Части судебного заседания. Подготовительная часть судебного заседания

Розгляд справи здійснюється у судовому засіданні, яке відбувається в призначений день та час в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду – залі судових засідань. Ходом судового засідання керує головуючий, який спрямовує судовий розгляд. На нього завдання щодо забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, а також забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи. Тому головуючий наділений повноваженнями вживати необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку, розглядати клопотання та інші звернення.

У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого, ці заперечення заносяться до журналу судового засідання, і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

Процесуальні дії, які проводяться у стадії судового розгляду, не є неупорядкованими, вони складаються у певні частини (етапи), кожна з яких має своє значення, зміст та призначена для вирішення певного кола питань. Таких частин чотири:

1) підготовча частина;

2) розгляд справи по суті;

3) судові дебати;

4) ухвалення та проголошення рішення.

Підготовча частина. Цей етап носить попередньо-перевірочний характер і полягає у тому, що процесуальні дії суду та інших учасників процесу спрямовуються головним чином на визначення можливості розгляду справи по суті в конкретному судовому засіданні. Послідовність вчинення процесуальний дій в підготовчій частині судового засідання визначається ст.ст. 163-172 ЦПК.

У підготовчій частині вирішуються такі питання: чи може справа розглядатися цим складом суду; чи можливе засідання при наявній явці учасників процесу, при наявності наявних доказів; про відводи (якщо такі заявлено) тощо.

Підготовча частина починається з відкриття судового засідання головуючим та оголошення, яка справа розглядатиметься. Після цього суд вирішує питання про явку осіб: секретар судового засідання доповідає, хто з’явився, чи вручені повістки особам, які не з’явилися, та які є відомості про причини неявки останніх.

Заслухавши секретаря, суд встановлює особу тих, хто з’явився. У кожної особи з’ясовується прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, місце проживання та роботи. Порядок встановлення особи залежить від суб’єкта та обставин справи.

Якщо у справі бере участь перекладач, йому роз'яснюються його права та обов'язки та під розписку він попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Крім того, перекладач приводиться до присяги, текст якої підписується ним та разом з розпискою приєднуються до справи.

Наступною процесуальною дією є видалення свідків із зали судового засідання у відведені для цього приміщення. При цьому судовий розпорядник повинен вжити заходів щодо того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав.

У цій же частині головуючий оголошує склад суду, прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання та роз’яснює учасникам справи їх процесуальні права та обов‘язки (зокрема, право заявляти клопотання перед судом, право на відвід тощо), про що зазначається в журналі судового засідання. У першу чергу розглядаються заяви про відводи, після вирішення яких, головуючий з’ясовує чи є в учасників процесу клопотання в зв’язку з розглядом справи. Якщо заяви та клопотання заявляються, суд заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, вирішує їх. За результатами розгляду заяв та клопотань постановляється ухвала, при цьому відмова у задоволенні клопотання не перешкоджає у подальшому заявляти таке ж клопотання чи заяву.

Суд також вирішує питання про наслідки неявки в судове засідання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі (ст. 169 ЦПК), в тому числі, про відкладення розгляду справи.