Можливості уроків музики та позакласної роботи для розвитку музичної творчості підлітків.

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Бориса ГРІНЧЕНКА

 

 

ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВ

Кафедра теорії та методики музичного мистецтва

 

РОЗВИТОК МУЗИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ПІДЛІТКІВ НА УРОКАХ МУЗИКИ І ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ

 

Курсова робота

 

Напрям підготовки 6020204 «Музичне мистецтво»,

Освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр»

 

 

Роботу виконав:

студент 3-го курсу,

групи ММб-3-12-2.0д

Малишев Геннадій Віталійович

 

Науковий керівник:

А. С. Шевчук, доцент

кафедри теорії та методики

музичного мистецтва, канд. пед. наук

 

 

Київ ― 2013

 

	ВСТУП
РОЗДІЛ 1.	ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МУЗИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ШКОЛЯРІВ.
1.1.	Мистецтвознавча і педагогічна сутність поняття “музична творчість”
1.2.	Програмні завдання з розвитку музичної творчості підлітків
1.3.	Можливості уроків музики для розвитку музичної творчості на уроках музики та в позакласній роботі.
Висновки до першого розділу.
РОЗДІЛ 2	РОЗВИТОК МУЗИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ПІДЛІТКІВ НА УРОКАХ МУЗИКИ І ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ.
2.1.	Розробка сучасного змісту завдань, форми роботи з розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики і позакласній роботі.
2.2.	Методичні рекомендації з розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики.
2.3.	Методика проведення уроку музики у 8 класі за темою «Музика серйозна й музика легка.
Висновки до другого розділу.
Загальні висновки:

 

 

ВСТУП

 

 

Актуальність теми: Музичне виховання — це процес розвитку музичних здібностей дітей будь якого віку формування здатності розуміти й глибоко переживати музику, творити і виконувати її.[25] Цей процес, вважає Якимчук Світлана Никанорівна можна розглядати у широкому й більш вузькому значеннях. У широкому значенні музичне виховання — це формування духовності людини, її морально — естетичних уявлень, здатності розуміти й оцінювати крізь призму мистецтва життєві явища.[25] У такому розумінні музичне виховання це виховання — це виховання людини. У більш вузькому значенні музичне виховання — це формування музичного сприймання, яке здійснюється у різних видах музичної діяльності та спрямоване на розвиток музичних здібностей людини, здатності до емоційного й осмисленного виховання — це формування музичної культури людини.[25]

Музичне виховання — це спеціально оргнізованний процес, що передбачає формування особистісних яксотей учня та розвиток його здібностей засобами музичного мистецтва вважає Ольга Миколаївна Олексюк. [14]

У сучасних наукових дослідженнях підкреслюється, що творчість як самореалізація і рефлексія самопізнання дає змогу визнати особистісно — орієнтований підхід до музичної педагогіки, що зміщує акценти із змісту освіти осівти на особистість учня, студента в процесі навчання, забезпечує право і можливість ціннісно - смислового вибору, присвоєння “особистісного знання”, пише Е. П. Печерська. [18]

Стан розробки проблеми. Проблему формування музичної творчості досліджували різні вітчізняні та зарбужні вчені. Сучасні погляди на проблему висвітлені у фундаментальному дослідженні О. М. Олексюк. “Музична педагогікa”. [14], «Музично-педагогічний процес у вищій школі»[15]; в інших працях, статтях автора Е. П. Печерської Науковий вісник “ Роль курсу “Методика музичного виховання” у професійній освіті майбутнього вчителя музики”. [18], Якимчук С. Н. «Методика музичного виховання».[25]

Окремим питанням формування творчості, зокрема і музичної творчості присвячено ряд психолого — педагогічних праць вчених. Серед них О. М. Олексюк «Музична педагогіка»[14], В. А. Роменець «Психологія творчості» [21].

Холоденко В. О.«Розвиток творчої активності молодших школярів у процесі інтеграції різних видів музичної діяльності.» [23]

Матійчак О. В. «Формування у школярів естетичного сприймання дійсності в музично творчій діяльності.»[13]

Панченко Г. П. «Методика розвитку творчих здібностей майбутнього вчителя музики в процесі вокальної підготовки.»[16]

Теоретичні засади проблеми формування музичної творчості учнів вивчали такі вітчизняні вчені: О. Я. Ростовський «Методика викладання музики в основній школі» [20], «Музична Педагогіка». [19]

Творчий потенціал музичного мистецтва педагогічні умови його використання у навчанні школярів стали предметом розгляду вітчизняних і зарубіжних вчених у таких працях: О. Я. Ростовський «Методика викладання музики в основній школі» [20], «Музична Педагогіка».[19], Д.Б. Кабалевський «Про трьох китів та про інші цікаві речі» [4].

Використання вчителем потенціалу музичного мистецтва задля формування музичної творчості підлітків висвітлювалися у працях таких науковців: Масол Л. М. «Музичне мистецтво»[11], Сбітнєва Л. М. «Методика музичного виховання» [22], О. М. Олексюк. “Музична педагогікa”. [14].

Отже, актуальність проблеми обумовлена державними пріоритетами до формування і розвитку музчної творчості підлітків в шкільні роки, а також наявністю протиріччя між потребами шкільної освіти в ефективному використанні потенціалу музичного мистецтва та наявністю значного попиту на методичне забезпечення навчального процесу на сучасній основі. Це і визначило вибір теми курсового дослідження «Розвиток музичної творчості підлітківа на уроці музики і позакласній роботі.»

Мета курсового дослідження: Теоретично виявити умови розвитку музичної освіти підлітків на уроках музичної творчості підлітків на уроках музики і позакласній роботі.

Мета і предмет курсового дослідження зумовили постановку таких основних завдань:

- розкрити сутнінсть проблеми музичної творчості підлітків, визначити фактори її формування;

- охарактеризувати потенціал музичного мистецтва і наявні педагогічні умови його використання у навчанні школярів;

- теоретично обгрунтувати та розробити необхідні педагогічні умови (засоби, методи, прийоми) ефективного використання вчителем потенціалу музичного мистецтва у навчанні дітей задля розвитку музичної творчості підлітків.

Об'єкт курсового дослідження: Процес розитку музичної творчості підлітків.

Предмет курсового дослідження: Розвиток музичнї творчості підлітків на уроках музики і позакласній роботі.

Для вирішення завдань використаний комплекс наукових методів.

Теоретичне Вивчення та аналіз наукових джерел з музичної педагогіки, методики музичного виховання, психології дали змогу визначити та охарактеризувати основні науково — теоретичні положення дослідження. Аналіз, синтез, узагальнення застосованні при визначені предмета, мети, завданнь, педагогічних умов впливу на дітей, результатів дослідження. Педагогічний експеремент використаний для проектування формальної частини дослідження.

Теоретичне і практичне значення результатів дослідження: розкрита сутність і конкретизовано поняття процесу розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики і позакласній роботі; розроблені педагогічні умови (засоби, методи, прийоми) ефективного розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики і позакласній роботі.

Структура роботи складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку літератури (25 найменувань).У роботі розміщенно 2 наочності, схеми 4-x тестів, фрагмент уроку музики у 8 класі, фрагмент позакласного заняття у 8 класі. Основний обсяг роботи складає 38 сторінок. Загальний обсяг курсової роботи — 42 сторінки.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МУЗИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ШКОЛЯРІВ.

1.1. Мистецтвознавча і педагогічна сутність поняття “музична творчість.”

На даному теоретичному етапі дослідження вирішувалося завдання розкриття сутності проблеми розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики та позакласній роботі. Для цього застосовані такі наукові методи дослідження, як теортичне вивчення та аналіз наукових джерел з музичної педагогіки, методики музичного виховання, психології.

У праці «Психологія творчості» Роменець В.А. пише, що творчість людини — від підліткового віку до шедеврів зрілого генія — це вияв духовних можливостей особистості, демонстрація безмежних людських якостей.[21]

Саме такий підхід робить теоретично переконливим і практично необхідним розмежування стереотипного і творчого мислення.[21]

З поміж проблем філосовських та психологічних в усі віки вирізняли такі, що заслуговують на статус вершинних, еталонних, взірцевих. Проблема твочості, проблема людини як творця, проблема людського життя, як творчого сходження до власного «Я» - безумовно серед них.[21]

Галина Панченко у праці «Методика розвитку творчих здібностей майбутнього вчителя музики в процесі вокальної підготовки» зазначає, що попри відсутність чіткого визначення поняття “творчі здібності”, що пояснюється насамперед труднощами уніфікації міждисциплінарних напрацювань та об’єктивною складністю феномену, сам факт системної уваги розгалуженого корпусу гуманітарних наук до креативних аспектів самореалізації особистості у різних дослідницьких контекстах засвідчує доречність застосування такого підходу до вивчення особливостей процесу підготовки фахівців музично-педагогічного профілю.[16 ]

У праці «Музична педагогіка» Олексюк О.М. вважає що ознайомлення учнів з кращими зразками музичної творчості — основа ідейного та морального виховання, формування музичного смаку; емоційний відгук на музику формується разом із розвитком спеціальних музичних здібностей; першою умовою розвитку цих здібностей. [14]

Також Олексюк О.М. вважає, що розвиток музичного сприймання школярів забезпечуються їх активним включенням до музично — творчої діяльності, і чим активніша і рознобічніша діяльність учнів, тим глибше їхнє пізнання музики.[15]

Пізнавально — творчі можливості учнів розвиваються в активній музичній діяльності, у цілеспрямованому аналізі музичних творів, бо тільки власна творча діяльність є запорукою глибоких переживань, естетичної насолоди, високих художніх смаків і переконань.[14]

Олексюк О. М. пише: що дітей завжди приваблює самостійна музична діяльність, активне сілкування з музикою. Ця діяльність на уроці організовується через постановку запитань і завдань, які мають зосередити увагу га музиці, упорядкувати спостереження за нею.[14]

У праці «Формування у школярів естетичного сприймання дійсності в музично творчій діяльності» Оксана Василівна Матійчак пише: сформованість естетичного ставлення до дійсності є інтегрованим утворенням у структурі особистості, що включає здатність до сприймання та оцінювання цілісної картини світу, розуміння естетичної сутності її об'єктів, наявність мистецьких знань, умінь і навичок; розвиненість мотиваційнопотребнісної установки на естетичне освоєння навколишнього світу, яка реалізується, в здатності особливості до самостійної творчості, уможливлює позитивні зміни в характері, у ставленні до природи, у взаємовідносинах з колективом та родиною. [13]

 

У праці «Методика музичного виховання дітей» Кушка Я.С. зазначає що: гра на музичних iнструментах – широкеполе навчання творчих прийомiв: iмпровiзацiї, iнтерпретацiї, композицiї. Дитина, у котрій буде закладена основа творчостi, пiзнiше проявлятиме її в своїй майбутнiй професiї, навiть якщо ця професiя буде далекою вiд музики, у виглядi iнiцiатив i рацiоналiзаторських пропозицiй.[7]

В свою ж чергу В.О. Холоденко у праці «Розвиток творчої активності молодших школярів у процесі інтеграції різних видів музичної діяльності» вважає що численні дослідження науковців у галузі психолохії, педагогіки, філософії доводять, що твоача активність, якщо її не стимулювати і не підтримувати з віком згасає, знижується пізнавальна активінсть та інстелектуальні можливості. Люди ж, які мали активну життєву позицію, багато і наполегливо працювали тобто їхня діяльність мала активний характер, успішно реалізували сівй потенціал, більше того, збагачували його на новий (вищий) якісний рівень. Школа має врахувати важливість і намагатися організувати навчальний процес так, щоб кожна дитина, починаючи з себе з молодшого шкільного віку, мала змогу реалізуватися як творча особистість. Залучення дитини до мистецтва, через діляльність у його галузі, є одним із сильних впливів на становлення особистості, розвиток її потенціалу та її практичну діяльність. Завдяки імнентним якостям мистецтво сприяє цілісному формуванню особи: її духовного світу, світогляду, морально — естетичних відношень, і потреб і творчих здібностей.[23]

Холоденко В.О. вважає що структура поняття творчість та творча активність є критеріями та показниками педагогічного діагностування рівні розвиненості творчої активності учнів у галузі музичного мистецтва; особливості інтеграції різних видів музичної діяльності та їхній вплив на формування творчої особистості.[23]

 

Також Холоденко В.О. У своїй праці «Розвиток творчої активності молодших школярів у процесі інтеграції різних видів музичної діяльності» пише що: на кожному історичному етапі зімнюється поняття творості в його глибинних фундаментальних значеннях, які відповідаю часу. Разом з тим є спадкоємне поняття творчості що вказує, той факт, що безліч визначень творчості у найрізноманітнішій сучасній літературі є нічим іншим, як модифікаціями, видозмінами фундаментальних визначень, сформульованих великими мислителями минулого.[23]

Холоденко В.О. Зазначає що категорія “творість” започаткована в теорії античної філософії. Її роз'яснення дав Платон у своїй праці «Творче мистецтво це здатність, яка є причиною виникнення того, чого раніше не було.» [23]

Важливою віхвою на шляху до такого розуміння творчості стало утвердження в філософії нового принципу творчості — принципу діяльності креативного фетермінізму, концентрованим виявом якого є визначення поняття творчості, яке дав Бенедикт Спіноза “Творчість є діяльність є діяльність, при якій не виступають ніякі прични, крім тієї, що діє.”[23] Визначення Бенедикта Спінози про творчість відрізняється від філософських вчень про джерело творчості, в яких за творче начало приймалися то натхнення, то форма, то ідея, то воля, то розум, то інтуїція.[23]

Холоденко В.О. у своїй праці відмічає визначення творчості за психологом Налімовим В. П.

Налімов В. П. розуміє творчість, як розпакування того, що лишилося ще прихованим на семантичному континіумі малою ймовірною вагою, де нові сенси набувають більшу ймовірну міру, а попередні згасають. Це завжди забігання вперед, виклик, часто — бунт. Це завжди — спонтанне осяяння, і тому все незрозуміле для стороннього спостерігача.[23] Близьке визначення творчості знаходимо у працях американського вченого П. Хілла, який під творчістю розуміє “політ за межі відомого.” Отже творчість — це віхд за межі даного, спрямований на реалізацію можливостей буття, перетворення їх у дійсніть.[23]

Проблема розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики та позакласній роботі розглядається в працях: Олексюк О.М. «Музична педагогікa», Печерської Е.П. в науковому віснику «Роль курсу “Методика музичного виховання” у професійній освіті майбутнього вчителя музики”. [18, 14],

Роменець В.А. «Психологія творчості», Холоденко В.О. «Розвиток творчої активності молодших школярів у процесі інтеграції різних видів музичної діяльності», Матійчак О.В. «Формування у школярів естетичного сприймання дійсності в музично творчій діяльності», Панченко Г.П. «Методика розвитку творчих здібностей майбутнього вчителя музики в процесі вокальної підготовки», Ростовський О.Я. «Методика викладання музики в основній школі», «Теорія і методика музичного виховання», Сухомлинський В.О. «Методика виховання колективу», Кабалевський Д. Б. «Про трьох китів та про інші цікаві речі», Масол Л.М. «Музичне мистецтво»[11], Сбітнєва Л.М. «Методика музичного виховання».[22]

 

1.2. Прогармові завдання з розвитку музичної творчості підлітків.

Даний теоретичний етап дослідження присвячувався програмовим завданням з розивтку музичної творчості підлітків. Для цього застосовані такі наукові методи дослідження: теоретичне вивчення та аналіз наукових джерел з психології, педагогіки, музичної педагогіки, методики музичного виховання.

Сбітнєва Людмила Миколаївна у програмі «методика музичного виховання» вважає підлітковим віком 10 — 15 років. Учнів цієї вікової категорії характеризується бурхливий інтелектуальний розвиток, вони потребують розумових навантажень, виконують їх із задоволенням.[22]

Завдяки своєрідності логічного і художньо-образного мислення, підлітки здатні виявити основну ідею композитора, власну думку щодо культурних і мистецьких явищ. Оцінна діяльність стає для них засобом творчого самовираження.[22]

Наближення уяви підлітка до теоретичного мислення надає імпульс творчості: учні цієї вікової категорії із задоволенням вдаються до різних видів художньої творчості, отримуючи задоволення як від творчого результату так і від творчого, так і відздійснення самого процесу творчості.[22]

Маючи певний досвід діяльності підліток активно використовує його у розв'язанні практичних завдань, легко переключається з одного виду на інший, більш критично оцінює її, висловлює свою власну думку. Для нього характерним є бажання розширювати сферу своїх знань, умінь, навичок, розширювати досвід.[22]

Саме ці інтереси підлітка спонукають його до поглиблення знань, зростання освітнього рівня, духовності; вони є мотиваційним орієнтиром для подальшого розвитку, збуджуючи активність, самостійність підлітка.[22]

Ростовський О.Я. у своїй програмі «Методика викладання музики в основній школі» зазначає, що концепція музичного виховання школярів базується на українській національній культурі та педагогічних ідеях Кабалевського Д. Б. [20]

Також Ростовський О.Я. зазначає, що підліткова творчість розвивається підчас слухання музики, але зазначає ще те, що глибоке сприймання музичного твору можливе лише за наявності у підлітків вичерпних знань про твір, а також відповідного життєвого і художнього досвіду. Чим більше підготовча інформація відповідає змісту музичного твору, досвіду і знанням дітей, тим активніше вони сприймають музику, глибше осягають її. Не достатня інформація робить враження дітей поверховими, а надмірна інформація, преревантажуючи їх гальмує естетичну реакцію на музику. Тому обсяг інформації, яка спрямовує сприймання, і обсяг самого твору слід дозувати, як за часом сприймання, так і за змістом і складністю музики у залежності від здібностей, підготовки і психічного стану учнів.[19,20]

Слід враховувати й таку закономірність: чим менша і загальна інформація, що спрямовує сприймання, тим більший простір для творчої фантазії. Дана закономірність спрямовує на те, щоб не тільки повідомляти учням необхідну інформацію, але й прагнути до розвитку їхнього мислення, уяви, творчих здібностей.[20]

Для сприятливого розвитку музичних здібностей учнів на уроці музики за допомогою сприйманння музики вчитель використовує такі принципи: [20]

1) Принцип орієнтації на духовний розвиток особистості засобами музики.

2) Принцип емоційної захопленості музичною діяльністю.

3) Принцип опори на вікові особливості учнів, на їх внутрішні сили і можливості в музичній діяльності.

4) Принцип взаємодії вчителя й учнів у музично-освітньому процесі.

5) Принцип єдності педагогічних впливів і сподівань учнів.

6) Принцип єдності індивідуального і колективного впливу на учнів.

7) Принцип активізації музичного мислення.

8) Принцип активізації музично-творчої діяльності учнів на уроці музики.

9) Принцип художньо-творчого спілкування на уроках музики.

Провідною діяльністю підлітка є спілкування, що полягає в побудові стосунків з товаришами на основі певних моральних норм, що опосередковують вчинки підлітків. Важливим моментом у розвитку підлітка є формування самосвідомості, потреба в самооцінці. У зіставленні себе з іншими людьми і, як результат критичного ставлення до себе, активне самовиховання.[19,20]

У пошуках морально естетичного ідеалу підлітки звертаються перед усім до мистецтва. [19]

Соціологічні дослідження показують, що в структурі художніх інтересів підлітка — музика дедалі більше входить на перше місце.

Але за цією ситуацією виявляються досить складні суперчності побтування музики. Це, насамперед, однобічна орієнтація більшості підлітків на естрадно — розважальну музику. Стрімкий розвиток звукотехніки забезпечує глибоке проникнення цієї музики у сферу учнівського побуту та дозвілля, що сприяє формуванню поверхневого споживацького типу музичної культури особистості.[3]

Програмові завдання для молодших підлітків:

Молодший підлітковий вік охоплює період від 10 до 12 років, тобто співпадає з навчанням у 5- 6 класах.

Ростовский О.Я. у своїй програмі для 5- 6 класу вказує на те що, практика показує, що підлітків потрібно зацікавлювати важливими для них проблемами, частіше чергувати форми робти на уроці, залучати їх до активної художньо — творчої діяльності. Багатьом учням це подобається те, що дається легко і приносить успіх. Водночас і дедалі більше приваблює зміст, який вимагає інтелектуальної активності самостійної дії, розширює кругозір.[20]

У Програмі та методиці музичного виховання Ростовського О. Я. та Сбітнєвої Л. М. зазначають, що підлітків 5-х — 6-х класів на уроці музики потрібно знайомити з творами, у яких музика і слово знаходяться у різному співвідношені. Основана роль музики, бо саме вона робить літературний образ яскравішим і виразнішим. Також є рекомендації використовувати музичні приклади, слухання та аналізування творів, продовжувати роботи над розвитком музичної грамотності учнів, розвитком музичних здібностей, вокально — хорової культури, розширювати уявлення учнів про здатність музики яскраво і правдиво втілювати життєві явища.[19]

Для цього Ростовський О. Я. і Сбітнєва Л. М. рекомендують у якості завдань для розвитку музичної творчості у молодшому підлітковому віці розучувати веснянки, старовинні пісні дати учням змогу поімпровізувати на тему веснянок та старовинних пісень і обов'язково аналіз засобів музичної виразності.[20,22]

За програмою і методикою Ростовського О.Я. і Сбітнєвої Л.М. старший підлітковий вік припадає на 7-8 класи загально освітньої школи. У цей час старші підлітки починають відчувати надмір енергії, тому атмосфера подолання труднощів для них стає бажаною, їм властива підвищенна збудливість, нестійкість, нестриманість, надмірна емоційність, імпульсивність поведінки. Тому вчителю потрібно ретельно планувати кожну хвилину уроку, прагнути залучати до роботи якомога більше учнів, мати індивідуальний підхід до учнів бо саме він допоможе вчителю обрати доцільні педагогічні впливи.[20,22]

З процесом статевого дозрівання пов'язаний ряд нових явищ у психіці й поведінці підлітка. Йдеться насамперед про виникнення інтересу до іншої статі, складання нових стосунків між хлопцями і дівчатами, появу симпатій, закоханості. Особливої сором'язливості. Зароджується інтерес до інтимного світу дорослих і роблять спроби прилучитися до нього. Ці особливості обов'язково мають враховуватися вчителем, адже музика найбільше звернена до почуттів дітей.[20,22]

Матеріал програм з музики дає широкі можливості для ознайомлення учнів зі світом кохання, стосунків між чоловіками й жінками. Не можна ставитись до підлітка як до якоїсь безстатевої істоти треба делікатно, тактовно й уміло керувати стосунками учнів в класі.[20]

Тому Ростовський О.Я. і Сбітнєва Л.М. у своїй програмі для 5-8 класів та методиці музичного виховання пропонують такі програмові завдання.

Проводити дискусії на уроках. Пояснити учням поняття “сучасна музика”, “легка і серйозна музика”, використання творів живопису, пояснити складність і суперечнливість внутрішнього світу людей розкритого в творах минулого і сучасності. Наводити музичні приклади, навчити дітей правильно виражати себе свої почуття через сучасну музику, дати учням змогу творчо проявити себе.[20,22]

 

 

Можливості уроків музики та позакласної роботи для розвитку музичної творчості підлітків.

На даному етапі курсового дослідження вирішувалося завдання розкриття можливостей уроків музики та позакласної роботи для розвитку музичної творчості підлітків. Для цього застосовані такі наукові методи дослідження, як теоретичне вивчення та аналіз наукових джерел (дисертаційних робіт) з методики музичного виховання, педагогіки, музичної педагогіки.

У праці «Методика музичного виховання» Якимчук С.Н. пише, що фундаментом музичної освіти школярів є урок.[25]

Як урок мистецтва він має свою специфіку й спрямований передусім на розвиток емоційного музично — естетичного досвіду учнів.[25]

Саме на уроці музики учні оволодівають знаннями основ музичного мистецтва, у них формуються навички й уміння, виробляються смак і любов до музики.[25]

Тематична побудова програми з музики дає можливість досягти цілісності уроку, де розглядається різні грані музики, як єдиного цілого.[25]

Однак не слід забувати про різноманітну музичну діяльність і особливості залучення до неї підлітків вважає Якимчук С. Н.[25]

Практика свідчить, що кожен вид музичної діяльності потребує певної методики його освоєння. І майстерність вчителя полягатиме в тому, як він зуміє підпорядкувати різноманітну музичну діяльність: (хоровий спів, слухання музики, музично-ритмічні рухи, гра на музичних інструментах по можливостям).[25]

Згідно з вимогами загальної і музичної педагогіки виділяється розвивальна мета уроку, однак щодо уроку музики, тут відбувається постійний повтор, бо все що проводиться на уроці музики, спрямовується на музичний розвиток дитини, а спрямоване на музичний розвиток дитини, сприяє розвитку її музикальності. А ось виховна мета, крім загального напряму (формувати художній смак, музичні інтереси дітей), може мати конкретні завдання відповідно до музичного матеріалу вважає Олексюк О.М. [14,15]

Кондратенко Г.Г. у своїй праці «Формування творичх здібностей підлітків у позаурочній роботі засобами музичного мистецтва» пише, що позаурочна виховна діяльність з учнями — це організована і цілеспрямована діяльність, що здійснюється школою, позашкільними установами у вільний від занять час для розширення і поглиблення знань, умінь, навичок, розвитку нахилів, здібностей учнів, а також для задоволення їх інтересів і забезпечення продуктивного дозвілля. Виховна робота в позаурочний час, доповнює і поглиблює виховання, здійснюване у процесі класно- урочного навчання.

Позакласна музична робота проводиться в школі і шляхом організації гуртків: хорових, інструментальних, сольного співу, вокально- інструментальних, вважає Кондратенко Г.Г. у своїй праці «Формування творичх здібностей підлітків у позаурочній роботі засобами музичного мистецтва».[5]

Якимчук С.Н. вважає що добре поставлена позакласна музична робота в загальноосвітній школі — це її культурне обличчя, художнє обличчя всієї навчальної роботи.[25]

Також Якимчук С.Н. вважає, що домогтися доброї організації позакласної музичної роботи в школі можна при умові, коли музичне виховання стане предметом уваги всіх класних керівників та дирекції школи, адже практика показує: иам де директор, завуч і класні керівники зацікавлені музичною роботою, керують її організацією — там вона має добрі наслідки.[25]

Щодо можливостей позакласної роботи для розвитку музичної творчості підлітків то Позаурочна робота має яскраво виражену виховну, соціальну і комунікативну спрямованість. Вона сприяє пожвавленню міжособистісного спілкування учнів, зумовлює ситуацію взаємної відповідальності, взаємодопомоги, створює умови для розширення виховних можливостей школи і культурно - творчого розвитку.[5]

Оскільки позаурочна діяльність є педагогічно організованним процесом, то вона визначає тон, атмосферу життя колективу, є засобом включення кожного учня в діяльність, до якої він має інтерес, зацікавленість і, таким чином, сприяє розвитку ряду здібностей якостей особистості.[5]

Зметою оптимального прилучення до спілкування з музикою всіх учнів необхідно прагнути до широкого використання міжпредметних зв'язків, інших видів мистецтва.[5]

Важливе значення слід надавати цілісності свята музики, взаємозв'язку всіх його елементів. Позакласна робота повинна проходити активно: це і захоплюючі розмови про музику, і слухання музичних творів, і безпосередня участь школярів у виконавстві, і знайомство з матеріалом, який приготували до свята самі учні; альбом малюнків на вибрану тему (наприклад на тему свята 8-го березня), ілюстрації, фотографії. Власна творчість учнів.[5]

(Наприклад: вірші, або власні музичні твори) не зрідка учні проявлють себе як справжні композитори маючи за роки навчання первинну підготовку складючи легкі мелодії до своїх віршів і роблять інструментальні аранжування за допомогою іноваційних технологій та спеціальних музичних програм експерементуючи з електронними музичними інструментами і обираючи на власний смак музичні еффекти та специфічні тембри музичних інструметів.

Отже формуватися творчі здібності в позаурочній діяльності засобами музичного мистецтва можуть тільки із урахуванням особливостей саме такої діяльності. Її організація, принципово відмінна від навчального процесу, вимагає від педагога інакших зусиль ніж урок, і залежить від ряду чинників, а саме: організації навчально — виховного процесу з урахуванням індивідуальної зорієнтованості; створення художньо — естетичного середовища; предметної зорієнтованості художньої освіти; матеріально технічгого забезпечення сформованості. Фонду музичного матеріалу і методичної літератури. Специфікою позакласної виховної діяльності є різновіковий склад її учасників. Що сприяє тісний взаємодії учнів різного віку на основі спільних інтересів зацікавленості: молодші учні вчаться поважати старших; старші, піклуючись про молодших, допомагають їм, виявляють вимогливість, повагу вважає Кондратенко Г. Г.[5]

Отже проблема можливості музичної творчості підлітків на уроці музики і позакласній роботі розглядається в працях Якимчук С. Н. «Методика музичного виховання», Ростовський О. Я. «Методика музичного виховання», «Методика викладання музики в основній школі», Кондратенко Г.Г. «Формування творичх здібностей підлітків у позаурочній роботі засобами музичного мистецтва».