Розроблення та реалізація системи заходів внутрішнього аудиту

Після проведення перевірки внутрішні аудитори повинні контролювати становище на підприємстві щодо виправлення виявлених і зазначених в аудиторському висновку порушень, а також визначити можливе прийняття на себе власниками ризику незастосування від­повідних заходів.

Відповідальність за подальший контроль повинна визначатися в Положенні про службу внутрішнього аудиту на підприємстві (рис. 1).

Рис. 1. Проведення подальшого контролю

Керівники підприємства мають право взяти на себе ризик і від­мовитися вживати відповідних заходів щодо викладених в аудитор­ському висновку фактів у зв'язку з великими витратами на їх прове­дення або іншими міркуваннями. В такому разі керівник служби внутрішнього аудиту повідомляє про це рішення власникам підпри­ємства.

Деякі, викладені в аудиторському висновку внутрішнього аудито­ра, недоліки можуть бути настільки важливими, що потребуватимуть від керівників підприємства негайних дій. Внутрішні аудитори зо­бов'язані тримати такі ситуації під особливим контролем. Якщо ке­рівник служби внутрішнього аудиту переконаний, що власники вживають достатніх заходів для усунення фактів порушень, то пода­льший контроль здійснюється в рамках наступної аудиторської пе­ревірки.

Розробка графіка подальшого контролю повинна ґрунтуватися на передбачених ризиках, а також на ступені складності та важ­ливості фактів виявлених порушень.

MCA 315 розглядає поняття моніторингу заходів контролю, який є важливим обов'язком управлінського персоналу.

Моніторинг заходів контролю включає перевірку функціонуван­ня внутрішнього контролю згідно з визначеними завданнями і цілей та внесення до нього належних змін відповідно до обставин.

Для забезпечення потреб управління підприємством велике зна­чення набуває ефективність роботи внутрішнього аудитора. Крите­ріями оцінювання ефективності служби внутрішнього аудиту можуть бути:

• точне визначення його завдань;

• правильне планування роботи;

• використання в комплексі різних способів і прийомів аудиту;

• систематичне підвищення ділової кваліфікації кадрів;

• чітке налагодження інформації про чинність законодавчих актів;

• постійне вивчення передового досвіду організації аудиторсь­кої роботи і його застосування;

• удосконалення методики аудиту.

На ефективність внутрішнього аудиту впливають такі фактори: витрата часу на цикл проведення аудиту, трудовитрати осіб, що приймають рішення про проведення аудиту і персоналу на плану­вання, проведення та узагальнення результатів аудиту; організаційні витрати, що характеризуються кількістю осіб, яких відривають від продуктивної праці для здійснення аудиту; собівартість і рентабель­ність внутрішнього аудиту, витрати коштів на здійснення аудиту; співвідношення залежності аудиту від прогнозованих економічних, соціально-політичних наслідків, кількість та цінність інформації, одержаної в результаті аудиту для потреб користувачів.

ЗАКРІПЛЕННЯ ГОЛОВНОГО