Негативний вплив на рослинний світ

Розрахунково-графічна робота

з дисципліни: «Екологія»

 

Варіант-9

 

Виконав:

студента групи 11-І-БКМс

Крячок К.В.

Перевірив:

Ковальов М.О.

 

Харків 2012

Зміст

 

1. Теоретична частина

1.1 Функції та охорона рослин

1.2 Кислотний дощ

2. Розрахункова частина

2.1 Охорона атмосфери

2.2 Охорона гідросфери

3. Використана література

Теоретична частина

Основною фізичною характеристикою домішок забруднюючих речовин в атмосферному повітрі є їх концентрація - маса речовини домішки у одиниці об'єму повітря. Концентрація домішок визначає фізичне, хімічне та інші види впливу речовин на людину і навколишнє середовище та є основним параметром при нормуванні складу домішок забруднюючих речовин у атмосферному повітрі.

Усі види забруднення атмосфери нормуються в залежності від їх дії на навколишнє середовище, тобто встановлюється гранична кількість речовини на одиницю об'єму повітря - концентрація, яка не шкодить живим організмам - гранично допустима концентрація (далі - ГДК).

ГДК є нормативом екологічної безпеки. Встановлення ГДК це складний науковий процес, який базується на теоретичних і практичних дослідженнях дії того чи іншого забруднювача на довкілля.

ГДК найбільше шкідливих сполук (більш ніж 3000) наведені у від повідних нормативних документах. Нормується також акустичне забруднення (до 70 дБ), вібраційне, електромагнітне тощо.

З використанням ГДК визначається гранично допустимий викид (далі - ГДВ). ГДВ - науково-технічний норматив, встановлений при умові, що вміст забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери від джерела або їх сукупності, з урахуванням перспективи розвитку промислових підприємств, не перевищував би нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря: ГДК забруднюючих речовин у атмосферному повітрі для людей і об'єктів навколишнього природного середовища.

Концентрація речовини (С) та її розсіювання в повітрі залежить від багатьох факторів, основними з яких є: джерело викиду (висока труба, низька труба, аераційний ліхтар, вихлопна труба), стан атмосфери (швидкість і напрямок вітру, тиск, вологість, температура, опади), фізичні і хімічні властивості викидів тощо.

Розповсюдження речовини викидів в атмосфері підпорядковується законам турбулентної дифузії, а конфігурація і межі факела викиду – теорії турбулентних струмів.

Газоповітряний факел викиду з труби в напрямку розповсюдження умовно розподіляють на чотири зони: І - зона неорганізованого забруднення; II - зона перекиду факела; III - зона максимального забруднення (задимлення); IV - зона поступового зниження рівня забруднення. Найбільш небезпечною є III зона, для якої і розраховується концентрація забруднювачів.

ГДС – гранично допустимий скид – маса яка скидається за одиницю часу.

ТУВ – тимчасово узгоджений викид, назначається підприємству, якщо воно не може очистити свій викид до границі ліміту. ТУВ призначається зі зменшенням по рокам.

ТУС – тимчасово узгоджений скид, назначається підприємству, якщо воно не може очистити свій скид до границі ліміту.

 

Охорона рослинного світу

Охорона та використанні лісових ресурсів регулюється лісовим законодавством.
На найближчу перспективу (10 – 15 років) можливо значно розширити площу лісів, використав, еродовані або низькопродуктивні землі. З загальної площі таких земель можливо було б використати біля 4млн га. Найбільша кількість резервних земель знаходиться в південних та південно-східних районах, де лісистість території в 2-2,5 рази нижче оптимальної, а площа лісів в розрахунку на душу населення в 2 – 10 разів нижче норми. Заселення цих земель забезпечило б підвищену врожайність сільськогосподарських культур, захист грунту, водних басейнів та доріг, покращення екологічноїситуації.
Важливим напрямком збереженням лісів є пошук резервів деревинної сировини на засаді його більш раціональної хіміко-механічної переробки, використання замінювачив, комплексне використання листя, гілок, кори, стружки, тирси, коріння та інше.

 

Функції рослин у біосфері

Рослинний світ є однією із складових навколишнього природного середовища та разом з іншими його елементами має неперевершену значимість у природних процесах на планеті.

Рослини як найбільш вагома складова рослинного світу налічують близько 350 тис. видів. До середини XX ст. всі рослини традиційно поділяли на нижчі (бактерії, водорості, гриби та лишайники) і вищі рослини (мохові, хвощові, папоротникові, голонасінні, квіткові або покритонасінні). У сучасний період бактерії та гриби виділяють в самостійну групу, у зв'язку з цим група «нижчі рослини» зберегла переважно історичний інтерес.

Рослинний світ становить сукупність усіх видів рослин, а також грибів та утворених ними угруповань на певній території. Це правове визначення рослинного світу як об'єкта навколишнього природного середовища міститься в ст. 3 Закону України «Про рослинний світ». Цей Закон є першим в екологічному законодавстві нормативно-правовим актом, яким на рівні закону були системно врегульовані суспільні відносини, пов'язані з використанням, відтворенням та охороною рослинного світу.

Окрім того, в юридичній літературі існує наукове визначення рослинного світу. Зокрема, тривалий час (до прийняття Закону України «Про рослинний світ») рослинний світ визначався як «сукупність диких рослин (наземних і водних), що зростають в стані природної волі на території держави».

Науковці сьогодення визначають рослинний світ як об'єкт права власності, суверенних прав, який у вигляді сукупності диких рослин, що зростають у стані природної свободи на території України, а також у межах внутрішніх морських вод і територіального моря, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, щодо якого встановлено відповідний правовий режим, який забезпечує його належне використання, охорону й відтворення.

За сучасних умов значення рослинного світу для біосфери планети є вкрай важливим. Рослини є компонентом екологічної системи, поєднують земельні і водні ресурси, виконують екологічні функції: кліматорегулюючі, захисту довкілля, ґрунтозахисні, водоохоронні, санітарно-оздоровчі, а також служать джерелом поповнення атмосфери киснем, є середовищем життєдіяльності тварин, фільтрують відходи виробництва й очищують повітря. Економічні функції рослинного світу полягають у тому, що він традиційно виступає джерелом деревини (лісові ресурси) та іншої рослинної продукції для задоволення потреб населення й народного господарства. До рослинного світу слід відносити лише дикорослі рослини.

Суспільні відносини, які виникають у сфері охорони, використання та відтворення рослин і багаторічних насаджень сільськогосподарського призначення, згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про рослинний світ» регулюються відповідним законодавством України. Тобто ця група суспільних відносин не підпадає під дію правових норм цього Закону.

Безпосередніми об'єктами рослинного світу, що використовуються або можуть бути використані населенням для потреб, є природні рослинні ресурси.

В екологічному законодавстві та юридичній літературі таким чином визначається склад рослинного світу: ліси, нелісова деревинно-чагарникова рослинність; флора, яка зростає на землях водного фонду; природні пасовища на землях сільськогосподарського призначення; рослинність, що занесена до Червоної книги.

Негативний вплив на рослинний світ

На сьогодні, на жаль, негативний вплив на рослин обумовлюється більш за все діяльністю людини, хоча відомі і природні негатяяивні фактори: обмерзання, зміна полюсів, потопи.

У процесі своєї господарської діяльності людина здійснює істотний вплив на біосферу. Цей вплив може бути як позитивним, так і негативним. У зв’язку із зростанням кількості людей на планеті, збільшується негативний вплив на живу природу. Це відбувається внаслідок будівництва заводів і фабрик, прокладання доріг, розширення існуючих та створення нових населених пунктів. Під час неконтрольованого полювання на тварин, вилову риби та інших водних організмів, вирубання лісів, використання земель зменшується кількість видів рослин та тварин. Так, з вини людини зникли європейські бики тури, дикі коні тарпани, моська корова. Нині на межі виживання опинилися людинопобідні мавпи, уссурійський тигр, кінь Пржевальського, зубр, степовий орел, окремі види китів, морські котики, тюлені, моржі та багато інших тварин. Рідкісні та зникаючи види тварин та рослин занесені у Червоні книги окремих країн та Міжнародну Червону книгу. Збирання інформації для Червоної книги розпочалося з другої половини ХХ ст. Ця книга виходить протягом чотирьох десятиліть й з кожним наступним перевиданням кількість занесених до неї рослин та тварин зростає. Червона книга України виходить з 1976 року.