Програма аудиту грошових коштів.

Тема: Планування, стадії та процедури аудиту.

План.

1. Планування аудиту.

2. Стадії аудиту.

3. Процедури аудиту.

 

Планування аудиту.

Ефективна організація управління аудиторським процесом передбачає дотримання певних етапів проведення аудиторської перевірки.

Аудитор повинен планувати свою роботу так, щоб мати можливість ефективно провести аудиторську перевірку.

Планування - це вироблення головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду а також часу проведення аудиту. Аудиторський план розробляється з огляду на те, що в ньому визначається час проведення кожної конкретної аудиторської процедури.

Чітке планування необхідне для: розробки загаль­ного плану та програми аудиторської перевірки; виконання і контролю роботи; упевненості, що увага зосереджена на основних аспектах; упевне­ності, що робота виконана повністю.

Аудитори і аудиторські фірми України під час розробки плану аудиту та на протязі тривалості аудиту мають право самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду.

Метою планування аудиту є звернення уваги аудитора на найважливіші напрямки аудиту, на виявлення проблем, які слід перевірити найретельніше. Планування допоможе аудиторові належним чином організувати свою роботу і здійснювати нагляд за роботою асистентів, які беруть участь у перевірці, а також координувати роботу, яка здійснюється іншими аудиторами і фахівцями інших професій.

Для досягнення ефективності та результативності аудиту, а також для узгодження порядку проведення аудиторських процедур з внутрішнім розкладом роботи фахівців підприємства. Аудитор обговорює з керівництвом та співробітниками підприємства елементи загального аудиторського плану і аудиторські процедури.

Загальний план аудиту.

Аудиторові слід розробити і документально оформити загальний план аудиту, визначити в ньому істотність помилок, а потім здійснити аудит за цим планом. Загальний план аудиту розробляється настільки детально, щоб аудитор мав можливість завдяки йому підготувати програму аудиту. В свою чергу програма аудиту, її зміст та розмір залежать від розміру, виду і специфіки підприємства, умов договору на проведення аудиту, а також особливостей методики і техніки, що їх використовує аудитор під час перевірки. У програмі аудиту види, зміст та час проведення запланованих аудиторських процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма допомагає керувати виконавцями аудиту та контролювати їх роботу. До аудиторської програми включається також перелік об'єктів аудиту за його напрямками, а також час, що його необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторську процедуру. Записи і висновки аудитора по кожному розділу аудиторської програми фіксуються в робочій документації і є тим фактичним матеріалом, котрий використовується аудитором у процесі підготовки і обґрунтування аудиторського звіту керівництву клієнта.

Протягом усієї тривалості аудиту його загальний план аудиту і програма переглядаються та уточнюються аудитором. Аудитор постійно уточнює свої плани, тому що існує ймовірність зміни умов і напрямків аудиту, а також можливість отримання інших результатів після проведення аудиторських процедур, ніж ті, які раніше очікувалися аудитором. Події чи мотиви, що примусили аудитора внести значні зміни до аудиторської програми оформляються ним документально.

 

Під час розробки загального плану аудитор здійснює аналіз наступних питань:

1.Розуміння аудитором бізнесу клієнта:

· головних факторів, які мають вплив на діяльність підприємства;

· найважливіших характеристик підприємницької діяльності

· підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва, надання послуг, фінансового стану, а також порядку його звітування, включаючи зміни, які, можливо, мали місце після попереднього аудиту;

· розподілу обов'язків між керівництвом підприємства.

2.Розуміння обліку і системи внутрішнього контролю:

· методології і принципів бухгалтерського обліку, які застосовувались бухгалтерією підприємства;

· можливого ефекту від змін в обліковій політиці чи термінології аудиту;

· знання аудитора з питань бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю, які можуть бути використані аудитором у тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах.

3.Визначення ризиків і суттєвості:

· оцінка аудитором ризику внутрішнього контролю;

· визначення порогу суттєвості помилок для цілей аудиту з кожного виду операцій;

· ймовірність існування суттєвих помилок в обліку, яка оцінюється аудитором з огляду на попередній період перевірки і знайдені ним раніше помилки;

· визначення складних бухгалтерських операцій, включаючи ті, які робилися з використанням суб'єктивної думки бухгалтера (нарахування резервів тощо).

4.Види, час і повнота процедур:

· існування можливості оперативного внесення змін в окремі напрямки аудиту;

· вплив інформаційних технологій на процес аудиту;

· робота внутрішніх аудиторів підприємства та можливий вплив її на аудиторські процедури зовнішніх аудиторів.

5.Координація, керівництво, супроводження і нагляд:

· участь в аудиті інших аудиторів, аудиторських фірм (перевірка іншими аудиторами дочірніх підприємств, філій);

· участь в аудиті експертів та інших фахівців, які не є аудиторами;

· підбір виконавців аудиту і розподіл між ними обов'язків.

6.Інші питання.

 

 

Стадії аудиту.

Кожна аудиторська перевірка складається з етапів і частин, які називаються стадіями.

1. Дослідницька стадія передбачає вивчення:

— особливостей підприємства: організації, структури, номенклатури продукції, видів послуги;

— перспектив розвитку підприємства;

— обліково-аналітичного і контрольного процесу на підприємстві;

— загального підходу до проведення аудиту, включаючи можливе використання внутрішнього контролю, проблемних напрямків аудиту;

— оцінки ступеня ризику;

— попереднього варіанта загального плану і програми аудиторської перевірки, визначених обсягів робіт, конкретних виконавців;

— встановлення планового рівня суттєвості.

2. Підготовчо-узгоджувальна стадія зосереджується на:

— узгодженні із замовником плану перевірки, обсягу робіт, термінів її проведення, форми представлення результатів аудиту;

— узгодженні рівня відповідальності аудиторського підприєм­ства і замовника, визначенні вартості аудиторських послуг;

— закріпленні досягнутих домовленостей між аудиторською фірмою і замовником шляхом підписання необхідних документів (договір, програма аудиту тощо);

— підготовці необхідної нормативно-правової бази для перевірки.

3. Основна стадія зводиться до такого:

— проводиться аудит (виконуються аудиторські послуги);

— готується підсумкова аудиторська документація.

4. На завершальній стадії:

— обговорюється додаткова документація, що передається замовнику;

— передається аудиторський висновок.

На завершальній стадії аудиторської перевірки сертифікований аудитор повинен перевірити роботу складу групи аудиторів і вирішити чи достатньо зібрано свідчень та оцінити результати аудиту. Перевірка особою, яка має широкий досвід чи є більш кваліфікованою, здійснюється для виявлення (запобігання) помилок і для оцінки суджень і висновків. Відповідна перевірка робочих документів — це найважливіший спосіб забезпечити високу якість виконання аудиту, а також незалежності суджень всієї групи аудиторів, яка виконує замовлення на аудит.

Завершується аудит складанням відповідного аудиторського висновку (звіту) та листа-повідомлення управлінської ланки та аудиторського комітету щодо недоліків структури внутрішнього контролю, виявлених у ході перевірки.

 

 

Процедури аудиту

Аудит представляє собою сукупність дій аудитора. Такі дії аудитора називаються аудиторськими процедурами.

Щоб скласти висновок про фінансово-майновий стан клієнта, аудитор повинен визначити конкретні цілі проведення аудиту, досягнення яких дасть йому можливість підтвердити або спростувати (виявити неузгодженість) фінансові документи клієнта. Конкретні цілі аудиту можуть бути сформульовані по-різному. Одним із можливих варіантів представлення цілей аудиту може бути такий:

— наявність і можливість виявлення викривлень;

— повнота відображення інформації;

— своєчасність відображення інформації;

— права і відповідальність;

— процеси інтерпретації та її розподіл;

— претензійні відносини.

Встановивши конкретні цілі аудиту, аудитор прагне одержати докази на користь кожної конкретної цілі перевірки або всупереч їй. Таким чином, аудитор визначає процедури, які дають йому можливість підтвердити конкретні цілі перевірки і підготувати позитивний висновок або виявити неузгодженість фінансових документів.

У загальному вигляді аудиторські процедури можуть бути класифіковані таким чином:

— розуміння бізнесу, його організації, галузі, у якій здійснюється діяльність підприємства;

— вивчення і аналіз інформації про діяльність підприємства в цілому;

— вивчення форм і методів обліку, оцінювання впливу законодавчих змін на стан обліково-аналітичного процесу;

— визначення стану об'єкта в натуральному, вартісному вираженні;

— контроль процесу відображення деяких операцій в обліку (первинні документи, аналітичні, синтетичні та звітні документи);

— розгляд питань минулих років;

— огляд звітів керівництва підприємства і проміжних звітів;

— аналіз важливих змін в облікових процедурах;

— оцінка праці внутрішніх аудиторів.

Виконання процедур аудиту дає аудитору впевненість у тому, що робота буде виконана в повному обсязі незалежно від розмірів підприєм­ства і виду його діяльності.

Програма аудиту грошових коштів.

Організація, що перевіряється

Період аудиту

Кількість людино-годин

Керівник аудиторської фірми

Склад аудиторської групи

Запланований аудиторський ризик

Запланована суттєвість

№	Аудиторські процедури	Виконавець	Індекс робочого документа	Термін виконання	Примітка (інформаційна база)
1.	Перевірка умов зберігання грошових коштів та документів у касі	Іванов 1.1	РД1	01.09.
2.	Перевірка договорів про повну матеріальну відповідальність з особами, які обслуговують готівку	Іванов 1.1	РД-2	01.09.
3.	Перевірка термінів проведення інвентаризації каси та відображення в обліку її результатів	Іванов 1.1	РД-3	01.09.
4.	Інвентаризація готівки та грошових документів у касі	Іванов 1.1	Акт інвентаризації наявних коштів	01.09.
5.	Документальний контроль операцій з готівкою	Іванов І.І	РД-5	03.09-05.09
6.	Перевірка операцій з виплати оплати праці готівкою	Іванов І.І	РД-6	03.09-05.09
7.	Перевірка повноти та своєчасності оприбуткування готівки з банку	Іванов І.І	РД-7	03.09-05.09
8.	Перевірка своєчасності повернення в банк залишків готівки (невикористані підзвітні суми, депоненти)	Іванов І.І	РД-8	03.09-05.09
9.	Перевірка дотримання правил та розмірів розрахунків готівкою	Іванов І.І	РД-9	03.09-05.09
10.	Перевірка правильності надання позик працівникам готівкою	Іванов І.І	РД-10	06.09
11.	Перевірка дотримання ліміту залишку каси	Іванов І.І	РД-П	07.09
12.	Перевірка показників фінансової звітності про наявність і рух грошових коштів	Іванов І.І	РД-12	07.09
13.	Контроль правильності відкриття поточних рахунків	Петров П.П.	РД-13	08.09-10.09
14.	Перевірка своєчасності, законності, достовірності, доцільності відображення операцій з надходження та витрачання коштів на рахунках	Петров П.П.	РД-14	08.09-10.09
15.	Перевірка обґрунтованості отримання кредитів і позик, їх цільового використання та своєчасності повернення	Петров П.П.	РД-15	08.09-10.09
16.	Перевірка дотримання стану розрахунково-платіжної дисципліни щодо укладених договорів	Петров П.П.	РД-16	08.09-10.09
17.	Перевірка операцій з використанням чекових книжок	Петров П.П.	РД-17	08.09-10.09
18.	Перевірка кореспонденції рахунків з обліку операцій на рахунках в банках	Петров П.П.	РД-18	08.09-10.09
19.	Перевірка облікових регістрів журнально-ордерної форми (ж-о 1 та ж-о 2 з відомостями)	Петров П.П.	РД-19	08.09-10.09

 

Тема: Аудиторські докази.

План.

1. Поняття аудиторських доказів та їх види.

2. Процедури одержання аудиторських доказів.