ГУМВС УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ
ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник (командир) _____________
_________________________________
_________________________________
_________________________________
____________________
__________ 20__ р.
План-конспект
для проведення занять з загальнопрофільної підготовки з особовим складом __________________________
З МЕДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
| Тема № 9 | Шок. Протишокові заходи. Допомога при комах(травматичній, діабетичній,токсічній та ін.) |
| Мета заняття Метод проведення | Ознайомити постійний склад з: поняттям шок. Протишоковими заходами. Допомогою при комах(травматичній, діабетичній,токсічній та ін.) лекція |
| Кількість годин | 0,5 години |
| Місце проведення Матеріальне забезпечення | навчальна аудиторія план-конспект |
м. Одеса
Н А В Ч А Л Ь Н І П И Т А Н Н Я.
1. Шок. Протишокові заходи.
2. Допомога при комах(травматичній, діабетичній,токсічній та ін.)
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Памятка працівника органів внутрішніх справ
з надання першої медичної допомоги, Київ, 2005р.
2.В.А. Батана «Невідкладна допомога рпи пошкодженнях кровеносних
судин кінцівок», Донецк, 1991 р.
3. В.М. Бєлеченко «Основи долікарської допомоги»,
Медицина, 1991р.
4. Перша допомога. (Підручник для населення).
Видавничий дім. "Скарби", Київ, 1999.
5. Перша допомога (Підручник для інструктора Червоного Хреста).
Київ, 1999.
6. Довідник з надання медичної допомоги потерпілим
при дорожньо-транспортних пригодах. Київ, 2004.
З А Н Я Т Т Я
1. Підготовча частина……………………………………… 5 хвил.
Перевірка наявності особового складу.
Оголошення теми та мети заняття.
2. Основна частина………………………………… 35 хвил.
Шок – це складна реакція організму, викликана порушенням функцій головного мозку та залоз внутрішньої секреції. Він характеризується різким наростаючим пригніченням всіх життєвих функцій організму: діяльності ЦНС, кровообігу, дихання, функцій нирок та печінки. В залежності від причини розрізняють шок травматичний, опіковий, кардіогенний та ін.
Найчастіше шок виникає в результаті тяжких травматичних пошкоджень, супроводжуючихся крововтратою. Сприятливими моментами для розвитку травматичного шоку є фізичне і нервове перенапруження, охолодження організму і т.д. Шок може виникнути одразу після травми (ранній), але можливий і пізній шок (через 2-6 год.).
Стан потерпілого залежить від ступеня шоку.
При легкому шоці (1 ступінь) стан хворобливий, свідомість, як правило, ясна, спостерігається легка загальмованість.
Шок 2-го ступеня (середньої тяжкості) характеризується вираженою загальмованістю, в’ялість, шкірні покриви та слизові оболонки бліді. Шкіра вкрита холодним потом, дихання вчащене та поверхневе, зіниці розширені.
Шок 3-го ступеня (тяжкий) характерний тим, що загальний стан хворого важкий, свідомість може бути збережена, але довкілля потерпілий не сприймає, на больові подразники не реагує.
Шок 4-го ступеня характерна передагонія чи агонія. Свідомість відсутня, пульс не прощупується.
Своєчасно надана допомога при тяжкій травмі, пораненні, попереджує розвиток шоку. Перша допомога повинна бути направлена, понад усе, на усування причин шоку (зняття чи зменшення болю, зупинка кровотечі, проведення заходів, забезпечуючих покращення дихання, забезпечити приток свіжого повітря надати потерпілому положення, полегшуюче дихання. Транспортування потерпілого в стані травматичного шоку повинно бути вкрай обережним, щоб не вчинити йому нових больових відчуттів і не збільшувати тяжкість шоку.
Слід пам’ятати, що шок простіше попередити, ніж лікувати, тому при наданні допомоги особам, які отримали травму, необхідно виконувати 5 правил профілактики шоку:
- зменшити біль;
- ввести рідину;
- зігріти;
- створити тишу і спокій;
дбайливо транспортувати до лікувального закладу.
Комою називають стан глибокої утрати свідомості, обумовлений важкими поразками ЦНС. Останні можуть бути викликані різними факторами: травмами, гемодинамічними порушеннями (крововилив, тромбоз судин), інтоксикаціями - екзогенними отрутами, ендогенними – розладами обміну при захворюваннях печінки, нирок, цукровому діабеті ендокринних захворюваннях).
По клінічній картині підрозділяють коматозні стани на:
1. Легкого ступеню в хворих при утраченій свідомості і відсутність реакції на навколишнє зберігаються деякі рефлекси на роздратування. Сухожильні рефлекси підвищені, шкірні знижені.
2. Вираженого ступеня – коли в хворих утрачені всі реакції на зовнішні роздратування, хворі не чуттєві до різких звуків і сильного світла, температура знижена. При нанесенні різких болючих і холодових роздратувань з'являються захисні рефлекторні рухи, сухожильні рефлекси знижені. Іноді розвиваються патологічні форми подиху.
3. Глибока кома – стан прострації. Свідомість цілком відсутня, хворий на роздратування не реагує, атонія м'язів, западання очних яблук. Сухожильні, зіничні, корніальні рефлекси відсутні. Ковтання порушене. Різко виражена гіпотонія, ціаноз, гіпотермія, нетримання сечі.
Кома апоплексична – коматозний стан, що розвився в результаті порушень мозкового кровообігу будь-якого походження Інсультпри крововиливі розвивається раптово. Хворий непритомніє, з'являється блювота. При огляді - обличчя багряне, подих хрипкий, рот напіврозкритий. При подиху на стороні паралічу, що розвивається, щока роздувається. Шкіра волога, покрита липким потом. Кров'яний тиск підвищений, пульс напружений, уповільнений. Очі закриті, зіниці звужені. Сухожильні рефлекси на стороні паралічу знижені. Транспортування в неврологічний стаціонар здійснюються з дотриманням усіх запобіжних заходів – обережне перекладання хворого на носилки, тиха їзда. Транспортувати після усунення гострих розладів подиху і серцевої діяльності.
Кома гипергликемічна
– важке ускладнення цукрового діабету. У хворих з'являються диспепсичні розлади, з'являється нудота, блювота, наростає спрага, поліурія, сухість у роті. Приєднується головний біль, задишка. Поступово наростаюча сонливість швидко переходить у глибокий сон з відсутністю реакції на зовнішні роздратування. Стан прострації, бліде обличчя, гучний подих, різкий запах ацетону з рота. Шкіра суха, пульс прискорений, температура знижена. Гіпотонія очних яблук.
Невідкладна допомога спрямована на усунення глибоких розладів обміну речовин, порушень водно-електролітного балансу – уводять великі дози інсуліну рідини, лужних речовин, сердечно – судинних засобів.
Гипогликемічна кома.
При гострому розвитку коми раптово з'являється порушення, а потім утрата свідомості. Марення, тремтіння кінцівок іноді судороги. Шкірні покриви покриті потом. Пульс прискорений, А/Т знижений. При підгострому розвитку утрати свідомості передує почуття голоду, слабість запаморочення, сонливість, серцебиття, судорожні посмикування м'язів. Допомога – поряд із уведенням глюкози призначають сердечно – судинні засоби. Прийом 2 – 3-х шматків цукру швидко усуває явища.
Печінкова кома.
1 стадія - Різка загальна слабість, сонливість вдень і безсоння вночі, легкі порушення психіки.
2. стадія - Значне порушення свідомості з дезорієнтацією в часі і просторі, періодичні моторні порушення і судороги.
3 стадія - Глибока кома – свідомість і рефлекси відсутні чи різко знижені, подих глибокий і гучний. Часто відзначається жовтизна шкіри і склер, збільшення печінки і селезінки, диспепсичні розлади, зниження А/Т, нерідке підвищення температури тіла. Хворі негайно госпіталізуються лежачи на носилках.
Уремічна кома.
Розвивається поступово. Комі передує: загальна слабість, головний біль, болісна нудота, блювота, схуднення, блідість сухість і лущення шкіри. Пастозність обличчя. Порушення подиху (прискорено), А/Т значно підвищене. Температура тіла знижена.
Гостра ниркова недостатність.
Основна ознака – анурія чи олігурія. У стадії анурії – болі в попереку, завзята нудота, блювота, сонливість, поплутана свідомість, підвищення А/Т, зміна ЕКГ. Госпіталізують у стаціонар лежачи на носилках на спині. У стаціонарі проводять заходи щодо боротьби із шоком, по дезинтоксикації організму.
3. Заключна частина……………………………… 5 хвилин
