1. Центральне завдання сучасної екології:
а) охорона природи;
б) раціональне використання природних ресурсів;
в) дослідження живої компоненти біосфери, пізнання всіх процесів функціонування життя.
2. Об'єкт традиційної екології:
а) екологічні системи планети всіх рівнів та їх елементи;
б) взаємозв'язки між живими організмами;
в) природні ресурси.
3. Предмет традиційної екології:
а) живі організми;
б) абіотичні фактори середовища;
в) взаємозв'язки між живими організмами, їх групами різних рангів, живими і неживими компонентами екологічних систем, а також особливості впливу природних і антропогенних чинників на функціонування екологічних систем та біосфери в цілому.
4. Складові традиційної екології:
а) аутекологія, демекологія, синекологія;
б) біоекологія, геоекологія, техноекологія та соціоекологія;
в) екологічний моніторинг, екологічна експертиза, екологічний аудит.
5. Глобальна екосистема – біосфера – це:
а) загальнопланетарна оболонка в якій розвинулося життя, до складу якої входять нижні шари атмосфери, ціла гідросфера і верхні шари літосфери;
б) ландшафтна екосистема;
в) поєднання на одній території окремих видів і їхніх екологічних ніш.
6. Експеримент – це:
а) змішування хімічних речовин у пробірках;
б) проведення у визначених умовах серії дослідів для спостереження за станом об'єкта дослідження, які дозволяють стежити за його змінами і відтворювати їх кожний раз під час повторення дослідів;
в) певні дії дослідника, спрямовані на отримання наукового результату.
7. Експедиційні дослідження – це:
а) спостерігання у польових умовах;
б) дослідження в лабораторіях;
в) іонообмінна хроматографія.
8. Антропоцентризм це:
а) дотримання гасла: “Природа є центром світу й головною цінністю”;
б) дотримання гасла: “Людина «виняткова істота», природа існує для людини і не потрібно ждати милості від природи, а треба брати від неї все, що потрібно…”;
в) дотримання гасла: “Людина є центром світу й головною цінністю”.
9. Екоцентризм це:
а) система поглядів, згідно з якою жива природа є основою світобудови, що базується на розумінні необхідності коеволюції людини і біосфери;
б) світогляд, згідно з яким центром всесвіту є людина;
в) система поглядів, згідно з якою наша планета – Земля – є самостійною живою істотою.
10. Абіотичні фактори природного середовища – це:
а) вплив живих організмів;
б) форми людської діяльності;
в) сукупність неорганічних умов середовища перебування.
11. Антропогенні фактори – це:
а) клімат, ґрунти, рельєф;
б) ті, що зумовлені діяльністю людини: вирубування лісів, регулювання річок, меліорація, хімізація, інтродукція (введення в культуру) нових видів рослин чи тварин;
в) живі організми, підтримувані людиною.
12. Біотичні фактори природного середовища – це:
а) весь комплекс впливу живих компонентів природи;
б) клімат, ґрунти, рельєф;
в) живі організми, підтримувані людиною.
13. Під глобальною екологічною проблемою розуміється:
а) деградація навколишнього природного середовища як в результаті нераціонального природокористування, так і в результаті забруднення відходами людської діяльності;
б) погіршення стану довкілля;
в) погіршення умов існування людини.
14. Екологічний імператив передбачає, що:
а) суспільство повинне навчитися погоджувати свої потреби з можливостями біосфери;
б) треба відмовитись від науково-технічного прогресу;
в) треба всіх агітувати за охорону природи.
15. До фізичного забруднення довкілля належить:
а) забруднення атмосферного повітря викидами підприємств, продуктами згоряння палива;
б) теплове, шумове, вібраційне, радіаційне забруднення;
в) таке забруднення яке фізично має місце на поточний момент часу.
16. Системний підхід в екології підтверджується її визначенням:
а) “Екологія — це наука про екологічні системи”;
б) “Екологія – це наука про живі організми”;
в) “Екологія – це наука про взаємодію живих організмів”.
17. Синекологія вивчає:
а) популяцію і її середовище;
б) взаємовідношення екосистем із навколишнім середовищем;
в) окремий вид у живій природі.
18. Адаптація – це:
а) мімікрія;
б) природний відбір;
в) пристосування організму чи його окремих органів до певних умов середовища.
19. Рівні організації живої матерії, які вивчає екологія:
а) одноклітинні, багатоклітинні;
б) організмовий, популяційний, екосистемний, біосферний;
в) клас, порядок, родина.
20. Демекологія вивчає:
а) популяцію і її середовище;
б) окремий вид у живій природі;
в) стосунки між особинами, що належать до різних видів даного угрупування організмів.
21. Під ефективністю раціонального природокористування розуміють:
а) еколог-соціально-економічну результативність використання природних ресурсів та експлуатації природного середовища;
б) раціональне використання корисних копалин;
в) природоохоронну діяльність.
22. Глобальні проблеми людства стосуються:
а) країн з потужною промисловістю;
б) усіх країн;
в) країн, які розвиваються.
23. Аутекологія вивчає:
а) вплив екологічних умов на живі організми і реакцію організмів на їх зміни;
б) популяцію і її середовище;
в) окремий вид у живій природі.
24. Популяції – це:
а) всі організми, що населяють одну територію;
б) сукупність організмів з однаковими морфологічними якостями;
в) група особин одного виду організмів, яка населяє одну територію і здатна обмінюватись генетичною інформацією.
dliev1vlad@gmail.com
katejsha@mail.ru, katjaaverjna@mail.ru, deny10411@mail.ru,
dliev1vlad@gmail.com, annbubl@gmail.com, marusya18063@gmail.com
serchemp@gmail.com
