Лабораторна робота №18
![]() |
ВИЗНАЧЕННЯ
ЧАСТОТИ ЗВУКОВИХ КОЛИВАНЬ МЕТОДОМ СТОЯЧОЇ ХВИЛІ Мета роботи
Визначення частоти звукових коливань.
Прилади та обладнання
Скляна трубка, міліметрова лінійка, поршень, телефон, ґенератор низькочастотних коливань.
Опис вимірювального пристрою
|
![]() |
Всередині скляної трубки (1), закріпленої на підставках (2), може переміщатися поршень (3). Один кінець трубки закриває джерело звуку – телефон (5). Положення лівого краю поршня, тобто відстань між мембраною телефона і поршнем визначають міліметровою лінійкою, прикріпленою до трубки (1). Живлення телефона здійснюється низькочастотним ґенератором (4); ґенератор під’єднують до електричної мережі і вмикають клавішею (6), а зміну частоти сигналу, що подається на телефон, здійснюють клавішами (а, б, в).
Виведення розрахункової формули
Звукова хвиля збуджується мембраною телефона (5) і розповсюджується у повітрі в об’ємі трубки (1). Дійшовши до поршня, хвиля відбивається і в результаті накладання відбитої хвилі з падаючою утворюється стояча хвиля. Як відомо, рівняння стоячої хвилі записується у вигляді:
= 2A cos kx cosωt, (1)
де 2½Acos kx½ = Аст – амплітуда стоячої хвилі,
А - амплітуда падаючої хвилі,
k = 2π/λ - хвильове число,
λ -довжина падаючої хвилі,
ω - циклічна частота коливань.
Пересуваючи поршень вздовж трубки, спостерігаємо зміну гучності звуку. Максимальною сила звуку буде тоді, коли біля поверхні мембрани телефона утворюється пучність, а біля поверхні поршня – вузол стоячої хвилі (див. рис.2).
|
Розташування вузлів визначається з умови:
2Acoskx = 0. (2)
Звідси kx = (2n – 1)(π /2), а, враховуючи що k = 2π/λ, для координат вузлів отримаємо вираз:
x = (2n – 1)(λ /4) = xn, (3)
де n = 1,2,…
Отже, при значеннях xn, які задаються формулою (3) (звучання повітряного стовпа максимальне) між мембраною і поршнем вкладається непарна кількість чвертей довжин хвиль (див.рис.2).
Різниця відстаней між двома сусідніми вузлами чисельно дорівнює довжині стоячої хвилі:
xn+1 – xn = L = λст. (4)
Частота звукових коливань ν зв’язана з довжиною хвилі λ співвідношенням:
ν = vt /λ, (5)
де vt -швидкість поширення звуку в повітрі при температурі досліду.
Відомо, що:
vt = vo
, (6)
де v0 - швидкість поширення звуку у повітрі при температурі t=00,
α - температурний коефіцієнт розширення газів.
Врахувавши (6), а також зв’язок між довжинами падаючої і стоячої хвиль (λ = 2λст = 2L), для частоти звуку одержуємо розрахункову формулу:
ν =
. (7)
При підготовці до виконання роботи використати:
Теоретична частина. Розділ 3.7.
Послідовність виконання роботи
1.Виміряти температуру повітря і записати її у Табл. 1.
2.Під’єднати ґенератор коливань до електромережі з напругою 220 В.
3.Натиснувши клавішу 6, увімкнути ґенератор.
4.Для отримання коливань з частотою ν1 натиснути одну з клавіш
перемикача частот (а, б, в).
5.Пересуваючи поршень з крайнього лівого положення вправо, виміряти і записати у Табл.1 відстані між мембраною телефона і лівим краєм поршня, для яких гучність звуку – максимальна (тобто визначи-
ти і записати координати вузлів xn, де n = 1, 2, 3, 4). Див. рис. 2.
6.За формулою (4) розрахувати величини:
L1 = x2 – x1, L2 = x3 – x2, L3 = x4 – x3
і визначити середнє значення довжини стоячої хвилі, як:
.
7.Розрахувати абсолютну похибку величини L, як:

де ΔL1 = | L – L1|, ΔL2 = | L – L2 |, ΔL3 = | L – L3 |.
8.Результати розрахунків, проведених в п.6,7, записати у Табл.2.
9.Вмикаючи по черзі інші клавіші перемикача (а, б, в), повторити дії, зазначені у пунктах 4 – 8.
10.За формулою (7) розрахувати частоти звуку ν1, ν2, ν3, які відповідають клавішам: а, б, в і записати одержані значення у Табл.2.
11.Визначити похибки отриманих значень частот і записати їх у Табл.2.
швидкість звуку в повітрі при температурі t=00 C v0 = 332 м/с,
температурний коефіцієнт розширення газів
= 0,00366 град-1
| G | При розрахунках частот звуку перевести результати визначення L в одиниці СІ. |








