Вимоги щодо зображення та позначення розрізів

Тема роботи: Розрізи

Мета роботи:

- студент повинен знати види розрізів та різницею між ними;

- студент повинен уміти викреслювати прості та складні розрізи;

- студент повинен набути навички виконання розрізу на кресленні.

 

Обладнання: креслярський стіл з пристроєм, креслярські інструменти, моделі, вимірювальний інструмент.

Теоретичні відомості

Лінії внутрішнього (невидимого) контуру предмета на кресленнях зображають штриховими лініями. Більшість деталей мають складну внутрішню будову, а отже, на кресленні може бути багато штрихових ліній, які перетинаються між собою і з суцільними основними контурними лініями, що утруднює читання креслень. Через це вдаються до умовного способу виявлення внутрішньої будови деталі за допомогою розрізів і перерізів. Завдяки останнім можна зменшити кількість зображень, полегшити читання креслень складних за формою деталей.

Розрізом називається таке зображення, на якому деталь умовно розрізана січною площиною, причому частина деталі, що розташована перед січною площиною, умовно усунута, а зображена та частина деталі, що міститься в січній площині та поза нею.

Прицьому лінії невидимого контуру стануть видимими і зображатимуться не штриховими, а суцільними основними лініями. Місцерозрізу матеріалу деталі покривають штрихуванням. Місця, де січна площина проходить по порожнинах, не покривають штрихуванням. Залежно від кількості січних площинрозрізи бувають прості — при одній січнійплощині (наприклад, рис. 1-3) та складні.

Прості розрізи поділяються на горизонтальні (рис. 1), фронтальні (рис. 2) та профільні (рис. 3). Розрізи найчастіше розташовують на місці відповідних основних виглядів. Це дає змогу зменшити кількість зображень.

Рис. 1 Рис. 2 Рис. 3

Розріз, який служить для виявлення будови предмета лише в окремому, обмеженому місці, називається місцевим. Його виділяють на вигляді суцільною хвилястою лінією (рис. 5), яка немає збігатись ізбудь-якими іншими лініями зображення.

Рис. 5

 

 

Частини вигляду і відповідного розрізу допускається поєднувати, розділяючи їх суціль-ною хвилястою лінією (рис.6-7). Якщо при цьому поєднуються половина вигляду і половина розрізу, кожний з яких є симетричною фігурою, то лінією розділу є вісь симетрії (рис.8).

Рис. 6 Рис. 7 Рис. 8

Складний розріз – утворюється двома або декількома січними площинами.

1. Ступінчастим називається складний розріз, утворений паралельними січними площинами.

А

а) б)

Рис. 9

2. Ламаним називається складний розріз утворений паралельними січними площинами, причому одна із них або декілька похилі до горизонтальної площини проекцій. При ламаних розрізах січні площини умовно повертають до суміщення в одну площину

 

а) б)

Рис. 10

 

Вимоги щодо зображення та позначення розрізів

Зображення на кресленні, зокрема розрізів і перерізів, повинно розташовуватися економно й раціонально на полі креслення та зручно читатися разом з розмірами, позначеннями, написами, таблицями.

Для позначення на кресленні січних площин у розрізі і перерізах використовують розімкнену лінію – потовщені штрихи (рис. 11). Перпендикулярно до крайніх штрихів (початкового і кінцевого) наносять стрілки, що вказують напрям погляду, і розташовують їх як показано на рис. 9-10.

Згідно з вимогами стандарту щодо оформлення креслень, крайні штрихи не повинні перетинати контур відповідного зображення їх необхідно позначити великими літерами українського алфавіту (див. рис.9-10). Літери на кресленні проставляють у відповідність до розташування основного напису із зовнішнього боку стрілок, незалежно від їх напрямку. Вибирають літери в алфавітному порядку та слідкують за тим, щоб вони не повторювались на одному кресленні.

Рис. 11

Розрізи та перерізи супроводжу-ються написом А-А, Б-Б і т. д.

 

Для ступінчастих розрізів, крім початкового і кінцевого штрихів, у місцях переходу однієї січної площини в іншу ставлять штрихи без літер. Літери проставляються лише на крайніх штрихах розімкненої лінії Зміна ліній напрямку січних площин на зображення не впливає.

 

Порядок виконання роботи

Завдання 1: Побудувати комплексне креслення деталі з натури із використанням простого розрізу та нанесенням розмірів. Деталі викладач видає індивідуально. Кількість зображень вибирається із складності виробу.

Завдання 2: Перекреслити зображення. На місці вигляду спереду виконати вказаний ступінчастий розріз.

 

 

Контрольні запитання

1. Для чого на кресленні роблять розрізи? Що називається розрізом? ________________________________________________________________
2. Як поділяють розрізи залежно від кількості січних площин? ______________
3. Яку лінію використовують для позначення на кресленні січних площин у розрізі і перерізах? _____________________________________________________________
4. Місцевим розрізом називають -______________
5. Як позначають складні ступінчасті, ламані розрізи? _____________________

 

Висновок: __________________________________________________