Примітка: приклад розв’язання надає лише структуру використання формули, проте, як оформити роботу - дивись рекомендації вище та додаток А!!!

МЕТА:

придбати практичні навички визначення можливих доз опромінення; тривалості роботи (перебування) людей на зараженій місцевості; розмірів та площі зони хімічного зараження повітря токсичними речовинами.

ТЕОРЕТИЧНІ ПОСИЛАННЯ:

Усі види іонізуючих випромінювань можна розділити на дві групи: електромагнітні випромінювання, до яких відносяться рентгенівські і гамма-промені, і потоки різного роду ядерних частинок.

Одиниця поглиненої дози будь-якого виду іонізуючого випромінювання зветься рад. Доза, що дорівнює 1 рад, означає, що кожен грам речовини, при опроміненні, поглинає 100 ерг енергії.

Для практики оцінки впливу іонізуючого випромінювання на людину необхідно визначити співвідношення між дією випромінювання на організми з дозою, обмірюваною в рентгенах, у повітрі. Для оцінки дії випромінювання необхідно також знати потужність дози, інакше кажучи дозу в рентгенах або радах за одиницю часу (секунду, хвилину, годину).

Відносна біологічна ефективність буде мінятися в досить широких межах у залежності від об'єкта й умов опромінення, а також обраного показника дії іонізуючого випромінювання.

У людини все різноманіття проявів променевого ураження спостерігається при дозах порядку 400…1 000 Р; тобто при дозах, що не приводять до летального наслідку у перші дні після опромінення.

Можлива доза опромінення при роботі на зараженій місцевості визначається за формулою:

Д=(Р_серТ)/К_осл

де P_сер. – середній рівень радіації між початком та кінцевим часом роботи на об’єкті, рад/год.;

Т – тривалість роботи (перебування), год.;

К_осл. – коефіцієнт ослаблення (див. табл. 3, додаток Б).

Середній рівень радіації визначається як середнє арифметичне рівнів радіації на початок та кінець роботи.

Для обчислення рівнів радіації на початок і кінець роботи користуються співвідношенням:

Р_поч= Р_п∙К_п та Р_к= Р_поч/К_к

де P_п – рівень радіації на одну годину після аварії (вибуху), рад/год.;

P_к – рівень радіації в момент часу В після аварії (вибуху), рад/год.;

К_{п та} K_к – поправочні коефіцієнти для перерахунку рівнів радіації щодо часу В (див. табл.4 додатку Б).

Допустима тривалість роботи (перебування) людей на зараженій місцевості визначається за Табл. 5 із часу початку опромінення: значення допоміжної величини А. Відносна величина А розраховується за формулою:

А=(Р₁/Д_вст)∙ К_осл,

де Р_поч – рівень радіації на 1 годину після аварії на АЕС, рад/год.;

Д – встановлена доза опромінення, рад;

К_осл. – коефіцієнт ослаблення.

ХІД РОБОТИ:

1. Визначити № варіанту, який дорівнює № студента за списком у журналі, визначити завдання згідно додатку Б.

2. Вивчити теоретичні посилання та приклад рішення завдання, перевірити наявність всіх даних

3. Розв’язати завдання згідно наданого в додатку Б бланку та довідникових таблиць

4. Заповнити бланк звіту, зробити висновки, відповісти на контрольні запитання до ТЕМИ 3 з «Теоретичного посібника по БЖД», розробленого в ГМК.

Приклад розв’язання завдання:

завдання 1

Визначити дозу опромінення, яку одержать робочі, якщо почнуть працювати за В годин після аварії на АЕС, при рівні радіації на цей час Рп рад/год. (див. табл.1 додатку Б). Тривалість роботи Т годин. Умови роботи – F. Зробити висновки, та за необхідності внести пропозиції.

Формування ЦО проводитиме рятівні роботи протягом Т=6 годин на радіоактивно зараженій місцевості.

Обчислити дозу опромінення, яку одержить особистий склад формувань, якщо роботи почнуться за В=4 години після аварії, рівень радіації на цей час складає Р_п= 5 рад/год.

Визначимо час кінця роботи:

Т_к=В+Т=4+6=10(год.)

Рівень радіації на початок роботи (з умов задачі) дорівнює P_п= 5 рад/год. Обчислимо рівень радіації на 1 годину після аварії. Попередньо знайдемо в табл. 3 додатку Б коефіцієнт для перерахунку К_п=1.74 при В=4г.:

Р_почат.= Р_п ∙К_п=5∙1,74=8,74(рад/год.)

Обчислимо рівень радіації на час закінчення роботи (К_к=2.5 при Тк=10г. в табл.3 додатку Б):

Рк= Р_почат./К_к=8,74/2,5=3,5(рад/год.)

Середній рівень радіації для працюючих в зоні зараження дорівнює:

(рад/год.)

Обчислимо дозу опромінення (де К_осл. див. табл. 2, додаток Б):

Д= (Р_сер∙Т)/ К_осл=4,25∙6/1=25,5 рад.

Висновок: роботи проводити не можна, тому що доза радіації перевищує допустиму (25 рад за 1 добу).

Пропозиції - щоб зменшити дозу опромінення, слід вдатися до одного з таких заходів:

–зменшити тривалість роботи;

–відстрочити час початку роботи;

–збільшити К_осл., працюючи на технічних засобах (бульдозерах, екскаваторах, тощо).

завдання 2

Визначити допустиму тривалість (Т) роботи формування ЦО на радіоактивно забрудненій місцевості, якщо рівень радіації на В=3 години після аварії складає Рп=12.9 рад/год (табл.4 додатку Б – завдання 2). Роботи проводитимуться на бульдозерах. Встановлена доза Д_в =10 рад.

Обчислимо рівень радіації на 1 годину після аварії. Попередньо знайдемо в табл. 3 додатку Б коефіцієнт для перерахунку К_п=1.55 при В=3г.:

Р_почат.= Р_п ∙К_п=12,9∙1,55=20(рад/год.)

Обчислимо допоміжну величину коефіцієнта опромінення, маючи на увазі, що для бульдозерів К_осл.=4 (див. Табл. 2 додатку Б):

А= Р_почат/ (Д_в∙ К_осл)=20/(10∙4)=0,5

За табл. 5 додатку Б для А=0.5 та В=3 години, знаходимо Т=3 год. 35хв.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №2.

ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

МЕТА:

кількісна оцінка викидів токсичних речовин промисловими об’єктами у надзвичайних ситуаціях, розрахунок концентрацій токсичних речовин в атмосферному повітрі населених пунктів.

ТЕОРЕТИЧНІ ПОСИЛАННЯ:

Отруєння- це група захворювань, викликаних впливом на організм отрут різного походження. Основним негативним фактором отруєнь є викиди хімічних речовин, які стаються на підприємствах під час надзвичайних ситуацій різного походження.

Визначення розмірів та площі зони хімічного зараження повітря токсичними речовинами. Для рішення даного завдання необхідно знайти найменування та кількість токсичної речовини на об’єкті, умови його зберігання та метеорологічні умови в момент аварії.

За даними метеоумов визначають міру прямовисної стійкості повітря (див. табл. 2 додатку В). Глибину розповсюдження хмар зараженого повітря визначають, виходячи з типу токсичної речовини, умов схову, міри прямовисної стійкості повітря та метеоумов на момент аварії за таблицями 3 та 4 додатку В.

Ширину зони хімічного зараження визначають в залежності від міри прямовисної стійкості повітря за формулами:

– за ізотермії – ;

– за інверсії – ;

– за конверсії – .

Площа зони хімічного зараження складає:

,

де Г - глибина розповсюдження зараженого повітря, з урахуванням поправочного коефіцієнту на швидкість повітря К пов. та якості ємності з речовиною Кє (Кє=1 для необвалованих ємностей, Кє=1,5 для обвалованих):

.

Надзвичайні ситуації — це ситуації, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій. На основі даних про кількість речовин, що викидаються в атмосферу, і характеристики технологічної схеми можливо розрахувати концентрації цих речовин у повітрі.

Максимальна приземна концентрація визначається за формулою:

де C_M – максимальна приземна концентрація, мг/м³;

A – кліматичний коефіцієнт, визначається в залежності від географічної точки джерела викидів (див. табл. 6 додатку В);

Π – кількість речовин, що викидається в атмосферу, г/с;

n, m – коефіцієнти, що враховують піднімання факела над трубою;

H – висота труби, м;

V₁ – повний видаток газів, що викидаються, м³/с;

d_t – різниця температур газів, що викидаються у повітря.

Повний видаток газів, що викидаються, в м³/кг палива визначаємо з рівнянь матеріального балансу:

– при спалюванні рідкого і твердого палива:

(1)

– при спалюванні газоподібного палива:

(2)

де V₀ – теоретично необхідний об’єм повітря, м³/кг;

C^p, S^p, N^p, H^p ~ вміст вугілля, сірки, азоту та водню в паливі, %;

N₂, CH₄, CO₂, H₂S – склад природного газу, %.

Теоретично необхідний об’єм повітря можна приблизно оцінити за формулою:

де Q_n – нижча теплота згорання палива, кДж/кг.

Повний видаток газів, що викидають, з урахуванням видатку палива, визначаємо за формулою:

де B – видаток палива, т/рік.

Для визначення значень коефіцієнтів m і n необхідно визначити допоміжні величини, що залежать від конструктивних параметрів:

де D₀ – діаметр гирла труби, м;

W₀ – середня за перетином швидкість газів, м/с.

Для джерел із круглим гирлом:

де V₁ – видаток газів, що викидаються, м³/кг.

Залежно від величин E та V_m визначаються значення коефіцієнтів m і n:

– при E<100: ;

– при E>100: ;

– при V_m>2: ;

– при 0.5< V_m<2: ;

– при V_m<0.5: .

ХІД РОБОТИ:

1. Визначити № варіанту, який дорівнює № студента за списком у журналі, визначити завдання згідно додатку В.

2. Вивчити теоретичні посилання та приклад рішення завдання, перевірити наявність всіх даних

3. Розв’язати завдання згідно наданого в додатку В бланку та довідникових таблиць

4. Заповнити бланк звіту, зробити висновки, відповісти на контрольні запитання до ТЕМИ 5 з «Теоретичного посібника по БЖД», розробленого в ГМК.

Приклад розв’язання завдання:

ЗАВДАННЯ 1.

На об’єкті на відкритій місцевості зруйнувалась обвалована ємність, що містить G=50 т. хлору. Метеоумови F: напів’ясно, день, повітря V=3м/с.

Визначити розміри і площу хімічного зараження.

Визначаємо за даними табл. 2 додатку В міру прямовисної стійкості повітря – за даних метеоумов це - ізотермія.

За табл. 2 визначаємо глибину розповсюдження зараженого повітря (за умов завдання - місцевість відкрита): Гп=16км.

З урахуванням поправочного коефіцієнту на швидкість повітря К пов (табл.3 додатку В), і обвалованої ємності Кє (табл.3 додатку В) глибина поширеного повітря рівняє:

(км)

Визначаємо ширину зони хімічного зараження при ізотермії:

(км).

Визначимо площу зони хімічного зараження:

(км²).

ЗАВДАННЯ 2.

Визначити максимальну приземну концентрацію шкідливих речовин в атмосфері. Визначити викиди твердих часток в атмосферу при спалюванні В=2 300 000 т/рік вугілля. Зольність вугілля – 80%. Очищення димових газів – мокрі золоуловлювачі.

Визначити викиди оксидів сірки в атмосферу при спалюванні В=2 300 000 т/рік вугілля. Вміст сірки у вугіллі – 0.5%. Очищення димових газів – мокрі золоуловлювачі. Вміст азоту в паливі – 1.5%. Вміст водню в паливі – 5%. Паропродуктивність котла – 100 т/рік.

Висота труби – H = 150 м, діаметр гирла –D₀= 8 м, різниця температур газів, що викидаються у повітря – d_t =80°, місце розміщення – м. Горлівка.

Кліматичний коефіцієнт А=180 (див. табл. 6 додатку В).

Теоретично необхідний об’єм повітря:

(м³/кг)

Повний видаток газів, що викидаються, визначаємо з рівнянь матеріального балансу за формулою 1 чи 2 поточного завдання:

(м³/кг)

або з урахуванням видатку палива В=2 300 000 т/рік вугілля:

(м³/с)

Середня за перетином швидкість газів у гирлі труби дорівнює:

(м/с)

Визначимо допоміжні величини E та V_m:

Залежно від допоміжних величин знаходимо:

Тепер можна розрахувати концентрації шкідливих речовин:

(мг/м³)

(мг/м³)

(мг/м³)

(мг/м³)

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бедрій Я.І., Нечай В.Я. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – Львів: Магнолія, 2007. – с.21–28.

2. Желібо Я.І., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів. / За ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2004. – с.27–31.

3. Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посібник. – Львів: Видавництво «Бескид Біт», 2005. – с.226–231.

4. Наливайко С.О. Теоретичний посібник з «Безпеки життєдіяльності» - ГМК, 2012 – 219с.

Додаток А.

Розрахунково – графічна робота №1.

Бланки оформлення та довідникові матеріали

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЕДЖ

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА №1.

Оцінка небезпечних і шкідливих чинників для життя людини

Виконавець студент гр.___

______________(_______________)

^{підпис ПІБ}

2012.______.______

Перевірив викладач ГМК

______________(_______________)

^{підпис ПІБ}

2012.______.______

Зауваження:________________________________________________

___________________________________________________________

___________________________________________________________

Кількість балів_______________________

ЗАВДАННЯ

Визначити ризик загибелі людей від впливу небезпечного фактору А, якщо за період часу В гине n - кількість людей. Чисельність населення в місцевості, на якій проводять дослідження, складає N людей. Зробити висновки щодо зміни ступеню ризику за даний період часу.

Розкрити зміст надзвичайної ситуації, згідно завдання, її класифікацію, причини, наслідки, заходи та засоби уникнення ризику.

Таблиця - Вихідні дані для розрахункового завдання

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………

1 ТЕОРЕТИЧНІ ПОСИЛАННЯ ПРО РИЗИК ВІД НАДЗВИЧАЙНОЇ

СИТУАЦІЇ ЩОДО ЗАВДАННЯ……………………………………..

2 РОЗВЯЗАННЯ ЗАВДАННЯ………………………………………….

3 ГРАФІК РИЗИКУ …………………………………………………….

ВИСНОВОК……………………………………………………………

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….

Таблиця 1 - Вихідні дані для розрахункового завдання 1

Таблиця 2 - Класифікація ступенів ризику (для висновку)

Додаток Б.

Практична робота №1.

Бланки оформлення та довідникові матеріали

Таблиця 1-Вхідні дані до завдання 1

Таблиця 2- Коефіцієнт ослаблення доз радіації будовами, спорудами і транспортними засобами (К_осл.)

Продовження табл.2

Таблиця 3- Коефіцієнт К1 для перерахунку рівнів радіації на різний час t після аварії (зруйнування) АЕС.

Таблиця 4- Вхідні дані до завдання 2

Таблиця 5 - Допустима тривалість перебування людей на радіоактивно забрудненій місцевості при аварії (зруйнуванні) АЕС (Т, годин, хвилин)

	Час, який минув з моменту аварії до початку перебування на зараженій місцевості Т(години/хвилини)
0.2	7.30	8.35	10.00	11.30	12.30	14.00	16.00	21.00
0.3	4.50	5.35	6.30	7.10	8.00	9.00	10.30	13.30
0.4	3.30	4.00	4.35	5.10	5.50	6.30	7.30	10.00
0.5	2.45	3.05	3.35	4.05	4.30	5.00	6.00	7.50
0.6	2.15	2.35	3.00	3.20	3.45	5.10	4.50	6.25
0.7	1.50	2.10	2.30	2.40	3.10	3.30	4.00	5.25
0.8	1.35	1.50	3.10	2.25	2.45	3.00	3.30	4.50
0.9	1.25	1.35	1.55	2.05	2.25	2.40	3.05	4.00
1.0	1.15	1.30	1.40	1.55	2.10	2.20	2.45	3.40

ПРАКТИЧНА РОБОТА №1.

ОЦІНКА ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ ВИКИДІВ ПРОМИСЛОВОГО ОБ’ЄКТУ НА ВИРОБНИЧЕ СЕРЕДОВИЩЕ

ВАРІАНТ ________

МЕТА:придбати практичні навички визначення можливих доз опромінення; тривалості роботи (перебування) людей на зараженій місцевості; розмірів та площі зони хімічного зараження повітря токсичними речовинами.

ХІД РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ 1

Формування ЦО проводитиме рятівні роботи на радіоактивно зараженій місцевості. Визначити дозу опромінення, яку одержать робочі, якщо почнуть працювати за

В= ______годин після аварії на АЕС, при рівні радіації на цей час Рп=______ рад/год. (див. табл.1 додатку Б). Тривалість роботи Т=_____ годин. Умови роботи – F: __________. Зробити висновки, та за необхідності внести пропозиції.

Обчислити дозу опромінення, яку одержить особистий склад формувань.

Визначимо час кінця роботи:

 

Т_к=В+Т=___________________=____________________(год.)

 

Рівень радіації на початок роботи (з умов задачі) дорівнює P_п=_______ рад/год. Обчислимо рівень радіації на 1 годину після аварії. Попередньо знайдемо в табл. 3 додатку Б коефіцієнт для перерахунку К_п=____________ при В=_________г.:

 

Р_почат.= Р_п ∙К_п=__________=__________(рад/год.)

 

Обчислимо рівень радіації на час закінчення роботи (К_к=_____ при Тк=________г. в табл.3 додатку Б):

Рк= Р_почат./К_к=______/_______=___ (рад/год.)

 

Середній рівень радіації для працюючих в зоні зараження дорівнює:

 

(рад/год.)

Обчислимо дозу опромінення (де К_осл. див. табл. 2, додаток Б):

 

Д= (Р_сер∙Т)/ К_осл=(_____* _________)/_____=________ рад.

 

Висновок: допустима доза опромінення 25 рад за 1 добу, роботи проводити (можна або ні)_______________________________, тому що доза радіації (перевищує допустиму або є в межах норми)_________________________________________________________.

Пропозиції - щоб зменшити дозу опромінення, слід вдатися до одного з таких заходів:

_________________________________________________

 

 

завдання 2

Визначити допустиму тривалість (Т) роботи формування ЦО на радіоактивно забрудненій місцевості, якщо рівень радіації на В=__________ години після аварії складає Рп=____________ рад/год (табл.4 додатку Б – завдання 2). Роботи проводитимуться на ______________________________________________. Встановлена доза Д_в =_____ рад.

Обчислимо рівень радіації на 1 годину після аварії. Попередньо знайдемо в табл. 3 додатку Б коефіцієнт для перерахунку К_п=____________ при В=______________г.:

 

Р_почат.= Р_п ∙К_п=_________∙_________=__________(рад/год.)

 

Обчислимо допоміжну величину коефіцієнта опромінення, маючи на увазі, що для таких умов роботи, як задано ______________________________________________ К_осл.=____________ (див. Табл. 2 додатку Б):

 

А= Р_почат/ (Д_в∙ К_осл)=________/(_______∙______________)=____________

 

За табл. 5 додатку Б для А=____________ та В=__________ години, знаходимо допустиму тривалість роботи формування цивільної оборони на радіоактивно забрудненій місцевості Т=_________ год. ____________хв.

 

Висновки по ПР№1:

 

Вкажіть - які опромінення ви знаєте?

Яку негативну дію випромінювання виконують на людину?

_________________________________________________________________________

 

Виконав студент _________________

Перевірив викладач __________________

Кількість балів______________________

 

 

Додаток В.

Практична робота №2.

Бланки оформлення та довідникові матеріали

Таблиця 1- Вхідні дані для завдання 1 (ПР№2)

№	G, т.	Речовина	Ємність	F - Метеоумови, швидкість повітря V	Місцевість
		Хлор	Обвалована	День, напів’ясно, 3м/с	Відкрита
		Сірководень	Обвалована	Ніч, напів’ясно, 5м/с	Відкрита
		Аміак	Обвалована	Ніч, ясно, 2м/с	Закрита
		Фосген	Обвалована	Ніч, напів’ясно, 1м/с	Закрита
		Сірководень	Обвалована	День, хмарно, 3м/с	Відкрита
		Хлор	Обвалована	День, ясно, 3м/с	Відкрита
		Фосген	Обвалована	День, напів’ясно, 4м/с	Закрита
		Хлор	Обвалована	Ніч, ясно, 2м/с	Закрита
		Аміак	Обвалована	Ніч, напів’ясно, 3м/с	Відкрита
		Сірководень	Обвалована	День, хмарно, 2м/с	Відкрита
		Фосген	Обвалована	Ніч, ясно, 3м/с	Закрита
		Хлор	Обвалована	День, ясно, 3м/с	Закрита
		Аміак	Обвалована	День, ясно, 2м/с	Відкрита
		Сірководень	Обвалована	Ніч, напів’ясно, 1м/с	Відкрита
		Хлор	Обвалована	День, напів’ясно, 3м/с	Закрита
		Аміак	Не обвалована	Ніч, ясно, 1м/с	Закрита
		Хлор	Не обвалована	Ніч, хмарно, 2м/с	Відкрита
		Сірководень	Не обвалована	День, ясно, 2м/с	Відкрита
		Аміак	Не обвалована	День, хмарно, 3м/с	Закрита
		Фосген	Не обвалована	День, хмарно, 3м/с	Закрита
		Сірководень	Не обвалована	День, ясно, 2м/с	Відкрита
		Хлор	Не обвалована	День, ясно, 2м/с	Відкрита
		Аміак	Не обвалована	Ніч, ясно, 2м/с	Закрита
		Сірководень	Не обвалована	День, напів’ясно, 3м/с	Закрита
		Фосген	Не обвалована	День, ясно, 1м/с	Відкрита
		Хлор	Не обвалована	Ніч, ясно, 3м/с	Відкрита
		Аміак	Не обвалована	Ніч, хмарно, 2м/с	Закрита
		Сірководень	Не обвалована	День, ясно, 1м/с	Закрита
		Хлор	Не обвалована	Ніч, напів’ясно, 2м/с	Відкрита
		Аміак	Не обвалована	Ніч, напів’ясно, 4м/с	Відкрита

 

Таблиця 2- Графік оцінки міри прямовисної стійкості повітря за даними прогнозу погоди.

Швидкість повітря, м/с	Ніч	День
Ясно, напів’ясно, хмарно	Ясно, напів’ясно, хмарно
0.5	Інверсія	Ізотермія	Інверсія	Ізотермія
0.8 ……… 2
2.1 ……… 4
Більше 4

 

 

Таблиця 3 - Поправочні коефіцієнти К пов

Швидкість повітря, м/с
За інверсії		0.6	0.45	0.38	–	–
За ізотермії		0.71	0.55	0.5	0.45	0.41
За конверсії		0.7	0.62	0.55	–	–

 

 

Таблиця 4 - Глибина розповсюдження хмар зараженого повітря з вражаючими концентраціями СДЯВ на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість повітря 1м/с)

Найменування СДЯВ	Кількість СДЯВ в ємностях (ну об’єкті), т.
на закритій місцевості
При інверсії
Хлор, фосген	6.57		22.85	41.14	48.85
Аміак		1.28	1.85	2.71	3.42	4.28
Сірчистий ангідрит	1.14	1.28		2.85	3.57
Сірководень	1.57	2.14	3.57	5.71	7.14	17.6
При ізотермії
Хлор, фосген	1.31		3.28		5.43
Аміак	0.2	0.26	0.37	1.3	0.68	0.88
Сірчистий ангідрит	0.23	0.26	0.4		0.71	1.1
Сірководень	0.31	0.43	0.71		1.43	2.51
При конверсії
Хлор, фосген	0.4	0.52	0.72	2.4	1.2	1.32
Аміак	0.06	0.08	0.11	0.5	0.2	0.26
Сірчистий ангідрит	0.07	0.08	0.12	0.52	0.21	0.3
Сірководень	0.093	0.13	0.21	0.86	0.43	0.65
на відкритій місцевості
Найменування СДЯВ	Кількість СДЯВ в ємностях (ну об’єкті), т.
При інверсії
Хлор, фосген				більше 80	більше 80	більше 80
Аміак	3.5	4.5	6.5	9.5
Сірчистий ангідрит		4.5			12.5	17.5
Сірководень	5.5	7.5	12.5	12.5		61.8
При ізотермії
Хлор, фосген	4.6		11.5
Аміак	0.7	0.9	1.3	1.3	2.4
Сірчистий ангідрит	0.8	0.9	1.4		2.5	3.5
Сірководень	1.1	1.5	2.5			8.8
При конверсії
Хлор, фосген		1.4	1.96	2.4	2.85	3.15
Аміак	0.21	0.27	0.39	0.5	0.62	0.66
Сірчистий ангідрит	0.24	0.27	0.42	0.52	0.65	0.77
Сірководень	0.33	0.45	0.65	0.86	1.1	1.5

 

Таблиця 5 - Вихідні дані для Завдання 2 (ПР№2)

№	Вид палива	Конструктивні параметри
Висота труби, м	Діаметр гирла, м	Різниця температур, °C	Продуктивність, т/рік	викиди твердих часток В,т/рік	Тип золочищення
	А		8.4			4 000 000
	Б		4.8			5 000 000
	В		8.4			3 500 000
	Г		6.0			4 300 000
	Д		4.8			1 750 000
	Е		8.4			1 800 000
	Ж		6.0			950 000
	З		4.8			1 500 000
	К		8.4			2 500 000
	Л		6.0			4 000 000
	А		4.8			1 300 000
	Б		8.4			2 700 000
	В		6.0			2 600 000
	Г		4.8			1 <== предыдущая лекция | следующая лекция ==> Запрос по возрастной категории и определение чемпиона выбранной категории (выбор возрастной категории предоставлен на компоненте RadioGroup1). | Образцы задач для самостоятельной работы студентов на занятии Поделиться с друзьями: Дата добавления: 2016-12-18; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 327 | Нарушение авторских прав Поиск на сайте: Лучшие изречения: Два самых важных дня в твоей жизни: день, когда ты появился на свет, и день, когда понял, зачем. © Марк Твен ==> читать все изречения... 2253 - | 2076 - © 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.017 с.