Становлення законодавства радянської України 1917 – 1929 рр.

1. Становлення радянського права в 1917-1922 рр.

• основи цивільного права – правові засади та зміст процесу націоналізації; встановлення державної власності на засоби виробництва; встановлення державних монополій.
• основи сімейного і спадкового права – зміст Декретів РНК УСРР Про організацію відділів записів актів громадянського стану, Про громадянський шлюб і Про розлучення; Декрет РНК УСРР Про скасування спадкування від 11.03.1919 та розвиток спадкового права в 20-х роках – порядок спадкування, коло спадкоємців.
• основи земельного і колгоспного права – правова основа скасування права приватної власності на землю, надра, води, ліси; поширення актів російського радянського земельного законодавства на Україні; розвиток колективних форм землекористування.
• основи трудового права – правові засади регулювання трудових відносин;мілітаризація праці, загальна трудова повинність, натуралізація заробітної плати, трудове дезертирство.
• основи кримінального права – джерела права, основні напрямки розвитку кримінального права, найпоширеніші види злочинів та види покарань.

2. Кодифікація права Української Радянської Республіки 1922-1925 рр. Причини, основні завдання та наслідки першого етапу кодифікаційних робіт – принципи і методи здійснення кодифікації.

3. Кодифікація окремих галузей права (1922-1925 рр.):

· цивільного - Цивільний кодекс УСРР 1922 р. – цивільна правоздатність; форми власності; право приватної власності та його форми; об’єкти вилучені з цивільного обігу; види спадкування, обмеження у спадкуванні майна, особливості спадкування за законом та за заповітом, коло спадкоємців.

· земельного - Земельний кодекс УСРР 1922 р. – право власності на землю; суб’єкти права користування землею; використання найманої праці у землеробстві.

· трудового - Кодекс законів про працю УСРР 1922 р. – сфера застосування кодексу; трудова повинність; робочий час та час відпочинку.

· Кодекс законів про народну освіту УСРР 1922 р. – загальна характеристика.

· кримінального – Кримінальний кодекс УСРР 1922 р. – структура кодексу; пріоритети у кримінально-правовому захисті; підстави кримінальної відповідальності; поняття злочину, застосування аналогії закону, види злочинів; мета покарання; види покарань.

· процесуального - Цивільно-процесуальний кодекс УСРР 1924р. – загальна характеристика цивільного процесу, розширення суду на судовому процесі;

· Кримінально-процесуальний кодекс УСРР 1922р. – принципи кримінального процесу, система судових органів, розгляд справ в народних судах та революційних трибуналах

4. Причини та результати другого етапу кодифікаційних робіт (1926-1929 рр.).

· Кодифікація сімейно-шлюбного права – Кодекс законів про сім`ю, опіку, шлюб та акти громадського стану 1926 р. – умови укладення шлюбу, порядок його реєстрації, умови і процедура розлучення, майнові та аліментні відносини подружжя, особливості виплати аліментів на дітей, новели кодексу;

· Кодифікація адміністративного права – адміністративний кодекс 1927 р. – основні сфери регулювання, загальна характеристика;

· Кримінальний кодекс 1927 р. – причини прийняття, основні новели загальної частини кодексу, поняття контрреволюційного злочину та види таких злочинів, нові види санкцій, оголошення особи поза законом та його наслідки;

· Кримінально-процесуальний кодекс 1927 р. – загальна характеристика кримінального процесу, норми кодексу, які підкріплювали дію аналогії в кримінальному праві, звуження права на захист, розширення прав органів дізнання, особливості оскарження вироку;

· Земельний кодекс 1927 р. – загальна характеристика, розширення прав сільських рад, їх компетенція, земельні громади;

 

Спеціальна література

1.!!! Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю70 Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», 1998.: Див. статті: декрети радянської влади, Декрет про землю, Кодекс законів про акти громадянського стану, про сім’ю та опіку УСРР 1919, Кодекс законів про сім’ю, опіку, шлюб та акти громадянського стану УСРР 1926, Цивільний кодекс УСРР 1922, Кодекс законів про народну освіту УСРР 1922, Кримінальний кодекс УСРР 1922, Кримінальний кодекс УСРР 1927, Контрреволюційні злочини, Положення про злочини державні 1927, Кримінально-процесуальний кодекс УСРР 1922, Адміністративний кодекс УСРР 1927, Цивільно-процесуальний кодекс УСРР 1924, Цивільно-процесуальний кодекс УСРР 1929, Виправно-трудовий кодекс УСРР 1925 http://www.zakony.com.ua/juridical.html?catid=34114

2.!!! Усенко Й.Б. Первая кодификация законодательства украинской ССР. – К.: 1989.

3. Грицук В.К. Кодифікація кримінального законодавства України. – Львів, 1992.

4. Михайленко П. П. Нариси з історії кримінального законодавства Української РСР. – Ч. 1. – К., 1959.

5. Онищенко Н.Н. Становление и развитие источников советского права на Украине. – К., 1988.

6. Матвеев Г.К. История семейно-брачного законодательства Украинской ССР. – К., 1960.

7. Бабій Б. М. Українська радянська держава в період відбудови народного господарства (1921 — 1925 pp.). – К., 1961.

 

Тема 2

Надзвичайне законодавство СРСР і УРСР в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945рр.)

 

1. Сутність режиму воєнного стану, що вводився Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 червня 1941 р. «Про воєнний стан».

2. Зміни в окремих галузях права УРСР:

а) Цивільне право – захист права приватної власності громадян, зміни в сфері майнових і немайнових прав громадян, порядок визнання осіб безвісно відсутніми і померлими, терміни позивної давності, особливості регулювання спадкових відносин, прийняття спадщини, розширення кола спадкоємців (Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про спадкоємців за законом і заповітом» від14 березня 1945 р.);

 

б) Сімейно-шлюбне право –

· заходи, спрямовані на боротьбу з сирітством та дитячою безпритульністю – Постанови: РНК УРСР від 15 лютого 1942 р. “Про влаштування дітей, які залишилися без батьків”; РНК СРСР від 15 червня 1943 р. “Про посилення заходів боротьби з дитячою безпритульністю і хуліганством”; РНК УРСР від 27 березня 1943 р. “Про організацію допомоги дітям, батьки яких загинули у боях з німецько-фашистськими окупантами, замордовані або розстріляні фашистськими загарбниками під час окупації районів УРСР”; РНК СРСР від 30 липня 1944 р. “Про заходи боротьби з бездоглядністю і безпритульністю дітей в Українській РСР”;

· заходи по охороні материнства - Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про збільшення державної допомоги вагітним жінкам, багатодітним і одиноким матерям, посилення охорони материнства і дитинства, про встановлення почесного звання «Мати-героїня» і заснування ордена «Материнська слава» та медалі «Медаль материнства» (8 липня 1944 р.).

 

в) Трудове право –

· особливості залучення громадян до трудової повинності;

· регулювання понаднормової праці працівників;

· поняття трудової мобілізації - Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про мобілізацію на період воєнного часу працездатного міського населення для роботи на виробництві та будівництві» від 13 лютого 1942 р.;

· зміни в робочому часі і часі відпочинку працівників (Указ Президії Верховної Ради СРСР. «Про режим робочого часу робітників і службовців в період війни» від 26 червня 1941 р.);

· заходи по зміцненню трудової дисципліни - Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про відповідальність робітників та службовців підприємств воєнної промисловості за самочинне залишення підприємства».

 

г) Кримінальне право –

· нові склади злочинів введені в роки війни, посилення відповідальності за державні і військові злочини та їх види - Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про відповідальність за поширення у воєнний час брехливих чуток, які викликають тривогу серед населення» (6 липня 1941 р.), Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про заходи покарання для німецько-фашистських лиходіїв, винних у вбивствах і катуваннях радянського цивільного населення і полонених червоноармійців, для шпигунів, зрадників Батьківщини з числа радянських громадян та їх підсобників» (19 квітня 1943 р.);

· застосування колективних покарань - Постанова ДКО № ГОКО-192сс «Про членів сімей зрадників Батьківщини» (24 червня 1942 р.);

· поширення умовного засудження та відстрочки виконання вироків.

 

д) Кримінально-процесуальне право – «Положення про військові трибунали в місцевостях, де оголошувався воєнний стан, і в районах бойових дій» від 22 червня 1941 р., особливий порядок попереднього розслідування, підсудність, особливості розгляду справ та опротестування вироків військових трибуналів, діяльність Особливої наради при НКВС.

 

3. Розвиток законодавства УРСР в перші повоєнні роки – принцип пріоритету союзного законодавства, зміни в окремих галузях права.