований на виявлення рівнів оволодіння системою основних більш узагальнених елементів знань, і способів діяльності, зв'язків між ними, вміння застосовувати їх за зразком і в новій ситуації, висловлювати оцінні судження.

Тематична перевірка усуває елементи випадковості під час підсумкового оцінювання, що часто трапляється, коли воно здійснюється тільки за орієнтацією на результати поточного контролю. Загальна оцінка за програмову тему (розділ) виставляється з урахуванням поточних досягнень учнів, виконання самостійних завдань та тематичної контрольної роботи.

Підсумковий контроль здійснюється в кінці півріччя і навчального року. Його мета — з'ясувати рівень навчальних досягнень кожного учня, тобто визначити структуру засвоєних знань і вмінь (власне предметних, процесуальних, оцінних) і рівень оперування ними (репродуктивний, творчий).

Підсумковий контроль передбачає підсумкову перевірку та оцінювання. Підсумкова оцінка, як і тематична, не зводиться до механічного виведення середнього арифметичного бала. При її виставленні враховуються поточні і тематичні навчальні досягнення школярів з навчального предмета.

 

За формою організації навчально-пізнавальної діяльності учнів перевірка може бути: індивідуальною, груповою, в парах, фронтальною.

Виявлені під час перевірки результати навчально-пізнавальної діяльності учнів оцінюються.

Критерії оцінювання навчальних досягнень школярів з інформатики

Оцінювання — це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм. Оцінювання — особлива сторона контролю, а педагогічна оцінка — його результат. Оцінка виражається в оцінних судженнях і висновках учителя, які є її якісними (словесним, вербальним) показниками, або в балах, тобто в кількісних показниках.

Об'єктивність і точність оцінок забезпечуються критеріями оцінювання. Зауважимо, що критерії — реальні, точно обрані ознаки, величини, які виступають вимірниками об'єктів оцінювання. Важливо, щоб обрані критерії не були складними, мали однакову форму чи показник (словесний або цифровий).