Структура соціологічних знань.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ СОЦІОЛОГІЇ

Соціологія як наука про суспільство

Структура соціологічних знань

Об'єкті предмет соціології

4. Поняття "суспільство"

Соціологія як наука про суспільство

Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке соціологія як наука; з'ясувати структурні компоненти та рівні соціологічних знань; визначити основні функції соціології.

Соціологія – молода наука, яка вивчає найбільш складний, мінливий об'єкт – людське суспільство, його структуру, закони розвитку, поведінку людини. Це та наука, яка формує та утверджує погляд на громадянське суспільство як взаємопов'язану цілісність, яка постійно перебуває у стані мінливості та розвитку. Саме ця наука з'ясовує місце та функції кожного соціального явища і процесу, дає людям потрібні орієнтири, допомагає зрозуміти обставини життя, що їх оточують у безмежному процесі людських відносин.

Соціологія є універсальною всезагальною, всеохоплюючою наукою про людину і суспільство.

В перекладі з латині СОЦІОЛОГІЯ означає "наука про суспільство" або "вчення про суспільство", або, інакше кажучи, вся суспільна наука (суспільствознавство). Це - наука про тенденції, закони функціонування та розвитку соціальних систем (людина в діяльності як система, спільні групові організаційні дії людей як система, процеси та явища в глобальному суспільстві як система). (Але жодне трактування соціології не є вичерпним, ключовим, внаслідок характерного для неї розмаїття концепцій та напрямів).

Останнім часом стали дуже популярними опитування населення з різних проблем. З одного боку, з розвитком ринкових відносин не тільки в економічній сфері, а й в інших (політика, культура і т. ін.) відбувається стрімкий процес появи соціальних замовлень на подібного роду досліджень. їх можна віднести до сфери маркетингових досліджень (товарний маркетинг, політичний, соціальний). Хоч і більшість такого роду "досліджень" досить мало має спільного із соціологією, застосовує лише її інструментарій. Це свого роду рекламні та маркетингові заходи багатьох фірм та компаній, що часто проводяться на недостатньому професійному рівні, чим і дискредитують цю науку.

Але не тільки "соціологічними опитуваннями" окреслюється та визначається ця наука.

Соціологія містить у собі "теорію" суспільства, яка виступає як теорія і методологія всіх інших суспільних та гуманітарних наук. Всі суспільні науки, які вивчають різноманітні аспекти життя та діяльності суспільства, завжди містять у собі так званий "соціальний аспект", тобто закономірності, які досліджуються в тій чи іншій сфері суспільного життя, реалізуються через діяльність людей.

Техніка та методика вивчення діяльності людей, методи соціального виміру, розроблені соціологією, є необхідними і використовуються всіма іншими суспільними науками. Крім того, склалася ціла система досліджень, котрі проводяться на стику соціології та інших наук. Ці дослідження отримали назву "соціальних досліджень" (соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-демографічні та ін.). (Таким же чином побудована структура галузевої соціології").

Соціологія має багато спільного із різними суспільними та іншими дисциплінами. З одного боку, вона відображає соціальну філософію й історію філософських вчень, з іншого боку - вона, на перший погляд, дуже багато має спільного із журналістикою (саме щодо методів збору інформації) і психологією. Іноді її важко відрізнити від статистики, демографії, математики. Для тих, хто вперше стикається з нею, воно так і видається.

Структура соціологічних знань.

1. Соціологічна теорія - дає загальне уявлення про соціологію як науку, визначає її предмет, структуру і коло основних завдань, тобто функцій, окреслюється місце соціології у системі суспільних наук та її практична значимість. Далі починається вивчення суспільства із формування окремої особи та її "занурення" в океан суспільного життя. Все це можна віднести до соціалізації особи, набуття (освоєння) нею соціальних ознак та рис, котрі допомагають людині жити і діяти у суспільстві. Розглядається взаємозв'язок особи, суспільства та культури. Велика увага приділяється і механізму соціальних і міжіндивідуальних взаємовідносин - соціальним зв'язкам і відносинам, інституційним зв'язкам як найбільш необхідних та головних.

2. Соціальні спільності і соціальна структура – особливості утворення і функціонування груп, спільностей, а також про механізм її конфігурації і ранжирування щодо кожного. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність є основними вимірами розвитку суспільства. Крім того, соціологія пояснює і різноманітні процеси та явища, які відбуваються як у сфері поведінки груп, так і в досить великих спільностях і характеризують різноманіття суспільного розвитку.

3. Історія соціології. Хоч соціологія - як самостійна наука - з'явилася наприкінці ХVШ - на початку XIX ст., вона вважається досить молодою і відносно недавно її почали широко впроваджувати в освітню сферу нашого суспільства. Знання про суспільство зароджувалися з давніх-давен. У своїх філософських роздумах мислителі і Античності, і Середньовіччя досить багато приділяли уваги вивченню суспільного життя. Однак те знання мало досить світоглядний, містичний характер і не містило елементів науковості, "істинності". Лише із формуванням нового класу - буржуазії, з новими суспільними відносинами, знання про суспільство почало набувати тих елементів, на яких і базується сучасна суспільна наука. Саме цей аспект і вивчає історія соціології. Історія соціології вивчає виникнення, основні етапи розвитку та історичні форми і напрями соціологічного знання, а також те, як знання про суспільство виокреслюються із багатомірності людського досвіду і набувають форми обґрунтованої наукової теорії. Історія соціології поділяється на кілька підрозділів, де описуються:

■ становлення соціології як науки;

■ основні течії та напрями розвитку соціології в XIX та XX ст.;

■ розвиток світової соціології XX ст., основні сучасні парадигми;

■ основні напрями розвитку російської та вітчизняної соціологічної думки.

4. Методологія соціологічного дослідження. Досить вагомим розділом у структурі соціологічного знання є методологія соціологічного дослідження і методи збору та аналізу соціологічної інформації, де дається виклад про:

■ програмування соціологічного дослідження, його етапи та процедури;

■ організацію, процедури і особливості дослідження;

■ основні методи збору інформації (опитування: анкетне, інтерв'ю, експертне; метод спостереження; експеримент; соціометричні та психологічні методики; метод аналізу документів та ін.).

Саме в цій галузі соціологія нагадує журналістику і найбільш стикається із статистикою і математикою.

5. Галузі і напрями розвитку соціології. Соціологія поділяється на окремі під-теорії, які вивчають основні форми і види діяльності людей, теорії, що виникають на межі соціології та інших дисциплін: вивчення соціології праці, побуту, економічної соціології, соціології політики, громадських рухів, громадської думки, соціології права, соціології виховання та ін.

Соціологія - наука про закони становлення й розвитку суспільства загалом, соціальних відносин та соціальних спільностей. На перший погляд, соціолог вивчає індивіди та групи. Але це не зовсім так. Він вивчає зв'язки, які створюють ці різні групи. Індивід і група - це сукупність зв'язків, особливих, соціальних, які породжують складні соціальні структури: особу, суспільство, культуру, державу, право, мораль, науку, сім'ю і т. д.

Звичайно, об'єктом вивчення багатьох наук є людина, її діяльність (економічна, історична, політична, культурологічна, психологічна, демографічна та ін.), суспільство в цілому, але всі вони вивчають суспільство тільки в певній сфері відносин (економічних, політичних, культурних тощо). Соціологія вивчає суспільство як цілісний організм в усіх взаємопов'язаних структурах і сферах.

Соціологія має свій суто соціологічний підхід, відмінний від вищевказаних наук, а саме: суспільство розглядається як функціонуюча система в усіх сферах, виявах життя. Ця система має структури, інститути, включає в себе суспільні групи, дії конкретних осіб, які мають свої цілі, інтереси та потреби. При такому підході людина – не є якоюсь абстрактною моделлю.