Регулювання молотильно-сепаруючого пристрою (МСП).

Лабораторна робота № 16

Тема: Зернозбиральні комбайни.

Мета: Вивчити будову, роботу і налагодження зернозбиральних комбайнів.

Порядок виконання роботи:

1. Ознайомитись з літературою по темі роботи.

2. Вивчити будову і регулювання комбайна РСМ-10.

3. Провести налагодження жатки і молотарки комбайна (за вказівкою викладача).

4. Підготувати питання для самоконтролю.

5. Оформити звіт.

Питання для самоконтролю:

1. Способи збирання зернових культур.

2. Будова і технологічний процес зернозбирального комбайна РСМ-10 «Дон-1500».

3. Які регулювання має жатка і підбирач комбайна РСМ-10 і як вони виконуються?

4. Конструктивні особливості жаток комбайнів СК-5 «Нива» і КЗС-9 «Славутич».

5. Як відрегулювати нахил жалюзі решіт очистки і подовжувача?

6. Яким чином вмикається і реверсуєьться жатка РСМ-10?

7. Будова і технологічний процес копнувача.

8. Роторні комбайни, їх будова і робота, навести приклади.

9. Будова роторного МСП.

10. Агротехнічні вимоги до збирання зернових культур.

11. Як можна проводити збирання неколосових культур (соняшник, кукурудза, насінники трав…) зернозбиральним комбайном. Назвати пристосування і машини для виконання цих робіт?

12. Які режими роботи має подрібнювач ПКН-1500, і як його переналагодити на ці режими?

13. Які зернозбиральні комбайни випускаються в Україні?

Питання для звіту:

1. Подати схему технологічного процесу роботи зернозбирального комбайна.

2. Описати порядок проведення регулювань жатки, молотарки і очистки комбайна РСМ-10.

3. Подати у вигляді таблиці технічні характеристики зернозбиральних комбайнів різних класів (не менше 10-13 марок), проаналізувати і зробити висновки.

Комбайн зернозбиральний РСМ-10 «Дон-1500». При однофазному способі збирання комбайном «Дон-1500» під час руху по полю по­дільник 1 (рис.1) відокремлює смугу хлібостою, яка до­рівнює ширині захвата жатної частини. Мотовило 2, обер­таючись, підводить стебла до різального апарата 25, який зрізує їх. Зрізані стебла мотовило укладає на шнек 3, спі­ральні витки якого переміщують їх з боків до середини. Тут пальцьовий механізм шнека захоплює стебла і спря­мовує їх по днищу до бітера 4 проставки. Пальці і лопаті бітера, обертаючись проти стрілки годинника, спрямовують хлібну масу до похилого (плаваючого) транспортера 5, скребки якого по днищу похилої камери транспортують її до молотильного апарата. Якщо з хлібною масою надхо­дять важкі сторонні предмети, їх затримує і нагромаджує каменеуловлювач 24.

У молотильному апараті хлібна маса обмолочується завдяки ударам бил барабана 6 і протягуванню її крізь зазор між барабаном і нерухомим підбарабанням 23. При цьому більша частина вимолоченого зерна з домішками (дрібний ворох) просипається через отвори підбарабання на стрясну дошку 22. Грубий ворох (солома, зерно, збоїни, колоски) викидається барабаном до відбійного бітера 7, який змінює напрямок його руху і спрямовує на передню частину клавіш соломотряса 11.

Клавіші, завдяки їх коливальному руху розділяють гру­бий ворох на дві фракції: солому і дрібний ворох. Солома транспортується в підпресувальну камеру, утворену соломонабивачем 12 і лотком 13, аз неї соломонабивачем у камеру 14 копнувача. Дрібний ворох,просипавшись крізь решітчасту поверхню клавіш, спрямовується їх днищами на стрясну дошку.

Завдяки коливальному руху стрясної дошки дрібний ворох від молотильного апарата і соломотряса надходить на пальцьову решітку, а з неї на верхнє 19 і нижнє 17 решета очистки. Тут дрібний ворох очищається від легких домішок (полови) повітряним потоком вентилятора 21 і вели­ких — завдяки просипанню зерна крізь отвори в решетах та їх коливальному руху. Очищене зерно потрапляє до зер­нового шнека 20, який транспортує його до елеватора, а з нього у похилий завантажувальний шнек і зерновий бункер 8. Великі домішки (але легкі) і полова з верхнього та нижнього решіт транспортуються до половонабивача 15, а ним — у нижню частину камери копнувача. Недомолочені колоски просипаються крізь отвори подовжувача 16 і потрапляють у колосовий шнек 18. Сюди ж сходять і великі домішки з нижнього решета. Колосовий шнек транспортує цю суміш в елеватор 10 колосків, а той — у домолочувальний пристрій 9. Тут вона обмолочується, і ворох шнеком розподіляється по ширині стрясної дошки 22 очистки.

Коли бункер наповнюється зерном, а копнувач соломою і половою, зерно вивантажують у транспортний засіб, а незернову частину викидають на поле у вигляді копиці.

Якщо комбайн обладнаний подрібнювачем, солома надходить із клавіш соломотряса на ротор подрібнювача і після подрібнення викидається у

 

причеплений до комбайна візок або на поле. Полова також потрапляє у візок або на поле.

При роздільному збиранні на комбайнову жатку вста­новлюють підбирач або замість жатки — платформу-підбирач, яку приєднують до похилої камери жатної частини комбайна.

 

Рис.1 Технологічна схема комбайна РСМ-10 «Дон-1500»:

1 — подільник; 2—мотовило; 3 — шнек; 4 — бітер проставки; 5 — похилий (плаваючийтранспортер); 6 — молотильний барабан; 7 — відбійний бітер; 8 — зерновий бункер;9 — домолочувальний пристрій; 10 — елеватор колосків; 11 — соломотряс;12 — соломонабивач; із — лоток; 14 — камера копнувача; 15 — половонабивач; 16 — подовжувач верхнього решета; 7 — нижнє решето; 18 —колосовий шнек; 19 —верхнє решето; 20 — зерновий шнек; 21—вентилятор; 22 — стрясна дошка;

23 — підбарабання; 24 — каменеуловлювач; 25 — різальний апарат.

 

Жатна частина.

Жатна частина призначена для відокремлення смуги стебел хлібостою певної ширини, їх зрізування і подачі в приймальну камеру молотарки.

Жатна частина комбайнів сімейства «Дон» складається із жатки А (рис. 2), проставки Б і похилої камери В.

Башмаки 5, подільники 10, мотовило 9, різальний апа­рат 8 і шнек 6 з пальцьовим механізмом 7 змонтовані на корпусі жатки, бітер 4 — в корпусі проставки, а плаваю­чий транспортер 2 — в корпусі похилої камери.

Корпус жатки шарнірно з'єднаний з корпусом проставки в трьох точках: центральним шарніром і двома підвісками 2 механізму зрівноважування.

Корпус проставки нерухомо прикріплений до корпуса похилої камери за допомогою швидкознімного гвинтового з'єднання.

 

 

Рис.2 Жатна частина комбайна РСМ-10:

А — жатка; Б — проставка; В — похила камера; 1 — шків верхнього вала плава­ючого транспортера; 2 — плаваючий транспортер; 3 — гвинтовий домкрат; 4 — бітерпроставки; 5 — копіювальний башмак; 6 — шнек; 7 — пальцьовий механізм шнека; 8 —різальний апарат; 9 — мотовило; 10 —подільник.

 

Механізм зрівноважування жатки забезпечує її роботу з копіюванням нерівностей поля або без копіювання. Притранспортуванні жатки на великі відстані передбачено ви­ключення механізму. Він складається з правої 7 (рис.3), і лівої 9 підвісок, триплечих важелів 5 і 11, перехідних ла­нок 4 і 12, блоків пружин 1 і14 та пружинних розтяжок 16 і 17.

У робочому положенні, коли жатка башмаками спирає­ться на поверхню поля (рис.3,6), відбувається копіюван­ня. При наїзді башмака 3 на виступ, а башмака 13 на западину корпус жатки повертається проти стрілки годин­ника відносно центрального сферичного шарніра 8 і шарні­рів підвісок. Лівий блок пружин 14 і пружинна розтяж­ка 16 розтягуються, а правий блок пружин 1 і пружинна розтяжка 17 стискаються, оскільки лівий 11 і правий 5 три-плечі важелі повертаються проти стрілки годинника від­носно шарнірів 15 і 20 корпуса жатки. Лівий упор 10, при­варений до корпуса жатки, обмежує опускання корпуса вниз.

При наїзді башмака 13 на виступ, а башмака 3 на западину процес копіювання у поперечній площині відносно руху комбайна відбувається навпаки.

 

Якщо обидва башмаки потрапляють у западини, блоки пружин і пружинні розтяжки розтягуються до моменту стикання триплечих важелів з упорами 6 і 10, а корпус жатки повертається відносно центрального шарніра і шарнірів підвісок у поздовжній вертикальній площині відносно руху комбайна. Піднімання корпуса жат­ки при наїзді башмаків на виступ обмежується упорами на корпусі жатки і упорами на корпусі проставки.

Рис.3 Положення механізму зрівноважування жатки комбайна «Дон» при роботі без копіювання (а), з копіюванням (б) і при транспортуванні

на далекі відстані (в):

1 і 14-блоки пружин; 2 — корпус жатки; З і 13-башмаки; 4 і 12 - перехідні ланки; 5 і 11-триплечі важелі; 6 і 10 - упори; 7 і 9 - підвіски; 8 - центральний сферичний шарнір; 15 і 20 - шарніри корпуса жатки; 16 і 17 - пружинні розтяжки; 18 —корпус проставки; 19 —штирі.

 

Башмаки, на які опирається жатка, копіюють нерівнос­ті поля, чим підтримують її на заданій висоті зрізу. Башмак 1 (рис.4) —коритоподібна лижа, виготовлена із ста­лі, шарнірно приєднаний до двоплечого важеля 4 з прива­реною віссю. Вісь вільно встановлена у вушка, які прива­рені до головної балки. У важелі є отвори Е і Д під болт. Суміщаючи ці отвори з отворами А, Б, В і Г косинки 2 (приварена до головної балки жатки), важіль закріплю­ють болтом до косинки. Залежно від суміщення отворів важеля і косинки змінюватиметься висота зрізу.

 

Рис.4 Механізм регулювання висоти зрізу:

А і Е-50 мм: Б і Д-100 им; В і Е-

145 мм; Г 1 Д-185 мм;

1-башмак; 2 —косинка; 3 — штир-запобіжник;

4 — важіль;

Н — висота зрізу

 

Подільники призначені для відокремлення смуги стебел (по ширині захвату жатки) від загального хлібостою. Вони встановлені на боковинах А (рис. 24) жатки. Залежно від умов збирання і стану хлібостою застосовують різні типи подільників: основні Б, утворені боковинами жатки із знім­ними носками 2, пруткові В і торпедні з регульованими стебловідводами.

При прямому комбайнуванні прямостоячих хлібів, особ­ливо на ділянках поля із складною конфігурацією, а також коли на жатку начеплений підбирач, з боковий носки зні­мають. У нормальних умовах роботи при збиранні хлібостою до 1м використовують носки.

Мотовило призначене для підведення стебел до різаль­ного апарата, підтримування їх під час зрізування, укла­дання на шнек жатки і очищення різального апарата.

На комбайнах «Дон» встановлене універсальне ексцент­рикове мотовило, яке добре працює на прямостоячих і по­леглих хлібах.

Основою мотовила є трубчастий вал, на кінцях якого приварені цапфи. Останніми він спирається на підшипни­ки ковзання, змонтовані на повзунах.

Різальний апарат складається з двох основних частин — різальної і протирізальної.

Різальна — це сегменти з насічкою, приклепані до спинки ножа 8, до якої зліва жорстко прикріплена головка з кулею. Сегменти, спинка і головка утворюють ніж різального апарата.

Протирізальна частина — це вкладиші з насічкою, приклепані до спарених пальців, які закріплені болтами до кутника пальцьового бруса.

Над ножем встановлені притискні лапки, які усува­ють вібрацію ножа у вертикальній площині під час його роботи. Вібрація ножа в горизонтальній площині усуває­ться завдяки впиранню спинки ножа в пластину тертя і відігнуту частину притискної лапки.

Правильному положенню ножа відносно пальців сприяє напрямна, в пазах якої вільно переміщується його голов­ка. Напрямну, як і пальцовий брус, прикріплено до перед­нього бруса корпуса жатки.

Ніж приводиться в зворотно-поступальний рух механізмом коливальної шайби від шківа 1. Механізм має таку будову. Коливальна шайба вільно посаджена за допомогою підшипника на колінчастий вал. На цій шайбі є шипи, за допомогою яких вона шарнірно (на голчастих підшипниках) з'єднана з водилом. Вихідний вал 6 водила важелем і щічками рухомо з'єднаний з головкою ножа. При обертанні шківа важіль водила здійснює коливальний рух, внаслідок чого ніж рухається зворотно-поступально.

Стеблопідіймачі призначені для піднімання і підведен­ня полеглих стебел до різального апарата. Основою стеблепіднімача є корпус 5 (рис.5), виготовлений з пружної сталі, до якого нерухомо прикріплені перо 6 і наконечник 3. Хомут 2 вільно встановлений на корпусі і може переміща­тися вздовж нього. Пружина 4 одним кінцем кріпиться до хомута, іншим — до корпуса.

 

Рис.5 Будова стеблепіднімача:

І — палець різального апарата; 2 — хомут; 3 — наконечник; 4 — пружина; 5 —корпус; 6 — перо.

 

 

Стеблепіднімачі встановлюють на кожному другому пальці, починаючи з пальця, розміщеного на відстані 268 мм від лівої боковини жатки.

Працює стеблепіднімач так. При переміщенні комбайна корпус 5 стеблепіднімача рухається біля поверхні грунту і може злегка зариватися в нього. Він піднімає полеглі стебла, а перо 6 підводить їх до різального апарата.

Шнек переміщує зрізані стебла до середини жатки і по­дає їх до бітера проставки.

Він складається із циліндричного корпуса, на поверхні якого приварені спіралі лівої 1 (рис.6) і правої 4 навивок. У центрі корпуса проти вікна проставки 3 розміщений чотирирядний пальцьовий механізм. Він утворений колін­частою нерухомою віссю 11 і пальцями 9, що рухомо з'єднані з цією віссю та корпусом, відповідно через втулки та вічка 7. Правий кінець колінчастої осі з рукояткою 10 спирається на два підшипники корпуса шнека і закріпле­ний болтами до плити.

 

Рис.6. Шнек жатки:

а —схема роботи; б— схема пальцьового механізму; 1 і 4 — спіралі; 2 — пальцьо­вий механізм; 3 — проставка; 5 — корпус жатки;6— траєкторія руху пальців; 7 — вічко; 8 — корпус шнека; 9 — палець; 10 —рукоятка; 11 — колінчаста вісь;12 — підшипник

 

Лівий кінець колінчастої осі спира­ється на підшипник 12 корпуса шнека. Таким чином, пра­вою опорою корпуса шнека є правий кінець колінчастої осі, а лівою ж опорою — цапфа шнека, що спирається на підшипник, корпус якого закріплений болтами до лівої плити. Ця плита болтами прикріплена до боковини жатки. Отвори в плиті під болти кріплення зроблені довгастими. Плита додатково за допомогою гвинтової тяги закріплена також до боковини жатки. Права плита має таке ж кріп­лення.

При обертанні корпуса 8 шнека його вічка 7 ведуть за собою пальці 9. Оскільки втулки останніх обертаються на колінчастій осі 11, геометрична вісь якої зміщена відносно осі корпуса шнека, пальці плавно виходять із корпуса і ховаються в ньому, описуючи своїми кінцями траєкторію 6.

Шнек працює так. Під час роботи комбайна спіралі 1 і 4 (рис.6, а) захвачують зрізані стебла і переміщують їх до середини корпуса 5 жатки. Пальці 9 перехвачують ці стебла та ті, що зрізуються проти нього, і спрямовують їх по днищу жатки до бітера проставки 3.

Привод шнека здійснюється від зірочки із запобіжною муфтою, закріпленою на цапфі лівої опори.

Плаваючий транспортер подає хлібну масу від бітера проставки до приймальної камери молотарки. Він розмі­щений у похилій камері і складається з ведучого вала 20 (рис.7), веденого барабана 8 і ланцюгів 2 з планками 3. На ведучому валу жорстко закріплені чотири зірочки 1 ланцюгів транспортера, приводний шків із запобіжною муфтою і зірочка ланцюгової передачі до трансмісійного вала. Вал спирається на два підшипники кочення, поверх­ні корпусів яких одночасно є цапфами підвіски похилої камери до молотарки.

Рис.7 Схема плаваючого транспортера:

І — ведуча зірочка; 2 —ланцюг транспортера; 3 — планка транспортер; 4 і 17 — полозки; 5 —днище похилої камери; 6 — палець; 7 — болт; 8 — барабан; 9 — ва­жіль підвіски; 10 —ведений вал; 11, 15 і 18 — гайки; 12 — регулювальна шайба, 1І, 18 і 19 — пружини; 14 — стержень; 20 — ведучий вал.

 

Ведений барабан — це вал 10 із жорстко закріпленими дисками, до яких приєднаний циліндричний кожух. Опора­ми вала є підшипники кочення, закріплені в головках ва­желів 9 підвіски барабана. Останні можуть прокручувати­ся на пальцях 6, вільно встановлених в пазах боковий похилої камери. В боковинах є кутники, до яких важелі приєднані болтами 7.

Пружини 13, надіті на болти 7, утри­мують вал 10 в нижньому положенні. Така конструкція підвіски вала забезпечує переміщення його у вертикальній площині.

Будова підвіски, за допомогою якої досягається пере­міщення вала барабана вздовж похилої камери, така. Стержні 14 пропущені крізь отвори кронштейна і одним кінцем пальцем з'єднані з важелями підвіски. Пружини 16, одним кінцем впираючись у гайки 15, а іншим в кронштей­ни боковини камери, відтискають вал веденого барабана в бік від ведучого вала 20.При подачі бітером проставки великої порції хлібної маси вона спочатку діє на ведений барабан транспортера. Важелі підвісок, стискаючи пружини 13, прокручуються на пальцях 6 і вал 10 барабана піднімається. Порція хлібної маси проходить під веденим барабаном і піднімає планки транспортера. Нижні вітки ланцюгів при цьому впирають­ся в полозки 4, розтягуючи пружини 19. Сила натягу лан­цюгів збільшується, під дією якої ведений барабан перемі­щується до ведучого вала 20, стискаючи пружини 16 стержнів 14. Пальці 6 переміщуються в пазах боковий по­хилої камери. Як тільки тиск хлібної маси на планки змен­шиться, пружини стержнів повернуть ведений барабан у вихідне положення. Оскільки подача хлібної маси не завжди рівномірна, транспортер у процесі роботи змінює своє по­ложення — плаває, пристосовуючись до товщини шару хлібної маси.

Якість, роботи плаваючого транспортера залежить від правильного натягу ланцюгів, положення веденого бараба­на відносно днища камери і рухомих полозків відносно нижніх віток ланцюгів.

Налагодження жатної частини комбайна РСМ-10:

Механізм зрівноважування жатки регулюється в такій послідовності:

Видаляють штирі 19 (див. рис.3,6) з отворів кронштейнів. Піднімають жатку так, щоб башмаки відірвалися від поля, а пружинні розтяжки 16 і 17 вільно провисали. Регулювальними гвинтами розтя­жок встановлюють зазор 8 мм між головками гвинтів і опорними поверхнями сферичних підшипників. Зміною по­ложення башмаків відносно корпуса жатки встановлюють задану висоту зрізування. Мотовило переміщують до по­хилої камери і опускають у крайнє положення. Опускають жатку на поверхню поля, поки не утвориться зазор 85— 90 мм між упорами. Натягують пружи­ни обох блоків 1 і 14 (див. рис.3, й) так, щоб сила тиску на кінцях переднього бруса біля кожного подільника ста­новила 300-—400 Н. Запас натягу пружин повинен бути 100—150 мм.

У такому положенні елементів механізму зрівноважу­вання жатка буде копіювати рельєф поля в розрахунково­му діапазоні.

Подільники. Регулюють лише торпедний подільник, якість роботи якого залежить від розміщення центрального пера і стебловідводів відносно боковини жатки. Центральне перо за висотою встановлюють переміщенням

верхнього прутка 1 (див. рис. 8) в отворі спеціального болта 2, а нахил — поворотом пера вправо або вліво.

 

Рис.8 Торпедний подільник:

1 — центральне перо: 2 — спеціальний болт; 3 — верхній пруток; 4 — внутрішній

стебловідвід; 5— болт; 6 — пруток; 7 — телескопічна тяга; 8 — зовнішній стебловідвід;

9 — шплінт; 10 — палець; 11—основна труба;

12 — башмак; 13 - носок;

14 — боковий пруток; 15 — стояк; 16 —довгастий отвір; 17 — боковина жатки.

 

Внутрішній стебловідвід за висотою регулюють пово­ротом болта 5 у кронштейні стояка 15, а по горизонталі — переміщенням бокового прутка 14 в отворі болта 5. Зов­нішній стебловідвід за висотою регулюють поворотом теле­скопічної тяги 7 відносно прутка 6, а по горизонталі — змі­ною довжини телескопічної тяги.

Мотовило. Кут нахилу пальців граблин змінюється автоматично при переміщенні вала мотовила вздовж тримачів. Одночасно з підніманням чи опусканням мотовила воно автоматично переміщується по горизонталі вздовж тримачів за допомогою зблокованого механізму.

Оберти мотовила регулюються гідроваріатором в межах 14-49 об/хв.

По вертикалі мотовило слід розмістити так, щоб граблини захвачували стебла на 2/3 їх висоти. При висоті рослин до 80 см мотовило встановити в найнижче положення, при цьому відстань між різальним апаратом і граблинами повинна становити 25мм. Регулювання виконуються гідроциліндрами.

Різальний апарат. Зазори між сегментами і вкладишами регулюють про­кладками, встановленими між пластинами тертя і кутником пальцьового бруса. При знач­ному спрацюванні пластини тертя перевертають. Перед, регулюванням зазорів потрібно переконатися, що вкладиші пальців лежать в одній площині. У разі необхідності паль­ці підгинають трубою або легкими ударами молотка.

Зазор між передніми кінцями сегментів і вкладишів допускається до 0,8 мм, а задніми 0,3—1,5 мм. Зазор між притискними лапками і сегментами (до 0,7 мм) регу­люють прокладками, які встановлюють між пластинами тертя і лапками. Сумарний зазор (до 1 мм) між відігнутою частиною притискної лапки і спинкою ножа та спинкою ножа і пластиною тертя ре­гулюють переміщенням останньої.

Переміщенням головки 3 (рис.9) важеля механізму коливальної шайби регулюють з'єднання ножа з важелем так, щоб зміщення осей головки ножа становило А-2,5— 3,0 мм при ході В головки важеля 88 мм.

Рис.9. Регулювання з'єднання головки ножа і головки важеля механізму коливальної шайби:

а — важіль у середньому положенні, б — важільу крайніх положеннях; 1 — го­ловка ножа; 2 — з'єднувальна щічка; 3 — головка важеля: А —зміщення осей го­ловок важеля і ножа (А-2,5—3,0 мм); В — хід головки важеля і ножа (В-88 мм).

 

Положення ножа вважається відрегульованим правильно, якщо він від зусилля руки вільно переміщується.

Шнек жатки. Якість роботи шнека залежить від правильного розмі­щення його відносно днища жатки і козирка відсікача, за­кріпленого до задньої обшивки корпуса жатки.

Відстань між спіралями шнека і днищем, пальцями та днищем в межах 6—35 мм регулюють підніманням або опусканням плит шнека за допомогою гвинтових тяг.

Відстань між пальцями і днищем додатково регулюють поворотом колінчастої осі пальцьового механізму. Для се­редніх умов роботи відстань між спіралями і днищем вста­новлюють 10—15.мм, між пальцями і днищем — 12—20 мм. Якщо хліба короткостеблові, зазори зменшують. На збиранні високоврожайних культур важливо, щоб пальці макси­мально виступали у верхній зоні, тому що перед пальцьовим механізмом накопичується велика маса стебел.

Відстань між спіралями шнека і козирком відсікача встановлюють мінімальною шляхом переміщенням козирка.

 

Похила камера. Якість, роботи плаваючого транспортера залежить від правильного натягу ланцюгів, положення веденого бараба­на відносно днища камери і рухомих полозків відносно нижніх віток ланцюгів.

Натяг ланцюгів транспортера вважається нормальним, якщо пружини 16 стиснуті до довжини 90 мм. Цього до­сягають за допомогою гайок 15 і 18 стержня 14 (див.рис.7).

Ведений барабан встановлюють за допомогою шайб 12 так, щоб між планкою транспортера і днищем 5 камери був зазор 5—10 мм.

Зазор в межах 5—12 мм між рухомими полозками 4 і нижніми вітками ланцюгів регулюють зміною натягу пру­жин 19 за допомогою болтів.

Платформа-підбирач до комбайна РСМ-10 складається (рис.10) з транспортера, нормалізатора, шнека, розвантажу­вального пристрою, копіювальних коліс, корпуса платформи і механізму привода. На транспортері закріплені спарені пружинні пальці. До корпуса платформи приєднаний корпус проставки з бітером.

Під час роботи підбирача пружинні пальці транспортера про­чісують стерню, піднімають валок хлібної маси, яка укладається на його верхню вітку. Нормалізатор притискує хлібну масу стрічки, яка подає її до шнека платформи. Останній переміщує масу в центральну частину і за допомогою пальчикового механізму спрямовує до проміжного бітера проставки, який подає її до транспортера похилої камери.

 

 

Рис.10. Платформа-підбирач комбайна РСМ-10:

 

1-нормалізатор; 2 — пружина розвантажувального пристрою;

3 — корпус; 4 — корпус проставки; 5 — бітер проставки; 6 — шнек;

7 — стеблознімач; 8 — каркас-підбирач; 9 — копію­вальне колесо;

10 — кронштейн.

Тиск пальців нормалізатора на хлібну масу регулюють поворо­том упорів по сектору. Висоту розміщення пальців транспортера над поверхнею поля змінюють переміщенням коліс за висотою за допомогою дистанційних втулок. Тиск копіювальних коліс на грунт регулюють зміною натягу пружин розвантажувального при­строю. Частоту обертання (148—475) об/хв приводного вала транс­портера регулюють гідрофікованим варіатором..

Барабанний підбирач монтують на жатці комбайна, попередньо знявши з неї мотовило.

Підбирач складається з барабана, боковин, опорних дисків, чотирьох трубчастих валів із пружинними пальцями, кілець-скатів, башмаків і механізму привода.

Під час роботи пружинні пальці підбирача захоплюють валок, переміщують його по кільцях-скатах і подають на платформу жатки.

Частоту обертання вала підбирача встановлюють такою, щоб швидкість переміщення стебел і руху комбайна були однакові. Якщо швидкість руху пальців підбирача більша швидкості руху комбайна, то вони розривають валок і вибивають зерно з колос­ків, а якщо менша, то підбирач нагромаджує стебла.

Частоту обертання регулюють варіатором, положення пальців підбирача за висотою — переміщенням башмаків жатки.

 

 

Молотарка.

Молотарка призначена для обмолоту зерна, відокрем­лення його із грубого вороху, очищення зерна від великих, дрібних і легких домішок, збирання його в бункер і виван­таження в транспортні засоби, а також для транспорту­вання соломи, збоїн і полови в пристрій для збирання незернової частини урожаю.

Молотарка.комбайнів «Дон-1500» і «Дон-1200» має приймальну камеру, молотильний апарат, соломотряс, очистку, домолочувальний пристрій, бункер для зерна, транспортувальні органи, а також механізми керування і привода. Основою молотарки є корпус.

Корпус молотарки утворений рамою, боковими панеля­ми і покрівлею. Рама — це два поздовжніх швелери, з'єднані між собою поперечинами і розкосами. Бокові панелі виготовлені з кутників і обшиті листовою сталлю. Вони з'єднані з рамою болтами. Покрівля виготовлена з кутни­ків і обшита листовою сталлю, болтами з'єднана з боко­вими панелями. У панелях і покрівлі зроблені люки (за­криті знімними кришками) для огляду і обслуговування виконавчих органів і вікна для монтажних потреб.

 

 

Корпус рамою спирається на балки ведучого і керованого мостів. До балки ведучого моста він прикріплений жорстко, а ке­рованого — рухомо.

 

Позмінно необхідно перевіряти щільність прилягання знімних кришок люків і вікон. Втрат зерна не буде, якщо зазори в місцях стикання кришок і панелей не більші 1 мм.

 

 

 

Рис.11 Молотильний апарат комбайнів «Дон-1500» і «Дон-1200»:

1—барабан; 2— кришка: 3 — відсікач повітряного потоку; 4 — відбійний бітер; 5, 16 і 19 — щитки; 6 — соломотряс; 7— пальцьова решітка; 8 — полотняний фар­тух; 9— підбарабання; 10 — стрясна дошка очистки; 11 — камера каменеуловлювача; 12 — рукоятка; 13 — відкидна кришка; 14 — труба 3 роликами; 15 —перехід­ний щиток; 17 —плаваючий транспортер; 18 — прогумований пас; 20 — підбильник; 21 — регулювальна пластина; 22 — болт; 23 — било.

 

Приймальна камера з боків обмежена панелями моло­тарки, зверху — кришкою 2 (рис.11), знизу — камерою каменеуловлювача 11, а спереду — горловиною, яку вста­новлено у верхню частину похилої камери жатної частини. Камера каменеуловлювача утворена передньою стін­кою із відкидною кришкою 13 і задньою стінкою. Відкид­на кришка фіксується рукоятками 12.

У передній стінці є люки для видалення нагромаджених у камері предметів. Процес каменеуловлювання оснований на ударному від­биванні каменів або інших твердих предметів, які потрапи­ли у хлібну масу, билами барабана.

Похилу камеру встановлено так, що відстань між била­ми барабана і планками плаваючого транспортера ста­новить 20 мм. Це сприяє кращому спрямуванню хлібної маси в молотильний апарат і відбиванню твердих предме­тів у камеру каменеуловлювача.

При технічному обслуговуванні комбайна слід щозмін­но очищати камеру каменеуловлювача. Якщо його відкид­на кришка прилягає нещільно до стінки, необхідно її під­тиснути гайками на осях рукояток.

Молотильний апарат призначений для видалення зерна з колосків, спрямування його з домішками на стрясну дошку очистки, а соломистого вороху до відбійного бітера. Він складається з бильного барабана 1 (рис.11), решіт­частого підбарабання (деки) та механізмів привода і регу­лювання.

Барабан має вигляд ротора діаметром 800 мм і довжи­ною 1485 мм, вал якого обертається на двох підшипниках кочення. На валу закріплені шість дисків — два крайніх і чотири середніх. Крайні шпонками з'єднані з валом, а середні посаджені вільно. До дисків приклепані десять підбильників, а до них закріплено стальні штаби з рифлями — била. Рифлі розміщені під кутом до осі барабана і на суміжних билах їх напрямок протилежний. Профілі під­бильників виконані так, що площадка під била повернута на 7° у напрямку обертання барабана. Це сприяє підви­щенню пропускної здатності молотильного апарата і ви­ключає його забивання на вході. Привод барабана здійс­нюється від вала відбійного бітера гідрофікованим клинопасовим варіатором.

Підбарабання (дека)- нерухома частинамолотильного апарата. Воно односекційне і охоплює барабан на кут 130°. Відносно барабана підбарабання встановлене із зазором, який від входу до виходу поступово зменше­ний. Зварний каркас підбарабання утворений двома симет­ричними щоками 7 (рис.12), поперечними планками 9 і ребрами, які проходять через поздовжні отвори у планках. В отворах планок встановлені прутки 8, які утворюють решітчасту поверхню. В передній частині підбарабання прутки утримуються вхідним щитком 10, а в задній — від­бивним металічним щитком 2, до якого прикріплений по­лотняний фартух 1. Вхідний щиток спрямовує хлібну масу в зазор між барабаном і підбарабанням, а фартух запобі­гає потраплянню зерна на соломотряс.

У задній частині підбарабання закріплено пальцьову решітку 3, по якій хлібна маса спрямовується відбійним бітером на соломотряс.

Вхідний щиток, пальцьова решітка і відбивний щиток виконані знімними, тому що підбарабання є поворотним, тобто його можна повернути на кут 180° при спрацюванні робочих планок.

 

 

Підбарабання підвішене на двоплечих важелях 16 торсійного вала 18 за допомогою підвісок 12, 14, 15 і проміж­них двоплечих важелів 13. Торсійний вал і важелі спираю­ться на підшипники, які закріплені на корпусі молотарки.

Підвіски 12 і 15 приєднані рухомо до осей 5, які через пази 6 в боковинах молотарки встановлені на втулках щік підбарабання і фіксуються ексцентриковими шайбами 4.

Торсійний вал через важіль 17 і ланцюг кінематично з'єднаний з механізмом керування підбарабанням.

 

 

 

 

Рис.11. Підбарабання комбайна РСМ-10:

 

1 — фартух; 2— відбивний щиток; 3 — пальцьова решітка; 4 — ексцентрикова шайба; 5 — вісь; 6 — паз боковини; 7 — щока; 8 —пруток;

9 — робоча планка; 10 —вхідний щиток; 11—стяжна гай­ка; 12, 14 і 15 —підвіски; 13 1 16 — двоплечі важелі; 17 — важіль; 18 — торсійний вал.

 

Механізм керування підбарабанням призначений для пропорційного регулювання зазорів між планками підба­рабання і билами барабана та термінового опускання під­барабання. Його будова така. На стояку 14 (рис. 12) у підшипниках встановлений вал 15, на якому нерухомо за­кріплені храпові колеса 13 і 1, зірочка 16 та шкала 18 з нанесеними цифрами і поділками зазорів. Стрілка 17 по­кажчика зазорів нерухомо закріплена на стояку. На зіроч­ку накинутий втулково-роликовий ланцюг 7 з кутом захва­ту близько 360°, кінець ланцюга прикріплений до важеля торсійного вала підвіски підбарабання. В зубці храпових коліс впираються собачки 3 і 11. Собачка 11 вільно вста­новлена на осі 8 стояка і шарнірно з'єднана за допомогою підпружиненої тяги 10 з педаллю 9. Собачка 3 також віль­но встановлена на осі 2 стояка і шарнірно з'єднана з підпружиненою кнопкою 5 важеля 6, який вільно встановле­ний на валу 15.

 

Рис.12. Механізм керування підбарабанням:

1 і 13 —храпові колеса; 2 і 8 — осі; 3 і 11 —собачки;

4 і 12 — пружини; 5 — кноп­ка; 6 — важіль; 7 — втулково-роликовий ланцюг; 9 — педаль; 10 —тяга; 14 — сто­як; 15 —вал; 16 — зірочка;

17 — стрілка покажчика; 18 —шкала.

 

Працює механізм так. Для зменшення зазорів, не на­тискаючи на кнопку 5, повертають важіль 6 за стрілкою годинника до збігання стрілки 17 з необхідною поділкою шкали 18 (при цьому обертаються храпові колеса, зірочка і шкала). Потім важіль опускають у вихідне положення.

Для збільшення зазорів натискають кнопку важеля і повертають його за стрілкою годинника, а потім відпуска­ють кнопку. Підтримуючи важіль, натискають на педаль 9. Потім важіль 6 повертають проти стрілки годинника до збігання стрілки з необхідною поділкою шкали. Відпус­кають педаль і опускають важіль у вихідне положення.

Для термінового опускання підбарабання на відстань 90 мм від барабана натискають кнопку важеля, а потім натискають на педаль.

Повертають підбарабання у вихід­не положення кількома рухами важеля при відпущеній кнопці і педалі.

Обмолот хлібної маси в молотильному апараті відбу­вається так. Хлібна маса плаваючим транспортером 17 (див. рис.10) безперервно подається в приймальну каме­ру молотарки. Під дією бил барабана напрямок подачі стеблової стрічки змінюється і спрямовується в клиновий зазор між барабаном і підбарабанням. При цьому стрічка стеблової маси згинається приблизно дугою радіусом 150-— 200 мм, а потім розтягується завдяки значній різниці швидкостей планок транспортера (3,2 м/с) і бил барабана (20—42 м/с). У зазорі утворюється рухома зигзагоподібна петльова стеблова стрічка (суміжні рифлі бил розміщені під кутом до осі барабана), яка при виході займає вер­тикальне положення. Швидкість руху стеблової маси в клиновидному зазорі на виході у кілька разів перевищує швидкість маси на вході. Відповідно зменшується і товщи­на шару маси (стрічки). Завдяки ударам бил по хлібній масі, вибивання зерен з колосків або очісування волоті рифлями в процесі їх руху між билами і нерухомими план­ками підбарабання відбувається відокремлення зерна від хлібної маси. Основна частина зерна (близько 70%) від­бивається від бил в усіх напрямках із великою швидкістю й через решітчасту поверхню підбарабання спрямовується разом із соломистими дрібними фракціями на стрясну дош­ку очистки. Солома з рештками зерна викидається билами на виході у вигляді вертикального шару до відбійного бітера.

При спрацюванні граней планок підбарабання його повертають на 180°. Спра­цьовані або поламані била замінюють. При цьому, за­мінюючи одне било, необ­хідно замінювати і протилежне, щоб не порушити балансу­вання барабана.

Відбійний бітер спрямовує солому на передню частину клавіш соломотряса. Він встановлений з мінімаль­ним зазором відносно бил молотильного барабана над пальцьовою решіткою підбарабання (див. рис.10). Колова швидкість бітера дещо менша швидкості барабана і ста­новить 17,5 м/с.

Основою бітера є вал 6 (рис.13), який обертається на сферичних підшипниках кочення 8. На барабані за допо­могою клемового з'єднання 15 закріплений шестигранний лопатевий барабан 14. На лівому кінці вала закріплені гідроциліндр 17 і ведучий шків 4 варіатора молотильного апарата, а також приводний шків 3 бітера, на правому кінці — шківи 9 і 11 привода

 

інших робочих органів моло­тарки (при комплектації комбайна копнувачем). Вал від­бійного бітера є одночасно і головним контрприводом мо­лотарки.

Працює відбійний бітер так. Обмолочена маса, яка викидається вертикальним потоком із зазору молотильного апарата, відбивається під гострим кутом лопатями бітера на робочі поверхні клавіш соломотряса. При цьому дріб­ний ворох (зерно, колоски обмолочені і необмолочені, по­лова) просипаються між пальцями решітки 7 (див. рис.) і по відбивному металічному щитку і фартуху 8 скочують­ся на стрясну дошку очистки.

 

 

 

Рис.13. Відбійний бітер:

1і10 — шпонки; 2, 5 і 13 — маслянки; 3 — приводний шків: 4 — ведучий шків ва­ріатора барабана; 6 —вал; 7 — фланець; 8 — підшипник; 9 і 11—шківи; 12 — корпус підшипника; 14 — барабан; 15 — клемове з'єднання; 16 — боковина моло­тарки; 17 — гідроциліндр варіатора

 

Бітер, а одночасно й інші робочі органи молотарки приводяться в рух клиновим пасом від шківа колінчастого вала дизеля. Включають і відключають такий привод спе­ціальним механізмом.

 

Соломотряс призначений для вилучення з грубого вороху зернової суміші (зерно, збоїни, полова, дрібні доміш­ки) і спрямування соломи в пристрій для збирання незернової частини врожаю. Грубий ворох — це обмолочена маса, що надходить на соломотряс, спрямована відбійним бітером. Цей ворох за масою складається із зерна (14— 16%), соломи (72—77%), збоїн (5—6%), дрібної, перебитої соломи та дрібних домішок (1—3 %): насіння бур'янів, піску, пилу, тощо.

 

Складовими частинами соломотряса є п'ять («Дон-1500») або чотири («Дон-1200») клавіші 1 (рис.14), які за допомогою підшипників кочення одноразового ма­щення закріплені на шийках ведучого 6 і веденого 14 ко­лінчастих валів. Корінні шийки колінчастих валів встанов­лені на підшипники кочення, корпуси 5 яких закріплені на бокових панелях 9 молотарки. У підшипникових опорах клавіш на веденому валу встановлені гумові втулки. Останні компенсують неточності в розмірах валів і від­стані між опорами на клавішах. Для усунення перекосу клавіш при монтажу встановлені прокладки 2.

Клавіша виготовлена із оцинкованої сталі у вигляді довгастого короба. Робоча (верхня) поверхня її жалюзій­на, нерегульована, з сьома каскадами 13. Третій каскад обладнаний граблиною. Борти клавіші гребінчасті, а ниж­ня поверхня виконана у вигляді суцільного днища. Перед­ня частина короба клавіші має вихідне вікно, а задня за­крита кришкою. В зоні другого каскада клавіші до каркаса зернового бункера закріплено відбивний щиток 11, а в зоні шостого до покрівлі молотарки — клапан 12 сиг­налізатора надмірного нагромадження соломи.

Рис.14 Соломотряс:

1 —клавіша; 2—прокладка; 3 — болт; 4 — підшипник, 5 — корпус підшипни­ка; 6 — ведучий колінчастий вал; 7 — шпонка: 8 —шків; 9 — панель молотар­ки; 10 — молотильний апарат; 11 — відбивний щиток; 12 —клапан сигналіза­тора; 13 — каскад клавішів; 14 — веде­ний колінчастий вал

 

 

Принцип роботи соломотряса ґрунтується на витрушу­ванні зерна із шару грубого вороху завдяки зустрічним ударам, які наносяться каскадами клавіш по цьому воро­ху. При роботі ворох стикається з гребінками клавіш та відбивним щитком, втрачає свою швидкість й інтенсивно перетрушується. Оскільки кожна точка клавіш описує ко­ло, а коліна їх валів зміщені, то ворох не тільки підкидає­ться вверх, а й коливається від однієї до другої панелі молотарки. Граблини додатково розпушують ворох. Завдяки такому рухові зернова суміш просипається крізь решітчасту поверхню клавіш на їх днища, а звідти скочується через вихідні вікна на стрясну дошку очистки. Солома, утримуючись в основному на гребінках, транспортується до виходу з молотарки..

Соломотряс не регулюється. Але треба мати на увазі, що навіть при незначному зменшенні частоти обертання колінчастих валів (оптимальна 199 об/хв) надмірно збіль­шуються втрати зерна у соломотрясі. Тому щозмінно пере­віряють правильність натягу паса. Крім того, спеціальним чистиком очищають жалюзійні отвори клавіш.

Очистка призначена для видалення зерна із дрібного вороху, який надходить із молотильного апарата, соломо­тряса і домолочувального пристрою. Дрібний ворох за ма­сою має такий склад: зерна 80—85 %,збоїн 7—8, полови 5—6 і різних домішок 3—б%. У збоїнах і полові є цілі і частинки обмолочених та необмолочених колосків.

Основні складові одиниці очистки: стрясна дошка з пальцьовою решіткою, верхнє решето з подовжувачем, нижнє решето, вентилятор, швидкознімний лоток половонабивача і механізми привода, підвіски та регулювань.

 

Рис.15 Схема роботи очистки:

1 — східчастий настил стрясної дошки; 2 — гребінка; 3 — шатун привода: 4 — фар­тух; 5 — пальцьова решітка; 6 — шнек; 7 — домолочувальний пристрій; 8 — елева­тор колосків; 9 — верхнє решето; 10 і 11—поперечні і поздовжні жалюзі подовжувача; 12 — нижнє решето;

13 — скатна дошка решітного стана; 14 — колосовий шнек; 15 —зерновий шнек; 16 — розсікачі; 17 — вентилятор.

 

Зерно відокремлюється від дрібного вороху на очистці так (див. рис. 15). Із стрясної дошки дрібний ворох по­трапляє на пальцьову решітку. Тут крізь просвіти пальців зерно з важкими домішками проходить на початок верх­нього решета. Збоїни ж утримуються на пальцях і сходять із них на середину решета. Зерно і важкі дрібні домішки проходять крізь верхнє решето і потрапляють на нижнє. Полова та інші легкі домішки виносяться повітряним по­током з решіт до половонабивача. Великі та важкі доміш­ки, серед яких можуть бути і необмолочені колоски, схо­дять з верхнього решета на продовжувач, провалюються крізь нього і потрапляють у колосовий шнек, у який над­ходять і домішки, що не просіялися крізь нижнє решето. Чисте зерно провалюється крізь нижнє решето і по днищу решітного стана надходить у зерновий шнек.

Домолочувальний пристрій обмолочує ворох, що подає­ться колосовим шнеком і елеватором з очистки (див. рис.15). Він складається із ротора 2 (рис.16) і нерухо­мої глухої деки 9. Ротор (діаметром 330 мм) утворений трьома лопатями 8, шарнірно встановленими на осях З маточини,яка шпонкою з'єднана з валом 4.

Рис.16 Домолочувальний пристрій з розподільним шнеком:

 

1—зірочка; 2 — ротор; 3 — вісь; 4—вал; 5 і 18 — підшипники кочення; 6 — кор­пус; 7 —обичайка; 8 — лопать; 9—дека; 10 — замок;

11 і 17 — корпуси підшип­ників; 12 —шків; 13 —болт; 14— шнек; 15 —ланцюг; 16 —лопать шнека.

 

 

Процес обмолоту відбувається так. При обертанні ро­тора його лопаті, взаємодіючи з виступами деки, обмоло­чують ворох і викидають на шнек. Останній розподіляє продукти обмолоту по ширині стрясної дошки очистки.

Регулювання молотильно-сепаруючого пристрою (МСП).

Молотильний апарат. Якість роботи молотильного апарата залежить від час­тоти ударів бил по хлібній масі й інтенсивності її перети­рання. Тому в ньому передбачене регулювання частоти обертання барабана та зазорів між билами барабана і підбарабанням на вході і виході.

Частоту обертання барабана в межах 512—954 об/хв регулюють гідрофікованим клинопасовим варіатором. Ним керують з кабіни за допомогою гідропривода. Частоту обертання контролюють електронним покаж­чиком на щитку приладів.

При комплектації комбайна редуктором зниження час­тоти обертання барабана або спеціальним ланцюговим приводом із змінними зірочками межі регулювань станов­лять 210—420 об/хв.

Зазори між билами барабана і підбарабанням у межах 14—60 мм на вході і 1—58 мм на виході регулюють важе­лем механізму керування підбарабанням (див. рис.12).

Для нормальних умов роботи на заводі встановлюють зазори: на вході — 18 мм, на виході — 2 мм. Коригують ці зазори зміною довжини тяг підвіски підбарабання відпо­відно: передньої 5 (рис. 68) на розмір 572 мм, задньої 6 на розмір 754 мм. При цьому поділки шкали 18 (див. рис.12) повинні збігатися із стрілкою 17 покажчика.

Контролюють зазори через люки, які є на боковинах корпуса молотарки.

Очистка. Кут нахилу поперечних пластинчастих жалюзі регулю­ють, встановлюючи важіль 3 (рис. 74) в одне з восьми по­ложень. Поздовжні жалюзі можуть займати три положен­ня. Для цього зміщують планку з торця подовжувача, встановивши фіксатор у відповідні отвори. Передбачено змінювати кут похилу подовжувача, установлюючи його в одне із двох фіксованих положень.

Нижнє решето 12 (див. рис.17) —жалюзійне регульо­ване (як і верхнє) встановлене в нижньому решітному ста­ні. Останній коливається в зворотному напрямку відносно верхнього решітного стану.

Рис.17 Схема регулювання зазору між поперечними жалюзі подовжувача:

1-жалюзі; 2-рамка; 3-важіль.

Кут похилу жалюзі нижнього решета регулюють за допомогою механізму, який має таку ж будову, як і у верхнього решета.

Якість очищення зерна і пропускна здатність решіт і подовжувача залежать від кута похилу жалюзі, подовжувача та частоти обертання вала вентилятора.

Зазор між жалюзі решіт у межах 0—3О мм встановлю­ють за допомогою знімного маховичка (див. рис.18), по­вертаючи його в той чи інший бік, а зазор між поперечни­ми жалюзі подовжувача — встановлюючи важіль (див. рис.17) в одне з восьми положень. Зазор між поздовжні­ми жалюзі подовжувача регулюють, переставляючи фікса­тор в одне з трьох положень, зміщуючи планку з торця подовжувача. У подовжувача регулюють ще і кут похилу, установлюючи фіксатор в одне із двох фіксованих положень.

Рис.18. Схема механізму регулювання кута похилу решіт:

1— металева рамка;2 — вісь; 3 — сег­мент жалюзі; 4 —планка; 5— коліно; 6 — рейка; 7 — важіль; 8 — гвинтова пара; 9 — конічна пара; 10 — махови­чок.

 

Частоту обертання вала вентилятора в межах 582— 1098 об/хв регулюють клинопасовим варіатором, обертаю­чи маховичок механізму регулювання. При повертанні ма­ховичка на один оберт частота обертання вала змінюється на 91 об/хв. Контролюють частоту обертання по електронному табло на щитку приладів у кабіні.

 

Подрібнювач ПКН-1500 (універсальний пристрій) призначений в основному для подрібнення соломи і збирання всієї незернової частини врожаю у візок, а також укладання її у валок або розкидання по полю.

Він має капот 22 (рис.19), блок подрібнювача 8, шнек 13 полови, вентилятор 12, валкоукладач-розкидач б, соломопровід 2, половопровід 10 та механізм привода.

 

 

Капот утворений боковинами 21, покрівлею 20 і задньою стінкою 1, які прикріплені до каркаса молотарки, замість копнувача. Блок подрібнювача 8 має молотковий барабан, сегментний протирізальний пристрій 9 і корпус із заслінкою 7.

.

Шнек полови консольний і встановлений на підшипни­ковій опорі його кожуха.

Подрібнювач складається із зварного кожуха ічотирилопатевого вентилятора.

 

Рис.19. Подрібнювач:

1—задня стінка;2 — соломопровід; 3, 4 і 11—щитки; 5 — проставка; 6 — валко-укладач-розкидач; 7— заслінка; 8 — блок подрібнювача; 9 — протирізальний пристрій; 10 — половопровід; 12— вентилятор; 13 — шнек; 14 — автозчіпка; 15 — половонабивач; 16 — скатна дошка; 17 — жалюзі на боковинах; 18 — соломотряс; 19 — заскочка; 20 — покрівля; 21—боковина; 22 — капот.

 

Валкоукладач-розкидач — це металевий лист, на якому за допомогою болтів і спеціальних пазів симетрично змон­товані напрямні ребра.

Процес роботи подрібнювача основної комплектації від­бувається так. Солома із соломотряса 18 надходить по щитку 3 в блок 8 подрібнювача.

Тут залежно від наладки протирізального пристрою 9 і молотків подрібнювального барабана вона подрібнюється на фракції 40—50 мм або 100—250 мм.

 

 

При закритій заслінці 7 соломисті фракції під дією повітряного потоку від молотків подрібнювально­го барабана транспортуються по соломопроводу 2 у візок. При відкритій заслінці 7 солома залежно від встановле­них ребер валкоукладача 6 або укладається у валок, або розкидається по полю.

Полова потрапляє з лотка половонабивача 15 по скатній дошці 16 у шнек 13, а потім у вентилятор 12, який через половопровід 10 видуває її у візок. Якщо скатну дошку встановити у вертикальне положення, полова укла­дається у валок на поверхні поля.

Комбайн, обладнаний подрібнювачем, має автоматичну зчіпку, яка дає можливість замінювати тракторні візки, не зупиняючи комбайн. За допомогою неї транспортують комбайном візок із жаткою.

 

Рис.20. Можливі схеми роботи подрібнювача комбайна РСМ-10.

Рекомендована література:

1. Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник/ Д.Г.Войтюк, В.О.Дубровін, Т.Д.Іщенко та ін.; За ред..Д.Г.Войтюка. – К.: Вища освіта, 2004. -544с. (с.260-341).

2. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини.-К.: Урожай, 1994.-448с. (с.257-296).

3. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельськохозяйственные машины.-5-е изд., перераб. и доп.- М.: Колос, 1983.-495с.(с.239-290).

4. Погорілець О.М., Живолуп Г.І. Зернозбиральні комбайни.-К.: Урожай, 1994-233с.

5. Практикум по сельськохозяйственным иашинам: (Для с.-х. вузов по спец. «Механизация сел. хоз-ва»/ В.А.Скотников,

В.Н.Кондратьев, Р.С.Сташинский и др.). Под ред. В.А.Скотникова.-Мн.:Ураджай, 1984.-375с. (с.134-198).

6.Справочник механизатора / И.В.Горбачев, Б.С.Окнин, В.М.Халанский и др.; Под ред. А.Н.Карпенко.-3-е изд.,перераб. и доп.- М.:Агропромиздат,1985.-320с. (с.141-164)