Проходження платежів у СЕП

САМОСТІЙНА РОБОТА № 22

Література:

1. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник.- 2-ге вид., перероб. і доп.- К.: КНЕУ, 2001.-239 с.

 

Платіжні документи готуються в АІС комерційного банку. Оскільки для передавання платіжних документів використовує­ться ЕП НБУ, то одиницею обміну даними між елементами СЕН є не окремий платіжний документ, а пакет (конверт) платіжних документів у вигляді файла певного типу. Залежно від результа­тів перевірки пакета він може або не може бути прийнятий «у ці­лому» (без вилучення в ньому коректних документів).

Підготовлені в БАІС у вигляді файла типу А документи з початкових міжбанківських розрахунків надходять до АРМ-3, де їх перевіряють на відповідність вимогам, що їх передбачено СЕП. Забраковані на рівні АРМ-3 документи не потрапляють до СЕП, У такому разі АРМ-3 формує для ОДБ БАІС файл помилок типу «О», в якому зазначаються номери забракованих документи! файла А та коди виявлених у них помилок.

Якщо результат перевірки, здійснюваної на АРМ-3, позитивний, пакет платіжних документів (файл типу А) із цього робочого місця надходить до АРМ-2 РРП, що обслуговує даний банк.

На АРМ-2 РРП пакет також перевіряється на відповідність прийнятим у СЕП вимогам. Якщо пакет приймається, то платіжні документи з нього просуваються по СЕП далі. У противному випадку пакет не приймається загалом без виокремлення в ньому коректних документів. При цьому у файлі-квитанції типу Т про отримання файла типу А, вказуються номери забракованих у ньому документів та кодів наявних у них помилок.

Забраковані на рівні АРМ-2 файли не обробляються і не по­вертаються до АРМ-3, а зберігаються у відповідних базах даних АРМ-2 і можуть бути використані як довідковий матеріал.

Якщо АРМ-2 забракував файл, припустимою є спроба повтор­но надіслати на нього файл з таким самим іменем і тим самим містом. Після того як файл прийнято на АРМ-2, наступні примі­рники файла з тим самим іменем на цьому робочому місці не розглядатимуться. Квитанція про повторну обробку зазначених файлів також не формується. Відповідальність за розміщення в одному пакеті коректних і некоректних платіжних документів покладається на комерційні банки.

АРМ-2, прийнявши пакети платіжних документів, «розкриває» ці пакети і, перш ніж передати їх далі, групує отримані докумен­ти за таким правилом.

Якщо банк — одержувач платіжного документа обслуговуєть­ся тим самим АРМ-2, то формується пакет (у вигляді файла типу В) безпосередньо для цього банку.

Якщо ж банк — одержувач платіжного документа обслуговує­ться іншим АРМ-2 тієї самої палати, то формується пакет (у ви­гляді файла типу С), який містить усі платіжні документи від банків даного АРМ-2 для банків АРМ-2 одержувача. Сформова­ний такий пакет надсилається до АРМ-2 РРП.

Якщо ж банк-одержувач обслуговується іншою РРП, то даний платіжний документ включається до пакета (також файл типу С), який містить усі платіжні документи від банків даної РРП для Банків РРП-одержувача. Сформований такий пакет відправляєть­ся відповідному АРМ-2 відповідної РРП.

АРМ-2 у РРП-одержувачі приймає пакет платіжних докумен­тів від АРМ-2 РРП-відправників поряд із пакетами платіжних до­кументів від своїх комерційних банків, розкриває прийняті паке­ти і відповідно перегруповує вміщені в них документи. Зрештою платіжний документ потрапляє до пакета (файл типу В) для банку-одержувача і відправляється йому в разі його виходу на зв'язок з РРП.

Отже, на рівні РРП отримують «конверти» з платіжними до­кументами, розкривають їх і працюють безпосередньо з доку­ментами: формують із них нові пакети, не змінюючи суті та зміс­ту самих документів.

Для однозначного визначення «частки» кожного пакета платіжних документів використовується механізм файлів-квитанцій ЕП НБУ про підтвердження отримання пакета. При цьому кожний АРМ СЕП, який отримав пакет ПД, обов'язково формує файл-квитанцію на нього, в якій зазначається, приймає він цей пакет чи ні (в останньому разі наводяться причини відмови). Файл-квитанція надсилається АРМ-відправникові пакета платіжних докумен­тів. Лише після отримання квитанції про прийняття документів абонент-відправник (КБ або РРП) виконує відповідні розрахункові операції, пов'язані з платіжними документами пакета.

На підставі аналізу файлів-квитанцій і пакетів завжди можна встановити факт і час проходження (непроходження) за маршру­том вузлів СЕП кожного відправленого із КБ платіжного документа. На цій базі в СЕП працює система з надання довідок про проходження документів.

Відображення сум платежів при міжбанківських розрахунках на відповідних особових і балансових рахунках забезпечує мож­ливість проведення бухгалтерського обліку і контролю правиль­ності проходження платежів на рівні як КБ, так і РУ НБУ.

Бухгалтерський облік і контроль виконання платежів на рівні КБ здійснюють, як правило, також і ПТК ОДБ.

У СЕП існує й система бухгалтерського обліку, яка забезпечує облік і контроль проходження грошових коштів по міжбанківсь­ких розрахунках, в розрізі таких основних операцій:

{І} — списання коштів із кореспондентського рахунку КБ (сума файла типу А).

{II} — зарахування коштів на транзитний рахунок КБ (сума файла типу В).

{III} — зарахування коштів на кореспондентський рахунок КБ після підтвердження їх отримання (сума файла типу 8).

{IV} — переміщення коштів між різними АРМ-2 одного регіону, тобто зарахування коштів на транзитний рахунок АРМ-2-одержувача (сума файла типу С).

{V} — переміщення коштів між різними АРМ-2 одного ре­гіону, тобто зарахування коштів на внутрішній рахунок АРМ-2 одержувача після підтвердження їх отримання (сума файли квитанції підтвердження типу К. про отримання файла С).

{VI} — переміщення коштів за межі регіону: зарахувати коштів на транзитний регіональний рахунок (сума файла типу С)

{VII} — переміщення коштів за межі регіону: зарахувати коштів на рахунок регіону в Головній установі Національної" банку України (сума файла типу К).

{VIII} — перерахування коштів між регіонами, виконуване Головній установі Національного банку України (сума файла типу К).

{IX} — зарахування на внутрішній рахунок АРМ-2 — одер­жувача коштів, що надійшли з іншого регіону (сума файла типу Я).

{X} — списання коштів із рахунку установи Національного банку України (сума файла типу А).

{XI} — зарахування коштів на транзитний рахунок установи Національного банку України (сума файла типу В).

{XII} — зарахування коштів на рахунок установи Національ­ного банку України після підтвердження (сума файла типу 8).

У разі, коли платіжний документ був прийнятий у СЕП, але не доведений до одержувача того самого банківського дня, він за­лишається в одній із РРП, через які проходить, і відправляється одержувачу наступного банківського дня. Суми коштів, які за­лишилися в РРП, відображаються на відповідних транзитних і технічних рахунках стосовно одержувачів коштів. Отже, із закін­ченням роботи всієї системи на підставі даних РРП про кошти на зазначених рахунках можна визначити загальний розмір плате­жів, які залишилися на «ночівлю» у СЕП, хто є їх одержувачами, і т. д. Можна також, урахувавши обороти коштів за день, визна­чати переміщення грошової маси між регіонами тощо.

У забезпеченні нормальної роботи такої складної системи, як СЕП дуже важливими є регламентація етапів технології та узго­дження роботи всіх її елементів у часі.

ЦРП працює протягом усіх робочих днів. Упродовж робочого дня ЦРП працює у звичайному режимі з передавання та контролю даних. Основне програмне забезпечення ЦРП — комплекс АРМ-1 працює в автоматичному режимі. Наприкінці робочого дня вико­нуються зведені баланси міжрегіональних платежів. За умови їх успішного завершення із ЦРП до РРП надсилається дозвіл на ви­конання технологічного етапу — «Кінець робочого дня». Коли від усіх РРП отримано сигнал про закінчення робіт, у ЦРП виконуються заключні роботи з формування та передавання до Центрального управління НБУ звітних форм, а також системні про­цедури, пов'язані із закінченням поточного робочого дня і підготов­кою до початку наступного, включаючи архівацію даних тощо. У РРП до початку робочого дня також виконуються підготовчі системні роботи. До цього часу ОДБ відповідного РУ НБУ пере­дає кожному АРМ-2 інформацію про стан кореспондентських ра­хунків банків, які ним обслуговуються. Протягом робочого дня в РРП обробляються платіжні дані за загальною технологією. Кожній АРМ-2 РРП працює в циклічному режимі. Інтервал циклу шовної обробки даних) становить від 15 до 30 хв залежно від кількості прийнятих пакетів і документів у них. Після кожного циклу створюються дублі (копії) баз даних АРМ-2 за станом на і кінець технологічного сеансу.

Наприкінці робочого дня, за погодженням із ЦРП у РРП ви­конується етап технології під назвою «Закінчення початкових міжрегіональних оборотів РРП». На цьому етапі вона ще при­ймає дані від КБ, але акумулює їх і не передає до інших РРП. Отримані суми платежів відкладаються на відповідних рахун­ках РРП-одержувача. Інформація про виконання цього етапу передається до ЦРП.

Технологічний етап роботи «Кінець робочого дня» для РРП настає після сигналу ЦРП. Цей етап може виконуватися, якщо отримано дозвіл від ЦРП на його виконання і немає відправле­них, але не підтверджених РРП-одержувачем міжрегіональних платежів. На цьому етапі в РРП припиняється робота з прийман­ня платіжних документів і виконуються заключні роботи з фор­мування банкам виписок із їх ТКР, передавання оборотів по ТКР за день до ОДБ РУ НБУ, передавання звітних форм, технічної інформації до ЦРП і т. ін. Виконуються також системні роботи, пов'язані із закінченням робочого дня та підготовкою до початку наступного, включаючи архівацію даних тощо.

Регламент роботи КБ передбачає також виконання етапу «По­чаток робочого дня», який полягає у встановленні зв'язку його АРМ-3 з відповідним АРМ-2 РРП. Під час першого сеансу зв'язку АРМ-3 отримує від АРМ-2 файл стану кореспондентського рахун­ку в РУ НБУ, файл коригувань списку учасників СЕП і т. ін.

Початкові платежі з КБ до СЕП дозволяється передавати до початку в РРП технологічного етапу «Кінець робочого дня». До цього моменту протягом дня банк сам визначає і проводить сеан­си зв'язку з РРП, а також обробляє здобуті дані.

Етап технології «Кінець робочого дня» здійснюється в КБ за умови, що на всі відправлені файли платіжних документів (файли типу А) отримано від РРП файли-квитанції (типу Т), а також сформовано й відправлено до РРП файли-квитанції (типу 8) на всі отримані банком від РРП зворотні платежі (файли типу В).

Ознакою закінчення банком роботи на поточний день є пере­давання ним до РРП файла «Протокольний звіт» (файл типу 2). Якщо цей файл не може бути переданий до РРП через порушення зв'язку, то інформація про закінчення обміну банку з РРП має бу­ти передана в той самий день телефоном.

По закінченні робочого дня в КБ архівують та звіряють дані, видають на друк реєстри платіжних документів для кожного клі­єнта і т. ін.

Графік взаємодії РРП із КБ може коригуватися, але повідом­лення про це доводиться до банку не менш як за три доби до мо­менту, коли зміни стануть чинними.