Юридичні способи вирішення колективних трудових спорів

Тема 15.1. Порядок вирішення колективних трудових спорів

План

1. Поняття, предмет і сторони колективних трудових спорів.

2. Юридичні способи вирішення колективних трудових спорів.

3. Формування вимог найманих працівників.

4. Порядок вирішення колективного трудового спору примирною комісією і трудовим арбітражем.

5. Право на страйк та його реалізація.

 

Поняття, предмет і сторони колективних трудових спорів

Відповідно до Закону "Про порядок вирішення колектив­них трудових спорів (конфліктів)" під колективним трудовим спором розуміють розбіжності, що виникли між сторонами со­ціально-трудових відносин щодо встановлення умов праці або застосування законодавства про працю.

Сторонами вказаного спору є колектив найманих працівни­ків або окремі категорії найманих працівників, профспілки або їх об'єднання та роботодавець, об'єднання роботодавців або їхні представники.

Причиною виникнення колективних трудових спорів часто стають невдоволення трудового колективу порушенням соціальних прав громадян України: неправильний розподіл житла, ігнорування думки трудового колективу при проведенні приватизації, питання демократизації суспільного життя тощо.

Предметом колективного трудового спору є:

- встановлення нових або зміна існуючих умов праці, які стосуються всіх працівників підприємства або його структурного підрозділу;

- укладення чи зміни колективного договору, угоди;

- виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

- виконання конкретних зобов'язань роботодавця стосовно всього трудового колективу чи його частини.

За рівнем виникнення і вирішення колективні трудові спори поділяються на такі види:

• виробничі — на рівні підприємства, установи чи організації;

• галузеві і територіальні — на рівні однієї або кількох галузей чи окремої адміністративно-територіальної одиниці, якщо участь у спорі беруть наймані працівники більшості підпри­ємств галузі або адміністративно-територіальної одиниці;

• національні — на рівні держави, якщо участь у спорі беруть наймані працівники більшості регіонів України (областей, Авто­номної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя).

Юридичні способи вирішення колективних трудових спорів

 

Світовий досвід показує, що колективні трудові спори, як у світі, так і в Україні розглядаються із застосуванням примирних процедур. В Україні утворено спеціальні органи, що мають відповідні повноваження у цій сфері. До таких органів, насамперед, належить Національна служба посередництва і примирення.

Національна служба посередництва і примирення (далі — НСПП) — постійно діючий державний орган, який сприяє по­ліпшенню соціально-трудових відносин та запобігає виникнен­ню колективних трудових спорів (конфліктів), прогнозує їх та сприяє своєчасному їх вирішенню, здійснює посередництво для вирішення таких спорів (конфліктів).

Процедура розгляду колективних трудових спорів склада­ється з 2 стадій (етапів). На першій стадії колективні трудові спори вирішуються за допомогою примирних процедур. Сюди належить розгляд спору примирними комісіями і трудовими арбітражами. На стадії примирних процедур до участі у розв'язанні спору можуть залучатися незалежні посередники і представники Національної служби посередництва і примирення. Другою стадією вирішення колективних трудових спорів є про­ведення страйку.

В особливому порядку вирішуються колективні трудові спори працівників органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку (крім тех­нічного та обслуговуючого персоналу). Вказаним категоріям працівників заборонено проведення страйку. Забороняється проведення страйку також за умов, якщо припинення праців­никами роботи створює загрозу життю і здоров'ю людей або може призвести до інших небезпечних наслідків.