Способи спостереження інтерференції світла. Бідзеркало Френеля. Біпризма Френеля.
Для здійснення інтерференції світла необхідно отримати когерентні світлові пучки, для чого застосовуються різні прийоми. До появи лазерів у всіх приладах для спостереження інтерференції світла когерентні пучки отримували поділом і подальшим зведенням світлових променів, що виходять з одного і того ж джерела. Практично це можна здійснити за допомогою екранів та щілин, дзеркал і заломлюючих тіл. Розглянемо деякі з цих методів.
Бідзеркало Френеля:
Бізеркало Френеля (1816 р.). Світло від джерела S відбивається від двох дзеркал, розташованих під досить малим кутом α. Хвилі, що падають на екран, можуть розглядатися як хвилі від двох уявних зображень джерела S в обох дзеркалах. При зміні положення точки спостереження P на екрані змінюється різниця ходу Δ, в результаті чого виникає система інтерференційних смуг, ширина яких залежить від кута сходження променів φ.
Біпризма Френеля:
Цей дослід представляє собою простий варіант з бідзеркалами Френеля.
Світло від джерела S заломлюється в двох призмах з малими заломлюючими кутами A і A/
складених основами.
Призми відхиляють промені в протилежних напрямках і, таким чином, виникають два уявних когерентних джерела світла S / і S / /. Промені від цих джерел, перекриваючись в області D, дають інтерференційні смуги.
Дифракційна решітка. Характеристики. Кутова дисперсія. Роздільна здатність. Умова спостереження максимумів і мінімумів.
Дифракційна решітка - спектральний прилад, що представляє собою пластинку із серією однакових прозорих рівнобіжних або вузьких дзеркальних смуг, розташованих на однаковому видаленні одна від одної.
Характеристики:
1)ширина щілини;
2. ширина непрозорих проміжків між щілинами
3. ширина решітки;
4. кількість щілин у решітці N;
5. кількість щілин на 1 мм N';
6. період решітки d
Формула 
(
– порядок спектру, 
– стала дифракційної решітки; 
– довжина хвилі монохроматичного світла) є умовою головних максимумів дифракції на дифракційній решітці.
Формула 
( – порядок спектру, – стала дифракційної решітки; – довжина хвилі монохроматичного світла, 
– число щілин у решітці) є умовою побічних мінімумів на дифракційній решітці.
Кожна дифракційна решітка характеризується кутовою дисперсією, яка позначається буквою Д.
де 
– кутова відстань між спектральними лініями, які відрізняються за довжиною хвилі на величину 
.
Для знаходження кутової дисперсії дифракційної решітки слід продиференціювати формулу головних максимумів дифракції 
, тобто
звідки
В межах невеликих кутів 
, тому можна вважати, що
Таким чином кутова дисперсія обернено пропорційна періоду решітки d. Чим вищий порядок спектра k, тим більша дисперсія.
Роздільною здатністю спектрального приладу, а таким є дифракційна решітка, називають безрозмірну величину 
де R – роздільна здатність; л – довжина хвилі; – мінімальна різниця довжин хвиль двох сусідніх спектральних ліній, при якій ці лінії спостерігаються роздільно, якщо виконується умова Релея Згідно з умовою Релея дві спектральні лінії будуть видимі роздільно у випадку, коли мінімум другої спектральної лінії знаходиться не ближче максимуму першої лінії.
