Екологічна стежина на території дошкільною навчального закладу

Віконечко у природу

Молодша група

Спостереження. Дме вітер — гойдаються дере­ва; нема вітру — дерева знаходяться у спокої. На що схожі хмари?

У дощову погоду з вікна або веранди спостеріга­ти, як стікають струмки води по шибках, як утворю­ються на доріжках калюжі; прислухатись до стуку до­щу по шибках, по даху.

Разом з дітьми порадіти першому снігу.

Як одягнені люди, коли йде дощ?

Спостереження за квітучими трав'янистими рос­линами (дикорослими і культурними: кульбаба, грици­ки, нагідки, жоржини, хризантеми та ін.); за хитан­ням дерев, паданням листя у тиху і вітряну погоду; за кольором, величиною і формою осіннього листя; за листопадом на початку і в кінці осені; за дозріван­ням плодів у саду; за горобиною.

Спостереження за зовнішнім виглядом горобця, голуба (голова, очі, дзьоб, крила, хвіст, ноги; горо­бець скаче, а голуб — ходить; тіло покрите пір'ям).

Спостереження за поведінкою птахів (пір'я на­стовбурчене, мовчазні, галасливі; перелітають з одно­го місця на інше, сидять на гілках принишклі тощо); за птахами, що живуть у куточку природи (який ма­ють зовнішній вигляд, чим живляться, як літають, співають тощо).

Спостереження за собаками, яких вигулюють гос­подарі. Звернути увагу на зовнішній вигляд тварин (які голова, вуха, ноги, хвіст), на поведінку тварин (гавкає, грається, виконує команди тощо).

Спостереження та догляд за пересадженими (ра­зом з вихователем) рослинами, що квітували на клумбі. Спостереження за працею дітей старших груп на городі (збір овочів), в парку, саду (згрібання листя), за працею дорослих у парку, саду, сквері.

В якому місці сонце вранці піднімається і де воно ховається ввечері?

Звернути увагу дітей на те, як люди закривають обличчя коміром, швидко ходять по вулиці, щоб не вмерзнути. Як вітер піднімає з землі сніг (заметіль)? Пропонувати прислухатися, як виє вітер.

Спостереження за формою сніжинок. Як вони кружляють? На що схожа кожна з них? Як падає сніг, куди він падає?

Чиї сліди можна побачити на снігу (дітей, дорос­лих, сліди птахів, кішок, собак та інших тварин).

Спостереження за бурульками, коли надворі мо­роз і відлига. У що перетвориться бурулька, якщо її внести у кімнату?

Як одягнені люди, коли надворі мороз, вітер? Як з'являються листочки на зрізаній гілці тополі, каштана, що вміщена в банку з водою? Як дорослі підгортають снігом дерева? Спостереження наприкінці зими за зміною за­барвлення кори верби, липи (вона набуває червону­ватого відтінку); за бруньками верби, тополі, черем­хи (вони збільшуються).

Спостереження за зимуючими птахами та тими, що живуть у куточку живої природи (зовнішній ви­гляд, повадки, поведінка), за іншими мешканцями куточка та тваринами найближчого оточення (дики­ми і свійськими).

Звернути увагу на те, як у теплі сонячні дні лю­ди намагаються затриматись на вулиці, не поспішають. Спостереження за змінами, що сталися навесні у неживій природі, наприклад, як дзвенить капіж, дзюрчить струмок тощо.

Як одягнені люди навесні у різну погоду? Спостереження за трав'янистими рослинами (ди­корослими, культурними, кімнатними); за ранньоквітучими деревами. Дати дітям можливість поми­луватися квітучим абрикосом, черешнею, вишнею, яблунею, відчути запах.

Прислухатись до того, як шумлять дерева, коли вітер слабкий (сильний).

Спостереження за весняними роботами дорослих у саду, парку, сквері, за роботою старших дітей на го­роді.

 

Спостереження за тваринами найближчого ото­чення і тими, що живуть у куточку живої природи.

Спостереження за дощовими хмарами (якого вони кольору, якої форми), як віддалені від землі, коли з'являються. Як у вітряну погоду рухаються хмари?

Як освітлює темне небо блискавка? Що утвори­лось на асфальті після дощу? Яким стало повітря після дощу?

Розширювати уявлення про властивості води (те­че, змочує, у ній тонуть важкі предмети тощо).

Спостереження за черв'яками, що з'являються на поверхні ґрунту після дощу. З'ясувати, чому їх не можна знищувати.

Якою стає земля після дощу?

Як косять на газонах траву?

Спостереження за роботою старших дітей і дорос­лих на ділянці.

Спостереження за розпушуванням ґрунту старши­ми дітьми і дорослими.

Якими бувають рослини у жарку погоду?

Як одягнені люди під час спеки?

Що нового з'явилося на грядках?

Які комахи «обстежують» квітки липи та інших рослин?

Як літають метелики, як вони складають криль­ця, на яких квітках їх найбільше? Спостереження за сонечком.

Як літають стрижі, чим вони відрізняються від горобців?

Спостереження за працею дорослих у парку, са­ду, сквері.

Спостереження за поведінкою шпака біля шпаківні і на землі; за метеликом (як літає, як сідає на квіт­ку, чи легко тоді його помітити); за кішкою (як грі­ється на сонці).

Дидактичні ігри

Ігри з сонячним промінчиком.

Ігри з вітром (з вітрячками, стрічками, прапор­цями, кульками, літачками). Пускання на воду ко­рабликів, човників (з паперу, кори, сірникових коро­бочок): «Потоне — не потоне».

«Одягни ляльку» (для прогулянок у різну погоду). «Знайди найкращий листочок», «Знайди най­більший листочок», «Знайди такий самий листочок» (за величиною, кольором); «Ми — осінні листочки»; ігри з «носиками» клена.

«Хто літає?», «Чий будиночок?», «Хто як кри­чить?», «Кому що на обід?», «Складання меню для горобчика, синички, папужки», «Впізнай, хто це».

Ігри з піском (будівництво фортеці, ігри з фор­мочками).

Ігри зі снігом: «Куди сховався Андрійко?» (за слідами на снігу відшукати схованку Андрійка), «Хто далі кине сніжку?», «Хто закине сніжку в кошичок?». Виготовлення снігових фігурок за допомогою фор­мочок, різноманітних «будівель» із снігу (будиночок для ляльок, звіряток тощо).

Влаштування гірок для дітей з участю батьків, старших братиків, сестричок.

Створення малюнків на снігу, їх розглядання. «Горобці й голуби», «Ворони», «Птахи». «На що схожі хмари?»

Гра-драматизація «Як живеться квітам, коли їх не поливають?». «Відгадай квітку за описом».

«Підбіжи до квітки, яку назвали», «Дізнайся за смаком», «Де що росте?».

Сюжетно-рольова гра «Садівник» (діти розпо­відають лялькам, що дозріло на подвір'ї садочка).

«Чий це голос?», «Чиї це діти?», «Чия це пі­сенька?», «Хто літає, хто повзає, хто плаває?», «Чиї це малята?», «Хто що їсть?», «Приготуй обід гороб­чику».

Дидактичні ігри на розпізнавання та виявлення суттєвих ознак кімнатних рослин.

Досліди, обстеження, практична діяльність

дітей

Обстеження дерева (висота, розмір, форма, стов­бур, гілки, листя); плодів, коренеплодів (на що схожі, який у них колір, яка поверхня, який запах).

Дати дітям можливість помилуватися квітучими рослинами на клумбі, пошурхотіти опалим листям.

Обстеження води яка утворилась із снігу й льоду.

Скопати разом з дітьми землю, розглянути її вла­стивості.

Практична діяльність дітей у куточку живої при­роди.

Догляд за кімнатними рослинами (поливання, ви­тирання листків, миття піддонів).

Розгляд кімнатних рослин, виділення їх істотних ознак.

Виконання дітьми індивідуальних завдань: підго­довування акваріумних рибок, промивання камінчиків, що лежать на дні акваріума, наповнення акваріума водою.

Приготування корму (разом з вихователем) для папуг чи інших пташок, догляд за ними (стежити, щоб у напувалці була вода, у годівниці — корм тощо).

Висаджування (разом з вихователем) цибулин тюльпанів, нарцисів.

Збирання насіння квітів.

Підгодовування зимуючих птахів.

Перетворення сніжинки на краплинку води.

Розчищення доріжок від снігу, підмітання їх.

Прикрашання «снігового містечка» різнокольоро­вими крижинками (підфарбовану воду розливають у різні формочки, виносять на мороз).

Висаджування цибулі. Догляд за сходами.

Виготовлення поробок з шишок сосни, ялини, на­сіння клена, липи.

Запасання корму для підгодівлі птахів.

Разом з дорослими та старшими дітьми розвішу­вання на території дитячого садочка нескладних за конструкцією годівничок. Приготування корму для птахів.

Разом з дорослими висівання, висаджування квітів на клумбах; пересаджування кімнатних рослин, догляд за ними.

Догляд за тваринами у куточку живої природи.

Підготовка до свята «День птахів».

Обстеження рослин (на що схожі листочки каш­тана, винограду тощо).

Оформлення календаря природи.

Проведення дослідів з вивчення властивостей піску сухий, вологий).

Прогулянка до лісу, парку, водойми. Спостереження за тваринами, яких тут можна зустріти (за зовнішнім виглядом, поведінкою).

Залучення дітей до роботи на клумбі, ділянці згрібання торішнього листя, сухих гілок).

Поливання (разом з вихователем) квітів на клумбі (навчати дітей правильно поливати квіти з поливальниці).

Збирання (разом з вихователем) врожаю.

Бесіди про поведінку дітей на природі.

Середня група

Спостереження. Як освітлена ділянка сонцем ранці, а як — увечері?

Чому на кінець осені прогулянки здійснюються при електричному освітленні?

Спостереження за напрямком вітру за допомогою прапорців, повітряних кульок, вітрячків, флюгера.

У вітряну погоду запропонувати дітям пробігти роти вітру. З'ясувати, чому важко було бігти. Повернутися обличчям до вітру. З'ясувати, який вітер — теплий чи холодний.

Якою стала вода у водоймі (холодною, сірою)? Як рухаються хмари і в який бік? З'ясувати, чо-у вони рухаються. З яких хмар іде дощ? Якого кольору небо?

У якому місці сонце «встає», а у якому — «сідає»?

Як вітер здіймає сніг, куди його несе, де більше

снігу? Що утворюється після хуртовини? З'ясувати,

як і де утворилися кучугури снігу. Прислухатися, як

гуде, виє вітер.

Чому в калюжах замерзає вода? Спостереження за вітром (теплий — холодний, сильний — слабкий, звідки віє; як гойдаються лис­точки, великі й маленькі гілки).

Спостереження за хмарами (якого вони кольору, рухаються чи ні, близько чи далеко від землі). Що приносять хмари?

Спостереження за кольором неба сонячного і по­хмурого дня. Прогулянки до парку (лісу, саду). З'я­сування тих змін, що сталися з рослинами взимку (кругом сніг, тихо, одягнені у біле мереживо дерева, кущі; дерева простягли вгору до. сизого неба оголені віти; пожовкло, потемніло листя на дубах; у зелено­му вбранні стоять зажурені сосни, ялинки тощо).

Розпізнавання дерев (сосни, берези, липи) за їх зовнішніми ознаками (за кольором кори, гілками).

Розгляд бруньок тополі, бузку, каштанів на­прикінці зими: вони збільшилися, блищать. Повідоми­ти дітям, що весною на місці одних бруньок з'яв­ляться листочки, а на місці інших — квітки.

Спостереження за першим снігом, за сніжинками (як вони падають, скільки мають промінців, на що схожі).

У морозну погоду прислухатись до того, як ри­пить сніг під ногами (наголосити, що сніг рипить тільки у морозну погоду).

Як блищить сніг у сонячну погоду? Що станеть­ся зі сніжинкою, якщо її потримати на долоні?

Спостереження за:

горобиною (чим вона приваблива, чому не слід обривати ягоди, чим горобина відрізняється від берези);

айстрами, жоржинами (порівняти квітки і листя цих рослин, повідомити, що айстри мають прості ли­стки, жоржини — складні);

трав'янистими рослинами, які найдовше квітнуть на клумбі, грядці;

трав'янистими рослинами після заморозків;

листопадом, зміною забарвлення листя на дере­вах, кущах;

парком, садом, лісом після листопаду. З'ясувати, чому відбувається листопад. Прислухатися, як шару­дить листя під ногами.

Відвідування квіткового магазину. Запропонувати дітям впізнати знайомі квіти. Чому в магазині бага­то квітів?

Спостереження за горобцями, синицями, ворона­ми, снігурами. Де ці птахи найчастіше зустрічаються, як вони рухаються, хто який голос подає?

Спостереження за:

перелітними птахами (з'ясувати, чому птахи від­літають);

зимуючими птахами, які прилітають на територію дитячого садка (синицею, галкою, сірою вороною, граком, горобцем); який корм їм найбільше до впо­доби;

поведінкою свійських тварин.

Розповісти дітям, що наприкінці зими пробує свій весняний голос невгамовна синиця, галасливішими стали горобці, відлетіли від будинків сірі ворони, гра­ки, птаство готується зустрічати весну.

Спостереження за набубнявінням бруньок, появою листя, квіток на деревах і кущах; цвітінням осики, черемхи, каштанів, бузку.

Як змінюються навесні трав'янисті рослини? (З'явилася зелена трава, квітнуть примули, іриси, ма­ти - й - мачуха, кульбаба).

Організувати екскурсію до ботанічного саду. Як змінилися кімнатні рослини, що нового на них з'явилося? (Листки, квітки).

Спостереження за комахами (які комахи літають над квітами, на які з них сідають, як їх «обстежу­ють»); павуком (як він тче павутиння). Літні спостереження за:

дощовими краплинами під час грози. Прислуха­тися, як шумить літній дощ; веселкою;

кольором неба: яким воно буває вранці, вдень, увечері; як рухаються хмари (швидко, повільно); звідки і куди вони рухаються; на що схожі хмари; з яких хмар іде дощ?

Перевірити народні прикмети: вранці чути безпе­рестанку грім — надвечір піде Дощ з градом; весел­ка віщує зміну погоди: вечірня — обіцяє погожу, а ранкова — дощову днину.

Спостереження за метеликами (як вони літають, сідають на квітки, як довго на них затримуються), за роботою мурашок біля мурашника. Де більше ко­мах: на сонці чи в затінку? Показати дітям клопиків-солдатиків, що гріються на сонці.

Спіймати білана капустяного, посадити в банку на час обстеження і поспостерігати за його зовнішніми ознаками: які голівка, груди, черевце, крила.

Спостереження за дощовим черв'яком (який він ззовні, які робить рухи, чим він корисний), за жа­бою, помістивши її на час обстеження в тераріум, за акваріумними рибками (як вони плавають, їдять).

Спостереження за шпаками біля шпаківень; за польотом стрижів, ластівок; на що схожі ці птахи, як поводяться перед грозою?

Спостереження за зовнішнім виглядом свійських тварин, за їхньою поведінкою.

Прогулянка на схили Дніпра. Спостерігати, які птахи плавають, які — літають над водою. Чому де­які птахи пірнають у воду? Відвідування зоопарку.

Прогулянка до лісу. Ознайомити дітей з мешкан­цями лісу (комахами, птахами, звірами). Вчити їх відрізняти кування зозулі від стуку дятла, прислуховуватись до співу пташок. Чому у лісі прохолодно? Як пахне квітуча липа? Які гриби отруйні, а які — їстівні?

Прогулянка до саду. Вчити розрізняти плоди за формою, кольором, смаком.

Прогулянка до парку. Звідки береться пух, що літає навкруги? Показати, що на пушинках перелітає насіння тополі. На кленах виросли крилатки, на ка­штанах — «їжачки». Що змінилося порівняно з вес­ною?

Вихід на ділянку. Які бур'яни ростуть на грядці, які з них квітують? Що дозріло?

Прогулянка до водойми. Ознайомити дітей з ти­ми тваринами, які живуть на поверхні води, у її товщі, біля неї (вертячка, водомірка, жук-плавунець, бабка, жаба, риба). Запропонувати помилуватися ла­таттям білим, жовтими глечиками.

За допомогою ілюстрацій, читання художніх творів ознайомити дітей із змінами, які сталися на полях улітку. Куди відправляють зерно? Що виготовляють з пшеничного та житнього борошна? Де печуть хліб та інші вироби з борошна? Чому треба берегти хліб?

Відвідування овочевих магазинів (що з'явилося на прилавках магазинів порівняно з весною? Звідки при­везли овочі, хто їх виростив, для чого використову­ють овочі?).

Спостереження за рослинами на ділянці, в саду, лісі, біля водойми. Коли дозріли плоди на абрикосах, вишнях, яблунях, кущах смородини, малини тощо?

Спостереження за працею дорослих у саду, пар­ку в різні пори року.

Оформлення календаря природи та робота з ним. Оформлення альбомів «Метелики», «Жуки».

Дидактичні ігри

Ігри з вітром, водою, піском.

Пускання човників. З'ясувати, чому влітку вода тепла. Гра «Потоне — не потоне». Виготовлення з піску нескладних будівель та фігурок (за допомогою формочок).

«Сонячний зайчик», «Знайди іграшку». Малювання картин на снігу (за допомогою різно­манітних фігурок).

«Одягни ляльку для купання та загоряння», «Одягни ляльку для катання на ковзанах». «Чий це слід?»

«Живе — неживе», «Дерева», «Гірлянда», «Знай­ди листок того дерева, яке назву», «Впізнай дерево», «Складний чи простий листок?», «Шукай собі пару», «Дерево, кущ», «Знайди іншу — не таку», «Знайди таку саму», «Чарівний мішечок», «Знайди білі, чер­воні, жовті квітки», «Відгадай за смаком», «Які овочі можна їсти сирими, а які — вареними?», «Відгадай за голосом», «Відгадай за описом», «Знайди маляті маму», «Я загадаю — ви відгадайте», «Побіжи до рослини», «Впізнай рослину за листям, квітками».

Досліди

Пересадити айстру і перенести в куточок живої природи. Як впливають елементи неживої природи на життя рослин?

Набрати в склянку снігу і помістити її у тепле приміщення. З'ясувати, чому розтанув сніг.

 

Замерзлу грудочку ґрунту помістити у кімнаті. З'ясувати, чому грудочка розмерзлась. Що станеться з замерзлою грудочкою, якщо деякий час потримати її в кімнаті? Чому вона розмерзлася?

На що перетвориться у кімнаті шматочок льоду? Чому?

Поставити у банку з водою (у січні, лютому) гілки тополі, бузку, каштана і помістити на підвікон­ня. З'ясувати, чому бруньки на гілках, які знаходять­ся в кімнаті, розпустилися, а бруньки на деревах у природному середовищі тільки збільшились.

Обстеження квіток квітучих рослин на клумбі, грядці (якого кольору, як пахнуть, що утворилося на місці квіток, яке насіння). Яке навколо повітря? За­пропонувати дітям зробити глибокий вдих, щоб відчу­ти, що повітря наповнене запахом опалого листя.

Сонячного дня обстежити з дітьми окремі предме­ти. З'ясувати, чому взимку ці предмети були холодни­ми. Чому діти одягаються весною легше, ніж узимку? Які зміни відбулися з рослинами на квітнику (як виросли лілії, іриси, півонії, троянди; які в них пу­п'янки; які з цих квітів квітують, а які — вже відцвіли)? З'ясувати, які квіти дітям подобаються, для чого висівають та висаджують квіти.

Перевірити народні прикмети: на горобині багато плодів — чекай суворої зими; якщо мокрий сніг ви­пав на мокру землю — він залишиться, на суху — скоро зійде; якщо вдень падав сніг, а під вечір при­тих, — погода покращає; сонце перед заходом черво­не — на вітер.

Практична діяльність дітей. Виготовлення ігра­шок-саморобок для ігор з піском, водою.

Догляд за кімнатними рослинами у куточку жи­вої природи. Годування акваріумних рибок.

На території дитячого садочка:

— прибирання подвір'я, збирання опалого листя;

— збирання насіння нагідок, космеї, настурції;

— збирання опалого листя для складання букетів, виготовлення аплікацій;

— збирання плодів каштанів для виготовлення іграшок - саморобок;

— розвішування годівничок, виготовлених дітьми.

Щоденне підгодовування птахів (зерном, крихтами білого хліба, промитим піском, несолоним салом тощо). Вирощування вівса для підгодовування птахів та інших тварин.

Висаджування цибулі (посадити в ямку денцем донизу; ямку робимо таку, щоб цибулинка заховалася, пальцями міцно притиснути землю).

На подвір'ї дитячого садочка:

— розчищання доріжок від снігу;

— будування снігової гірки;

— розвішування годівничок. На ділянці:

— підготовка ділянки та рабаток для висаджування та висівання рослин;

— висівання квасолі, гороху, настурції;

— висаджування цибулі.

Догляд за рослинами, що зростають на ділянці (по­ливання їх, розпушування ґрунту, виривання бур'янів).

Збирання врожаю цибулі, редиски.

Збирання плодів і насіння для підгодівлі птахів узимку.

Старша група

Спостереження восени

Спостереження за зміною висоти сонця на небо­схилі (в кінці кожного місяця, в один і той самий час); за зміною температури повітря протягом дня. У який бік дме вітер? Якої він сили (сильний, помірний, слабкий)? Якого кольору небо, хмари? Чо­му хмари пливуть швидко (повільно)? Чи розтають замерзлі калюжі протягом дня? Чому рано темніє? Чому восени стає все холодніше?

Спостереження за рослинами. Які дикорослі й культурні трав'янисті рослини квітують на початку осені, які — після заморозків? У які кольори пофар­бувала осінь листя рослин, яких рослин вона не торкнеться? Помилуватися червоними ягодами горобини, схожими на намисто. Кому знадобляться взимку яго­ди горобини, насіння лопуха та інших рослин?

Як зашкодили перші морози рослинам?

Які овочі та фрукти з'явилися на прилавках ма­газинів; які з них виросли у полі, які — у саду? Хто їх привіз до магазину?

Спостереження за працею дорослих у парках, скве­рах, садах, за листопадом у тиху і вітряну погоду. Чому гойдаються дерева? Послухати, як шарудить під ногами опале листя.

Прогулянка до ботанічного саду, лісу, парку, во­дойми з метою виявлення змін, що сталися в житті рослин.

Спостереження за метеликами (на які квітки во­ни сідають, коли їх більше: сонячного чи похмурого дня?); за роботою павука сонячного дня.

Спостереження за перелітними птахами. Чому пта­хів зібралося багато в одному місці? Чому немає шпаків біля шпаківень і ластівок біля гнізд?

Спостереження за зимуючими птахами. Яких пта­хів стало більше на території дитячого садка? Чому спів пташок не такий радісний, як був улітку?

Спостереження за свійськими тваринами (соба­кою, кішкою). Що змінилося у їхньому зовнішньому вигляді, поведінці?»

Куди зникли метелики, мурашки, жаби? Чому?

Прогулянки до зоопарку, лісу, парку, водойми.

Спостереження взимку

Спостереження за зміною висоти сонця на небо­схилі (в кінці кожного зимового місяця, в один і той самий час).

Спостереження за зміною температури повітря протягом дня. У який бік дме вітер, якої він сили?

Якого кольору небо, хмари?

Спостереження за сніжинками (на що вони схожі, чи є серед них однакові, як вони падають у тиху і вітряну погоду, якими вони бувають під час відлиги?).

Спостереження за снігопадом. Де більше намело снігу: на рівному місці чи біля рослин, огорож? Яким буває сніг у мороз і відлигу?

З'ясувати:

— чому взимку прохолодніше, ніж восени;

— від чого залежить тривалість дня;

— коли рослини вкриваються інеєм, куди зникає іній, коли піднімається сонце?

На яких листяних деревах залишилося листя? На яких рослинах залишилися плоди? Чим різняться між собою сосна і ялина? (Хвоєю, шишками).

Як зимують трав'янисті рослини? Які зміни ста­лися в житті кімнатних рослин (які рослини квіту­ють, на яких з'явилися листочки, нові пагінці)?

Чому рослинам під снігом тепло? Якими стали бруньки каштана наприкінці зими?

Екскурсії, прогулянки до лісу, парку, водойми з метою виявлення змін, що сталися в житті рослин узимку.

Розглядання гербаріїв, дидактичних ілюстрацій із зображенням рослин узимку, розучування віршів, чи­тання оповідань, перегляд діафільмів.

Спостереження за:

— поведінкою птахів у мороз і відлигу;

— птахами, що прилітають до годівничок;

— поведінкою птахів, які прилітають на територію дитячого садка;

— синичками (як вони із щілинок у корі дерев дістають собі корм);

— снігурами (який їхній зовнішній вигляд, чим вони відрізняються від горобців, які дерева вони «об­стежують»);

— поведінкою свійських тварин і тварин з куточ­ка живої природи.

Чому взимку сплять жаби, деякі звірі, комахи? Чому в мороз птахи настовбурчують пір'я?

Екскурсії, прогулянки до лісу, парку, водойми з метою виявлення змін, що сталися в житті тварин узимку.

Розгляд зображених на таблицях снігура, дятла, синиці. Порівняти дзьоб у цих птахів. Підвести дітей до розуміння, що форма дзьоба залежить від способу добування їжі; розгляд інших тварин (бажано у їх природному середовищі). Розучування віршів, читання оповідань, перегляд діафільмів про тварин узимку.

Спостереження навесні

Як світить сонце? Де сонце сходить, де — захо­дить? Чому день збільшився? Яким стало небо? Яко­го кольору купчасті хмари, на що схожі, як рухають­ся? Чи бувають такі хмари взимку?

Яким став сніг? Де сніг розтане швидше? Чому розтав сніг? Чому на асфальті сніг тане швидше?

Як випаровується вода в калюжах? З'ясувати, ку­ди піднімається пара. Коли утворюються бурульки? Помилуватися, як вони переливаються на сонці.

Спостереження за льодоходом; за весняним до­щем. Якою стала земля після весняного дощу?

Екскурсія до парку, лісу, саду, річки з метою ви­явлення змін, що відбуваються у неживій природі на­весні.

Разом з дітьми помилуватися ранньоквітучими рос­линами. Квітки мати-й-мачухи схожі на квітки куль­баби. Квітки осики, тополі називаються сережками. На що схожі сережки, якого вони кольору? Як пе­резимували під снігом братки, коли вони зацвіли, які у них квітки?

Продовжувати спостереження за гілочками, по­ставленими у воду. Що з'явилося на них?

Як квітують каштани, бузок? Чи схожі між со­бою суцвіття цих рослин? Чим вони відрізняються?

Коли вберуться у зелене вбрання і зацвітуть біла акація, липа?

Спостереження за працею дорослих, учнів у саду?

Перевірити прикмету: якщо квітки мати-й-мачухи, кульбаби не розкриваються — погода погіршиться.

Екскурсії до ботанічного саду, парку, лісу, водой­ми з метою виявлення змін, що сталися в житті рос­лин весною.

Спостереження за комахами. Яких комах вдалося побачити? Де? Чому вони сідають на квітки? По­рівняти джмеля і сонечко. Чим вони відрізняються?

Спостереження за поведінкою перелітних (шпак, стриж) і зимуючих (горобець, синиця, сіра ворона) птахів. З'ясувати, чому птахи радо зустрічають вес­ну, для чого вони носять у дзьобиках пір'їнки, засохлі стебельця рослин тощо. Як учні готуються до зустрічі шпаків? Послухати весняний спів пташок. Чому він такий радісний? Запропонувати дітям від­творити спів якоїсь пташки.

Екскурсії до зоопарку, лісу, саду, водойми.

Спостереження влітку

Як світить і гріє сонце? Чи довго воно перебу­ває на небосхилі, де воно буває вранці, а де — опівдні? Яке небо (ясне, блакитне, високе); які за кольором і формою хмари? З яких хмар іде дощ? Чи схожі літні хмари на зимові?

Чи довго триває літній дощ? Яким стає повітря після дощу? У які кольори «розфарбована» веселка? Якщо під час грози випадав град, з'ясувати, з чого він утворився. З чим можна порівняти росу? Куди зникла роса, коли сонце піднялося вище? Чому ут­ворюється роса?

Що змінилося в куточку лісу? Які з дикорослих і культурних рослин квітують, які відцвіли, на яких дозрівають плоди? Коли закриваються квітки кульба­би, нагідок?

Які дерева і кущі квітують, на яких дозрівають плоди? Запропонувати дітям подихати повітрям, на­поєним ароматом білої акації, липи.

Які зміни відбулися з рослинами з куточка при­роди?

Спостереження за працею дорослих і старших дітей у саду, парку, на городі.

Екскурсії до ботанічного саду, парку, лісу, водойми.

Спостереження за комахами:

— сонечком (як воно забарвлене, як це забарв­лення рятує його; кого сонечко поїдає);

— біланом капустяним (яке в нього забарвлення, на якій стадії свого розвитку ця комаха шкідлива).

Чому влітку з'явилося багато комах?

Спостереження за «роботою» дощового черв'яка. Скласти колективну розповідь про охорону цієї тва­рини.

Прислухатися до співу птахів. Коли вони співа­ють голосніше?

Екскурсії до зоопарку.

Дидактичні ігри

«Що я не так назвав?», «Пори року». Ігри-загадки про явища і предмети неживої при­роди.

Гра-спостереження «Хто краще розкаже про сон­це (вітер, воду тощо)?».

Ігри з млинками, стрічками, повітряними кулька­ми (з метою визначення сили і напрямку вітру).

Виготовлення іграшок-саморобок з природного ма­теріалу (човники, фігурки птахів, звірів тощо) для ігор з піском, водою.

Ігри з водою: будування басейнів, гребель, сплав­ляння лісу по річці, перевезення пасажирів на паро­плавах, вантажів на баржах, влаштування свят на воді, спортивних змагань.

Конструювання з піску: спорудження висотних бу­динків, палаців, театрів, залізниць, зоопарків, ста­діонів тощо. Поєднувати різноманітні способи роботи з піском.

Відгадування загадок про рослини і тварин.

«Хто більше помітить?», «Відгадай, що в руці», «Що для чого потрібно?», «З чого варять борщ, компот?», «Упізнай рослину за її листям», «З яко­го дерева листя?», «Прогулянка», «Упізнай дерево за кольором кори», «Що приніс листоноша?», «Чиї це гілки?», «Чиї це плоди?», «Я найперша зацвітаю», «Відгадай за описом», «Що де росте?», «Дерево, кущ, трава», «Упізнай за описом».

Ігри «Хто де живе?», «Зоологічне лото», «Упізнай за голосом», «Птахи, звірі, комахи», «Ців-ців! Цві­рінь», «Кар...», «Цінь-цінь!», «Чи-чи-ку», «Упізнай за описом», «Хто що їсть?», «Хто спить, хто полює?» «Хто більше назве перелітних (зимуючих) птахів», «Перелітні — зимуючі», «Засинає — не засинає», «Упізнай за рухами».

Досліди, практична діяльність дітей

Дослідити, як просочується волога крізь пісок, глину, ґрунт. З'ясувати, яке це має значення для рослин.

Зібрати:, — опале листя, порівняти його за кольором, роз­міром, формою;

— насіння дикорослих рослин для підгодовування птахів узимку;

— насіння культурних рослин для висівання їх весною.

Складання букетів із опалого листя. Підготовка і проведення Свята врожаю. Виготовити:

— лото (з опалого листя);

— прикраси для групової кімнати;

— колекцію плодів з дерев, кущів, трав'янистих рослин;

— гербарій «Осіннє листя». Висаджування цибулі. Оформлення календаря природи. Прибирання ділянки від сміття, залишків засохлих

рослин.

Пересаджування кімнатних рослин.

Перекопування й розпушування ґрунту на грядці, у квітнику. З'ясувати, для чого це роблять.

Висівання квіткових рослин (чорнобривці, космея) для вирощування розсади. Висівання овочевих рослин (помідори, огірки) для вирощування розсади. Висі­вання овочевих рослин (редиска, буряк, морква) у від­критому ґрунті.

Навчати дітей робити борозенки, висівати насіння, загортати борозенки.

Догляд за пересадженими лісовими рослинами.

Разом з дорослими збирання врожаю фруктів у саду. Висаджування дерев, кущів у сквері, парку.

Догляд за кімнатними рослинами (розпушування ґрунту, поливання, обприскування, миття листків, по­вертання рослин до сонця).

Догляд за клумбами, рабатками (розпушування ґрунту, прополювання, поливання).

Збирання вирощеного врожаю (редиски, салату, огірків).

Виготовлення альбомів «Перелітні птахи», «Зиму­ючі птахи».

Дослід. Струсити з гілочки іній. Тарілочку поміс­тити у тепло. Що сталося з інеєм? Отже, іній — це замерзла вода.

Разом з дітьми зробити снігову гірку, льодяні доріжки для зимових розваг.

Переконати дітей, що дерева, кущі, цибулинки взимку не гинуть. У другій половині зими поставити на підвіконня в посудину з водою гілочки липи, осики, клена, каштана. Спостерігати, як набубнявіли бруньки, на що згодом вони перетворилися, чим відрізняються листочки між собою. З'ясувати, чому в кімнаті бруньки розпустилися, а в природних умовах вони тільки збільшилися.

Висадити цибулинки тюльпанів, цибулю. Спос­терігати за їх розвитком. З'ясувати, які умови необ­хідні для розвитку тюльпанів, цибулі.

Переконати, що з насінинки виросте рослина зі стебельцем, листочками.

Висівання у куточку природи квасолі, жасмину, догляд за цими рослинами.

Догляд за кімнатними рослинами (поливання, миття та обприскування). Догляд за висадженими та висіяними рослинами. Вирощування зеленого корму для підгодівлі тварин у живому куточку.

Присипання снігом рослин, які на зиму залиши­лися зеленими. Підгортання снігу навколо дерев, кущів. Струшування снігу з кущів після снігопаду.

Догляд за тваринами (акваріумними рибками, па­пугами, канарками, морськими свинками, хом'ячка­ми), що знаходяться у куточку живої природи.

Під керівництвом вихователя підгодовування тва­рин; миття годівничок, поїлок; прибирання кліток, вирощування зеленого корму.

Підгодовування птахів.

Перевірити народні прикмети: якщо зранку з'яв­ляються темні хмари — вдень буде дощ; хмари пли­вуть високо — буде гарна погода; коли ж надвечір вони стають щільнішими й сильнішає вітер — на по­тепління; потяглися хмари смугами — буде дощ; якщо веселку видно після дощу, але вона швидко зникає — буде гарна погода, але коли довго «п'є» воду — на негоду; пізній листопад — буде сувора і довга зима; якщо виросли шишки на ялинах знизу — на ранні морози, а зверху — на ранній кінець зими; кімнатні птахи мовчать перед заметіллю; якщо ворони, граки, галки в'ються в повітрі — буде сніг; рипить сніг під ногами, далеко чути голоси — на мороз; сніг падає великими сніжинками — на відлигу; птахи відлітають пізно — зима буде тепла; вранці іній укрив дерева — вдень не йтиме сніг; якщо дерева вкрилися інеєм — буде тепло; зірки на небі яскраві — на погоду, тьмя­ні — на дощ або сніг; побачив шпака — знай: весна біля порога; якщо кіт згорнувся у клубочок і лапка­ми приховав носик — похолодає, а коли вмивається, довго полизуючи лапку, — на суху погоду.

Оформлення календаря природи. Бесіди про по­ведінку дітей на природі.

Підготовча до школи група

Сонце

Дослід. На простому досліді можна перекона­тися, що все живе тягнеться до сонця. В коробку, в якій з одного боку зроблений отвір, вміщують гор­щик з пророслим насінням (квасолі, гороху). Став­лять коробку на підвіконні, накривають. Регулярно поливають паросток. Куди він потягнеться?

Ігри з сонячним зайчиком.

Загадування і відгадування загадок.

Перевірити народні прикмети: сонце заходить за хмару — погода погіршиться; сонце заходить при без­хмарному небі — на хорошу погоду.

Повітря

Дослід. У порожню посудину налити води. По­ява бульбашок свідчить про наявність у ній повітря.

Спостереження: листя не шелестить — вітру не­має; колихаються маленькі гілки — слабкий вітер; колихаються великі — сильний вітер.

Де працює вітер? (Млини, вітрильники, вентиля­тори, дирижаблі).

Організація ігор з вітром.

Перевірити народну прикмету: сонце перед захо­дом червоне — на вітер.

Вода

Дослід. Розчинити у воді сіль, цукор; перетво­рити воду у лід, пару.

Спостереження за водою у річці, струмку, склянці води. Звідки береться дощ? Яким буває дощ?

Дослід. Закип'ятити воду в каструлі — на криш­ці з'являться краплі.

Спостереження за тим, як використовується вода людьми, рослинами, тваринами.

Дидактична гра «Твердий — рідкий». Ігри з во­дою.

Розучування веснянок.

Екскурсія до річки. Спостереження за тим, як біжить хвиля, як перевозять людей, вантажі тощо.

Перевірити народні прикмети: якщо квітневий дощ починається великими краплями, він триватиме не­довго; квітень з водою — травень з травою.

Ґрунт

Проведення дослідів на виявлення у ґрунті води, повітря. Вирощування розсади овочевих культур.

Спостереження на тему «Ґрунт — домівка бага­тьох живих істот». Як у містах та селах використо­вують землю? (Будують будинки, розбивають парки, сквери, вирощують квіти та ін.).

Рослини "

Дидактичні ігри «Що де росте?», «Куди підемо, що знайдемо?», «Опиши дерево», «Загадай загадку про улюблену рослину», «Чия квітка?», «Вгадай, що в руці».

Виготовлення книжок-маляток про рослини.

Екскурсії до ботанічного саду.

Спостереження за рослинами. Восени: як зміни­лись трав'янисті рослини, які з них ще квітують, як змінилося забарвлення листя на деревах, кущах, як кружляють листочки, коли нема вітру, як пахне опа­ле листя, як воно шелестить. Взимку: як зимують трав'янисті рослини, кущі, хвойні й листяні дерева, вічнозелені трав'янисті рослини; чому під снігом рос­линам тепло; на яких рослинах збереглися плоди і листки, який вони мають вигляд. Навесні: коли по­чали квітувати вільха, верба, проліски, гусячі цибуль­ки, мати-й-мачуха, абрикос, черешня, каштан, клен, біла акація. Влітку: коли з'являється перша суниця (червень), перша чорниця (липень), перша брусниця (серпень), якого кольору веселка, які літні дощі, як поводяться люди під час грози.

Створення екологічної стежини біля дитячого са­дочка.

Екскурсія до ботанічного саду.

Тварини

Спостереження за тваринами у різні пори року. Восени: як готуються до зими метелик, мурашка, стриж, горобчик, синичка; як відлітають птахи у вирій. Взимку: як зимують комахи (здерти кору зі старого пенька і подивитись, хто там оселився); пта­хи (яких птахів не побачити взимку), які птахи пе­реселяються поближче до жител людей. Розпізнавання пташиних голосів, слідів тварин на снігу. Навесні: ко­ли прокинулись від зимового сну метелики, мурашки, сонечка; коли прилітають до нас шпаки, стрижі; спостереження за поведінкою горобчика, синички, гал­ки та інших птахів, які на зиму не відлітають, за по­ведінкою білочки в парку тощо. Влітку: спостереження за польотом метеликів, сонечка, стрижів, ластівок; за поведінкою перед дощем мурашок, ластівок та інших птахів; якими стали «шубки» у свійських тварин.

Дидактичні ігри «Хто де живе?», «Хто кого во­зить?», «Допоможіть тваринам знайти свою хатку», «Впізнай тваринку», «Знайди за описом», «Літає, по­взає, плаває, бігає, скаче», «Хто живе в зоопарку?»

Рухливі ігри «Сова», «Коник».

Перевірити народні прикмети: голуби туркочуть — тепло віщують; кімнатні птахи мовчать перед за­метіллю.

 

Екологічна стежина на території дошкільною навчального закладу

Провідною умовою реалізації завдань екологічної освіти і виховання є організація розвивального середо­вища, завданням якого є формування такої особистісної якості як екологічна вихованість. Вона передба­чає.набуття уявлень про унікальність, неповторність і самоцінність кожного компоненту природного довкілля, виявлення гуманних почуттів до живих істот, оволо­діння вмінням відчувати красу і милуватися нею, еко­логічно-доцільну поведінку в довкіллі.

Необхідним елементом екологічного розвивального предметного середовища дошкільного навчального закладу є екологічна стежина, тобто маршрут, який проходить через різноманітні природні об'єкти, що мають естетичну, природоохоронну цінність, на яко­му подорожуючі отримують як усну, так і письмову інформацію (стенди, планшети, плакати) про об'єкти. Створена на території дошкільного навчального закладу екологічна стежина сприятиме оздоровленню дітей, їх пізнавальному, еколого- естетичному вихован­ню, розвитку моральних якостей і грамотної, виваже­ної поведінки в довкіллі, а також: екологічній освіті вихователів і батьків.

Екологічна стежина прокладається безпосередньо на території дошкільного навчального закладу. Це дасть змогу проводити комплексні заняття, екологічні ігри, дослідницьку і природоохоронну діяльність, до­ступну дошкільникам.

Створення екологічної стежини починають із ви­готовлення карти-схеми території і ДНЗ, розробки маршруту, означення можливих тематичних ділянок, а також стендів і покажчиків, їх місце знаходження, упереджувальних знаків.

Доцільно, як свідчить досвід, оформити паспорт на екологічну стежину, в якому визначається місцез­находження екологічної стежини, зазначено провідні завдання і подано короткий опис маршруту. Подаємо орієнтовний варіант паспорту на екологічну стежину.

Місцезнаходження. Вказується район, місто (область), ДНЗ (назва, номер).

Завдання. Виховання у дошкільників основ екологічної культури; екологічна освіта вихователів і батьків.

Додаткові відомості. Особливості природ­ного ландшафту, стан озеленення території.

Опис маршруту. Визначається початок мар­шруту, перераховуються тематичні ділянки, їх зміст. Наприклад, стежина починається з ділянки рослин-ста­рожилів: дуба, тополі, берези, кущів ліщини і калини. Вона проходить по території ДНЗ і складається з те­матичних ділянок. Оформлена планшетами (стендами) з інформацією про об'єкти. Частина території давно озеленена деревами (липами, ясенами, горобинами, ялинами) і кущами (бузку, таволги, спіреї, дерену). Під час створення стежини висаджено горобину, че­ремху, клен, явір, ялинки, плодові дерева, вейгелу, будлею, сніжноягідник, розплановано городні ділянки. Орієнтовний перелік тематичних ді­лянок екологічної стежини:

1) дерева і кущі-старожили;

2) зелена аптека;

3) рідкісні рослини;

4) дослідницька ділянка;

5) город і квітник;

6) галявина для ігор і відпочинку;

7) куточок для художньої праці з природним і покидьковим матеріалом.

На нашу думку, не слід збільшувати кількість ділянок, доцільніше яскраво оформити 4—5 з них; виготовити покажчики з назвами ділянок, стенди (планшети), що містять ілюстрації та інформацію про об'єкти на маршруті. Стежина має бути шириною 40—60 см. Зміст тематичних ділянок, що є харак­терними для даного біоценозу (ліс, луг, степ тощо), має задовольняти пізнавальні інтереси дошкільників.

Ділянка рослин-старожилів. Сосна, ялина, дуб, тополя, клен; кущі ліщини, калини, ожини, чорниці та брусниці.

Дослідницька ділянка. Місце, де проводяться досліди з ґрунтом, водою, насінням рослин. Розміщу­ють годувальний столик і поїлки для птахів.

Галявина для ігор і відпочинку. Знаходиться на сонячному місці, з гарним краєвидом. Обладнується лавами, пеньками. Використовується для організації театралізованих ігор, читання літератури, складання екологічних казок, проведення занять, малювання.

Ділянка рідкісних рослин. Саме тут з насіння, зібраного в лісі (лузі, степу), вирощують трав'янисті рослини, що рідко зустрічаються в довкіллі або по­терпають від людей (проліски, зірочки жовті, пер­воцвіт, фіалки, вероніка та ін.). Загалом 5—6 видів з різним періодом цвітіння.

Ділянка для художньої праці. На ній необхідно розмістити столи і лави під навісом. Можливе про­ведення бесід і розмов з батьками, виставки робіт ді­тей тощо.

Тематичні ділянки формуються поступово, допов­нюються новими елементами. Як у природному дов­кіллі, так і в створеному штучно, рослини мають співіснувати, не заважаючи одна одній.

Вирушаючи маршрутом екологічної стежини, пе­дагог має пам'ятати такі правила, які визначив Ж. Б. Корнелл: менше повчати дітей, а більше ділитися своїми почуттями;

♦ бути чутливим до природного довкілля;

♦ уміти сконцентрувати увагу свою і дітей;

♦ давати дітям можливість спочатку все уважно оглянути, а лише потім розповідати;

♦ зустріч з природним довкіллям наповнювати ра­дістю.

Почати слід з прогулянки за маршрутом еколо­гічної стежини, передбачивши тривалу зупинку на га­лявині відпочинку. Саме відпочинок дасть змогу спо­стережливому педагогові з'ясувати чимало питань для планування подальшої виховної роботи з дітьми. Чи вміють діти поводитися в природному довкіллі? Чи помічають красу? Чи цікавляться явищами природи, об'єктами екологічної стежини? Чи помічають сміття, зламані гілки дерев, кущів? Чи, може, байдужі до навколишньої природи?

Під час прогулянки слід розглянути покажчики, голосно зачитати назви ділянок, розглянути стенди із зображенням об'єктів тієї чи іншої ділянки. Напри­кінці прогулянки запитати, чи було весело, радісно? Чому? Кому було сумно? Чому? Яку б ділянку хоті­ли відвідати наступного разу? Чому? Продумати мо­тивацію наступної прогулянки.

Провідними формами організації дітей на еколо­гічній стежині є цільові прогулянки й екскурсії. Якщо кількість екскурсій обмежена і вони входять в загаль­ну кількість занять за режимом дня в ДНЗ, то кількість цільових прогулянок не обмежена і залежить від виховних завдань, що вирішуватиме педагог у той чи інший сезон. Слід пам'ятати, що природничий зміст цільових прогулянок обмежений. Окрім колективних спостережень, під час прогулянки повинні здійсню­ватись індивідуальні спостереження, природоохоронна діяльність, різноманітні ігри, пошуково-дослідницька діяльність. Цільова прогулянка може бути присвячена вирішенню завдань, естетичного виховання, милуванню красою природи, висловленню захоплення. На такій прогулянці обов'язковим є читання поетичних творів, що відображають побачене дітьми.

Орієнтовна тематика екс­курсій та прогулянок:

1) восени: «У гості до дерев (кущів, квітів)», «Карнавал осіннього листя», «Дарунки осені», «Чи прийшла до нас осінь?», «Що, що на городі росте? Хто, хто врожай збере?»;

2) взимку: «Чи прийшла до нас зима?», «У гості до птахів», «Що під снігом зеленіє?», «Вчимося чу­ти скарги природи», «Про що розповіли сліди?», «Зачарована краса!»;

3) навесні: «Чи прийшла до нас весна?», «У гос­ті до перших квітів весни», «Про що співає весна?», «Пахощі весни дивують і чарують», «Чуємо скарги природи», «У гості до зелених друзів»;

4) влітку: «Хоровод літніх квітів», «У гості до липи», «До зеленої аптеки», «Зріє, зріє, достигає на городі і в садку», «Хто, хто землю розпушив?», «Хто підкаже нам погоду?», «У гості до комах».

Запрошення відвідати екологічну стежину діти мо­жуть отримати і від літературних героїв дитячих книжок: хлопчика-чарівника Озивайка, Добрика, Джелі-Джема, Жалійкіна, Травозная та ін. Введення у освітній процес цих героїв сприятиме активізації інте­ресу дошкільників до того, що відбувається в довкіллі, формуванню екологічно доцільної поведінки в природ­ному середовищі, емоційному сприйманню побаче­ного. Літературні персонажі можуть «запропонувати» для обговорювання різні ситуації. Наприклад, як ви будете поводитися, якщо:

а) зустрінете навесні берізку, що «плаче»;

б) побачите на стежині пташенят;

в) натрапите на галявину, де багато красивих квітів;

г) біля купки землі побачите крота;

ґ) ваш менший братик захоче впіймати метелика.

Обговорення подібних ситуацій сприятиме, певною мірою, усвідомленню дітьми необхідності бути уважни­ми в природному довкіллі, виважено ставитися до рос­лин і тварин. Дитина повинна розуміти й особисто опановувати правила співжиття з природним довкіллям, робити висновки про доцільну поведінку у конкретній ситуації. Не можна обмежуватися гаслами і заклика­ми «Не рвіть!», «Не ламайте!», «Бережіть!». Кожний негативний випадок має стати предметом розмови з вихованцями, роздумів про можливі наслідки.

Бажано, щоб під час прогулянок та екскурсій по екологічній стежині діти робили замальовки. А ма­люнки слід розмістити на стенді, встановленому на галявині відпочинку. Саме тут малюки матимуть змо­гу уважно їх роздивитися, обговорити, висловити свої враження.

Екологічні ігри (екоігри) повинні посісти чільне місце під час подорожей дітей по стежині. Насампе­ред, це ігри на збагачення чуттєвого досвіду дош­кільників: «Угадай, хто я», «Впізнай своє дерево», «Звуки природи», «Дивовижні аромати природи» то­що. Під час таких ігор дітям зав'язують очі або про­понують їх закрити. Вихователь спочатку підводить дитину до дерева і пропонує доторкнутися до листя, гілок, вдихнути аромат листя, квітів, плодів тощо. Потім, відвівши дитину назад, знімає пов'язку і дає завдання знайти той об'єкт, який обстежувався. У ході гри «Звуки природи» діти, закривши очі, підніма­ють руки, стиснуті в кулачки, і прислуховуються до навколишніх звуків. З кожним новим почутим звуком розгинають один палець. Коли почують п'ять звуків, відкривають очі і називають почуте. Ускладнений ва­ріант: назвати тільки природні звуки.

На дослідницькій ділянці вихователь організовує пошукову діяльність старших дошкільників. Змістом такої діяльності має бути:

— ознайомлення з ознаками і властивостями піща­ного, глинистого ґрунтів, чорнозему;

— погіршення стану ґрунту внаслідок витоптування;

— зникнення в цих місцях рослин і тварин;

— орієнтування в тому, що. належить природі, а що ні (бляшанки, пляшки, обгортки тощо);

— вирощування дерев із насіння (дуб червоний, каштан, клен гостролистий та ін.);

— ознайомлення із змінами, які відбуваються із сміттям у ґрунті.

На дослідницькій ділянці мають бути грядки з різним ґрунтом; кілька автошин з чорноземом, в яких закопуються рештки рослинного походження, а також папір, скло, жувальні гумки, пластмасові предмети тощо. Тут же обладнують хвилясту доріжку шириною 20 — 30 см, на якій є ділянки, засипані піском, пух­ким ґрунтом, камінцями, глинистим ґрунтом, засіяні травою, викладені гладкими дерев'яними дощечками, її використовують для ходіння босоніж у грі «Ніжки грати люблять». Також тут розташовують ящик для компосту. Відводять місце для закопування різних матеріалів (біологічного і штучного) у ґрунт в кап­роновій шкарпетці на тривалий час (один місяць, шість місяців, рік).

Пошуково-дослідницька робота на екологічній сте­жині сприятиме активізації пізнавальної діяльності дош­кільників, усвідомленню правил природокористування.

Сьогодні екологічна стежина — обов'язковий еле­мент екологічного розвивального предметного середо­вища в ДНЗ. Організація цікавої пізнавальної, ігро­вої, природоохоронної діяльності на стежині сприяти­ме засвоєнню дітьми дошкільного віку основ еко­логічної культури.