Тема 3 Філософія Стародавньої Греції та Риму

Полтава 2011

Методичні вказівки до семінарських занять з дисципліни «Філософія» для студентів технічних напрямів підготовки денної форми навчання. – Полтава: ПолтНТУ, 2011. – 20 с.

 

Укладач: Л. В. Ярош, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціально-політичних дисциплін.

 

Відповідальний за випуск: Г. Є. Аляєв, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії і соціально-політичних дисциплін.

 

Рецензент: В. М. Мартинюк, кандидат філософських наук, доцент кафедри українознавства та гуманітарної підготовки.

 

Затверджено науково-методичною
радою університету

Протокол № 3 від 30.05.2011 р.

 

В авторській редакції

 

32.01.17.03

Вступ

Шановні студенти! Ви приступили до вивчення курсу «Філософія». Курс вивчається протягом одного семестру, на нього відведено 108 годин навчального часу. З них 30 годин становить курс лекцій, який читається за тематикою, розробленою кафедрою. Значно більше часу відводиться на самостійну роботу студентів – на підготовку до семінарських занять, яких заплановано 12, а також на самостійне освоєння тем. Завершується вивчення курсу складанням іспиту.

Філософія – особливий предмет пізнання. Він вимагає проведення багатьох годин сам-на-сам із книгою, вимагає вдумливого й уважного ставлення до себе. Але після того, як студент самостійно ознайомиться з тими ідеями, що висувалися філософами, перейметься тими сумнівами, котрі мучили їх, філософія із звичайного навчального предмету перетвориться на справжню «школу мудрості». Вивчення філософії розвиває теоретичне мислення, яке необхідне спеціалісту будь-якої галузі знання. Теоретичне мислення є природженою властивістю людини лише у вигляді здатності – цю спроможність треба розвивати, вдосконалювати, а для цього не існує поки що жодного іншого засобу, крім вивчення усієї попередньої філософії.

Вивчення філософії виховує культуру мислення, вміння проникати у сутність явищ і процесів реального світу, свідомо використовувати наукову методологію у пізнавальній, практичній, виробничій та організаційній роботі. Воно виробляє вміння вільно оперувати поняттями, висувати, обґрунтовувати і піддавати критиці ті чи інші судження, відрізняти суттєве від другорядного, розкривати взаємозв’язки між різноманітними явищами реальності, виявляти і аналізувати протиріччя в довколишній дійсності. Воно сприяє формуванню наукового світогляду, гуманістичного потенціалу особистості, її високої духовності, загальної культури.

Тема 1 Філософія як форма духовної культури

План

1. Поняття філософії, її значення. Дискусії щодо предмету філософії. Філософія і наука.

2. Поняття та типи світогляду. Філософія у структурі світогляду.

3. Природа філософських проблем. Основне питання філософії. Функції філософії.

 

Основні поняття: світогляд, філософія, основне питання філософії, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм, агностицизм, метод, діалектика, метафізика, гносеологія, методологія, теорія.

Теми рефератів

@ Основні розділи філософського знання.

@ Філософія і наука: спільність і своєрідність функцій.

@ Філософія у сфері культури.

Основна література

Алексеев П.В., Панин П.В. Философия. Учебник. – М.: ПБОЮЛ М.А. Захаров, 2001.

Виндельбанд В. История философии: Пер. с нем. П. Рудина. – К., 1997.

Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. – М.: Логос, 2002.

Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – М.: Гардарики, 2003.

Філософія. Курс лекцій: навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.Л. та ін. – К.: Либідь, 1994.

Філософія: навч. посібник / За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 2002.

Додаткова література

Леви-Стросс К. Первобытное мышление. – М.: Республика, 1994.

Релігієзнавчий словник. – К.: Четверта хвиля, 1996.

Токарев С.А. Ранние формы религии. – М.: Политиздат, 1990.

Элиаде М. Аспекты мифа. – М.: Инвест-ППП, 1995.

Тема 2
Філософія Стародавнього Сходу (Індія, Китай)

План

1. Загальна характеристика давньоіндійської філософії. Веди та ведична культура.

2. Ортодоксальні та неортодоксальні школи індійської філософії.

3. Філософські школи Стародавнього Китаю та їх особливості. Конфуціанство. Даосизм. Моїзм. Легізм.

Основні поняття: історія філософії, ведизм, брахманізм, нірвана, давньоіндійська філософія, чарвака, буддизм, давньокитайська філософія, конфуціанство, моїзм, даосизм, легізм.

Теми рефератів

@ Соціально-економічна і політична своєрідність Стародавнього Сходу.

@ Міфологія і зародження наукових знань як передумови виникнення філософії.

@ Морально-етичні аспекти буддизму.

@ Милосердя у конфуціанському вченні.

Основна література

Історія філософії: Підручник / За ред. В.І. Ярошовця. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2002.

Філософія. Курс лекцій: навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін. – К.: Либідь, 1994.

Фэн Ю-лань. Краткая история китайской философии. – СПб.: Евразия, 1998.

Чаттерджи С., Датта Д. Индийская философия: Пер. с англ. – М.: Селена, 1994.

Додаткова література

Антология мировой философии: Древний Восток. – Мн.: Харвест, М.: Аст, 2001.

Васильков Л.С. Культы, религии, традиции в Китае. – М., 1970.

История китайской философии. – М., 1989.

Конфуций. Уроки мудрости. – М.: Эксмо-Пресс, Харьков: Фолио, 1998.

Радхакришнан С. Индийская философия. – СПб.: ТОО «Стикс», 1994.

Судзуки Д.Т. Лекции по дзен-буддизму. – М.: Ассоциация молодых ученых, 1990.

Фон Глазенапп X. Буддийские таинства (тайные учения и ритуалы «алмазной колесницы»). – Вопросы философии. – 1994. – №7–8. – С. 208–236.

Щербатской Ф.И. Избранные труды по буддизму. – М.: Наука, 1991.

Щуцкий Ю.К. Китайская классическая «Книга перемен». – М.: Наука, 1993.

Тема 3 Філософія Стародавньої Греції та Риму

План

1. Космологічний період давньогрецької філософії. Становлення європейської традиції філософування. Поняття «архе» у мілетців (Фалес, Анаксімандр, Анаксімен).

2. Вчення Геракліта, Емпедокла, Анаксагора. Вчення про буття елеатів (Парменід, Зенон Елейський). Піфагорейський союз.

3. Антропологічний період античної філософії. Софісти, Сократ, кініки, кіренаїки.

4. Античні філософські системи класичної доби: Демокріт, Платон, Арістотель.

5. Етичний період елліно-римської філософії. Стоїки та епікурейці.

6. Релігійний період елліно-римської філософії. Сенека, Епіктет, Марк Аврелій. Неоплатоніки.

 

Основні поняття: антична філософія, досократики, класичний період, кініки, кіренаїки, ідеї, анамнез, метафізика, стоїцизм, епікурейство, скептицизм.

Теми рефератів

@ Історичні умови формування античної філософії.

@ Ксенофан із Колофона як попередник елейської школи.

@ Атомізм Левкіпа і Демокріта.

@ Софістика як гносеологічний та ідеологічний напрям в історії давньогрецької філософії.

@ Теоретичне обґрунтування етичного релятивізму Протагором.

@ Життя, діяльність і вчення Сократа.

@ Вчення Платона про ідеальне суспільство та державу.

@ Місце і роль Арістотеля в історії світової філософії.

Основна література

Виндельбанд В. История философии: Пер. с нем. П. Рудина. – К., 1997.

Історія філософії: Підручник / За ред. В.І. Ярошовця. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2002.

Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. – М.: Логос, 2002.

Лосев А.Ф. История античной философии в конспективном изложении. – М.: Мысль, 1989.

Мамардашвили М.К. Лекции по античной философии. – М.: Аграф, 1999.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней: В 5-и тт. – СПб., 1995.

Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – М.: Гардарики, 2003.

Філософія. Курс лекцій: навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін. – К.: Либідь, 1994.

Філософія: навч. посібник / За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 2002.

Додаткова література

Адо П. Что такое античная философия? – М.: Издательство гуманитарной литературы, 1999.

Антология мировой философии: античность. – Мн.: Харвест, М: Аст., 2001.

Асмус В.Ф. Античная философия. – М.: Высш.школа, 1999.

Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (становление и развитие первых научных программ). – М.: Наука, 1980.

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М, 1991.