Взаєморозрахунки в системі

Для проведення розрахунків кожен банк має отримати інфор­мацію про здійснені операції. Ця інформація в системі нагрома­джується двома способами: для операцій прямого платежу — безпосередньо під час самої операції, а для всіх інших — у про­цесі її збору.

Дані про трансакції з терміналів збирають за допомогою:

трансфертних карток (лише для платіжних терміналів у торгівців);

по комутованих лініях для платіжних терміналів, по комуто­ваних або виділених лініях для банківських терміналів, банкоматів для операцій, які виконуються у режимі «он-лайн».

Під час збору інформації термінал пересилає: всі платіжні трансакції, здійснені ЕЧ; дані про стан накопичень платежів ЕГ (окремо щодо кожного банку); журнали карток та модуля безпеки.

Відповідно, до терміналів пересилаються: зміни в переліку банків-учасників системи («зелений листок»), зміни «стоп-листка» та зміни параметрів терміналів (при потребі).

Трансакції між клієнтами та комерсантами одного (даного) банку залишаються в його БД, а інші пересилаються також до процесингових центрів.

Процесингові центри залишають у себе копії трансакцій та, у свою чергу, пересилають їх банкам-емітентам. Емітенти переві­ряють трансакції і пересилають ПІД (та еквайеру) інформацію про неакцептовані трансакції.

Після завершення сеансів обміну (за регламентом системи) починаються взаєморозрахунки.

Збір платіжної інформації та взаєморозрахунки у системі як міжбанківські, так і внутрішньобанківські проводяться щоденно (у банківські дні).

Платежі за вступ до системи, за обладнання та ін. проводяться окремо.

Взаєморозрахунки в системі між її учасниками здійснюються за кліринговою схемою. Тобто після завершення сеансів поточ­ного дня РПЦ розраховують нетто-позиції кожного банку з свого регіону та передають їх до ГПЦ. Головний процесинговий центр формує остаточні нетто-позиції учасників системи окремо стосовно ЕГ і ЕЧ та за комісійними. Ці дані передаються до розрахункового банку (установи НБУ), який:

1) дебетує установи, які мають заплатити за операціями даного дня;

2) кредитує установи, які мають отримати гроші.

У банках виконуються такі операції:

1) відповідно до трансакцій перераховуються кошти з рахунків клієнтів на транзитний рахунок;

2) відповідно до нетто-позиції із транзитного рахунку виплав чуються або на нього перераховуються кошти із розрахункового банку;

3) відповідно до трансакцій перераховуються кошти із транзитного рахунку на рахунок торгівців.

Така схема взаєморозрахунків дає змогу мінімізувати платежі між банками і виконувати всі клієнтські платежі без залучення податкових коштів.

Контрольні запитання

1. Чому всі операції з розрахунковою карткою можуть виконуватися лише в режимі прямого доступу?

2. Для виконання яких платежів призначено КК та РК?

3. Хто «програє», хто платить за додаткові послуги у разі викорис­тання смарт-карток як ЕЛГ? Власник смарт-карток оплачує додаткові витрати всіх учасників системи чи лише свої?

4. Яка специфіка використання смарт-карток у разі надання соціаль­ної допомоги? Чи можна повністю проконтролювати використання за призначенням сум такої допомоги?

5. Яка технологія оплати купленого товару за кредитною карткою, якщо РР торговельної організації відкритий не в банку — емітенті креди­тної картки?

6. Скільки всього ключів завантажується в картку в НСМЕП?

7. Які бувають стоп-листки і яка різниця між ними в НСМЕП?

8. Які операції можуть виконуватися в НСМЕП для ЕГ і ЕЧ в режимі «оф-лайн»?

9. Які операції можуть виконуватися в НСМЕП для ЕГ і ЕЧ в режимі «он-лайн»?

10. Які нефінансові операції можуть виконуватися з картками в НСМПу банку-емітенті?