Гуманізація — створення умов для формування таких якостей молодої людини, як гуманність, щирість, людяність, доброзичливість, милосердя та ін. Передбачає гуманізацію взаємин між вихователями та вихованцями. Згідно із цим принципом першочерговими завданнями навчально-виховного процесу є повага до особистості, розуміння її запитів, інтересів, гідності, довір'я до неї.
Виховання загальнолюдських цінностей на основі гуманізації навчально-виховного процесу
Школа була і завжди залишається центром виховання в маленькій людині майбутнього громадянина дзеркальної чистоти, високої духовності, доброти і чуйності, радості пізнання, доброзичливості і людяності.
Бути людиною... Згадуючи своє дитинство, спостерігаючи за дітьми протягом багатьох років, доводилось не раз чути, коли маленькі діти, граючись, говорять один одному: "Будь людиною!" Скажи щось чи зроби щось. І не як-небудь, а зроби найкраще. Отже, бути людиною, причому справжньою людиною, - означає бути найкращим.
Добре було б, коли поряд було б тільки те, до чого і до кого ми повинні прагнути, рівнятись. Але життя є життя. Особливо в сучасний період, коли життя є досить важким для батьків, дітей. В житті все інакше.
Сьогодні в селі школа є єдиним осередком культури, освіти, духовності. Проте, всі негаразди суспільства відбиваються на підростаючому поколінні, яке бачить розвал економіки, невиконання Конституційних норм, особливо про безкоштовність навчання, насильство і рекет на екранах телевізорів і т.д.
Важко працювати вчителю. А ми ж формуємо майбутнє України, виховуємо людей, до чиїх рук потрапить держава в наступні роки. Тому вчитель, справжній учитель, який у школу прийшов за покликом серця, залишається учителем і сьогодні, коли школа переживає труднощі, працює з дітьми, виховує їх, вміло підходить до реалізації принципу гуманізації навчально-виховного процесу.
Гуманізація навчання і виховання. Проблема гуманізації людських відносин завжди була актуальною. Думаю, що не помилюсь, коли скажу, що на сьогодні вирішення цієї проблеми потребує особливої уваги, бо оточуюче середовище не сприяє формуванню у дітей рис гуманності. Тому саме школа має бути джерелом поповнення браку гуманізму в багатьох сім'ях та в навколишньому середовищі.
Оскільки гуманізація - процес тривалий, цілісний, його ефективність залежить від того, на скільки вдало, правильно, чітко буде спланована робота школи по вирішенню поставленої мети. Скажу відразу - не все так гладко виходить, як хотілось би.
В першу чергу потрібно мати відповідний учительський колектив, колектив однодумців, ентузіастів, наставників, які вміло могли б вести за собою дітей, навчати і виховувати їх. Таким і є наш колектив.
По друге: ми чітко повинні знати, чого мусимо досягти. Особлива роль у цьому процесі належить, звичайно, дирекції школи. Якщо директор і його заступники спільно вирішують питання шкільного життя, вміють прислухатись до порад одне одного, членів колективу, об'єктивно оцінюють думку кожного, тоді і розпочата справа досягне певних результатів.
По третє: виховуючи в дитині людину на гуманних засадах, ми вирішуємо проблему, над якою працює районний відділ освіти: особистісно зорієнтований підхід до навчання та виховання учнів... і всіх його принципів:
принципу неповторності дитини,
визнання відсутності нездібних дітей,
урахування нерівності розумових здібностей дітей,
принципу індивідуалізації навчально-виховного процесу,
врахування індивідуальних особливостей дитини,
визнання кожного учня особистістю,
принципу навчання через подолання труднощів,
принципу обов'язковості самостійної розумової праці у процесі навчання,
принципу людяності, тактовності і чуйності по відношенню до дитини,
розуміння оцінки, як інструмента виховання,
залежності розвитку особистості учня від особистості вчителя і ін.
Дотримуючись в своїй роботі виконання всіх цих принципів, ми ставимо в першу чергу декілька вимог до вчителя, які висуває В.О.Сухомлинський.
Вимога 1. Любов до власної справи.
В.О.Сухомлинський пише: "Щоб знайти у кожному учневі найсильнішу його сторону, відкрити в ньому золоту жилку, всі вчителі повинні бути людьми, пристрасно закоханими в свою працю, що вміють запалити вогник такої самої любові у своїх вихованців." ("Суспільство і вчитель", Вибрані твори Т.5, С.115).
Вимога 2. Вимога високої кваліфікації.
"Чим більше знає вчитель, чим частіше й успішніше відкриває він перед учнями горизонт науки, тим більшу допитливість і жадобу до знань виявляють учні..." ("Павлиська середня школа", Вибрані твори Т.4, С.56).
Вимога 3. Вимога високих моральних якостей.
Вимога 4. Вимога творчого підходу вчителя до навчання і виховання.
З метою забезпечення дотримання цих вимог з вчителями школи ми проводимо педагогічні читання, де знайомимося зі спадщиною видатного педагога В.О.Сухомлинського.
Аналізуючи педагогічну спадщину великого педагога, можна стверджувати, що вже в 60-тих роках він будував свою діяльність на демократизації системи освіти та гуманізації виховання особистості. Він був глибоко переконаний, що реалізація ідеї гуманізації і демократизації навчання і виховання не можлива без орієнтації всього педагогічного процесу на пріоритетний розвиток в учнів загальнолюдських норм життєдіяльності. У своїх працях Василь Олександрович створив такі високі загальнолюдські норми життєдіяльності, як Вітчизна, праця, діти, материнство, родина, цінність, Земля, культура, людська гідність, мир, сумління, справедливість і т. ін.
Виховання на основі пріоритету загальнолюдських цінностей у педагогічній діяльності В.О.Сухомлинського - це основа розробленої ним концепції гуманної педагогіки. У своїх працях Василь Олександрович дає відповіді на питання про значення та зміст загальнолюдських норм життєдіяльності. Він вважав, що людину слід навчати і виховувати тільки гуманною, у дусі загальнолюдських норм. Він ставив людину на перше місце і виховання в ній всього людяного поклав в основу гуманної педагогіки. Він вважав людину найпрекраснішою істотою. Демократична і гуманістична основа в його педагогічній спадщині ґрунтується на положенні про особливу і безумовну самоцінність людини, її власну людську гідність.
Гуманізація виховання
До принципу опори на позитивне тісно приєднується, майже зливаючись з ним, ще один важливий принцип – гуманізації. Він вимагає:
¾ гуманного ставлення до особистості вихованця;
¾ поваги його прав і свобод;
¾ пред'явлення вихованцю посильних та розумно сформульованих вимог;
¾ поваги до позиції вихованця навіть тоді, коли він відмовляється виконувати пред'явлені вимоги;
¾ поваги права людини бути самим собою;
¾ доведення до свідомості вихованця конкретних завдань;
¾ не примусового формування позитивних якостей;
¾ відмови від тілесних та інших покарань, що принижують гідність та честь особистості;
¾ визнання права особистості на повну відмову від формування тих якостей, які з будь-яких причин суперечать її переконанням (гуманітарним, релігійним та іншим).
Перша стаття "Загальної декларації прав людини" проголошує: "Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти стосовно один одного в дусі братерства" [97, 5]. Вбачаючи у вихованцях незалежних, а не рабськи покірних йому людей, вихователь не повинен зловживати владою сильнішого, ставати над вихованцями, а боротися за їх краще майбутнє разом з ними.
