Дані методичні вказівки можуть бути використані для довгострокового (оперативного) і аварійного прогнозування при аваріях на ХНО і транспорті, а також для визначення ступеня хімічної небезпеки об'єкту і адміністративно-територіальної одиниці (ATО).
ДОВГОСТРОКОВЕ (ОПЕРАТИВНЕ) ПРОГНОЗУВАННЯ
Довгострокове прогнозування здійснюється наперед для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів, які можуть залучатися для ліквідації наслідків аварії, складання планів робіт і інших довгострокових заходів:
– загальна кількість НХР для об'єктів, розташованих у небезпечних районах (на воєнний час і для сейсмонебезпечних районів). У цьому випадку приймається розлив НХР "вільно";
– кількість НХР у одиничній, максимально заповненій технологічній ємкості для інших об'єктів. У цьому випадку приймається розлив НХР "у піддон" або "вільно" залежно від умов зберігання НХР;
– метеорологічні дані: швидкість вітру у приземному шарі – 1 м/с, температура повітря – +20°С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) – інверсія, напрям вітру – не враховується, поширення хмари зараженого повітря приймається у вигляді кола 360°;
– середня щільність населення для даної місцевості;
– площа зони можливого хімічного зараження (ПЗМХЗ) визначається за формулою
, км2;
– площа прогнозованої зони можливого хімічного зараження (ПЗХЗ) визначається за формулою
, км2;
– ступінь заповнення ємкості (ємкостей) приймається 70% від паспортного об'єму ємкості;
– ємності з НХР руйнуються повністю;
– заходи щодо захисту населення детальніше плануються на глибину зони можливого хімічного зараження, яка утворюється впродовж перших 4-х годин після аварії.
АВАРІЙНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ
Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дії у зоні можливого зараження.
Для аварійного прогнозування використовуються такі дані:
– загальна кількість НХР на момент аварії в ємкості (трубопроводі), на якій виникла аварія;
– характер розливу НХР на підстилаючій поверхні ("вільно" або "у піддон");
– висота обваловки (піддону);
– реальні метеорологічні умови: температура повітря (°С), швидкість вітру (м/с) і його напрям у приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП);
– кількість населення в населеному пункті (на місцевості), над яким розповсюджується хмара НХР;
– площа ЗМХЗ (див. пункт 3.2.1.1);
– площа ПЗХЗ (див. пункт 3.2.1.2);
– прогнозування здійснюється на термін не більше ніж 4 години, після чого прогноз повинен уточнюватися.
3.2.1. Визначення параметрів зон хімічного зараження
під час аварійного прогнозування
3.2.1.1. Зона можливого хімічного зараження (ЗМХЗ)
Площа ЗМХЗ приймається як сектор кола, форма і розмір якого залежать від швидкості і напряму вітру (табл. 1), і розраховується за емпіричною формулою.
Площа зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) визначається за формулою:
, км2, (1)
де: Г – глибина розповсюдження хмари зараженого повітря (табл. 8-19);
– коефіцієнт, що залежить від швидкості вітру (табл. 1).
3.2.1.2. Прогнозована зона хімічного зараження (ПЗХЗ)
Площа прогнозованої зони хімічного зараження визначається за формулою
, км2, (2)
де: К – коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (табл. 4),
Г – глибина розповсюдження хмари зараженого повітря (табл. 8 – 19),
Т0,2 – час, на який розраховується глибина ПЗХЗ.
Ширина прогнозованої зони хімічного (ПХВЗ) визначається за формулою:
при інверсії Ш = 0,3 × Г0,6;
при ізотермії Ш = 0,3 × Г0,75;
при конвекції Ш = 0,3 × Г0,95.
