та перспективності у навчанні учнів 4-х – 5-х класів

Рекомендації

Щодо впровадження принципу наступності

та перспективності у навчанні учнів 4-х – 5-х класів

Роки навчання в початкових класах – це саме той час, в який формуються навички розумової праці, створюється фундамент для наступного навчання, тобто виробляються вміння, необхідні для навчальної діяльності. Отже, об’єм знань та вмінь, який передбачають програми, повинен бути засвоєний ґрунтовно.

Наступність можна забезпечити за такої організації навчальної роботи, яка дозволить поєднати зміст навчання з методами, які сприяють загальному розвитку дитини, формуванню навичок самостійної роботи, необхідних для переходу до предметної системи навчання.

З іншого боку, вчителям – предметникам, добираючи методи навчання у 5 класі, доцільно використовувати деякі засоби, опрацьовані в початкових класах (ігрові ситуації, дидактичні ігри, цікаві матеріали, кросворди, демонстраційні наочні засоби у вигляді опорних схем, таблиць, алгоритмів).

Результативною є і організація зворотного зв’язку з використанням різноманітних сигнальних карток (кольорових, буквених, цифрових тощо), які дають можливість оцінити роботу всього класу і кожного учня, своєчасно коригувати засвоєння матеріалу.

Таким чином, наступність в своїй основі – опора на те, що вже засвоєно, опрацьовано, сформовано. Тому здійснення цього принципу починається вже з першого класу.

Свідоме, ґрунтовне засвоєння попереднього матеріалу забезпечує перспективність навчання. Кожну тему необхідно вивчати з урахуванням перспективності з метою підготовки до опрацювання наступної теми.

Це зовсім не означає, що треба „забігати” наперед, у вивченні конкретного матеріалу, як іноді це розуміють вчителі. Формуючи міцні знання та стійки навички розумової праці, розвиваючи інтелект і мисленнєву діяльністи, вчителі вже тим самим здійснюють принцип наступності та перспективності.

Але робота з наступності може бути результативною, коли в школі створена система, в якій узгоджено працюють класоводи, вчителі – предметники, психолог, адміністрація.

З цією метою розроблено методичні рекомендації для заступників директорів шкіл, учителів, психологів.

1. На засіданнях методичних об’єднань вчителів детально вивчити методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо вивчення навчальних дисциплін у 5-х класах (лист Міністерства освіти і науки України від 17.02.2005 року № 1/9 – 68).

2. Створити динамічну творчу групу з впровадження принципу наступності та перспективності за участю психолога, представника адміністрації, вчителів з паралелей 4-го та 5-го класів.

3. Систематично проводити психолого-педагогічний аналіз рівня підготовленості учнів 4-х класів до навчання у 5-му класі. Своєчасно складати психолого-педагогічні характеристики класів та окремих учнів, які вимагають підвищеної уваги. Наприкінці останнього року навчання в початковій школі проводити педагогічні консиліуми з участю класних керівників та вчителів – предметників, за необхідності проводити їх і на початку І семестру в 5-му класі.

4. З метою визначення рівня сформованості загальних навчальних та предметних умінь учнів 4-х класів проводити підсумкові контрольні роботи з математики, української та російської мов, складені сумісно класоводами і вчителями -предметниками з подальшою взаємоперевіркою та глибоким аналізом результатів. Перевірити рівень сформованості навичок українського та російського читання.

5. З метою підготовки учнів 4-х класів до навчання у 5-му класі впроваджувати перспективне навчання четверокласників з елементами випереджаючого навчання. Організувати взаємовідвідування класоводами та вчителями - предметниками уроків, обмін рекомендаціями.

6. Адміністрації школи організувати передчасне розподілення педнавантаження, визначення класних керівників з урахуванням стиля роботи класоводів.

7. Класним керівника 4-х класів та вчителям-предметникам ознайомитись з програмними вимогами початкової школи та 5-го класу з основних предметів. При календарному плануванні уроків в 4-х класах враховувати питання перспективності у вивченні взаємозв’язаних тем.

8. Надати допомогу в адаптації учнів 5-х класів до нових умов навчання. З цією метою вчителям, що випустили 4-ті класи, відвідувати уроки своїх учнів у 5-х класах.

9. Проводити інструктивно-методичні наради для вчителів - предметників, які будуть працювати в 5-х класах з впровадження методичних засобів, опрацьованих у початковій школі (ігрові ситуації, дидактичні ігри, демонстраційні наочні засоби, різноманітні форми організації зворотного зв’язку: кольорові, буквені, цифрові сигнальні картки та інш.).

10. Скласти оптимальний розклад уроків в 5-х класах з урахуванням денного навантаження учнів, та обсягу домашніх завдань.

11. Протягом року проводити психологічні дослідження рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей учнів. З метою індивідуальної корекції розвитку створити (при можливості) постійно діючий психолого-педагогічний семінар, групи корекції розвитку.

12. Проводити сумісну корекційну роботу з участю вчителів, психолога та батьків. Організувати індивідуальні консультації для батьків учнів 5 класів.

13. Результати навчання та причини прогалин обговорити на сумісному засіданні методичного об’єднання вчителів початкової школи та вчителів предметників. Зошити обліку навичок читання (які ведуть класні керівники 4-х класів) передати філологам для подальшої роботи над удосконаленням читацьких навичок. Для ліквідації прогалин створити консультаційні пункти.

14. Досліджувати динаміку розвитку предметних та загальних навчальних умінь, а також навичок читання протягом навчання в 5-му класі (проводити перевірку техніки читання)

15. З метою виявлення недоліків у сприйнятті нового матеріалу за програмами 5-го класу провести зрізові контрольні роботи на початок і на кінець курсу, що вивчався.

16. Систематично аналізувати результати роботи школи з питань наступності на засіданнях методичних об’єднань, нарадах при директорі, педрадах.