Охоплення – маневр, який здійснюється підрозділами в ході бою для атаки противника у фланг.
Обхід – більш глибокий маневр, який здійснюється підрозділами для атаки противника з тилу.
Охоплення здійснюється в тісній тактичній і вогневій взаємодії, обхід – у тактичній взаємодії з військами, які наступають з фронту, а іноді й з тактичним повітряним десантом.
Відхід – маневр, який здійснюється підрозділами з метою виходу з-під ударів сил противника, що переважають, виграшу часу та зайняття більш вигідного рубежу (району). Відхід проводиться тільки з дозволу або за наказом старшого командира.
Маневр ударами і вогнем полягає в одночасному або послідовному зосередженні вогню по найважливіших об'єктах противника або в розподіленні (розосередженні) для ураження декількох об'єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об'єкти.
Загальновійськовий бій ведеться об'єднаними зусиллями військових частин і підрозділів різних родів військ Сухопутних військ, Повітряних сил, а на приморському напрямку і Військово-Морських Сил, із застосуванням тільки звичайної зброї (танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), артилерії, засобів протиповітряної оборони, літаків, вертольотів) або із застосуванням інших засобів ураження.
Характерними рисами сучасного загальновійськового бою є:
рішучість у досягненні мети;
висока напруженість;
швидкоплинність і динамічність бойових дій;
їх наземно-повітряний характер;
одночасний потужний вогневий вплив на всю глибину побудови військ;
застосування різноманітних способів ведення бою;
швидкий перехід від одних видів дій до інших;
складна радіоелектронна обстановка;
широке застосування різноманітних сил і засобів видів Збройних Сил, інших військових формувань та правоохоронних органів.
Загальновійськовий бій вимагає від підрозділів, які беруть у ньому участь, безперервного ведення розвідки, вмілого застосування озброєння, військової техніки, засобів захисту та маскування, високої мобільності та організованості, повної напруги моральних і фізичних сил, непохитної волі до перемоги, залізної дисципліни та бойової злагодженості.
Це досягається:
високою бойовою виучкою;
свідомим виконанням особовим складом військового обов’язку, стійкістю, хоробрістю, відвагою та готовністю за будь-яких умов здобути повну перемогу над ворогом;
знанням командирами (начальниками) своїх підлеглих, особистим спілкуванням з ними, увагою до їх особистих потреб з урахуванням труднощів життя у бойовій обстановці, високою вимогливістю до них; вихованням у підлеглих відданості українському народові.
Успішне виконання поставленого взводу (відділенню, екіпажу танка) бойового завдання досягається: постійноюбойовою готовністю; своєчасним виявленням противника і знищеннямйого вогнем; рішучістю, активністю і безперервністю ведення бойових дій; раптовістю дій і застосуванням військової хитрості (введенням противника в оману); умілим застосуваннямманевру; організацієюі підтримкою постійної взаємодії та всебічним забезпеченням бойових дій; надійним захистом підрозділів і повною напругою моральних іфізичних сил, використанням морально-психологічного впливу в інтересах виконання бойового завдання; твердим і безперервним управлінням підрозділами.
Постійна бойова готовність взводу (відділення, екіпажу танка) полягає в йогоздатності в будь-який час організовано в установленітерміни приступити до виконання поставленого завдання й успішно виконати його. Постійна бойова готовність досягається: правильним розумінням майбутніх завдань, високою бойовою виучкою особового складу і його готовністю до дій в умовах застосування противникомзброї всіх видів; високим морально-психологічним станом, дисципліною і пильністю особового складу; укомплектованістю та забезпеченістю взводу (відділення, танка) усім необхідним для веденнябою; постійною готовністю озброєння і військової техніки до негайного застосування, а особового складу – до виконання поставлених завдань; умілим управлінням і здійсненням заходівщодо забезпечення воєнних дій.
Своєчасне виявлення противника і знищення його вогнем досягаються веденням безперервноїрозвідки і вмілим застосуваннямсвоєї зброї.
Для ведення розвідки шляхом спостереження за наземним і повітряним противником у взводі (відділенні) призначаються спостерігачі, а в ході бойових дій спостереження за противником веде командир і весь особовий склад взводу (відділення, танка). З бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка в усіх випадках ведеться кругове спостереження. Сектори спостереження призначаються залежно від розташування приладів спостереження, бійниць і розміщення особового складу.
Знищення противника вогнем досягається: своєчасною розвідкою цілей; правильним застосуванням вогневих засобів відповідно до їхніх бойових можливостей; влучністю вогню, раптовістю його відкриття і веденням з граничною щільністю і з максимальною інтенсивністю; умілим управлінням вогнем у бою.
Рішучість, активність і безперервність ведення бою полягають у постійному прагненні до повного розгрому противника, завданні йому ураження вогнем усіх засобів, зриві його намірів і створенні йому невигідних умов, нав'язуванні своєї волі, у зухвалих, сміливих та енергійних діях, що проводяться наполегливо, завзято, вдень і вночі та за будь-якої погоди.
Рішення командира розгромити противника повинно бути твердим і без коливань доведено до кінця. Найсуворішого осуду заслуговує той, хто, боячись відповідальності, виявив бездіяльність і не використав усіх сил, засобів і можливостей для виконання поставлених завдань.
Раптовість дій і застосування військової хитрості (омани противника) дозволяють захопити противника зненацька, викликати паніку та паралізувати його наступальний порив і волю до опору, дезорганізувати управління і створити сприятливі умови для перемоги над противником, який навіть переважає за силою.
Для досягнення раптовості необхідно: зберігати в таємниці замисел майбутніх дій і підготовку до них; завдавати удару там, де противник його не очікує, або діяти так, щоб він зрозумів замисел удару занадто пізно для організації ефективної протидії; випереджати противника в діях і відкривати по ньому вогонь; стрімко і швидко виконувати поставлені завдання; застосовувати невідомі противнику засоби і способи ведення бою; широко використовувати для ведення бойових дій ніч, інші умови обмеженої видимості, а також аерозолі (дими); уживати заходів щодо маскування та інженерного обладнання опорних пунктів (позицій) і місць розташування, протидії розвідці противника; суворо виконувати вимоги щодо прихованого управління підрозділами, безпеки зв'язку і режиму таємності.
Військова хитрість (омана противника) здійснюється шляхом уведення противника в оману стосовно стану і дій підрозділів. Способи омани противника залежать від обстановки, яка склалася, поставленого бойового завдання, ступеня готовності підрозділів до рішучих і нешаблонних дій в умовах суворого маскування, а також від стану погоди, пори року і доби. Оманні дії повинні бути прості за замислом і виконанням, організовуватися приховано, проводитися переконливо і вчасно.
Організація і підтримка постійної взаємодії між відділеннями (екіпажами танків) у взводі (вогневими засобами у відділенні), доданими йому засобами і сусідами полягають в узгодженні їх зусиль між собою за завданнями, рубежами і часом. Для цього командир взводу (відділення, танка) повинен твердо знати: бойове завдання свого підрозділу і способи його виконання; завдання сусідів; орієнтири, сигнали оповіщення, управління і взаємодії, що встановлені старшим командиром; порядок організації і забезпечення зв'язку. Під час виконання поставленого завдання він зобов'язаний підтримувати зв'язок із взаємодіючими підрозділами (вогневими засобами), організовувати їх виконання у встановлений термін, своєчасно обмінюватися даними про обстановку, активно підтримувати їх усіма наявними засобами.
Усебічне забезпечення воєнних дій взводу (відділення, танка) організовується в усіх видах дій та проводиться безперервно. Воно полягає в організації і здійсненні заходів, спрямованих на підтримання бойової готовності і збереження його боєздатності, а також на створення сприятливих умов для успішного і своєчасного виконання поставленого завдання.
