Характеристика зразків тканин

Теоретичні відомості

Шовкові тканини дуже різноманітні за видом використовуваної сировини, переплетенню, обробки і призначення. Їх одержують з натурального шовку, штучних і синтетичних волокон і ниток. При виробленні цих тканин використовуються полотняне, саржеве, атласне, дрібноузорчаті, жакардові і складні переплетення. Тканини випускаються вибіленими, гладкофарбованими, меланжевими, строкатими, набивними, гофрованими, з різними видами обробки.

Шовкові тканини широко використовуються для виготовлення ошатних і повсякденних платтів; блузок, костюмів, сорочок, літніх пальто і плащів; крім того, вони застосовуються як підкладковий матеріал для костюмів і пальто.

Тканини з натурального шовку одержують з ниток шовку-сирцю, одиночних і кручених, а також із шовкової крученої пряжі, полотняним, жакардовим і ворсовим переплетеннями, гладкофарбованими і набивними. Ці тканини красиві, м'які, відзначаються гарною драпірувальністю і малою поверхневою щільністю; призначені вони в основному для виготовлення платтів і блузок. На частку тканин з натурального шовку приходиться усього лише 4% загального випуску шовкових тканин.

До тканин з натурального шовку відносяться класичні крепові тканини, такі, як крепдешин, креп-шифон і креп-жоржет. Ці тканини дуже складні в обробці, тому що сильно витягаються, сковзають і обсипаються. Тому при їх настиланні використовуються спеціальні затиски, а при пошитті застосовуються тонкі швейні нитки і голки, причому збільшується частота рядків. Для утворення рядка рекомендуються голки № 75—85, швейний шовк № 65 і бавовняні нитки № 80—100.

Крепові тканини — це тканини, вироблені із шовку крепової крутки в основі і чи утоці в одній із зазначених систем ниток. Близько 70 % асортименту їхнього випуску складають класичні крепові тканини, такі, як крепдешин, креп-шифон, креп-жоржет. Крепдешин — напівкрепова тканина полотняного переплетення, із приємним м'яким блиском і дрібнозернистою поверхнею.

Шовкові тканини випускаються різними за призна­ченням, але серед тканин побутового призначення найпоширеніші тканини платтяні (включаючи тканини для блузок і платтяно-костюмні тканини).

Платтяні тканини виробляють з натурального шовку, штучних і синтетичних ниток, із суміші штуч­них ниток із синтетичною, штапельною і бавовня­ною пряжею, а таеож — чисто штапельні. Крім то­го, у виробництві платтяних тканин використовують комбіновані, фасонні, профільовані та інші нитки, а також металізовані.

Надзвичайна різноманітність сировини, дає можли­вість створювати на шовкових тканинах цікаві ефек­ти — лакс, гофре, витравки тощо.

За зовнішнім оформленням і способом виготовлен­ня платтяні тканини бувають вибіленими, гладкофар­бованими, набивними, строкатотканими, з меланже­вим ефектом, ворсовими та ін. Переплетення викори­стовують усіх основних класів — головні, комбіновані, складні.

Поверхнева щільність становить 40...50 г/м² у більш тонких і прозорих тканин, 300...350 г/м² у щільних і товстих двошарових штапельно-костюмних тканин.

Платтяні тканини виробляють з натурального шов­ку — це крепові тканини, які виробляють полотняним переплетенням. Креповий ефект досягається викорис­танням ниток шовку-сирцю високого крепового кру­чення.

Нині основною креповою тканиною з натурально­го шовку є крепдешин. Він належить до так званих напівкрепових тканин, оскільки виробляється з вико­ристанням крепових ниток у пітканні (у 4 чи 5 скла­день). Для основи використовують нитки шовку-сир­цю. Це досить щільна тканина, має поверхневу щіль­ність 55...75 г/м²; водночас тканина м'яка, добре драпірується, з матовим приглушеним блиском. Випускають крепдешин набивним або гладкофар­бованим (для блузок) в широкій гамі світлих і тем­них тонів.

Тканини з віскозної пряжі посідають значне місце в асортименті шовкових тканин, їх вироб­ляють з одинарної та крученої пряжі 20,0...29,4 текс. полотняним і дрібновізерунковим переплетенням. По­верхнева щільність 100...120, рідше до 300 г/м². Тканини випускають набивними та строкатотканими. Тканини з віскозної штапельної пряжі піддають спеціальній обробці, щоб вони менше зминалися і зсідалися.

Сорочкові тканини виробляють в основному з дво­компонентної віскозно-лавсанової або бавовняно-лав­санової пряжі. Вміст лавсану в цій пряжі 67 %, ліній­на щільність 15,6Х2 текс або 11,8Х2 текс. В останні роки стали виготовляти і більш тонкі тканини з пря­жі 10Х2 текс. Переплетення дрібновізерункове або полотняне. Тканини цікаві за зовнішнім виглядом, мають високу зносостійкість, невелике зсідання, мало зминаються.

Ацетатні й триацетатні тканини ви­робляють з ниток 11,1 чи 13,3 текс пологого кручення саржевим або дрібновізерунковим переплетенням. По­верхнева щільність 80...120, рідше 130...150 г/м². Важ­ливо підкреслити: ацетатні та триацетатні тканини мають порівняно високу щільність, вони гладенькі, пружні. Ацетатні й триацетатні тканини випускають набив­ними: саме завдяки малюнку і досягається насампе­ред художньо-естетична якість. Крім порівняно невеликої міцності та малої гігро­скопічності до недоліків цих тканин слід віднести наелектризованість, яка утруднює експлуатацію.

Нарівні з тканинами чисто ацетатними, чисто триацетатними випускають тканини із суміші ацетатних або триацетатних ниток з віскозними нитками. В ос­новному застосовують мооскрепові нитки, скручені з віскозних крепових і ацетатних ниток пологого кру­чення. Для виготовлення тканин мооскрепові нитки часто використовують у два складення, тоді тканини вихо­дять масивними з поверхневою щільністю 220... 240 г/м².

Цікаві тканини, в яких застосовують текстуровані триацетатні нитки. Ці нитки мають низьку лінійну щільність, пухнастість. Дрібновізерункові, особливо жакардові, тканини з тонких ниток ефектні й наряд­ні. Для щільності текстуровані триацетатні нитки 22,2 текс армують тонкою капроновою ниткою 2,2 текс.

Платтяні тканини із синтетичних ни­ток набувають все більшого поширення завдяки на­явності сировини, застосуванню текстурованих синте­тичних ниток, різноманітних поєднань синтетичних та штапельних ниток тощо.

Частково тканини з матових капронових комплекс­них або монониток 2,2...6,7 текс пологого або мусліно­вого кручення використовують як блузкові. Ці тканини напівпрозорі, легкі, поверхнева щільність 25...50 г/м². Чисто капронові тканини для суконь поступаються місцем тканинам, в яких капронові нитки використо­вують у різноманітних сполученнях із штучними нит­ками — віскозними, ацетатними та триацетатними. Наприклад, за допомогою сумішей віскозних і капро­нових ниток та двошаровим переплетенням виробля­ють цікаві тканини з рельєфною фактурою.

Крій та пошиття виробів із тканин натурального шовку повинні бути особливо точними, а обробка ста­ранною. Гладенька поверхня робить шовкові тканини слизькими, що ускладнює розкрій їх у настилі. Ткани­ни легко зсуваються, тому під час розкрою виникає потреба використовувати спеціальні затискачі, які скріплюють настил, застосовувати дискові розкрійні ножі, настилати менше шарів. За недостатньої щіль­ності шовкові тканини легко осипаються та розсову­ються у швах виробів. Шовкові тканини крепового кручення під чає замочування дуже зсідаються, але повністю відновлюються в процесі прасування. Ткани­ни з натурального шовку треба прасувати в сухому стані протягом 30 с при температурі, яка не переви­щує 160 °С. У крайньому разі можна прасувати через злегка зволожену бавовняну тканину. Строчать шов­кові тканини з лицьового боку швейним шовком, а з виворітного — бавовняними нитками № 60—80, голка­ми № 75—85.

Через підвищене зминання віскозних тканин їх до­водиться часто прасувати. При цьому слід мати на увазі, що недотримання температурних режимів во­лого-теплової обробки призводить до зміни кольору тканини, а інколи й до зменшення її міцності. Реко­мендується прасувати віскозні тканини через зволо­жену бавовняну тканину при температурі 160...180°С і лише протягом ЗО с. Під час прасування на віскоз­них тканинах часто виникають ласи, тому треба слід­кувати за правильним натиском на праску.

Осипання віскозних тканин дуже значне особливо в тканинах малої щільності, а також із сатиновим переплетенням. Тому краї швів у виробах із віскозних тканин обметують. Рідкіші тканини дають значне роз­сування у швах виробів. Деякі віскозні тканини легко пошкоджуються голкою, зміщуються, що призводить до викривлення форм розкроєних деталей.

Строчка виконується голками № 90, 100 швейними нитками № 50, 60.

Ацетатний шовк погано переносить нагрівання, тому треба бути особливо обережним під час прасу­вання, дотримуючись температури 140 °С та часу прасу­вання - не більш як 30 с.

Тканини із синтетичних волокон легко осипаються, тому під час розкрою треба робити припуски. Шви слід робити з подвійним підгином або обробляти їх оверлоком.

Внаслідок гладенької поверхні тканини сковзають у настилі під час різання, тому, як і для натурально­го шовку, потрібні спеціальні затискачі. Ножі швидко затуплюються, а оскільки вони швидко рухаються, то нагріваються, внаслідок чого тканина на краях зрі­зів плавиться, а шари настилу зминаються; Синтетичні волокна не витримують високих температур (кап­рон плавиться при температурі 170 °С, лавсан і анід— при 235...240 °С, тому прасувати їх гарячою праскою не можна). Рекомендується прасувати їх через зволо­жену тканину. При великому натиску на тканину мо­жуть виникати ласи. Якщо при строчінні сильно роз­тягувати тканину, то вона витягується, а потім, завдя­ки великій пружності, знову відновлює свої розміри, в результаті чого шов починає призбируватися. Такий недолік може виникати під час прання виробів, тому що бавовняні швейні нитки зсідаються і стягують шов, тоді як тканини із синтетичних волокон не зсідаються.

Шовкові ворсові тканини складні в пошитті, бо під час прасування ворс зминається і привести його в по­чатковий стан можна тільки спеціальним відпарю­ванням.

ЗМІСТ ЗВІТУ

1. Тема.

2. Мета.

3. Обладнання і матеріали.

4. Одержані результати дослідження основних показни­ків зразків бавовняних тканин занести в таблицю.

 

Таблиця

Характеристика зразків тканин

№ п/п	Назва тканини	Артикул	Волокнистий склад	Щільність (число ниток на 10 мм)	Переплетення	Вид оздоблення	Властивості	Призначення
о	у	о	у

Примітка: о - основа; у - уток.

 

 

Література

1 Лабораторний практикум по материаловедению швейного производства / Б.А. Бузов й др. - М.: Легпромбытиздат, 1991