24. Сукупність технологічних ланцюгів, яка виникає внаслідок процесів кооперації та спеціалізації, має стійкий характер і утворює стабільний елемент відтворювальної структури економіки, — це:
а) технологічний пат;
б) технологічний устрій;
в) кластер технологій;
Г) технологічна спеціалізація.
25. Поняття «технологічний розрив» у економічну лексику запровадив:
а) П. Друкер;
б) X. Кларк;
в) Й. Шумпетер;
г) М. Туган-Барановський;
ґ) Ф.-А. Хайєк;
Д) Р. Фостер.
26. Згідно із твердженням Дж.-К. Гелбрейта висококваліфіковані фахівці зі спеціальними знаннями у різних сферах діяльності, що мають досвід спільного прийняття рішень, належать до:
а) техноструктури;
б) груп швидкого реагування;
в) конвергентних груп;
г) стратегічних груп.
27. Автором теорії інноваційної економіки є:
а) Дж.-К. Гелбрейт;
б) П. Друкер;
в) Й. Шумпетер;
г) М. Туган-Барановський;
ґ) Ф.-А. Хайєк.
28. Автором концепції гармонійної економіки є:
а) П. Друкер;
б) Ф. Перру;
в) Й. Шумпетер;
г) М. Туган-Барановський;
ґ) Ф.-А. Хайєк.
29. Висновок про те, що держава не має усуватися від регулювання економічних процесів, однак її втручання має бути тільки індикативним, спрямованим на підтримку розвитку «полюсів зростання», зробив:
а) П. Друкер;
б) Д. Белл;
в) Й. Шумпетер;
г) Ф. Перру;
ґ) Ф.-А. Хайєк.
30. Хто із зазначених нижче науковців зробив висновок про те, що вирішальне значення для успішного технічного й економічного розвитку має докорінна зміна відсталих соціальних і політичних інститутів, які не розвивають у людей честолюбності, підприємливості, ініціативності, бажання експериментувати, створювати і впроваджувати нове?
а) Й. Шумпетер;
б) Д. Белл;
в) Г.-К. Мюрдаль;
г) Ф. Перру;
ґ) П. Друкер.
31. Автором теорії інтелектуальної технології є:
а) П. Друкер;
б) Ф.-А. Хайєк;
в) Й. Шумпетер;
г) Ф. Перру;
ґ) Д. Белл.
32. Інформаційна концепція «порядку, що розширюється», належить:
а) П. Друкеру;
б) Й. Шумпетеру;
в) Ф.-А. Хайєку;
г) Ф. Перру;
ґ) Д. Беллу.
33. П. Ромер, Ф. Агійон і П.Хоувіт у своїх дослідженнях дійшли висновку про те, що:
а) темп економічного зростання країни перебуває у прямій залежності від величини людського капіталу, зосередженого у сфері нових знань;
б) метою політики оподаткування має стати підтримання довгострокових інвестицій;
в) провідна роль в економіці належить мільйонам малих і середніх підприємств, очолюваних підприємцями, що діють на свій страх і ризик.
34. Загальновизнані наукові досягнення, які протягом певного часу дають науковому співтовариству модель постановки проблем та їх розв'язання, — це:
а) парафраз;
б) гіпотеза;
в) консенсус;
г) парадигма;
ґ) метаморфоза.
35. Інноваційна діяльність — це:
а) діяльність, спрямована на створення і використання результатів наукових досліджень та розробок;
б) діяльність, спрямована на створення, використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок, випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг;
в) діяльність, спрямована на розроблення і випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг.
36. Фізичні чи юридичні особи, які провадять інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію інноваційних проектів, — це:
а) суб'єкти інноваційної діяльності;
б) об'єкти інноваційної діяльності;
в) інвестори;
г) ініціатори нововведень.
37. Процес комерціалізації нововведень не включає:
а) дослідження ринку;
б) конструювання;
в) ринкове планування;
г) дослідно-конструкторські роботи;
Ґ) ринкове випробування.
38. Процес поширення нововведення для використання у нових місцях, сферах чи умовах — це:
а) інваріантність нововведення;
б) дифузія нововведення;
в) система франчайзингу;
г) трансфер інновацій.
39. Вкажіть правильну послідовність етапів інноваційної діяльності, спрямованої на створення нового товару:
а) генерування ідей, розроблення концепції товару, розроблення і створення дослідного зразка, пробне виробництво;
б) пошук ідей і їх оцінювання, розроблення конструкції товару, виготовлення дослідного зразка, промислове виробництво товару;
