Розподіл годин на вивчення дисциплін

Методичні рекомендації

Щодо викладання біології та екології

У 2016-17 навчальному році

За новим Державним стандартом

Та оновленим змістом освіти

Опаренюк Галина Андріївна завідувач лабораторії

Вінниця – 2016

Особливості викладання біології та екології

У 2016-17 навчальному році

За новим Державним стандартом

Та оновленим змістом освіти

Новий Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти. Зміст кожної освітньої галузі структурується та реалізується за навчальними предметами і курсами, програми яких затверджує МОН України. Визначальним для системи вітчизняної загальної середньої освіти є українознавче спрямування всіх освітніх галузей. Зміст освіти в основній школі для всіх учнів єдиний. Варіативність методик організації навчання, а також наявність в учнів можливості обирати курси за вибором залежно від власних пізнавальних здібностей дають змогу застосовувати особистісно зорієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи.

Метою освітньої галузі «Природознавство» є формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу. Загальноприродничий компонент забезпечує формування в учнів основи цілісного уявлення про природу і місце людини в ній, пропедевтичну підготовку учнів до вивчення окремих навчальних предметів, що сприяє розвитку ціннісних орієнтацій учнів у різних сферах життєдіяльності та їх адекватній поведінці в навколишньому природному середовищі.

Біологічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із неживою природою, оволодіння основними методами пізнання живої природи, розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я, формування свідомого ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики, застосування знань з біології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив розвитку біології як науки та її значення у забезпеченні існування біосфери.

Екологічний компонент спрямований на формування в учнів екологічної свідомості та дотримання правил екологічно безпечної поведінки в навколишньому природному середовищі.

Пропедевтичним до вивчення біології залишається інтегрований курс «природознавство», який вивчається учнями 5 класів.

Вивчення біології, як базової дисципліни, розпочинається у 6 класі.

Розподіл годин на вивчення дисциплін

Основна школа:

Дисципліна	Клас	Тижневе навантаження(години)
Природознавство
Біологія
	3 (у спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов – 2,5*)
Поглиблене вивчення біології

Старша школа:

Рівень змісту	Біологія
10 клас	11 клас
Рівень стандарту	1,5	1,5
Академічний рівень	1,5	1,5
Профільний рівень

Старша школа:

Рівень змісту	Екологія
10 клас	11 клас
Рівень стандарту	-	0,5
Академічний рівень	-	0,5
Профільний рівень

 

Рівень змісту освіти, на якому вивчається біологія, визначається профілем навчання. Таблицю відповідності рівня змісту біологічної освіти і профілю навчання наведено у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2010-2011 навчальному році (лист МОН від 21.08.2010 № 1/9-580).

З метою забезпечення умов для опанування учнями 10-11 класів змісту біології на академічному рівні навчальний заклад може виділити додатково 0,5 години на вивчення біології за рахунок варіативної складової. У такому разі вчитель використовує програму академічного рівня, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми. Якщо з варіативної складової виділяються години для збільшення вивчення біології, то в робочому навчальному плані в колонці «Інваріантна складова» навпроти предмета «Біологія» робиться запис 1,5 + 0,5, де 1,5 – це кількість годин, що передбачена типовими планами на вивчення біології на академічному рівні, а 0,5 – це кількість годин варіативної складової, додатково виділених на вивчення біології. Облік зазначених годин здійснюється у класному журналі на сторінці предмета «Біологія».

Орієнтовний розподіл годин між темами для такого варіанту навчання біології на академічному рівні міститься у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2011-2012 навчальному році (лист МОН від 09.06.2011 № 1/9-454).

У 2016-2017 навчальному році вивчення біології, екології та природознавства у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами:

 

Інваріантна складова
Природознавство	5 клас –Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Природознавство. Біологія. 5–9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. – 64 с.
Біологія Основна школа     Старша школа	6 – 8 класи– програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства України № 664 від 06.06.2012 р. // Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Природознавство. Біологія. 5–9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. – 64 с. зі змінами, затвердженими наказом Міністерства №585 від 29.05.2015 (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/); 9 клас – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7 - 11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с. 10 – 11 класи – Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.
Поглиблене вивчення біології	8 клас– програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології, затверджена наказом Міністерства № 664 від 06.06 2012 р. 9 клас – програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології//Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009. – 102 с. 10 – 11 класи – Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.
Профільний рівень	10 – 11 класи –Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с.
Екологія	Навчальна програма для 10–11класів загальноосвітніх навчальних закладів. Екологія. Рівень стандарту. Академічний рівень. Профільний рівень.
Варіативна складова
Допрофільна підготовка, тапрофільненавчання	7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільській: Аксіома, 2009. – 246 с. 5 – 9 класи –Збірник навчальних програм екологічного напрямку (І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Зміст збірника включає такі програми: 1. Екологічна абетка. 5-6 клас (Віркун В. О., Єршова О. Б.) 2. Знайомство з екологією. 5-6 клас (Палюховська О. М., Гварадзе Л. А.) 3. Екологія рослин. 7-8 клас (Мирна Л. А., Бітюк М. Ю., Віркун В. О.) 4. Екологія (аутекологія) рослин 8 (9) клас (Драган Г. І.) 5. Екологія тварин. 7 клас (Паращук Н. А.) 6. Екологія тварин. 7-8 клас (Чубса С.) 7. Вода – це життя. 7-8 клас (Гільберг Т. Г., Мирна Л. А.) 8. Екологія ґрунту. 7-8 клас (Віркун В. О., Біла М. С., Кашук Т. М., Щур О.М.) 9. Екологія повітря. 7-8 клас (Мирна Л. А., Бітюк М. Ю., Віркун В. О.) 10. Енергоресурси. 7-9 клас (Євсюченко Л. В.) 11. Енергоспоживання та енергозбереження. 8 клас (Кудревич О. П.) 12. Основи повноцінного харчування людини. 8(9) клас (Бондаренко Л.) 13. Екологія їжі. 8-9 клас (Калінська Н. Р.) 14. Антропогенне забруднення навколишнього природного середовища. 8 клас (Бондаренко Л. Д.) 15. Екологія домашнього житла. 9 клас (Мельник О. А., Кожан Н. О., Вапняр С.М.) 16. Практична екологія. 9(10)клас. (Глазунова І. В., Глазунов М.М.) 17. Магнітне поле і здоров’я людини. 9 клас (Шарко В. Д. Ліскович О. В.) 18. Людина в електромагнітному павутинні. 9 клас (Шарко В. Д., Куриленко Н. В.) 19. Фізика. Людина. Навколишнє середовище. 9 клас (Куч рук О.Д., Шарко В. Д.) 20. Екологія рідного краю. 1-11 клас. (колектив авторів Запоріжжя) 21. Збереження біорізноманіття свого регіону. 7 клас (Бойко П. М.) 22. Екологічні системи рідного краю. 7-8 клас (Мазаєва К. В., Сервалі Т. М.) 23. Екологічні проблеми рідного краю. 6-8 клас (Луценко А. Г., Луценко Т.) 24. Екологічне краєзнавство. 8-9 клас (Панич Н. Д.) 25. Сільський зелений туризм. 8 клас (Зінкевич М. В., Лішинська У. І.) 26. Сільський зелений туризм. 9 клас (Зінкевич М. В., Лішинська У. І.) 27. Основи екології та природокористування 8-11 клас (Глущак Г. Я.) 28. Екологічна культура 8 (9) клас (Шилкіна К. О.)
Гурткова робота(еколого-натуралістичний напрям)	Програми для творчих об’єднань позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів (еколого-натуралістичний напрям). – К.:Богдана, 2004

 

Особливості вивчення базових навчальних дисциплін у 2016/2017 навчальному році пов’язані, першою чергою, зі змінами, внесеними до навчальних програм 6-8 класів. Навчальні програми зі змінами розміщено на сайті (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/). Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, вчителі можуть обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.

Обласні, районні та міські методичні кабінети (об’єднання) не можуть втручатися в такі питання, оскільки це винятково компетенція вчителя (лист МОН № 1/9-630 від 05 грудня 2014 року «Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя»).

Дозволяється використовувати підручники з відповідним грифом Міністерства, що видані в попередні роки, враховуючи при цьому зміни у програмах. Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання (лист МОН № 1/9-305 від 26.06.2015 «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році», додаток «Особливості вивчення базових дисциплін у ЗНЗ у 2015/2016 навчальному році»).

Також залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій розміщені на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та в Інформаційних збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років.

Особливості вивчення біології в 2016/2017 навчальному році пов’язані з тим, що курс «Біологія людини» вивчатимуть одночасно як учні 8-х, так і учні 9-х класів, але за різними навчальними програмами. Учні 9-х класів вивчатимуть біологію людини за програмою 2005 року, а учні 8-х класів – за новою програмою з біології, яка відрізняється від програми 2005 року структурою і підходами до вивчення біології людини.

Основна концептуальна ідея нової навчальної програми базується на реалізації функціонального підходу до розкриття знань про людину: вивчення функції, а потім – будови, що сприяє формуванню поняття про організм людини як цілісну систему, створює проблемну ситуацію як він живе? та потребу в її розв'язуванні (встановлення причинно-наслідкових зв'язків). Тому рекомендується більше уваги приділяти вивченню процесів життєдіяльності, притаманних організму людини, щоб показати системність його організації, функціонування в умовах соціального середовища, і зорієнтувати учнів на здоровий спосіб життя, забезпечити їх базову валеологічну підготовку. Обов’язковим є дотримання принципів єдності будови і функції та послідовності при формуванні анатомічних та фізіологічних знань у темах всього курсу. Варто зазначити, що рівень і глибина засвоєння фізіологічних та анатомічних понять мають відповідати віковим можливостям учнів, не переобтяжувати надмірною інформацією і тим самим не знижувати інтерес до пізнання природи.

Здоров’язбережувальна лінія нової навчальної програми є наскрізною і відображена системно в усіх її темах. Це покладає особливу роль на курс біології 8 класу у формуванні здоров'язбережувальної компетентності та пояснює структуру і логіку розміщення тем. Так, вивчення «Обміну речовин та перетворення енергії в організмі людини» передує вивченню теми «Травлення». «Дихання» темі «Транспорт речовин», «Розмноження та розвиток людини» темі «Вища нервова діяльність». Вивчення процесів життєдіяльності людського організму у такий спосіб спрямований на формування переконань у необхідності відповідального ставлення до власного здоров'я через оволодіння знаннями про здоров'я до усвідомлення залежності процесів життєдіяльності і здоров'я людини від природних і соціальних факторів.

Упровадження компетентнісного підходу зумовлює використання завдань, виконуючи які, учні зможуть набути умінь самостійного вивчення природи, навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження, виявляти ставлення до тваринного світу та живої природи.

Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Біологія. Шкільний світ», «Біологія» (видавнича група «Основа»), у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Біологія для допитливих», «Юний натураліст», «Країна знань» тощо.

Реалізація чинної програми вимагає від учителя організації пізнавальної діяльності школярів на уроці, сприяє розвитку розумових здібностей, уваги, пам’яті, формування емоційно-ціннісного ставлення до природи. Розвиток творчої особистості, формування життєвих компетенцій передбачає здійснення вчителями оптимального вибору форм і методів навчання. Учитель має практикувати різні форми навчальної діяльності: індивідуальну, групову, фронтальну. Добираючи методи навчання, які б забезпечували реалізацію цілей біологічної освіти, слід віддавати перевагу методам самостійного здобування знань, методам, які спрямовані на реалізацію принципу активності навчання.

Основний навчальний матеріал (70%) учні мають засвоїти на уроці. Зміст навчального матеріалу в темах програм сформульований стисло, що дає змогу вчителю, враховуючи рівень розвитку учнів, чітко планувати вивчення предмета.

Конструюючи урок, учителеві доцільно передбачити повний цикл пізнавальних дій учнів – від первинного сприйняття об’єктів пізнання, логічного осмислення знань про них, закріплення знань та умінь, застосування їх у подібній ситуації та під час виконання завдання у нетиповій ситуації, приведення знань у систему та встановлення логічних зв’язків із раніше засвоєними знаннями. Аналіз уроків переконує в тому, що виконати повний цикл пізнавальних дій учнів, засвоїти навчальний матеріал на необхідному рівні, сформувати уміння, передбачені програмою, на одному уроці неможливо. Тому варто скористатися рекомендаціями науковців і визнати за одиницю навчального процесу не окремий урок, а навчальну тему. Планування уроків в межах навчальної теми дає змогу учителеві спроектувати систему уроків різних типів з вузькими дидактичними, розвивальними цілями, таким чином уникнути одноманітності структури уроків і методичних засобів.

Ефективність засвоєння навчального матеріалу має забезпечити проведення на уроках біологічних експериментів, дослідів, спостережень. Це забезпечується виконанням демонстрацій, використанням натуральних об’єктів, таблиць, схем, малюнків підручника, електронних посібників тощо.

Вчитель, плануючи вивчення розділу, теми та проведення уроків, має обов’язково керуватися програмою. У пояснювальній записці програми визначено завдання шкільного предмета та окреслено шляхи реалізації змісту програми. Зміст тем узгоджений із Державним стандартом базової і повної середньої освіти. У кожній темі програми передбачено обов’язкові результати навчання: вимоги до знань та вмінь учнів, що можуть виражатися у різних видах навчальної діяльності: інтелектуальних, практичних. Після вивчення теми учень має знати, а отже називати, наводити приклади, пояснювати, порівнювати, робити висновки, застосовувати знання, дотримуватись правил техніки безпеки, правил поведінки у природі тощо. Порівнюючи результати навчальної діяльності учнів із запропонованими у програмі основними вимогами до знань і вмінь, учитель має змогу визначити рівень навчальних досягнень учнів, оцінити їх. Проте результати навчальної діяльності учнів не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Компетентності не суперечать знанням, умінням, навичкам, вони передбачають здатність осмислено їх використовувати.

Упровадження компетентнісного підходу передбачає обов’язкове прогнозування результативної складової змісту, що вимагає змін у системі оцінювання навчальних досягнень. Змінюються підходи до оцінювання результатів навчальних досягнень учнів як складової навчального процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 9-11 класів здійснюється відповідно до «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», затверджених наказом МОНмолодьспорт від 13.04.2011 №329. Ці критерії визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів. Оцінювання навчальних досягнень учнів 6-8 класів – відповідно до «Орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти», затверджених наказом МОН № 1222 від 21.08.2013р.

Обов’язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне та підсумкове(семестрове, річне, державна підсумкова атестація).

Обов’язковим є проведення не менше однієї контрольної роботи в семестр, як однієї із форм контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів. Зміст завдань контрольної роботи може охоплювати зміст однієї навчальної теми або декількох навчальних тем. Час проведення контрольної роботи та її зміст визначає вчитель у відповідності до встановлених нормативними вимогами часових затрат:

- у 5 – 6 класах – 25 – 30 хвилин

- у 7 – 8 класах – 30 – 35 хвилин

- у 9 класах – 35 – 40 хвилин

- у 10 – 11 класах – 40 – 45 хвилин

Для контрольної перевірки, згідно з критеріями оцінювання й вимогами програми з біології до результатів навчання, необхідно використовувати завдання різної форми і різних рівнів складності. Завдання для контрольної роботи мають опиратися не тільки на базові знання учнів, а й на вміння їх застосовувати. Тому разом із завданнями, які передбачають уміння учнів впізнавати біологічні факти, поняття, терміни, властивості організмів, особливості процесів, необхідно включати завдання, що вимагають від учнів уміння описувати і характеризувати організми та процеси, порівнювати й класифікувати, використовувати діаграми, таблиці та графіки, надавати або вибирати пояснення, формулювати пояснення причинно-наслідкових зв’язків, розв'язувати проблемні завдання, висловлювати свою думку та позицію.

Оцінювання навчальних досягнень учнів, згідно з критеріями оцінювання, вимагає включення до контрольної роботи завдань як у тестовій формі так і відкритих з короткою та розгорнутою відповіддю, які вимагають від учня самостійно сформулювати відповідь на поставлене запитання та відповідно її оформити.

Контрольні роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші (зі штампом навчального закладу) та зберігаються в кабінеті біології протягом року.

Для запобігання перевантаженню учнів не рекомендується проведення тематичної контрольної роботи з біології в кінці семестру. Не передбачено проведення підсумкових контрольних робіт з біології за семестр та навчальний рік (лист МОН України від 01.07.2014 № 1/9-343 «Про організацію навчально-виховного процесу у ЗНЗ і вивчення базових дисциплін в основній школі» Додаток 3).

Можливості для самостійного вивчення учнями об’єктів живої природи створюються під час практичних і лабораторних робіт, досліджень та дослідницького практикуму, передбачених новою програмою.

Лабораторні дослідження забезпечують процесуальну складову навчання біології. Учні виконують їх на етапі вивчення нового матеріалу за завданнями, які пропонує учитель, з використанням натуральних об’єктів, гербарних зразків, колекцій, моделей, муляжів, зображень, відеоматеріалів. Мета такої діяльності – розвиток в учнів уміння спостерігати, описувати біологічні об’єкти та власні спостереження, виділяти істотні ознаки біологічних об’єктів, виконувати рисунки біологічних об’єктів; формування навичок користування мікроскопом, розв’язування пізнавальних завдань тощо. Прийоми виконання лабораторних досліджень та оформлення їх результатів визначаються учителем з урахуванням вимог програми, вікових особливостей та рівня сформованості навчальних умінь в учнів 6 класу. Наприклад, результатом спостережень за допомогою мікроскопа за інфузоріями може бути усна розповідь, письмовий опис, відповіді на запитання. Виконання лабораторних досліджень фіксується в класному журналі на сторінці «Зміст уроку». Приклад запису: «Амеба, інфузорія – одноклітинні твариноподібні організми. Лабораторне дослідження: спостереження інфузорій». Програмою не передбачено оцінювання лабораторних досліджень, оскільки їх мета – набуття нових знань в процесі діяльності та формування спеціальних умінь.

Практичні роботи виконуються з метою формування практичних умінь і навичок. На виконання практичної роботи виділяється окремий урок, який передбачає такі орієнтовні етапи: визначення мети і завдань уроку, пояснення вчителя (теоретичні аспекти теми практичної роботи), демонстрування учителем операції у цілому і окремих дій, пробне виконання операцій окремими учнями, спостереження іншими, виконання роботи всіма учнями, допомога учителя тим, хто має проблеми, аналіз помилок, проговорювання вголос прийомів виконання операцій і їх послідовності, тренувальні вправи по закріпленню навичок і вмінь. Виконавши практичну роботу, учні в зошитах оформляють звіт про роботу або підсумки. Виконання практичних робіт оцінюється у всіх учнів, при цьому оцінюванню підлягають перш за все практичні уміння, визначені метою роботи: уміння налаштовувати мікроскоп, виготовляти мікропрепарат, порівнювати, тобто знаходити спільні і відмінні ознаки біологічних об’єктів, уміння розрізняти отруйні гриби, визначати які кімнатні рослини можна вирощувати в приміщенні з певними характеристиками середовища.

Лабораторні роботи виконуються на одному з етапів уроку. Мета – закріплення або перевірка засвоєння навчального матеріалу та рівня сформованості практичних умінь і навичок. Виконуючи лабораторні роботи учні демонструють

навички роботи з натуральними об'єктами, мікроскопом та лабораторним обладнанням; уміння розрізняти біологічні об'єкти, розв'язувати пізнавальні завдання за інструктивною карткою; уміння порівнювати, робити висновки, розв'язувати вправи та задачі. Роботи виконуються всіма учнями, оформляються у зошиті та обов’язково оцінюються. При цьому оцінюються перш за все практичні уміння, визначені метою роботи.

З метою стимулювання пізнавальної діяльності учнів програмою запропоновано орієнтовні теми проектів, мета яких – формування уміння знаходити необхідну інформацію про живі організми в різних джерелах (у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій). Проекти розробляють окремі учні або групи учнів у процесі вивчення навчальної теми. Форма представлення результатів проекту може бути різною: у вигляді повідомлень, презентації, виготовлення буклетів, планшетів, альбомів тощо. Проект може бути колективним і виконуватись на уроці. Для захисту проектів може бути виділено окремий урок або частину відповідного за змістом уроку.

Оцінювання практичних і лабораторних робіт з біології у 9 – 11 класах (за програмою МОН 2005 року) здійснюється на розсуд учителя і в залежності від способу виконання (демонстраційне, фронтальне, групою, індивідуальне) або у всіх учнів класу, або вибірково у окремих учнів. Лабораторні і практичні роботи оформляються в робочих зошитах. Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних робіт є недоцільним.

Навчальні програми передбачають проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використовуючи для цього резервні години або години навчальної практики.

Під час проведення занять в кабінеті біології особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту01.02.2012 № 1/9-72).

З метою підвищення ефективності сучасного уроку біології уроки доцільно проводити в кабінеті біології. Чинне Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджене наказом МОН України № 1423 від 14.12.2012 р., зареєстроване в Міністерстві юстиції України 03 січня 2013 р. за № 44/22576, визначає загальні та спеціальні вимоги до розташування, матеріально-технічного обладнання та науково-методичного оснащення кабінету біології згідно із санітарно-гігієнічними правилами та нормами і є обов’язковим для використання в ЗНЗ незалежно від типу та форми власності. Кабінетом біології вважається приміщення загальноосвітнього навчального закладу,оснащене сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням, у якому проводиться навчально-виховна робота з учнями відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, навчальних планів і програм, а також науково-методична робота з біології. Перебувати учням у приміщенні кабінету біології дозволяється тільки у присутності вчителя біології або лаборанта (п. 3.7 Положення). Проведення занять у кабінеті біології здійснюється відповідно до Правил безпеки під час проведення навчання з біології (п. 4.4.3 Положення). Проведення лабораторних (дослідних) робіт дозволяється учням тільки в присутності викладача (п. 4.4.6. Положення). У кабінеті біології можуть проводитися навчальні заняття тільки за присутності вчителя біології, тому кабінет біології не може бути використаний як класна кімната, для проведення уроків чи інших навчальних занять з інших предметів. На вхідних дверях кабінету має бути напис на табличці з назвою кабінету: «Кабінет біології», «Кабінет біології та хімії» тощо.

На допомогу вчителям біології та учням до нового навчального року продовжують видаватися методичні та навчальні посібники, зошити, електронні посібники, орієнтовані на інформаційну підтримку уроків та для самостійної роботи учнів. Вчителям пропонується до користування Портал учителів біології Вінниччини: biovin.at.ua, на якому розміщуються нові нормативні документи, методичні рекомендації, новини, події, розробки та презентації до уроків біології, творчі доробки обласної динамічної творчої групи та активних освітян області.

Міністерство освіти і науки звертає увагу на необхідність узгодженого вивчення біології та екології в 11 класі. Зміст навчального матеріалу з біології враховує, що учні 11 класів, які навчаються біології на академічному рівні та рівні стандарту, вивчатимуть окремий предмет «Екологія». Водночас зміст програми з екології базується на принципах неперервності і наступності шкільної екологічної освіти, її інтеграції з іншими природничими дисциплінами на основі внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків. З метою реалізації зазначеного принципу, враховуючи зміст і структуру навчальних програм з природничих дисциплін, зокрема біології та хімії, рекомендуємо запланувати вивчення екології у другому семестрі (1 година тижневого навантаження). На вивчення біології в 11 класі рекомендуємо виділити у І семестрі 2 години, а у ІІ семестрі – 1 годину на тиждень.

Рекомендовані джерела

1. Закон України «Про загальну середню освіту»

2. Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті./ Освіта України. – 2002 р., 24.04 – 01.05.

3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392

4. Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджене наказом МОН України № 1423 від 14.12.2012 р., зареєстроване в Міністерстві юстиції України 03 січня 2013 р. за № 44/22576

5. Накази МОН України:

- № 601 від 20.07.2004 р. «Про затвердження Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів»

- № 182 від 13.03.2006 р. «Про затвердження Типового навчального плану спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов»

- № 371 від 05.05.2008 р. «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»

- № 496 від 03.06.2008 р. «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 (12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»

- № 66 від 05.02.2009 р. «Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 р. № 132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи»

- № 834 від 27.08.2010 р. «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню»

- №329від 13.04.2011 р. «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»

- № 1222 від 21.08.2013р. «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»

- №585 від 29.05.2015р. «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»

- № 586 від 27.05.16 року «Про затвердження переліку підручників для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, що можуть друкуватися за кошти державного бюджету»

6. Листи МОН України:

- Лист Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016р. № 1/9-437

- № 1/9-305 від 26.06.2015 «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році», додаток «Особливості вивчення базових дисциплін у ЗНЗ у 2015/2016 навчальному році»

- № 1/9-343 від 01.07.2014 «Про організацію навчально-виховного процесу у ЗНЗ і вивчення базових дисциплін в основній школі» Додаток 3

- № 1/9-630 від 05 грудня 2014 року «Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя» № 1/9-426 від 01.06.12 «Методичні рекомендації щодо вивчення біології у 2012-2013 навчальному році»

- №1/9-72 від 01.02.2012 «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів».

- № 1/9-454від 09.06.2011 «Методичні рекомендації щодо вивчення біології у 2011-2012 навчальному році»

- № 1/9-580від 21.08.2010 «Методичні рекомендації щодо вивчення біології у 2010-2011 навчальному році»

7. Програми МОН України:

- Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Природознавство. Біологія. 5–9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. – 64 с.

- Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства № 664 від 06.06 2012 р. зі змінами, затвердженими наказом Міністерства №585 від 29.05.2015р.

- Біологія. 10-11 класи. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів – Тернопіль: Мандрівець, 2011 р.

- «Біологія. 7-11 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів». – К.: Ірпінь: Перун, 2005 р.

- Біологія. 8-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології/Автори О. В. Костильов, О. П. Зінченко, Н. Ю. Матяш, А. С. Віхренко, О. А. Андерсон / Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. — К.: Вікторія, 2009 р.

- Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання, рекомендованих для використання в загальноосвітніх навчальних закладах - Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009 р.

- Збірник навчальних програм екологічного напрямку (І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

- Навчальна програма для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Екологія. Рівень стандарту, академічний рівень.

- Навчальна програма для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Екологія. Профільний рівень.