Для проведення досвіду були взяті зразки ґрунтів з 4 ділянок міста Кам'янського:
1) грунт з дачної ділянки в сел. Єлизаветівка;
2) грунт з пришкільного подвір'я СЗШ № 30,б-р Героїв 20.
3) грунт Лівобережного парку м.Кам'янського, вул. Металургів, 1
4) грунт Правобережного парку м. Кам'янського,
Полив у всіх повторностях проводився відстояною водопровідною водою. Коли паростки досягають 6-10 см, виробляють їх вимір.
Таблиця 1. Ознаки біотестування грунту
| № опыта | Всхожесть семян (%) | Ежедневный прирост (см) | Длина побегов (см) | ||||||||||||
| № участка | |||||||||||||||
| 1 повторность | 0,4 | 0,1 | 0,4 | 0,7 | 7,6 | 4,0 | 5,7 | ||||||||
| 2 повторность | 0,7 | 0,3 | 0,4 | 0,2 | 0,4 | 7,1 | 4,3 | 5,0 | |||||||
| 3 повторность | 0,6 | 0,2 | 0,5 | 0,6 | 0,4 | 7,4 | 4,2 | 5,2 | |||||||
| Среднее значение | 0,6 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 | 7,3 | 4,2 | 5,3 |
В ході дослідження вивчалася швидкість росту пагонів салату, розраховувався% схожості насіння, середня довжина пагонів і середній приріст за добу. На сновании цих даних розраховувався рівень забруднення грунтів. Було визначено, що найбільший% схожості 98% на 1участке, 34% - на 2 ділянці, 66% - на 3 ділянці, 80% - на 4 ділянці, 86% - на 5 ділянці.
Середня довжина пагонів була найбільша на 1 ділянці - 7,3 см, далі 2 ділянку - 2,1 см, 3 ділянку - 3 см, 4 ділянку - 4,2 см, 5 ділянку - 5,3 см.
Найбільша швидкість росту (щоденний приріст) за добу був відзначений у рослин 1 ділянки - 0,6 см, найменша - 0,2 см - у рослин 2 ділянки.
Приймали така класифікація (Федорова А.І., Микільська А.Н., 2000):
100% - ні токсичності;
80-90% - дуже слабка токсичність;
60-80% - слабка,
40-60% - середня;
20-40% - висока токсичність;
0-20% - дуже висока токсичність
Згідно з методикою, були визначені рівні забруднення грунтів:
1 ділянка - забруднення відсутня,
2 ділянку - сильне забруднення,
3, 4, 5 ділянки - слабке забруднення.
Спостереження за проростками крес-салату, що поливаються водою, узятих з різних джерел
Для проведення досвіду використовувалася наступна схема:
1 проба - водопровідна вода з міста;
2 проба - водопровідна вода пос. Орлівка;
3 проба - вода з джерела сел. Сокаревка;
4 проба - вода, взята з джерела сел. Усівка;
Рослини порівнювалися за наступними показниками:
довжина головного кореня, довжина пагона,
середня кількість листя і їх довжина,
маса кореневої системи і наземної частини рослин.
Грунт була однаковою у всіх повторностях. Коли паростки досягають 6-10 см, виробляють їх вимір.
Таблиця 2. Ознаки біотестування води
| № опыта | Длина побега (см) | Количество листьев на побеге | Длина главного корня (см) | |||||||||
| № участка | ||||||||||||
| 1 повторность | ||||||||||||
| 2 повторность | ||||||||||||
| 3 повторность | ||||||||||||
| Среднее значение |
Рослини крес-салату, полив яких проводився водопровідною водою взятої сел. Орлівка (проба №2), помітно відрізняються від рослин інших ділянок (проба №1,2,3). У цих рослин сильніше розвинена (по масі та довжині) коренева система і наземна частина, у них більше листя на пагоні і вони довше, ніж у інших досвідчених рослин. Помітно відстають рослини, поливають водою Сокаревского джерела (проба №3). Середнє положення за всіма показниками, крім довжини головного кореня (тут вона виявилася найбільшою), займає крес-салат, поливають водою джерела сел. Усівка, а рослини, поливають водопровідною водою з міста (проба №1), дали самі середні показники.
З огляду на вищеописану реакцію крес-салату на полив водою з різних джерел, можна припустити, що з чотирьох використовуваних проб найбільш забрудненої виявилася вода Сокаревского джерела.
Глава 3. Результаты работы
В ході дослідження були отримані наступні результати. Дослідне рослина є реєструючим біоіндикаторами, так як реагують на зміни стану навколишнього середовища зміною фенообліка, зміною швидкості росту, схожістю та іншими добре помітними ознаками. (5)
Як накоплюючий індикатор, крес-салат концентрує забруднюючі речовини в своїх тканинах і частинах тіла, які в подальшому використовуються для з'ясування ступеня забруднення навколишнього середовища. (4)
