ЗАВДАННЯ
На підставі проведених господарських операцій з урахуванням сальдо за рахунками (субрахунками) на початок звітного періоду скласти оборотно-сальдову відомість (оборотний баланс), вивести залишки за рахунками (субрахунками на кінець звітного періоду і за даними цієї відомості (що замінює Головну книгу) --заповнити форми річної фінансової звітності.
Журнал реєстрації господарських операцій
ТОВ “Ласунчик” за 2015 р.
| № з/п | Первинний документ | Зміст господарської операції | Сума, грн. | Кореспондуючі рахунки | ||||||||
| Д-т рах | К-т рах | |||||||||||
| Рахунок № 256, Податкова накладна № 255 | Придбано у ВАТ “Господар” тістомісильну машину | 4000,00 | ||||||||||
| Податкова накладна № 255 | Відображено податковий кредит з ПДВ | 800,00 | ||||||||||
| Рахунок № 269 | Відображено витрати, пов’язані з доставкою тістомісильної машини через ВАТ «Господар» | 100,00 | ||||||||||
| Податкова накладна № 259 | Відображено податковий кредит з ПДВ | 20,00 | ||||||||||
| Накладна-вимога № 10 | Відпущено зі складу запчастини для встановлення тісто- машини | 300,00 | ||||||||||
| Рахунок № 274 | Акцептовано рахунок ТОВ «Сервіс», що встановлювала тістомісильну машину | 100,00 | ||||||||||
| Податкова накладна № 261 | Відображено податковий кредит з ПДВ | 20,00 | ||||||||||
| Акт введення в експлуатацію ОЗ № 25 | Введено в експлуатацію тістомісильну машину | 4430,00 | ||||||||||
| Розрахунок бухгалтерії № 8 | Нараховано амортизацію на комп’ютер директора (прямолінійним методом) згідно облікової політики ТОВ «Ласунчик» | 1700,00 | ||||||||||
| ПКО № 55 | Надійшли кошти з банку в касу на господарські потреби | 6000,00 | ||||||||||
| ВКО № 56 | Видано кошти під звіт експедитору Гаврилюк Л.Ю. для придбання канцелярського приладдя | 600,00 | ||||||||||
| Авансовий звіт № 25 | Затверджено авансовий звіт Гаврилюк Л.Ю. зі списанням суми на адміністративні витрати | 500,00 | ||||||||||
| Податкова накладна № 265 | Відображено суму ПДВ | 100,00 | ||||||||||
| Податкова накладна № 268 | Придбано у ТОВ “Насолода” цукор-пісок, 200 т за ціною 1800 грн. (в т.ч. ПДВ) | 300000,00 | ||||||||||
| Податкова накладна № 268 | Відображено суму ПДВ | 60000,00 | ||||||||||
| Платіжне доручення № 65 | Здійснено попередню оплату ТОВ «Землероб” за муку вищого ґатунку, 100 т за ціною 2700 грн (в т.ч. ПДВ) | 270000,00 | ||||||||||
| Довідка бухгалтерії № 5 | Відображено податковий кредит | 45000,00 | ||||||||||
| Рахунок № 278 | Оприбутковано від ТОВ “Землероб” муку | 225000,00 | ||||||||||
| Податкова накладна № 270 | Відображено суму ПДВ | 45000,00 | ||||||||||
| Рахунок № 280 | Придбано у ВАТ “Запчастини” запчастини для виробничого обладнання | 2500,00 | ||||||||||
| Податкова накладна № 275 | Відображено ПДВ | 500,00 | ||||||||||
| Довідка бухгалтерії № 8 | Відображено взаємозалік заборгованості на суму виданих авансів | 270000,00 | ||||||||||
| ВКО № 58 | Видано кошти завгоспу під звіт для придбання палива | 1800,00 | ||||||||||
| Авансовий звіт № 28 | Затверджено авансовий звіт завгоспа | 1500,00 | ||||||||||
| Податкова накладна № 280 | Відображено суму ПДВ | 300,00 | ||||||||||
| Акт інвентари- зації № 4 | Виявлено в результаті проведеної інвентаризації нестачу масла вершкового – 5кг | 250,00 | ||||||||||
| Акт інвентари- зації № 4 | Виявлено в результаті проведеної інвентаризації лишки МШП | 400,00 | ||||||||||
| Платіжне доручення № 70 | Перераховано кошти ВАТ “Господар” в погашення заборгованості за тістомісильну машину | 5000,00 | ||||||||||
| Накладна на внутрішнє переміщення матеріалів № 55 | Списано на виробництво сировину для приготування напівфабрикатів вафель “Роле”: - мука - цукор-пісок - масло вершкове - альбумін - сіль, есенція - карбонат амонію | 27600,00 5500,00 4000,00 15000,00 2100,00 1000,00 | ||||||||||
| Накладна на внутрішнє переміщення матеріалів № 56 | Списано на виробництво сировину для приготування напівфабрикатів цукерків “Грильяж”- всього: - мука - масло вершкове - альбумін - сіль | 76900,00 8500,00 22500,00 45000,00 900,00 | ||||||||||
| Накладна на внутрішнє переміщення матеріалів № 57 | Списано з складу сировину для приготування начинки для “Роле”- всього: - цукрова пудра - масло вершкове - молоко цільне - ванільна пудра - мука | 101700,00 50000,00 47000,00 3750,00 500,00 450,00 | ||||||||||
| Накладна вимога № 57 | Списано арахіс для оздоблення цукерок “Грильяж” | 3000,00 | ||||||||||
| РПВ № 15 | Нараховано заробітну плату робітникам, що займалися виготовленням вафель “Роле” | 90000,00 | ||||||||||
| Розрахунок бухгалтерії №8 | Проведено нарахування на зарплату робітників: - ЄСВ (22 %) | ? | ||||||||||
| Розрахунок бухгалтерії № 10 | Проведено утримання із заробітної плати виробничих робітників: - податку з доходів фізичних осіб (18 %); - військовий збір (1,5 %) | ? | ||||||||||
| РПВ № 16 | Нараховано заробітну плату робітникам, що займалися виготовленням цукерок “Грильяж” | 7500,00 | ||||||||
| Розрахунок бухгалтерії № 8 | Проведено нарахування на зарплату робітників: - ЄСВ (22 %) - | ? | ||||||||
| Розрахунок бухгалтерії № 10 | Проведено утримання із заробітної плати виробничих робітників: - податку з доходів фізичних осіб (18 %) - військовий збір (1,5 %) | ? | ||||||||
| Внутрішня накладна № 5 | Списано етикетки для: - “Роле” - “Грильяж” | 1200,00 1100,00 | ||||||||
| Накладна вимога № 60 | Передано зі складу зразки для проведення консультацій | 5000,00 | ||||||||
| РПВ № 17 | Нараховано заробітну плату працівникам, що проводили консультацію | 9000,00 | ||||||||
| Розрахунок бухгалтерії № 15 | Проведено нарахування на зарплату робітників: - ЄСВ (22 %) | ? | ||||||||
| Розрахунок бухгалтерії № 16 | Проведено утримання із заробітної плати виробничих робітників: - податку з доходів фізичних осіб (18 %) - військовий збір (1,5 %) | ? | ||||||||
| Довідка бухгалтерії № 10 | Відображено загально-виробничі витрати (суму визначити) - всього: - вартість електроенергії - заробітна плата бригадира - ЄСВ (22 %) - амортизація виробничого обладнання та інвентаря (виробничим методом) | ? 2500,00 4500,00 ? 5000,00 | ||||||||
| Розрахунок бухгалтерії № 18 | Розподілено і списано на виробництво продукції і послуг загальновиробничі витрати (суму визначити згідно розрахунку) | ? | ||||||||
| Прибутковий ордер № 78 | Оприбутковано на склад вафлі “Роле” (незавершене виробництво 4 %) (згідно наказу про облікову політику) | ? | ||||||||
| Прибутковий ордер № 79 | Оприбутковано на склад цукерки “Грильяж” (згідно наказу про облікову політику) | ? | ||||||||
| РПВ № 18 | Нараховано заробітну плату: - адмінперсоналу - працівникам відділу збуту | 150000,00 10000,00 | ||||||||
| Розрахунок бухгалтерії № 19 | Проведено нарахування на заробітну плату: (22 %) - адмінперсоналу - працівникам відділу збуту | ? ? | |||||
| Розрахунок бухгалтерії № 19 | Проведено утримання із заробітної плати: адмінперсоналу: - податку з доходів фізичних осіб (18 %) - військовий збір (1,5 %) працівникам відділу збуту: - податку з доходів фізичних осіб (18 %) - військовий збір (1,5 %) | ? | |||||
| Розрахунок бухгалтерії № 21 | Нараховано амортизацію необоротних активів адмінпризначення (прямолінійним методом згідно облікової політики) | 20000,00 | |||||
| Рахунок № 45 | Прийнято до оплати рахунок Водоканалу за послуги водопостачання | 30000,00 | |||||
| Податкова накладна № 285 | Відображено суму ПДВ | 6000,00 | |||||
| Платіжне доручення № 75 | Оплачено послуги Водоканалу по рахунку № 45 | 36000,00 | |||||
| Накладна № 78 | Відображено дохід від реалізації вафель “Роле” | 540000,00 | |||||
| Податкова накладна № 288 | Нараховано ПДВ на дохід від реалізації вафель “Роле” | 90000,00 | |||||
| Накладна № 80 | Відображено дохід від реалізації цукерок “Грильяж” | 480000,00 | |||||
| Податкова накладна № 289 | Нараховано ПДВ на дохід від реалізації цукерок “Грильяж” | 80000,00 | |||||
| Виписка банку №258 | Надійшла заборгованість за вафлі “Роле” і цукерки “Грильяж” | 1 190 000,00 | |||||
| Довідка бухгалтерії № 15 | Відображено дохід від наданих послуг | 36000,00 | |||||
| Податкова накладна № 290 | Нараховано ПДВ | 6000,00 | |||||
| Довідка бухгалтерії № 16 | Списано зі складу продукція та відображено: - собівартість реалізованих вафель “Роле” - собівартість реалізованих цукерок “Грильяж” - собівартість послуг консультування | 250000,00 190050,00 18162,00 | |||||
| Довідка бухгалтерії № 17 | Списано на фінансовий результат: - собівартість реалізованих вафель “Роле” - собівартість реалізованих цукерок “Грильяж” - собівартість послуг | 250000,00 190050,00 18162,00 | |||||
| Довідка бухгалтерії № 18 | Списано на фінансовий результат дохід від реалізації: - вафель “Роле” - цукерок “Грильяж” - послуг | 450000,00 40000,00 30000,00 | |||||
| Довідка бухгалтерії № 19 | Списано на фінансовий результат: - адміністративні витрати - витрати на збут - суму недостач в межах норм | 258400,00 13780,00 250,00 | |||||
| Довідка бухгалтерії № 20 | Списано на фінансовий результат лишки, виявлені при інвентаризації | 400,00 | |||||
| Розрахунок бухгалтерії № 25 | Нараховано податок на прибуток (18 %) | ? | |||||
| Довідка бухгалтерії № 21 | Списано на фінансовий результат витрати з податку на прибуток | ? | |||||
| Довідка бухгалтерії № 25 | Відображено отриманий прибуток | 112318,5 | |||||
Головний бухгалтер Остапчук М.О.
|
Дата (рік, місяць, число)
Підприємство ТОВ “Ласунчик” за ЄДРПОУ
Територія ____________ за КОАТУУ
Форма власності за ВФВ
Орган державного управління за СПОДУ
Галузь кондитерська промисловість за ЗКГНГ
Вид економічної діяльності виробництво за КВЕД
Одиниця виміру: тис. грн. Контрольна сума
БАЛАНС
на 31 грудня2014 р.
Форма №1 Код за ДКУД 1801001
| АКТИВ | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду |
| І. Необоротні активи | ||
| Нематеріальні активи: | ||
| залишкова вартість | 17,4 | |
| первісна вартість | 26,2 | |
| знос | (8,8) | |
| Незавершене будівництво | 1263,2 | |
| Основні засоби: | ||
| залишкова вартість | 12864,4 | |
| первісна вартість | 18389,9 | |
| знос | 5525,5 | |
| Довгострокові фінансові інвестиції | ||
| які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств | - | |
| інші фінансові інвестиції | 276,5 | |
| Довгострокова дебіторська заборгованість | - | |
| Відстрочені податкові активи | - | |
| Інші необоротні активи | - | |
| Усього за розділом І | 14421,5 | |
| ІІ. Оборотні активи | ||
| Запаси: | ||
| виробничі запаси | 12894,0 | |
| тварини на вирощуванні та відгодівлі | - | |
| незавершене виробництво | 196,9 | |
| готова продукція | 931,3 | |
| товари | 763,6 | |
| векселі одержані | - | |
| Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: | ||
| чиста реалізаційна вартість | 1843,0 | |
| первісна вартість | 1843,0 | |
| резерв сумнівних боргів | - | |
| Дебіторська заборгованість за розрахунками: | ||
| з бюджетом | 1225,3 | |
| за виданими авансами | 763,3 | |
| з нарахованих доходів | - | |
| із внутрішніх розрахунків | 580,4 | |
| Інша поточна дебіторська заборгованість | 26,8 | |
| Поточні фінансові інвестиції | - | |
| Грошові кошти та їх еквіваленти: | ||
| в національній валюті | 552,7 | |
| в іноземній валюті | 1,9 | |
| Інші оборотні активи | 443,0 | |
| Усього за розділом ІІ | 20222,2 | |
| ІІІ. Витрати майбутніх періодів | 2,1 | |
| БАЛАНС | 34645,8 |
| ПАСИВ | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду |
| І. Власний капітал | ||
| Статутний капітал | 5852,2 | |
| Пайовий капітал | - | |
| Додатково вкладений капітал | 573,5 | |
| Інший додатковий капітал | 1270,5 | |
| Резервний капітал | 3247,9 | |
| Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 15628,1 | |
| Неоплачений капітал | - | |
| Вилучений капітал | (342,0) | |
| Усього за розділом І | 26230,2 | |
| ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів | ||
| Забезпечення виплат персоналу | - | |
| Інші забезпечення | - | |
| Цільове фінансування | 31,1 | |
| Усього за розділом ІІ | 31,1 | |
| ІІІ. Довгострокові зобов'язання | ||
| Довгострокові кредити банків | - | |
| Інші довгострокові фінансові зобов'язання | - | |
| Відстрочені податкові зобов'язання | - | |
| Інші довгострокові зобов'язання | - | |
| Усього по розділу ІІІ | - | |
| ІV. Поточні зобов'язання | ||
| Короткострокові кредити банків | 3094,1 | |
| Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями | - | |
| Векселі видані | 189,9 | |
| Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 3537,6 | |
| Поточні зобов'язання за розрахунками: | ||
| з одержаних авансів | 360,8 | |
| з бюджетом | 650,9 | |
| з позабюджетних платежів | 45,2 | |
| зі страхування | 125,5 | |
| з оплати праці | 377,5 | |
| з учасниками | 0,3 | |
| Із внутрішніх розрахунків | - | |
| Інші поточні зобов'язання | 2,7 | |
| Усього за розділом ІV | 8384,5 | |
| V. Доходи майбутніх періодів | - | |
| БАЛАНС | 34645,8 |
Керівник
Головний бухгалтер
_ ТОВ «Ласунчик»
(найменування підприємства)
НАКАЗ № 1
про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства
м. Житомир від "30" грудня 2015 року
На підставі Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", Положень (стандартів) бухгалтерського обліку наказую:
1. Організація бухгалтерського обліку
1.1. Доручити забезпечення бухгалтерського обліку на підприємстві бухгалтерській службі на чолі з головним бухгалтером.
1.2. Застосовувати на підприємстві комп’ютеризовану систему обліку.
1.3. Застосовувати форми журналів-ордерів та інших облікових регістрів, розроблені фахівцями підприємства в минулому році й адаптовані бухгалтерією до нової системи обліку. Для повної та реальної картини здійснюваних господарських операцій та їх результатів дозволити головному бухгалтерові своїм розпорядженням затверджувати додаткову систему субрахунків і регістрів аналітичного обліку.
1.4. Бухгалтерам проставляти на первинних документах, що відображаються в обліку, відмітку про їх обробку у вигляді кореспонденції рахунків, дати, підпису.
1.5. Складати щомісяця журнали-ордери та інші облікові регістри. Роздруківки з комп'ютерної програми підписувати оператору-виконавцеві і бухгалтерові, який відповідає за складання облікового документа.
1.6. Дані журналів-ордерів, інших облікових регістрів і додаткових довідок головному бухгалтеру відображати в Головній книзі підприємства (оборотному балансі), що є підставою для складання Балансу підприємства. Після обробки журнали-ордери, облікові регістри і довідки повинні бути підписані головним (старшим) бухгалтером із вказівкою дати підпису.
1.7. Фахівцям відділів: маркетингу, збуту, постачання, виробничо-технічного, ремонтно-механічного цехів неухильно виконувати вимоги працівників бухгалтерії щодо дотримання порядку оформлення первинних документів і терміну подання їх до бухгалтерії. За порушення вимог бухгалтерів, несвоєчасне складання первинних документів і недостовірність відображення в них даних притягати фахівців до дисциплінарної відповідальності.
У випадках якщо документ, підписаний таким фахівцем, складений з порушенням законодавчих і нормативних вимог, або взагалі не складений, або відсутність такого документа потягла за собою застосування фінансових санкцій до підприємства, то питання про відповідальність фахівця розглядати на засіданні правління (дирекції) товариства за участю представників трудового колективу (профспілки, за наявності).
1.8. Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності провести інвентаризацію активів і зобов'язань відповідно до Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів і розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. N 69 (зі змінами і доповненнями).
1.9. Для здійснення інвентаризації і прийняття рішення за її результатами створити постійно діючу інвентаризаційну комісію у складі:
Голова комісії:__________________________________________________________
Члени комісії:___________________________________________________________
2. Про облікову політику підприємства
2.1. Дозволяю змінити облікову політику, якщо:
- зміняться вимоги Міністерства фінансів України;
- зміняться статутні вимоги підприємства;
- нові (запропоновані й обґрунтовані фахівцями підприємства) положення облікової політики забезпечують більш достовірне відображення господарських операцій.
2.2. При складанні фінансової звітності встановити кордон істотності в розмірі 50 грн.,
2.3. Основним засобом визнавати актив, якщо очікуваний термін його корисного використання (експлуатації), установлений засіданням виробничої комісії, більше року (або операційного циклу, якщо він більше року), а вартісна оцінка якого дорівнює сумі, що починаючи з 2015 року перевищує 6000 грн.
2.4. До малоцінних необоротних матеріальних активів відносити активи, відмінні від основних засобів (на підставі класифікації, поданої в П(С)БО 7 "Основні засоби"), вартісна оцінка яких дорівнює сумі, що починаючи з 2015 року не перевищує 6000 грн.
2.5. Застосовувати при нарахуванні амортизації основних засобів методи амортизації, строк корисного використання та ліквідаційну вартість, установлені і затверджені наказом по підприємству, за результатами місяця, в якому такий необоротнийний актив введений в експлуатацію.
2.6. Установити такі методи нарахування амортизації:
- для виробничого обладнання – виробничий метод;
- для інших необоротних матеріальних активів - прямолінійний метод;
- для малоцінних необоротних активів і бібліотечних фондів - у розмірі 100%-вої їх вартості в першому місяці використання об'єкта;
- для предметів прокату - прямолінійний метод.
2.7. Термін корисного використання нематеріальних активів встановлюється наказом по підприємству, в кінці місяця, в якому такий нематеріальний актив введений в експлуатацію.
2.8. Застосовувати прямолінійний метод амортизації для нематеріальних активів.
2.9. Установити такі методи оцінки вибуття запасів:
- при відпусканні запасів у виробництво - метод ФІФО
- при відпусканні товарів у реалізацію до фірмових магазинів - метод ціни продажу;
- при відпусканні запасів у реалізацію - метод ФІФО
2.10. З метою недопущення розкрадань (недостач) малоцінних і швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію і вилучених зі складу активів, головному бухгалтерові посилити контроль за видачею таких МШП за місцями експлуатації шляхом забезпечення проставлення в облікових картках підписів працівників в отриманні МШП, відміток про переміщення МШП між структурними підрозділами, а також складання актів на їх списання у разі непридатності до експлуатації.
2.11. Суму резерву сумнівних боргів установлювати на підставі класифікації дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги за термінами її непогашення.
2.12. Створити забезпечення:
- оплати відпусток згідно з розрахунком, складеним економічним відділом (економістом);
- гарантійних зобов'язань для здійснення майбутніх витрат на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції відповідно до кошторису, складеного службою головного механіка й узгодженого з економічним відділом (економістом).
3. Гармонізація бухгалтерського та податкового обліку, у зв’язку з набуттям чинності Податкового кодексу України
3.1. Для цілей бухгалтерського обліку, використовувати альтернативний підхід ведення бухгалтерського обліку, передбачений змінами внесеними до П(С)БО - наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження змін до деяких положень (стандартів) бухгалтерського обліку» від 18.03 2011 року № 372.
3.2 Первісну вартість основних засобів збільшувати на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням та ремонтом об'єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.
3.3. Первісну вартість об'єкта основних засобів збільшувати на суму індексації, проведеної у порядку, встановленому податковим законодавством, з відображенням у бухгалтерському обліку в порядку, передбаченому пунктами 19-21 ПСБО 7.
3.4. Нарахування амортизації здійснювати з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених податковим законодавством.
3.5. При визначенні собівартості виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг до загальновиробничих витрат відносити перелік витрат, що зазначений у пунктах 3.5.1 та 3.5.2 даного наказу.
Прийняти як базу розподілу змінних і постійних розподілених загальновиробничих витрат основну заробітну плату (без доплат і надбавок) виробничих робітників.
3.6. У випадку придбання одного об'єкту основних засобів, що складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожну з цих частин визнавати в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.
3.7. З метою створення єдиної системи організації бухгалтерського обліку та дотримання єдиної облікової політики для складання консолідованої звітності філіям (відділенням, структурним підрозділам) виконувати цей наказ, узгоджуючи свої дії з головним бухгалтером підприємства.
Генеральний директор ________________________________
З наказом ознайомлений: головний бухгалтер _____________________________________________________
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
фінансів України
27 червня 2013 р. № 635
Методичні рекомендації
щодо облікової політики підприємства
I. Загальні положення
1.1. Ці Методичні рекомендації можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі – підприємства) незалежно від організаційно-правових форм господарювання і форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності).
1.2. Підприємство самостійно на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, а також зміни до неї.
1.3. У розпорядчому документі про облікову політику наводяться принципи, методи і процедури, які використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більш ніж один їх варіант, а також попередні оцінки, які використовуються підприємством з метою розподілу витрат між відповідними звітними періодами. Одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур до такого розпорядчого документа включати недоцільно.
Облікова політика може враховувати організаційно-правову форму підприємства, галузеві особливості економічної діяльності, обсяги виробництва тощо.
Облікова політика є елементом системи організації бухгалтерського обліку на підприємстві.
1.4. Обрана підприємством облікова політика застосовується всіма філіями, представництвами, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами незалежно від їх місцезнаходження.
II. Формуванняоблікової політики
2.1. Розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає, зокрема:
методи оцінки вибуття запасів;
періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;
порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат, ведення окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат;
методи амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також довгострокових біологічних активів та інвестиційної нерухомості, у разі якщо вони обліковується за первісною вартістю;
вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів;
підходи до переоцінки необоротних активів;
застосування класу 8 та/або 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 892/4185 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 листопада 2011 року № 1591);
підходи до періодичності зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку;
метод обчислення резерву сумнівних боргів (у разі потреби – спосіб визначення коефіцієнта сумнівності);
перелік створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів;
порядок виплат, які здійснюються за рахунок прибутку (для державних і комунальних підприємств);
порядок оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг;
сегменти діяльності, пріоритетний вид сегмента, засади ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках;
перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, бази їх розподілу;
перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг);
порядок визначення ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом;
дату визначення придбаних в результаті систематичних операцій фінансових активів;
базу розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу;
кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності;
періодичність відображення відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань;
критерії розмежування об’єктів операційної нерухомості та інвестиційної нерухомості;
підходи до класифікації пов’язаних сторін;
дату включення простих акцій, випуск яких зареєстровано, до розрахунку середньорічної кількості простих акцій в обігу;
дату первісного визнання необоротних активів та групи вибуття як утримуваних для продажу;
складання окремого балансу філіями, представництвами, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами підприємства;
періодичність та об’єкти проведення інвентаризації;
визначення одиниці аналітичного обліку запасів;
спосіб складання звіту про рух грошових коштів;
підходи до віднесення витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта основних засобів до первісної вартості або витрат звітного періоду.
2.2. Підприємством обирається один із методів оцінки запасів при їх вибутті (відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продажу та іншому вибутті), наведених у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за № 751/4044 (із змінами) (далі – Положення (стандарт) 9), зокрема:
ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
середньозваженої собівартості;
собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
нормативних затрат;
ціни продажу.
Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.
Приклади розрахунку вартості запасів при вибутті за методами оцінки наведені у додатку 1 до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10 січня 2007 року № 2 (зі змінами).
2.3. Визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів згідно з Положенням (стандартом) 9 передбачає, що вибуття запасів може оцінюватися такими способами:
1) оцінка за щомісячною середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів;
Оцінка за періодичною середньозваженою собівартістю запасів проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції з їх вибуття.
2.4. Включення транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів при їх оприбуткуванні доцільно здійснювати у разі, якщо можна достовірно визначити суми таких витрат, які безпосередньо відносяться до придбаних запасів.
Якщо транспортно-заготівельні витрати пов’язані із доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, то їх сума може узагальнюватися за окремими групами запасів на окремому субрахунку.
Сума таких транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів станом на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані у виробництві, реалізовані, безоплатно передані тощо) у звітному місяці. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму вартості запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Розподілена частка транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до вартості запасів, що вибули, відображається на тих рахунках бухгалтерського обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття відповідних запасів.
Залишок транспортно-заготівельних витрат, облік яких ведеться на окремих субрахунках, включається до відповідної статті запасів балансу підприємства.
Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до Положення (стандарту) 9.
2.5. Методи амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також довгострокових біологічних активів та інвестиційної нерухомості, у разі якщо вони обліковуються за первісною вартістю, обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.
Методи нарахування амортизації зазначених активів наведені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за № 288/4509 (із змінами) (далі – Положення (стандарт) 7), а саме: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий. Нарахування амортизації може здійснюватися з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу).
При виборі методу амортизації нематеріального активу враховуються умови отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.
Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають. До нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання належать ті, щодо яких підприємством не визначено обмеження строку, протягом якого очікується збільшення грошових коштів (чи їх еквівалентів) від використання таких нематеріальних активів.
Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за прямолінійним і виробничим методами. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта 100 відсотків його вартості.
2.6. Вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, відповідно до Положення (стандарту) 7 можуть установлюватися підприємством самостійно.
Зміна вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, розглядається як зміна облікових оцінок. У зв’язку із зміною вартісних ознак зміни в бухгалтерському обліку щодо основних засобів, зарахованих на баланс в попередніх періодах, не проводяться.
2.7. Переоцінка необоротних активів.
2.7.1. Підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.
Переоцінка основних засобів тієї групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.
Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи і бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості здійснюється за методами, викладеними в другому реченні абзацу п’ятого пункту 2.5 цих Методичних рекомендацій.
2.7.2. Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об’єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).
Переоцінка нематеріальних активів тієї групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.
2.8. Витрати підприємства можуть відображатися з використанням рахунків класу 8 «Витрати за елементами», 9 «Витрати діяльності» та з одночасним використанням рахунків класу 8 і 9.
Рахунки класу 9 «Витрати діяльності» ведуться всіма підприємствами, крім суб’єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, з відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8 «Витрати за елементами».
Малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спрямована на провадження комерційної діяльності, можуть вести бухгалтерський облік витрат з використанням тільки рахунків класу 8 «Витрати за елементами» або в порядку, який наведено в попередньому абзаці.
2.9. Зарахування до нерозподіленого прибутку перевищення сум попередніх дооцінок (індексацій) разом з сумою відновлення корисності над сумою зменшення корисності і попередніх уцінок залишкової вартості раніше переоцінених об’єктів основних засобів та нематеріальних активів можна здійснювати при вибутті об’єктів на всю суму або періодично (щомісяця, щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації.
2.10. Метод обчислення резерву сумнівних боргів (у разі потреби – спосіб визначення коефіцієнта сумнівності) може визначатися за одним із методів, наведених у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 року за № 725/4018 (із змінами), а саме:
застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;
застосування коефіцієнта сумнівності.
За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.
За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.
Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами:
визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;
класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;
визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3−5 років.
Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.
Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.
2.11. Порядок класифікації зобов’язань визначено в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за № 85/43066 (із змінами).
Залежно від визначеності терміну та оцінки зобов’язань можуть бути виділені забезпечення.
Забезпеченням вважається зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.
Забезпечення створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на:
виплату відпусток працівникам;
додаткове пенсійне забезпечення;
виконання гарантійних зобов’язань;
реструктуризацію, виконання зобов’язань при припиненні діяльності;
виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів;
забезпечення на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель тощо.
Суми створених забезпечень визнаються витратами (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів відповідно до Положення (стандарту) 7).
Підприємству забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.
Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено.
2.12. Облік розподілу прибутку (доходу) підприємствами державного, комунального секторів економіки відповідно до фінансового плану, відображається у порядку, наведеному у розділі ІV Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 грудня 2006 року № 1213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2006 року за № 1363/13237 (із змінами). При цьому розпорядчим документом підприємства має бути визначено застосування порядку виплат, які здійснюються за рахунок прибутку (у тому числі визначається їх вичерпний склад).
Усі інші виплати працівникам, які не визначені установчими і розпорядчими документами підприємства як такі, що виплачуються за рахунок прибутку, обліковуються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2003 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2003 року за № 1025/8346 (із змінами), та включаються до складу витрат підприємства.
2.13. Дохід, пов’язаний з наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг.
Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг може визначатися одним із способів, наведених у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153 (із змінами), зокрема:
вивченням виконаної роботи;
визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані;
визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв’язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.
2.14. З метою формування інформації про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов’язання звітних сегментів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність за сегментами», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 травня 2005 року № 412, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 червня 2005 року за № 621/10901 (із змінами) (далі – Положення (стандарт) 29), підприємства, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність, підприємства, які мають монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг), а також підприємства з державним регулюванням цін на їх продукцію, у тому числі підприємства, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають застосування: сегментів діяльності, пріоритетного виду сегмента, засад ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках.
Інформація формується у бухгалтерському обліку за господарськими та географічними сегментами, які визначаються підприємством на основі його організаційної структури.
Інформацією про господарський сегмент вважаються відомості, які розкривають відокремлену частину діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) готової продукції (товарів, робіт, послуг), яка відрізняється від інших: видом продукції (товарів, робіт, послуг); способом отримання доходу (способом розповсюдження продукції, товарів, робіт, послуг); характером виробничого процесу; характерними для цієї діяльності ризиками; категорією покупців.
Інформація про географічний сегмент має надавати можливість характеризувати діяльність відокремленої частини підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) готової продукції (товарів, робіт, послуг), яка відрізняється від інших: економічними і політичними умовами географічного регіону; територіальним розташуванням виробництва продукції (робіт і послуг) або покупців продукції (товарів, робіт, послуг); взаємозв’язком між діяльністю в різних географічних регіонах; правилами валютного контролю і валютними ризиками в регіонах.
Залежно від сутності ризиків та організаційної структури підприємства географічні сегменти поділяються на два види:
географічний виробничий сегмент виділяється за місцем розташування виробництва продукції (робіт, послуг) підприємства.
географічний збутовий сегмент виділяється за місцем розташування основних ринків збуту та покупців продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства.
Господарський або географічний сегмент, який визначений підприємством за критеріями, наведеними у пунктах 6–9 Положення (стандарту) 29, щодо якого має розкриватися у річній фінансовій звітності інформація, вважається звітним сегментом.
Підприємства, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг) або щодо продукції (товарів, робіт, послуг) яких до початку звітного року прийнято рішення про державне регулювання цін, у тому числі підприємства, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають такі види продукції (товарів, робіт, послуг) окремими пріоритетними звітними господарськими сегментами незалежно від того, чи відповідають показники їх діяльності критеріям, наведеним у пункті 9 Положення (стандарту) 29.
За характером впливу на фінансовий результат звичайної діяльності підприємства звітні сегменти поділяються на пріоритетні і допоміжні. У фінансовій звітності інформація про пріоритетні звітні сегменти (господарські або географічні) розкривається більш деталізовано. При визначенні пріоритетного виду звітного сегмента враховується організаційна структура підприємства.
Пріоритетним сегментом може бути визнаний один з таких: господарський, географічний виробничий, географічний збутовий.
Засади ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках –розрахунках, що виникають у результаті господарських операцій між структурними підрозділами підприємства, виділеними як сегменти з метою розкриття їх доходів, витрат, фінансових результатів, активів та зобов’язань, самостійно встановлюються підприємством.
2.15. Основні вимоги до визнання, складу витрат викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248 (із змінами).
Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.
Постійні загальновиробничі витрати – це витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.
Змінні загальновиробничі витрати – це витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехами, дільницями), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності.
Підприємства самостійно визначають перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат.
Розподіл постійних і змінних загальновиробничих витрат на продукцію (роботи, послуги), що виробляються підприємством, здійснюється по-різному:
змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) виходячи з фактичної потужності звітного періоду;
постійні загальновиробничі
