ТЕМА 22: Флавоноїди.
ТЕМА 23: ЛР і ЛРС, що містить флавоноїди.
АКТУАЛЬНІСТЬ: флавоноїди – велика група поліфенольних сполук, похідних дифенілпропану різного ступеня окислення і насиченості пропанового фрагменту. ЛРС і препарати, що містять флавоноїди мають різноманітну фармакологічну дію: проявляють Р-вітамінну активність, зменшують крихкість кровоносних капілярів, посилюють дію аскорбінової кислоти (рутин), виявляють седативну, протизапальну, кровоспинну, протипухлинну та гіпоглікемічну дію. Флавоноїди не використовуються в чистому вигляді, частіше вони входять до складу сумарних (галенових, новогаленових) і комплексних препаратів, оскільки їх дія потенціюється супутними речовинами. Багато ЛРС, що вміщує флавоноїди заготовляється аптеками, тому у практичній діяльності провізора необхідні знання з заготівлі, аналізу та зберігання цих видів лікарських рослин.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
· правила і терміни загтівлі, способи первинної обробки, сушіння та зберігання сировини, що вміщує флавоноїди;
· діагностичні зовнішні та мікроскопічні ознаки ЛРС, що вміщує флавоноїди;
· використання ЛРС, що вміщує флавоноїди в медицині та фармації.
ВМІТИ:
· встановити тотожність лікарських рослин, що вміщують флавоноїди за зовнішніми ознаками (за допомогою гербарних зразків) та відрізняти їх від морфологічно подібних видів;
· встановити тотожність ЛРС за зовнішніми ознаками;
· ідентифікувати ЛРС за мікроскопічними ознаками та визначником.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Дайте визначення поняття "флавоноїди" як групи біологічно активних речовин.
2. Рослини яких родин вміщують флавоноїди, в яких органах рослин накопичуються в основному ці сполуки? Вкажіть фактори, які впливають на накопичення флавоноїдів.
3. Які особливості заготівлі, сушіння і зберігання сировини, що вміщує флавоноїди?
4. Що вважається недопустимими домішками до сировини цмину піскового, хвощу польового, видів гірчаку, собачої кропиви звичайної, звіробою перфорованого?
5. Назвіть спільні діагностичні ознаки різних видів гірчаку.
6. Чи можна з допомогою мікроскопа відрізнити гірчак перцевий від інших видів гірчаку?
7. З яких видів сировини отримують в промислових масштабах рутин?
8. Що вважається дефектом сировини трави собачої кропиви звичайної?
9. Назвіть типи волосків, характерних для видів гірчаку, череди трироздільної, собачої кропиви звичайної.
10. При яких захворюваннях використовуються плоди та квіти глоду, квіти цмину піскового, трава собачої кропиви звичайної, види гірчаків, плоди софори японської, астрагал шерстистоквітковий в медицині?
11. Поширення та локалізація флавоноїдів у рослинному світі.
12. Вкажіть особливості заготівлі квітів волошки і науково обгрунтуйте умови сушіння і терміни зберігання їх.
13. Складіть таблицю відмінних діагностичних анатомічних ознак листків гірчаку перцевого, гірчаку почечуйного та споришу.
14. Шляхи використання сировини, що вміщує флавоноїди в медицині.
15. Розподіліть лікарську сировину, яка вміщує флавоноїди та препарати з неї за фармакологічної дією.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Виконати лабораторні роботи:
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність цілої ЛРС, що вміщує флавоноїди за зовнішніми ознаками.
Об'єкти аналізу для заняття 22: квіти цмину піскового, глоду, трава гірчаку перцевого, почечуйного і пташиного, корінь вовчуга; плоди глоду; плоди та пуп'янки софори японської.
Об'єкти аналізу для заняття 23: трава собачої кропиви п'ятилопатевої, череди, сухоцвіту багнового, астрагалу шерстистоквіткового; корінь солодки; квіти волошки синьої; плоди горобини чорноплідної свіжі.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам АНД.
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність та доброякісність подрібненої ЛРС, що вміщує флавоноїди за зовнішніми та мікроскопічними діагностичними ознаками.
Об'єкти аналізу для заняття 22: трава гірчаку перцевого, почечуйного, пташиного.
Об'єкти аналізу для заняття 23: трава собачої кропиви п'ятилопатевої, череди, корінь вовчуга.
Методичні вказівки: коротко опишіть зовнішні ознаки досліджуваної подрібненої ЛРС, приготуйте з неї мікропрепарат. Вивчіть мікроскопічні ознаки, замалюйте найбільш характерні діагностичні елементи анатомії, опишіть їх. Встановіть тотожніть ЛРС за визначником.
Характерні мікроскопічні діагностичні ознаки подрібненої ЛРС
Мікропрепарат листка гірчаку перцевого: клітини верхнього епідермісу із слабозвивистими, нижнього – з сильнозвивистими стінками; продихи з обох сторін листка, оточені 2-4 навколопродиховими клітинами (аномоцитний тип). На поверхні листка є дрібні безколірні або світло-бурі залозки, які складаються з 2-4 клітин. По краю пластинки і по жилці з нижньої сторони листка розміщені конусовидні пучкові волоски, які зрослися з кількох клітин. В мезофілі листка численні великі гострокінцеві друзи оксалату кальцію і великі овальні схізогенні вмістища з вмістом світло-бурого або золотисто-жовтого кольору.
Мікропрепарат листка гірчаку почечуйного: клітини верхнього епідермісу прямостінні, нижнього – звивистостінні; продихи оточені 2-4 навколопродиховими клітинами, іноді вони оточені 2 клітинами, розміщеними вздовж продихової щілини. На обох сторонах листка є залозки на 2-4-клітинній ніжці з головкою із 8 (12-16) клітин, рідше з 2-4-клітинною головкою з бурим вмістом або безбарвні. По цілій пластинці листка і по краю зустрічаються пучкові волоски, утворені 2-5 клітинами, які зростаються між собою, а на верхівці волоска часто розходяться. В мезофілі листка великі друзи оксалату кальцію. На епідермісі зустрічаються плівчасті волоски, які складаються з двох рядів клітин і мають 2-клітинну основу.
Мікропрепарат листка гірчаку пташиного: клітини верхнього і нижнього епідермісу з прямими потовщеними стінками і нерідко з бурим вмістом, стінки клітин верхнього епідермісу вервицеподібно потовщені. Кутикула по краю листка і над великими жилками продовгувато-складчаста. Продихи оточені 3 клітинами епідермісу, з яких одна значно менша за дві інші (анізоцитний тип). По краю пластинки 1-3 ряди епідермісу мають товсті оболонки і утворюють сосочкоподібні вирости. В мезофілі листка багато друзів оксалату кальцію. Характерна наявність механічних волокон, розміщених над жилками, а також вздовж краю пластинки листка.
Мікропрепарат поперечного перерізу кореня вовчуга: променева будова кореня: елементи ксилеми і флоеми розміщені вузькими радіальними тяжами і розділені широкими багаторядними серцевинними променями. У флоемі луб'яні волокна розміщені поодиноко або невеликими групами. Лінія камбію чітко виражена. Ксилема складається з судин, вузьких трахеїд, клітин деревної паренхіми і волокон лібріформу, до яких зі сторони серцевинних променів прилягають клітини з призматичними кристалами оксалату кальцію. Клітини серцевинних променів в коровій частині кореня тангентально витягнуті, в деревній – радіально витягнуті зі здерев'янілими пористими оболонками. В коровій частині в клітинах серцевинних променів часто зустрічаються поодинокі або по 2-3 призматичні кристали оксалату кальцію.
Мікропрепарат листка собачої кропиви звичайної: клітини епідермісу з тонкими звивистими стінками, особливо на нижній стороні. Продихів багато, розміщені переважно на нижньому епідермісі, оточені 3-4 (рідше 2) навколопродиховими клітинами (аномоцитний тип). Ефіроолійні залозки на короткій ніжці з 4-6 (рідше 8) видільними клітинами. Волоски двох типів: багатоклітинні грубобородавчасті, розширені в місцях з'єднання клітин; дрібні головчасті волоски на 1-2-клітинній ніжці з 1-2-клітинною округлою головкою.
Мікропрепарат листка череди трироздільної: епідерміс верхньої і нижньої сторони звивистостінний. Продихів багато, оточені 3-5 клітинами епідермісу (аномоцитний тип). По всій пластинці листка зустрічаються прості гусеницеподібні тонкостінні волоски, які складаються з 9-18 клітин, інколи заповнених бурим вмістом; на нижній клітині волоска добре видно поздовжню зморшкуватість кутикули. По краю листка і над жилками зустрічаються прості волоски з товстими стінками і поздовжньою зморшкуватістю кутикули. Біля основи таких волосків є кілька клітин епідермісу, які злегка припідняті над поверхнею листка. Вздовж жилок проходять секреторні ходи з червонувато-бурим вмістом, добре помітні по краю листка.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
2. Государственная фармакопея СССР: Вып.2 - ХІ изд. – М.: Медицина, 1989. – С. 238 - 239, 241 - 246, 247 - 251, 283 - 289, 305 - 308, 320 - 325, 330 - 335, 340 - 342.
3. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – С. 13 – 14, 41 - 44, 81 - 82, 490 - 493.
4. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 1. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2004. – 493 с.
5. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – С. 408-409, 414-417, 443-445, 490-492, 544-546, 548-550.
6. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
7. Практикум по фармакогнозии: Учеб. пособие для студ. вузов / В.Н. Ковалев, Н.В. Попова, В.С. Кисличенко и др.; Под общ. ред. В.Н. Ковалева. – Харьков: Изд-во НФаУ: Золотые страницы: МТК-книга, 2004. – С. 125 - 165.
8. Правила сбора и сушки лекарственних растений (сборник инструкций). - М.: Медицина, 1985. – С. 45 – 52, 64 – 70, 104 – 105, 127 – 129, 155 – 157, 211 – 214, 270 – 274, 281 – 284.
Додаткова
9. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. академіка АН УССР А.М. Гродзінського. – К.: Голов. ред. укр. рад. енциклопедії ім. М.П. Бажана, 1992. – 544 с.
10. Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1986. - Т. 1. - 624 с; Т. 2. - 576 с.
11. Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.: Медицина, 1967. – 702 с.
12. Павлий А.И., Ковалев В.Н., Ковалева А.М., Попова Н.В., Журавель И.А., Ильина Т.В. Фармакогнозия: Учебное пособие. - Харьков, 1994. - 268 с.
